
№ 207/2087/20
№ 2/207/259/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2021 року м. Кам`янське .
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Крупновій І.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/2087/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
В С Т А Н О В И В
У серпні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 138454 гривні 90 копійок , оскільки 1 серпня 2012 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг , у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань у повному обсязі не виконала .
У подальшому позивач зменшив свої позовні вимоги і просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 5107 гривень 36 копійок .
Представник позивача у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений позов підтримав повністю .
Представник відповідачки ОСОБА_2 у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі та без участі відповідачки ОСОБА_1 . Позовні вимоги не визнав , просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі .
Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .
У судовому засіданні встановлено , що 1 серпня 2012 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг , у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку , що підтверджується анкетою-заявою ( а.с. 15 ) .
Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .
Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором на 28 січня 2021 року складала 5107 гривень 36 копійок , з яких : заборгованість за тілом кредиту 491 гривня 54 копійки , у тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту 491 гривня 54 копійки , заборгованість за простроченими відсотками 1139 гривень 20 копійок , заборгованість з пені 3476 гривень 62 копійки .
При цьому матеріали справи не містять підтверджень , що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними , підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку , а також те , що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови , зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та зокрема саме у зазначеному в цих документах , що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того , роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку) , яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи .
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг , відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту , надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма , що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору , оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Тому відсутні підстави вважати , що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог , передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов , про які вважав узгодженими банк .
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) , а відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України : при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права , викладені в постановах Верховного Суду . Окрім цього в ч. 5 , 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено : висновки щодо застосування норм права , викладені у постановах Верховного Суду , є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень , які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт , що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права , викладені у постановах Верховного Суду , враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права .
Тому не підлягають стягненню заборгованість за простроченими відсотками 1139 гривень 20 копійок , заборгованість з пені 3476 гривень 62 копійки .
Відповідачка ОСОБА_1 користувалася карткою , отримувала кошти банку , про що свідчить розрахунок заборгованості та останній раз погашала заборгованість 16 липня 2018 року у сумі 1229 гривень 00 копійок . Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом 20 серпня 2020 року , тобто до спливу строку позовної давності .
Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України 2003 року перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії , що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку .
Суд вважає , що дії відповідача по сплаті заборгованості свідчили про визнання ним свого боргу , у відповідності з ч. 3 ст. 264 ЦК України 2003 року перебіг позовної давності з цього часу починається заново , тим самим спростовуються доводи представника відповідача про сплив позовної давності .
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання , з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства , зокрема ст. 625 , 1048 ЦК України 2003 року позивачем не пред`являлося .
Згідно ст. 1049 ЦК України 2003 року позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі , визначені родовими ознаками , у такій самій кількості , такого самого роду та такої самої якості , що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором .
Доводи представника відповідача про те , що кредитний договір не укладався , спростовуються копією анкети-заяви позичальника . Представник відповідача не заперечував , що відповідачка отримувала картку , користувалася нею .
Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети , підписаної сторонами , не містить строку повернення кредиту (користування ним). Однак , враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів . Таким чином , стягненню підлягає сума фактично отриманих кредитних коштів 491 гривня 54 копійки .
При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено частково , тому судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог .
Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 1046 - 1050 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд
В И Р І Ш И В
Заявлений позов задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» , місцезнаходження : м. Дніпро , вулиця Набережна Перемоги , 50 , ідентифікаційний код юридичної особи : 14360570 , заборгованість за кредитним договором у розмірі 491 гривня 54 копійки , з яких : заборгованість за тілом кредиту 491 гривня 54 копійки , у тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту 491 гривня 54 копійки, судові витрати 202 гривні 30 копійок .
У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» відмовити .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя С.А. Скиба
Судове рішення № 97061771, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 07.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 207/2087/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: