Рішення № 97062096, 17.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/928/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3056 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини 3056 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якій, з урахуванням заяви про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, просить:

- визнати бездіяльність відповідача - Військової частини 3056 Національної гвардії України щодо недонарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 17.04.2012 року по 30.11.2015 року із застосуванням базового місяця квітень 2012 року, з 01.12.2015 року по 03.07.2019 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року - протиправною;

- зобов`язати відповідача донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 17.04.2012 року по 30.11.2015 року із застосуванням базового місяця квітень 2012 року та з 01.12.2015 року по 03.07.2019 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 17.04.2012 року по 03.07.2019 року нарахування індексації грошового забезпечення позивача здійснювалось відповідачем не у повному обсязі. Бездіяльність щодо нарахування та виплати у належному розмірі сум індексації, на думку позивача, є протиправною та порушує вимоги Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

Ухвалою від 18.03.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін, відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дати отримання її копії.

Ухвала направлена на електронну адресу відповідача.

Відзив не подано.

За приписами ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зважаючи на викладене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у лавах Національної гвардії України (правонаступник Внутрішніх військ МВС України), зокрема у Військовій частині 3056 Національної гвардії України, у період з 17.04.2012 року по 03.07.2019 року на різних посадах.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини 3056 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 03.07.2019 року № 144, капітана ОСОБА_1 , звільненого відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби, наказом КНГУ від 26.06.2019 р. № 106 о/с, в запас Збройних Сил України у зв`язку із закінченням строку контракту, з 03.07.2019 року та направленого до Херсонського ОМВК Херсонської області для взяття на військовий облік, виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

На адвокатські запити представника позивача, Центральним архівним відділом Національної гвардії України та Військовою частиною 3056 Національної гвардії України надано документи з інформацією про розмір та складові грошового забезпечення позивача, яке йому було нараховано та виплачено за період служби з 17.04.2012 року по 03.07.2019 року, зокрема, особисті картки за період з 07.04.2012 р. по 01.01.2017 р. та інформацію у вигляді таблиці за період з 01.01.2018 р. по 03.07.2019 р.

Як вбачається із наведених вище матеріалів нарахування індексації у спірний період відбувалось з червня по грудень 2014 року, у січні, травень - вересень 2015 року, листопад -грудень 2016 року, січень 2017 року, грудень 2018 року - лютий 2019 року, червень - липень 2019 року.

Відповідач на адвокатський запит представника повідомив про наявність інформації щодо грошового забезпечення позивача тільки за період з 01.01.2018 по 03.07.2019 року. Також повідомлено, що інформація стосовно періоду до 01.01.2018 року зберігається у Центральному архівному відділі НГУ.

Центральний архівний відділ НГУ на адвокатський запит надало документи із запитуваною інформацією за період з 2012 по 2017 рік та повідомило про відсутність інформації за 2017 р.

Виходячи зі змісту наведених документів, у спірний період позивачеві не нараховувалась індексація грошового забезпечення з 17.04.2012 року по травень 2014 року, з лютого по квітень 2015 року, з жовтня 2015 року по листопад 2016 року, з січня по листопад 2018 року, з березня по травень 2019 року.

Інформація про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачеві у відповідача та в Центральному архівному відділі НГУ за період з лютого по грудень 2017 року відсутня.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 17.04.2012 року по 03.07.2019 року у повному обсязі протиправною, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

У статті 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частиною 3 вказаної статті Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

В силу приписів статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 р. № 911-VIII у частині першій статті 4 Закону № 1282-XII цифри "101" замінено цифрами "103".

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частин 3-5 статті 4 Закону №1282-XII, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозованого рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами 1, 2, 6 статті 5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно ст. 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Як встановлено п.1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

За приписами п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягає, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2020 року в справі №825/565/17, від 23.09.2020 року в справі № 620/3282/18.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (п. 6 Порядку № 1078).

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що, відповідно до вимог законодавства, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи наведені приписи Закону № 1282-XII та Порядку № 1078, а також встановлені в ході розгляду цієї справи обставини, зокрема, щодо нарахування індексації грошового забезпечення не у повному обсязі, суд вважає, що належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача донарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період, з урахуванням виплачених сум.

Виходячи із того, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення, вимога щодо визначення базового місяця для розрахунку індексації задоволенню не підлягає, оскільки відноситься до дискреційних повноважень цього органу.

При цьому, у разі якщо після здійснення нарахування та виплати індексації на виконання рішення суду позивач не погодиться із розрахунком виплаченої суми індексації відповідача, у позивача виникне право звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Військовою частиною 3056 НГУ не надано доказів нарахування та виплати позивачеві індексації грошового забезпечення у повному обсязі за спірний період.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3056 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23313931, вул. Паровозна, 36, м. Херсон, 73034) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 17.04.2012 року по 03.07.2019 року.

Зобов`язати Військову частину 3056 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 17.04.2012 року по 03.07.2019 року, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 106030000