Ухвала суду № 97059069, 20.05.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1173/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) (89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Головна, 55а, код ЄДРПОУ 14321707) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чопського прикордонного загону (військова частина 1493), якою просять: 1) визнати протиправними дії Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2020 року; 2) зобов`язати Чопський прикордонний загін (військова частина 1493) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно протягом проходження військової служби, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2020 року.

12 квітня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено розгляд справи.

05 травня 2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому клопоче про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.

12 травня 2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив в якому щодо строків зазначає, що позов поданий до Чопського прикордонного загону у зв`язку з тим, що як йому стало відомо у лютому 2021 року, що прикордонний загін при нарахуванні грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, в порушення вимог розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.02.2020 № 41 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» провів нарахування та виплату компенсації за неотримане майно за цінами минулих років, а не за цінами станом на 01.01.2020 року (рік звільнення з військової служби). 21 лютого 2021 року, з метою з`ясування чи дійсно суб`єктом владних повноважень було порушено його права, він звернувся із запитом, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» та просив повідомити за цінами яких років нараховувалася компенсація за неотримане речове майно. Із відповіді та наданої до них документів 09 березня 2021 року, він довідався, що при здійсненні нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідачем було порушено приписи чинного законодавства.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3,4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Положення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.

Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

12 квітня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач просив суд, зокрема, визнати протиправними дії Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2020 року.

Позивач вказує, що порушення його прав відбулось зі сторони відповідача у вигляді протиправних дій, які полягали у нарахуванні та виплаті йому грошової компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2020 року.

Згідно із статтею 9 частинами 1, 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, компенсація за неотримане речове майно не входить до грошового забезпечення військовослужбовця, оскільки закупівля речового майна здійснюється незалежно від виплати грошового забезпечення і лише при незабезпеченні військовослужбовця речовим майном здійснюється виплата грошової компенсації (відповідно до пункт 7 Порядку виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178).

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19 і врахована судом

Відповідно до статті 233 частини 2 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Аналізуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, суд зазначає, що предметом цього адміністративного спору є виплата грошової компенсації за неотримане речове майно, що не входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення).

Тобто, компенсація за неотримане речове майно не є складовою заробітної плати, а тому на суму належної компенсації не розповсюджуються вимоги статті 233 частини 2 КЗпП України щодо стягнення такої без обмеження будь-яким строком при звільненні військовослужбовця.

Разом з тим, суд звертає увагу, що спірні правовідносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17.

Згідно зі статтею 122 частиною 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Стаття 122 частина 3 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (стаття 122 частина 5 КАС України).

У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

17 листопада 2020 року наказом начальника 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 597-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 08.10.2020 № 496-ОС за підпунктом “а” пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, (а.с. 7).

29 грудня 2020 року наказом Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 668-ОС наказано головному бухгалтеру - начальнику фінансово - економічного відділу у відповідності до відомості про виплату грошової компенсації за речове майно виплатити кошти в сумі 541 599 грн., (а.с. 10).

З копії довідки № 105/20 про вартість майна, що належить до видачі ОСОБА_2 , відповідно до наказу № 597 від 17 листопада 2020 року складає 45 639,78 грн. Розрахунок компенсації вартості неотриманого речового майна здійснювався за цінами станом на дату виникнення права на речове майно, (а.с. 11-12).

Позивач, зокрема, не погоджуючись із розміром виплаченої йому компенсації вартості неотриманого речового майна звернувся із цим позовом до адміністративного суду лише 05 квітня 2021 року.

Судом встановлено, що позовна заява від 05 квітня 2021 року була надіслана позивачем 29 березня 2021 року, що підтверджується відповідним відтиском печатки поштової установи (а.с. 21).

Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом місячного строку звернення до суду.

В обґрунтування строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що після того як з листа Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) від 09 березня 2021 року він дізнався про порушене право, а тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом із вимогами щодо захисту порушених його прав та інтересів протиправними діями з боку відповідача.

З даного приводу суд зазначає, що 17 листопада 2020 року наказом начальника 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 597-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 , (а.с. 7) та 30 грудня 2020 року позивачу виплачено грошову компенсацію за неотримане протягом служби речове майно, (а.с. 17).

Як вказує позивач, 22 лютого 2021 року позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію в якому просить повідомити, на підставі якого керівного документу було здійснено нарахування та виплату мені компенсацію за не отримане протягом служби речове майно та надати: копію (витяг) наказу у якому міститься інформація про розмір нарахованої та сплаченої мені грошової компенсації за неотримане речове майно; довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, на підставі якої було здійснено нарахування та виплата мені компенсації за неотримане речове майно; копію речового атестату, (а.с. 8).

09 березня 2021 року Чопський прикордонний загін надав відповідь листом, в якому повідомив що нарахування за неотримане речове майно здійснювалось на підставі розпоряджень АДПСУ №33 від 11.02.2017 року, №30 від 06.01.2018 та №21 від 30.01.2019 року “Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився”, також №41 від 17.02.2020 року “Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації”, була здійснена виплата грошової компенсації за не отримане речове майно, (а.с. 9).

Суд зазначає, що у розумінні статті 122 КАС України, позивач про порушення своїх прав, свобод чи інтересів дізнався (повинен був дізнатися) 30 грудня 2020 року, а саме, коли позивачу було виплачено грошову компенсацію за неотримане протягом служби речове майно.

Тобто, звертаючись до відповідача із запитом про надання інформації стосовно нарахованої та виплаченої йому грошової компенсації 22 лютого 2021 року, позивачем вже було пропущено місячний строк звернення до суду.

Отримання представником позивача листа відповідача від 09 березня 2021 року у відповідь на його запит не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності підстав для поновлення строку звернення до суду.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Відповідно до статті 171 частин 14 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження в адміністративній.

Керуючись статтями 122, 161, 171, 240 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду, за приписами ч.15 статті 171 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Скраль