
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
20 травня 2021 р. Справа № 520/6265/21
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3017 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини 3017, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини 3017 від 11.12.2019 року про результати проведення службового розслідування щодо підтвердження факту хвороби та не доповіді про стан здоров`я під час службового відрядження в ООС сержанта ОСОБА_1 та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- зобов`язати Військову частину 3017 з урахуванням встановленого ОСОБА_1 діагнозу розглянути питання про надання ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС № 285 від 03.04.2017 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3017 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду іншої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.
На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представником позивача заяву про усунення недоліків адміністративного позову та заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просив поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Щодо поданої заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Згідно ч.5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач, зокрема, оскаржує наказ командира військової частини 3017 від 11.12.2019 року №1488 "Про результати проведення службового розслідування щодо підтвердження факту хвороби та не доповіді про стан здоров`я під час службового відрядження в ООС сержантом ОСОБА_1 ".
Отже, строк звернення до суду з даним позовом складає один місяць.
Проте, з позовом позивач звернувся до суду лише 13 квітня 2021 року, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст. 122 КАС України.
В заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що 20.08.2020 року направив до Військової частини 3017 адвокатський запит, в якому просив надати копію службового розслідування обставин отримання ОСОБА_1 , висновок службового розслідування та наказ командира ВЧ 3017 від 11.12.2019 року № 1488 про наслідки службового розслідування. 16.10.2020 року (вих. №40/17/33-3555) відповідач надіслав матеріали службового розслідування на 33 арк. Витребуваного наказу про наслідки службового розслідування надіслано не було, копію якого представник позивача отримав на свій запит лише 19.03.2021 року через засоби поштового зв`язку "УКРПОШТА", після чого звернувся до суду з даним позовом.
Суд не приймає до уваги доводи позивача (його представника), викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач був обізнаний щодо проведення відносно нього службового розслідування, у жовтні 2019 року надавав пояснення під час його проведення, копію яких надано разом з позовною заявою.
Таким чином, будучи обізнаним про проведення відносно нього службового розслідування позивач мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про хід проведення службового розслідування, яке рішення було прийнято після закінчення службового розслідування та на підставі яких нормативно-правових актів.
Натомість доказів, які б підтверджували труднощі в реалізації позивачем свого права на звернення до суду у встановлений законом строк, не надав. Суд також звертає увагу, що зважаючи на те, що позивач знав про проведення відносно нього службового розслідування у 2019 році, що вже само по собі свідчить про розуміння ймовірних наслідків та результатів такого службового розслідування, позивач не був позбавлений права звернутися до командира військової частини 3017 із заявою про надання йому копії службового розслідування, зокрема, оспорюваного наказу, проте цим правом не скористався.
Отже посилання представника позивача, що оскаржуваний наказ військової частини 3017 від 11.12.2019 року №1488 він отримав лише 19.03.2021 року, та саме з цього часу на його думку розпочинається відлік строку звернення до суду з даним позовом, є необґрунтованими.
Суд звертає увагу, що вказаним обставинам вже надавалася оцінка суду, оскільки аналогічні твердження викладені позивачем в заяві про непропущення строку звернення до суду, наданій разом з адміністративним позовом, про що зазначалося в ухвалі суду про залишення позову без руху від 19.04.2021 року.
Крім того, посилання позивача на постанову Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі №826/22472/15 також є безпідставними та не приймаються судом до уваги, оскільки предмет справи №826/22472/15 не є подібними з даною справою. Крім того, у вказаній постанові Верховним Судом вирішувалося питання стосовно строку звернення до підприємства з позовом щодо оскарження нормативно-правового акту.
Отже, звернувшись 13 квітня 2021 року, до суду з даним позовом, позивач пропустив місячний строк звернення до суду.
Жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом не вбачається, представником позивача в заяві про поновлення строку звернення таких не зазначено, судом також не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії”, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таким чином позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви представника позивача на виконання ухвали суду від 14.04.2021 року про залишення позовної заяви без руху з цих підстав.
Згідно положень частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви у вказаній частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3017 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко
Судове рішення № 97061462, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 20.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/6265/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: