Рішення № 97062083, 21.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2021 року № 520/6401/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління ДПС у Харківській області, про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати арешт майна ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), накладеного державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Мирною Т.В. згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2015, винесеною у виконавчому провадженні №48173964.

Ухвалою суду від 19.04.2020 року позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду, позивачем 30.04.2021 року подано копії документів на підтвердження обставин, на які посилається позивач.

Ухвалою суду від 11.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.04.2021 позивачу стало відомо, що за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно та Державного реєстру прав на рухоме майно, на його майно накладено арешт державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №48173964. Відповідно до Автоматизованої системи виконавчих проваджень інформація щодо виконавчого провадження №48173964 відсутня. За результатами звернення до відповідача позивачу стало відомо, що 25.12.2015 року державним виконавцем відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а виконавче провадження № 48173964, в зв`язку зі спливом строку його зберігання, було знищено. Одночасно повідомлялось, що повернення виконавчого документу стягувачу, як наслідок завершення виконавчої и провадження, згідно ч.2 п.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», не передбачає можливість зняття арешту з майна боржника, та запропоновано звернутись до суду з позовом про скасування арешту на майно. Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 01.02.2021 податковий борг, за наявністю якого було винесено податкову вимогу № Ф-4831-25 від 31.01.2015 року, було погашено. Позивач вважає, що станом на дату подання позову відсутні підстави для застосування до майна позивача обмежень у вигляді арешту майна шляхом заборони його відчуження, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Відповідач та третя особа правом подання відзиву та пояснень на адміністративний позов не скористалися.

Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

На примусовому виконанні у Дзержинському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №48173964 з примусового виконання податкової вимоги № Ф-4831-25, виданої 31.01.2015 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 6290.47 грн.

27.07.2015 державним виконавцем вказаного Відділу в межах виконавчого провадження №48173964 з метою повного та фактичного виконання рішення суду було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

25.12.2015 державним виконавцем Відділу було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а виконавче провадження № 48173964, в зв`язку зі спливом строку його зберігання було знищено.

За інформацією, яка міститься в Державному реєстрі прав на нерухоме майно станом на момент розгляду даної справи, на майно позивача накладено арешт державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №48173964.

Відповідно до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, інформація щодо виконавчого провадження №48173964 відсутня.

Позивачем було подано заяву від 06.04.2021 з вимогою зняти арешт з майна позивача. Також було надіслано адвокатський запит від 06.04.2021, в якому запитувалась інформація щодо наявності арештів, що були накладені на майно позивача та можливості зняти арешт з рухомого та нерухомого майна позивача.

Листом відповідача від 14.04.2021 позивачу повідомлено про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з поверненням виконавчого документу стягувачеві у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а також зазначено, що повернення виконавчого документу стягувачу, як наслідок завершення виконавчого провадження, згідно ч.2 п.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», не передбачає можливість зняття арешту з майна боржника та запропоновано звернутись до суду з позовом про скасування арешту на майно.

Отже, станом на день подання позивачем позову виконавче провадження № 48173964 закінчене, інформація щодо вказаного провадження відсутня в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, однак арешт майна позивача та оголошення заборони на його відчуження, накладеного в рамках ВП 48173964, наявний в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Як вбачається з листа ГУ ДПС у Харківській області від 01.02.2021, долученого до позову, ГУ ДПС у вказаному листі просило закрити виконавче провадження по ФОП ОСОБА_1 по вимозі про сплату боргу від 31.01.2015 № Ф-4831-25 на суму 6290,47 у зв`язку зі сплатою вказаного боргу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (в редакції від 06.06.2015 - станом на дату закінчення виконавчого провадження) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, дій щодо зняття арешту, накладеного на майно боржника - позивача по справі, відповідачем під час закінчення виконавчого провадження всупереч вимог ст. 50 Закону вчинено не було, що спричинило порушення прав позивача.

В ході розгляду справи відповідачем не надано доказів наявності підстав продовження дії арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на час розгляду справи, з огляду на що суд вбачає підстави для захисту прав позивача.

Одночасно щодо способу захисту права, обраного позивачем, суд зазначає, що арешт на майно позивача накладено відповідачем в межах відкритого на той час виконавчого провадження, правомірність його застосування позивачем не оспорюється.

В той же час порушення прав позивача відбулося внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо зняття такого арешту при поверненні виконавчого документу стягувачеві.

Відтак, належним та достатнім способом захисту прав позивача є зобов`язання Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зняти арешт та заборону відчуження майна ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), накладеного державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Мирною Т.В. згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2015, винесеною у виконавчому провадженні №48173964. Одночасно в задоволенні вимог про скасування арешту належить відмовити через неналежність обраного способу захисту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 271, 272, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зняти арешт та заборону відчуження майна ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), накладеного державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Мирною Т.В. згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.07.2015, винесеною у виконавчому провадженні №48173964.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 21 травня 2021 року.

Суддя Білова О.В.