Ухвала суду № 97059433, 21.05.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

21 травня 2021 року м. Київ № 320/5783/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 22.04.2021 № 1005221070030010089 «Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб – платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», проведену приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» (ідентифікаційний код: 24056560).

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору позивачем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» в особі директора Матича Валентина Костянтиновича.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі – Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

В силу приписів пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити з суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15 вказує на те, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Предметом спору у цій справі є реєстраційна дія від 22.04.2021 № 1005221070030010089 «Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб – платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», здійснена приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» (код ЄДРПОУ: 24056560).

Правовідносини, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів, регулюються Господарським кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», іншими похідними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі статтею 1 Господарського кодексу України, господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Частинами першою та другої статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У спірних правовідносинах оскаржується реєстраційна дія, стосовно якої, зокрема, існує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з правомірністю державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, зокрема, стосовно зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», а тому цей спір не може бути визнаний таким, що безпосередньо пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, суддя доходить висновку, що спір щодо встановлення правомірності дій державного реєстратора, які пов`язані з державною реєстрацією змін керівника або відомостей про керівника юридичної особи не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За таких обставин, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 640/6150/20, яка в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України врахована судом у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Слід відмітити, що корпоративні права характеризуються, зокрема тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», якому належить 50% статутного капіталу вартістю 39 250, 00 грн.

У позовній заяві зазначається, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27.06.2017 у справі № 489/5594/16-ц були внесені такі зміни: керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», замість ОСОБА_1 , зареєстровано ОСОБА_3 у зв`язку із поновленням його на роботі на посаді директора з 03.11.2016.

З огляду на наведене, суд зазначає, що цей спір може вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції у справах з аналогічним предметом позову міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а, від 28.11.2018 у справі № 815/3490/16 та Верховного Суду у постановах від 02.10.2019 у справі № 826/1301/17, від 24.12.2019 у справі № 816/4679/15, від 27.02.2020 у справі № 160/4901/19, від 30.10.2020 у справі № 807/1945/14 та від 25.11.2020 у справі № 640/6755/19.

З урахуванням викладеного суд вважає, що переданий на розгляд адміністративного суду спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки приватний нотаріус, здійснюючи державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» (код ЄДРПОУ: 24056560) та змін до його установчих документів в частині керівника, не має публічно-правових відносин саме з позивачем.

Крім того, участь нотаріуса (державного реєстратора) як відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його характеру на публічно-правовий, оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства.

Лише скасування з формальних підстав запису про державну реєстрацію відомостей про юридичну особу, проведеного за заявою іншої особи, в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких були вчинені оскаржувані реєстраційні дії, обов`язково постануть перед судом, який буде вирішувати спір.

Отже цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 862/16500/17, відповідно до якої Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У відповідності до вимог частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз`яснює позивачу, що даний спір є господарським спором та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини шостої статті 30 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

З офіційного веб-сайту «Судова влада України» судом установлено, що 17.05.2021 ОСОБА_1 до Господарського суду Миколаївської області подано позов до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс» про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії. Справі присвоєно номер 915/646/21.

Керуючись статтями 19, 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/5783/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії.

Роз`яснити заявникові, що цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства – Господарським судом Миколаївської області.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Шевченко А.В.