Рішення № 97061783, 20.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 травня 2021 року № 520/4918/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (вул. Старонікольська, буд. 35, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 03196713), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (адреса: 63503, Харківська обл., місто Чугуїв, вулиця Старонікольська, будинок 35, код ЄДРПОУ 03196713) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (адреса: 63503, Харківська обл., місто Чугуїв, вулиця Старонікольська, будинок 35, код ЄДРПОУ 03196713) донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 6800 грн 00коп.

Ухвалою суду від 31.03.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цій справі без виклику сторін.

Ухвалою від 21.04.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус учасника бойових дій, а отже, має право на нарахування та виплату у 2020 році разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. №3-р/2020.

20.04.2021 року від відповідача, Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області, надійшов відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою встановлено розмір допомоги до 5 травня для певних категорій осіб.

Відповідач, Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, правом подання відзиву на адміністративний позов не скористався, відзив до суду не надав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 16 серпня 2017 року.

Позивачу як учаснику бойових дій у 2020 виплачено щорічну разову грошову допомогу у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме в сумі 1390 грн, що підтверджується випискою з банку АТ КБ «Приватбанк».

Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року) (далі - Закон №3551-XII).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

У постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн (1638,00грн х 5).

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

При розгляді даної справи судом встановлено, що безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу здійснив Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації в розмірі 1390,00 грн.

Отже, вимога позову про нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року як учаснику бойових дій у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком підлягає задоволенню, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 29.09.2020 по справі № 440/2722/20.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку, визначеному в редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, а саме в частині вимог про нарахування та виплату спірної грошової допомоги до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (вулиця Чернишевська, 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694). Одночасно в задоволенні вимог до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області належить відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За нормою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В обґрунтування вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копію договору від 18.03.2021 б/н, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Пушкарьова І.О., ордер, Реєстр дій та витрат на правовий захист позивача від 18.03.2021 б/н, Акт виконаних робіт від 24.03.2021 б/н, рахунок на оплату № 60 від 18.03.2021 на суму 1000 грн, дублікат квитанції № 0.0.2060080912.1 від 20.03.2021 на суму 1000 грн, меморіальний ордер № 2PL669548 на суму 1000 грн

Відповідно до умов договору: 1. ЗАМОВНИК доручає, а ВИКОНАВЕЦЬ приймає на себе зобов`язання надати професійну правничу (правову) допомогу у зв`язку з порушенням соціального і правового захисту ЗАМОВНИКА, який є ветераном війни, учасника бойових дій, з боку посадових осіб Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (Адреса: 63503, Харківська обл., місто Чугуїв, вулиця Старонікольська, будинок 35, код ЄДРПОУ 03196713) про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі 6800,00 грн.

Відповідно до Реєстру дій та витрат, складеного сторонами 18.03.2021, та акту виконаних робіт від 24.03.2021 б/н сторони запланували та провели наступні види робіт:

Розділ1 - Надання усної консультації з вивченням документів, укладання договору про надання правової допомоги, підготовка аналітичної довідки, 1 година, вартість 100 грн.

Розділ 2.

2.1. Встановлення належного відповідача та при необхідності третьої особи:

- Дослідження місцевої системи нарахування та виплати допомоги та компенсацій:

централізована або децентралізована;

- Дослідження взаємодії та взаємозв`язку, підконтрольність та підзвітність органів місцевого

соціального захисту та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат;

2.2. Аналіз судової практики відповідного регіону/області/міста

2.3.Встановлення належного відповідача та третьої особи

Витрачено часу – 2 години, вартість 200 грн.

Розділ 3.

3.1Складання позовної заяви, заяв з процесу альних питань, вироб лення копій документів,

3.2 Вироблення екземплярів позовної заяви з відповідними копіями документів для сторін по справі.

Витрачено часу 1 година вартість 300 грн.

Витрати адвоката, зокрема на орендну плату за користування приміщення, технічне забезпечення робочого місця, обслуговування технічного обладнання (комп`ютерної техніки), витрати на виготовлення печаток, штампів, їх заміну, сплата щорічних внесків адвокатів, відкриття рахунків у банках, оплата праці та обов`язкові нарахування, проходження підвищення кваліфікації адвокатом, витарти на збирання доказів, висновків експертів, витрати на підключення та користування мережею інтернет, електронною базою законодавства, виготовлення бланків, придбання канцелярського приладдя сплата внесків до ПФУ України, програмне забезпечення, поштові, кур`єрські послуги, витрати на послуги телекомунікаційного зв`язку, ЕЦП, - вартість витрат 233,33 коп. ПДВ 166,67 коп.

Загальна сум наданих послуг – 1000 грн.

Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, з аналізу наведених правових норм випливає, що судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, які є документально підтвердженими.

Щодо наданих адвокатом послуг, зазначених в розділах 1,2, до яких включено надання усної консультації з вивченням документів, укладання договору про надання правової допомоги, підготовка аналітичної довідки, встановлення належного відповідача та при необхідності третьої особи шляхом дослідження місцевої системи нарахування та виплати допомоги та компенсацій: централізована або децентралізована; дослідження взаємодії та взаємозв`язку, підконтрольність та підзвітність органів місцевого соціального захисту та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат; аналіз судової практики відповідного регіону/області/міста; встановлення належного відповідача та третьої особи, суд зазначає, що враховуючи предмет спірних правовідносин та наявність зразкової справи з приводу спірних правовідносин, значного обсягу судової практики з цього питання та можливість використання у своїй діяльності напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ даної категорії, зазначені представником позивача в розділах 1,2 реєстру дій та витрати та акта виконаних робіт послуги не є необхідними та неминучими для надання правничої допомоги у даній справі. Зокрема, дослідження практики судів при наявності зразкової справи у спорах з питань виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік не є доцільною, з огляду на положення норм чинного законодавства щодо обов`язковості врахування висновків Верховного Суду у зразковій справі.

Визначення належного відповідача та третьої особи, з урахуванням висновків Верховного Суду з вказаного питання, також не є доцільним, крім того, представником позивача у даній справі відповідача було визначено невірно, позов поданий до неналежного відповідача, матеріали справи не містять будь-яких звернень до органів, що здійснюють нарахування та виплату спірної допомоги з метою встановлення органу, який здійснював виплату спірної допомоги позивачу у 2020 році. Відтак вказані витрати не є документально підтвердженими.

Щодо надання консультації з вивченням документів, укладання договору та підготовки аналітичної довідки, суд зазначає наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Адвокатом не наведено причинно-наслідкового зв`язку між тим, яким чином зазначені вище дії адвоката (консультації, укладення договору, складання аналітичної довідки) пов`язані та вплинули на хід розгляду справи, зокрема, включаючи підготовку до її розгляду та збір доказів.

Відтак, з урахуванням викладеного, зазначені вище послуги не можуть вважатися неминучими та такими, що пов`язані та вплинули на хід розгляду справи, а відтак заявлення вказаних витрат до відшкодування не є обґрунтованим.

Відтак, у відшкодуванні витрат, зазначених в Розділах 1,2 Реєстру та Акту слід відмовити.

Щодо заявлених до відшкодування витрат адвоката в розмірі 233,33 грн суд зазначає, що вказані витрати, зокрема на орендну плату за користування приміщення, технічне забезпечення робочого місця, обслуговування технічного обладнання (комп`ютерної техніки), витрати на виготовлення печаток, штампів, їх заміну, сплата щорічних внесків адвокатів, відкриття рахунків у банках, оплата праці та обов`язкові нарахування, проходження підвищення кваліфікації адвокатом, витрати на підключення та користування мережею інтернет, електронною базою законодавства, виготовлення бланків, придбання канцелярського приладдя сплата внесків до ПФУ України, програмне забезпечення, поштові, кур`єрські послуги, витрати на послуги телекомунікаційного зв`язку, ЕЦП є витратами на забезпечення здійснення адвокатської діяльності та не охоплюється поняттям надання професійної правничої допомоги, безпосередньо не пов`язані з наданням позивачу такої допомоги у даній справи, жодними документами не підтверджені, з огляду на що не можуть бути включені ані до складу витрат на правничу допомогу адвоката пов`язану зі справою, ані до розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, оскільки такі суми не підтверджені жодними доказами, оплата їх позивачем договором не передбачена.

Щодо включених до вказаного переліку витрат на збирання доказів, висновків експертів, поштові, кур`єрські послуги, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів понесення адвокатом зазначених витрат, їх обсягу та вартості, пов`язаності з наданням правової допомоги саме позивачу. В іншій частині вказані витрати не є витратами на надання правової допомоги адвоката, а складають витрати адвоката на ведення його діяльності.

З огляду на вищевикладене, заявлені до відшкодування витрати, зазначені в розділі «Витрати Адвоката» не є обґрунтованими та підтвердженими, з огляду на що суд відмовляє в їх відшкодуванні.

Таким чином, виходячи з поданих адвокатом документів, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими суми витрат на професійну правничу допомогу, визначені в розділі 3 Акту в сумі 360 грн.

Загальна сума підтверджених витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає 360 грн.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи, судом задоволено позовні вимоги частково, до відповідача - Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, який залучено ухвалою суду в якості співвідповідача у зв`язку з поданням позовної заяви до неналежного відповідача.

Частина задоволених позовних вимог складає 50%.

З урахуванням часткового задоволення позовної заяви, сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу складає 180 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 22,134, 139, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області (вул. Старонікольська, буд. 35, м. Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 03196713), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

В задоволенні вимог до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області – відмовити.

Стягнути з Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 180,00 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 травня 2021 року.

Суддя Білова О.В.