Ухвала суду № 97061631, 20.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2021 року Справа № 520/8662/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черняк А.Л. про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черняк А.Л., в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області щодо відмови проведення реєстраційних дій - зняття з реєстрації транспортного засобу - автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , vin-code НОМЕР_2 , що належить на праві власності громадянину ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_3 );

- визнати протиправними дії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України щодо реєстрації обтяження - заставу рухомого майна автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 - 02.09.2014 року;

- визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черняк А.Л. щодо подальших внесень змін до зареєстрованого обтяження - заставу рухомого майна автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 - 02.09.2014 року, а саме - зміни обтяжувача;

- скасувати обтяження - заставу рухомого майна автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 - 02.09.2014 року;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки позов поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вимоги Закону України "Про судовий збір" про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у разі об`єднання в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру є імперативними.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року, становить 2270,00 грн.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2724,00 грн. (908,00*3).

З наданої позивачем квитанції №0.0.2106998411.1 вбачається, що ним 28.04.2021 р. сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.

За таких обставин, позивачу необхідно доплати судовий збір у розмірі 1816,00 грн. та надати до суду оригінал документу про доплату судового збору за наступними реквізитами:: отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету – 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, відповідно до ч. 4, ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

До позовної заяви представником позивача долучено копію листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області від 18.01.2021 № 31/20-143, у якій позивача повідомлено, що згідно Єдиного Державного реєстру транспортних засобів МВС, на транспортний засіб ACURA MDX, кузов НОМЕР_2 , номерні знаки НОМЕР_1 , відсутні відомості про обмеження на проведення реєстраційних дій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що під час зняття з реєстрації транспортного засобу - автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , vin-code НОМЕР_2 , що належить на праві власності громадянину ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_3 ) з 11.01.2014 року, - власнику було відмовлено в здійсненні даної дії та повідомлено про перебування зазначеного транспортного засобу у заставі від 02.09.2014 року.

Але, позивачем, в порушення вимог статей 79, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України не надано до суду належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), а саме: доказів, що підтверджують відмову позивачу у здійсненні відповідних реєстраційних дій щодо транспортного засобу - автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , vin-code НОМЕР_2 , а також доказів, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів до дня подання позову до суду.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до положень частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту <...>.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. <...> поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.

Вказане підтверджується і нормою частини другої статті 124 Конституції України, в якій закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тобто, обов`язковою умовою для застосування інституту судового захисту має бути наявність юридичного спору між сторонами у справі, тобто порушення однією стороною законних прав та охоронюваних інтересів іншої сторони.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають, що начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище. Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Таким чином, враховуючи наведене нормативне регулювання, право на оскарження індивідуальних актів (рішень, дій, бездіяльності) мають лише особи, права та інтереси яких порушено такими актами.

Правовий висновок стосовно того, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно - правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, що права та свободи, які не є індивідуально вираженими, не підлягають судовому захисту в порядку адміністративного судочинства, і відсутність порушеного права саме оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень є підставою для відмови у відкритті провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України, зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № П/9901/370/18.

В ухвалі від 07.05.2018 у справі № 800/530/17 Верховним Судом зроблено правовий висновок, що право на судовий захист не є абсолютним, законодавцем встановлені випадки, коли коло таких осіб є обмеженим. Процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження нормативно - правового акта позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно - правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Також зазначено, що правову позицію аналогічного змісту неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 15 липня 2014 року у справі № 21-273а14, від 03 лютого 2015 року у справі № 21-617а14, від 12 квітня 2017 року у справі № П/800/589/16. Крім того, позицію щодо права оскаржувати акт індивідуальної дії також висвітлив Верховний Суд у постановах від 14 березня 2018 року у справах № 9901/22/17, № 9901/153/2851 (9901/153/18).

За результатом аналізу адміністративного позову суд роз`яснює позивачу, що обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача на неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Тобто, обов`язковою ознакою дій (бездіяльності) та рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Слід зазначити, що відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З огляду позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду з проханням визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області щодо відмови у знятті з реєстрації автотранспортного засобу, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України щодо реєстрації обтяження - заставу рухомого майна автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 - 02.09.2014 року та визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черняк А.Л. щодо подальших внесень змін до зареєстрованого обтяження - заставу рухомого майна автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 - 02.09.2014 року, а саме - зміни обтяжувала.

При цьому як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин справи, а саме: доказу протиправності дій вказаних відповідачів щодо відмови у знятті з реєстрації, здійснення реєстраційних дій стосовно автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , оскільки як встановлено з позовної заяви, позивач є власником автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , vin-code НОМЕР_2 .

Тобто з позовної заяви не вбачається наявності відповідного порушення суб`єктами владних повноважень прав, свобод або інтересів саме позивача на момент його звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльності прав, свобод, інтересів позивача.

Адміністративний позов не містить обґрунтування порушення Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняк А.Л., при реєстрації автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 , прав позивача, так і обґрунтування правових наслідків у зв`язку із цим, доказів порушення прав позивача матеріали позовної заяви не містять.

Також суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про скасування обтяження - застави рухомого майна автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 - 02.09.2014 року, втім позивачем не конкретизовано до якого з трьох відповідачів вона заявлена та якого саме суб`єкта владних повноважень необхідно зобов`язати вчинити саме ці дії.

Таким чином, позивачу для усунення зазначених недоліків слід надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачам, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності відповідного порушення Регіональним сервісним центром МВС в Харківській області, Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , при реєстрації автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду з даним позовом, а також визначитися до кого з відповідачів має бути заявлена позовна вимога про скасування обтяження - застави рухомого майна автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 - 02.09.2014 року.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:

- оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 1816, 00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету – 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), а саме: докази, що підтверджують відмову позивачу у здійсненні відповідних реєстраційних дій відповідачами щодо транспортного засобу - автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , vin-code НОМЕР_2 , а також докази, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів до дня подання позову до суду;

- уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачам, з документальним обґрунтуванням та підтвердженням наявності відповідного порушення Регіональним сервісним центром МВС в Харківській області щодо відмови у знятті з реєстрації транспортного засобу, Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняк А.Л., при реєстрації автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду з даним позовом, а також визначитися до кого з відповідачів має бути заявлена позовна вимога про скасування обтяження - застави рухомого майна автомобіля марки Acura MDX, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , vin-code НОМЕР_2 - 02.09.2014 року.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити - без руху.

Надати позивачу термін – п`ять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Бадюков Ю.В.