Ухвала суду № 97061454, 20.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

20 травня 2021 р. Справа № 520/5597/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу № 520/5597/21 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК 4154/1160/ЗНП/АВ/ТД-ФС від 27.02.2019, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 250380,00 грн.

Ухвалою суду від 12.04.2021 відкрито спрощене провадження по даній справі.

Ухвалою суду від 11.05.2021 позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови - залишено без руху. Надано позивачу - п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

17.05.2021 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначив, що Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 № 378-ІХ (набрав чинності 02.02.2020), зокрема, внесено зміни до частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - абзац другий замінено двома новими абзацами, відповідно до яких було зменшено розмір штрафу за порушення законодавства про працю. На думку представника позивача, до 02.02.2020 були відсутні законні підстави для звернення до суду з вищевказаним позовом, адже предмет позову пов`язаний з відповідальністю за порушення вимог трудового законодавства, яка починаючи з 02.02.2020 на підставі змін до закону була пом`якшена, а тому позивач па підставі ч. 1 ст. 58 Конституції України має право звернутися за захистом своїх прав до суду. При цьому, ФОП ОСОБА_1 сподівалась на те, що стосовно неї будуть застосовані вказані зміни до Закону. Також, представник позивача зазначив, що постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 на всій території України установлено карантин з 12.03.2020 по 22.05.2020 та введено карантинні обмеження; з часу прийняття такої постанови строк дії карантину УМУ неодноразово продовжувався та триває до цього часу. У заяві про понволення строків представник позивача послався на положення пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, відповідно до якого процесуальні строки на строк дії карантину продовжуються.

Розглянувши вказану заяву, суд встановив наступне.

За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

В заяві, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається на те, що Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 № 378-ІХ (набрав чинності 02.02.2020), зокрема, внесено зміни до частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - абзац другий замінено двома новими абзацами, відповідно до яких було зменшено розмір штрафу за порушення законодавства про працю, а відтак, на його думку, з 02.02.2020 порушення права позивачки на застосування до неї вказаних положень цього Закону має триваючий характер.

Проте, суд зазначає, що внесення змін до Кодексу законів про працю України не є підставою для поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Щодо посилань представника позивача на положення пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, відповідно до якого строк звернення до Харківського окружного адміністративного суду продовжується на строк дії карантину, також не доводить поважності підстав пропуску строку звернення до суду, оскільки строк звернення позивача до суду із даним позовом сплив раніше запровадження вказаної норми, яка діє з 02.04.2020. Оскільки лише той строк, який триває, може бути продовжений законом або судом, дія п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України не продовжила строк звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)", в п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень якого зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, у зв`язку з набранням чинності 17.07.2020 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)", процесуальні строки, які були продовжені, закінчились 06.08.2020, тобто через 20 днів після набрання чинності цим Законом, а з адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області звернулось 25.02.2021, про що свідчить відтиск штампу на поштовому конверті.

Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду до набрання чинності положення п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, а будь-які поважні причини такого пропуску судом не встановлено.

Враховуючи викладене, представник позивачв в поданій заяві від 17.05.2021 не довів та не аргументував поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частина третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, суд приходить до висновку, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, у зв`язку з чим, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись положеннями ст. ст. 123, 171, 240, 241-243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування постанови - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.С. Мороко