Рішення № 97058675, 21.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2021 р. Справа№200/2397/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 24 листопада 2020 року №Ф-191951-45, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59) про визнання протиправною та скасування вимоги від 24 листопада 2020 року №Ф-191951-45, зобов`язання провести коригування облікових даних інтегрованої картки платника шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 19710,83 грн. В обґрунтування зазначено, що ОСОБА_1 з 31.01.2017 зареєстрований як самозайнята особа у контролюючому органі - Красноармійська ОДПІ. З вересня 2018 року є найманим працівником ТОВ "ВЕСТА ТРАК БАТЕРИ". Сплата єдиного внеску здійснюється страхувальником - роботодавцем. Крім того, при здійснені адвокатської діяльності поза робочий час позивачем сплачені суми єдиного внеску з урахуванням отриманих доходів. Вважає наявними підстави для проведення коригування облікових даних платника податку.

23 березня 2021 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що формування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу. За даними інформаційної системи ДПС України у позивача станом 31.10.2020 заборгованість становила 19710,83 грн., що виникла у зв`язку з несплатою єдиного внеску. На виконання вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 управлінням сформовано вимогу. Підстави для коригування відсутні, оскільки за результатами судового оскарження вимог, не зобов`язано контролюючий орган провести коригування (списати) суми боргу в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

16 квітня 2021 року ухвалою суду зобов`язано ОСОБА_1 надати суду: звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018, 2019, 2020 роки, належним чином засвідчену копію трудової книжки або іншого документу, що підтверджує перебування у трудових відносинах з ТОВ "ВЕСТА ТРАК БАТЕРИ", довідку про суми нарахованого та сплаченого єдиного внеску роботодавцем - ТОВ "ВЕСТА ТРАК БАТЕРИ" за період 2018-2020 роки; зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області надати розшифровку нарахованих контролюючим органом сум єдиного внеску (в т.ч. зазначити місяць/квартал в якому здійснено нарахування, суб`єкта нарахування (позивачем самостійно чи контролюючим органом), базу нарахування), надати відомості щодо отриманого позивачем доходу від проваджуваної адвокатської діяльності за 2018-2020 роки.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області надані додаткові пояснення, в яких повідомлено, що за даними «Історія недоїмки» індивідуальної картки платника в ІТС «Податковий блок» станом на 31.10.2020 платник мав заборгованість зі сплати єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 71040000 «Для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» у сумі 19 710,83 грн., у тому числі: за IV квартал 2018 року по строку сплати до 21.01.2019 (включно) у сумі 2 398,81 грн.; за І квартал 2019 року по строку сплати до 19.04.2019 (включно) у сумі 2 754,18 грн.; за II квартал 2019 року по строку сплати до 19.07.2019 (включно) у сумі 2 754,18 грн.; за III квартал 2019 року по строку сплати до 21.10.2019 (включно) у сумі 2 754,18 грн.; за IV квартал 2019 року по строку сплати до 20.01.2020 (включно) у сумі 2 754,18 грн.; за І квартал 2020 року по строку сплати до 21.04.2020 (включно) у сумі 2 078,12 грн.; за II квартал 2020 року по строку сплати до 20.07.2020 (включно) у сумі 1 039,06 грн.; за III квартал 2020 року по строку сплати до 19.10.2020 (включно) у сумі 3 178,12 грн. За період з 30.01.2017 по 31.10.2020 нараховано єдиного внеску на загальну суму 35 588,74 грн., сплачено - 15 877,91 грн. Нарахування здійснювались на центральному рівні ДПС в автоматичному режимі.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надані додаткові пояснення, в яких зазначено, що нараховані у 2018 та 2019 роках суми єдиного внеску сплачені у повному обсязі платіжними дорученнями від 22.10.2019 №16, від 11.07.2019 №14, від 19.04.2019 №11, від 16.01.2019 №8, від 19.10.2018 №7, від 19.07.2018 №5. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік (станом на 27.04.2021) не надавався.

Крім того, позивачем надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що з вересня 2018 року позивач є найманим працівником ТОВ "ВЕСТА ТРАК БАТЕРИ", єдиний внесок сплачується роботодавцем, що виключає необхідність самостійної сплати цього податку. При отриманні доходу, який виплачено ОСОБА_1 як самозайнятій особі, суми єдиного внеску нараховані та сплачені самостійно у повному обсязі.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Позивача, адвоката ОСОБА_1 , з 30.01.2017 взято на облік платника податків у Красноармійській об`єднаній ДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, про що свідчить довідка від 31.01.2017 №1705160700006; платника єдиного внеску з 31.01.2017, про що свідчить повідомлення Форми №2-ЄСВ від 02.02.2017 №1704168000001.

ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Веста кар батери» (ідентифікаційний код 38361919), про що свідчать записи у трудовій книжці НОМЕР_2 . Трудова книжка містить наступні записи про роботу в ТОВ «Веста кар батери»: №5 - 17.11.2014 - про прийняття на посаду юрисконсульта за сумісництвом, №6 - 03.04.2018 - умови трудового договору змінено з сумісництва на основне місце роботи, №7 - 17.09.2018 - про звільнення.

ОСОБА_1 є найманим працівником ТОВ "ВЕСТА ТРАК БАТЕРИ" (ідентифікаційний код 38361903), про що свідчать записи у трудовій книжці НОМЕР_2 . Трудова книжка містить наступні записи про роботу в ТОВ "ВЕСТА ТРАК БАТЕРИ": №8 - 18.09.2018 - про прийняття на посаду юрисконсульта договірного відділу.

Згідно довідки ТОВ "ВЕСТА ТРАК БАТЕРИ" від 19.04.2021 №9 ОСОБА_1 працює на підприємстві на посаді юрисконсульта з 18.09.2018 по теперішній час. Наказ про прийом - від 17.09.2018 №31-к.

Розмір сплаченого єдиного внеску на заробітну плату складає: у 2018 році - за вересень - 422,73 грн., у період жовтень - грудень - 972,40 грн. (щомісячно), у 2019 році: за період січень - квітень - 1042,80 грн. (щомісячно), травень - 918,06 грн., червень - жовтень - 1071,40 грн. (щомісячно), листопад - 2429,65 грн., грудень - 1028,16 грн., у 2020 році: січень - відсутні відомості, лютий - березень - 1181,40 грн. (щомісячно), квітень - 1039,06 грн., травень - серпень - 1181,40 грн., вересень - жовтень - 1236,40 грн. (щомісячно), про що свідчать довідки ТОВ "ВЕСТА ТРАК БАТЕРИ" від 19.04.2021 №№19/1, 19/2, 19/3

02 травня 2019 року ОСОБА_1 надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, в якому визначена сума чистого доходу (травень - грудень) - 13500,00 грн. та сума єдиного внеску - 7053,42 грн.

30 квітня 2020 року ОСОБА_1 надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, в якому визначена сума чистого доходу - 27723,30 грн. та сума єдиного внеску (січень - вересень) - 8824,49 грн.

Отже, загальна сума єдиного внеску, що підлягала сплаті за наданими позивачем звітами склала 15877,91 грн.

Судом встановлено, що сума, яка зарахована у 2018, 2019 роках на сплату податку складає 15877,91 грн., в т.ч. 1638,12 грн. по платіжному дорученню від 19.07.2018 №5, 2958,12 грн. по платіжному дорученню від 19.10.2018 №7, 2457,18 грн. по платіжному дорученню від 16.01.2019 №8, 2955,26 грн. по платіжному дорученню від 19.04.2019 №11, 2754,18 грн. по платіжному дорученню від 11.07.2019 №14, 3115,05 грн. по платіжному дорученню від 21.10.2019 №16.

24 листопада 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято вимогу№ Ф-191951-45 про сплату боргу (недоїмки), в якій повідомлено, що станом на 31 жовтня 2020 року заборгованість зі сплати єдиного внеску складає 19710,83 грн.

За результатом адміністративного оскарження 11 лютого 2021 року Державною податковою службою України прийнято рішення №3227/6/99-00-06-02-01-06, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу - без змін.

Судом встановлено, що в інформаційній системі органів ДПС платника - ОСОБА_1 відображено нарахування єдиного соціального внеску за період 19.07.2018 - 19.10.2020 у розмірі 35588,74 грн., а саме: 2457,18 грн. - по терміну сплати 19.04.2018, 8448,00 грн. - нарахована сума єдиного внеску за рік по терміну сплати 02.05.2018, 2457,18 грн. - по терміну сплати 19.07.2018, 2457,18 грн. - по терміну сплати 19.10.2018, 2457,18 грн. - по терміну сплати 21.01.2019, 2754,18 грн. - по терміну сплати 19.04.2019, 2754,18 грн. - по терміну сплати 19.07.2019, 2754,18 грн. грн. - по терміну сплати 21.10.2019, 2754,18 грн. - по терміну сплати 20.01.2020, 2078,12 грн. - по терміну сплати 21.04.2020, 1039,06 грн. - по терміну сплати 20.07.2020, 3178,12 грн. - по терміну сплати 19.10.2020.

При цьому, сума податку, що самостійно задекларована позивачем та сплачена у 2018, 2019 роках складає 15877,91 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.226. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

При цьому, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів (пункт 65.2 статі 65 ПК України).

Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання (пункт 65.3 статі 65 Податкового кодексу України).

Пунктом 178.1 статті 178 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Пунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дано визначення поняттю «працівник». Згідно з цією нормою це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі також - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі також - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з підпунктами 1, 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В той же час, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом №2464-VI не врегульовано.

Системний аналіз зазначених положень свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. А за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб для досягнення вказаної вище мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності. Відповідно, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, якщо вона не є найманим працівником. А у випадку, якщо така особа є найманим працівником, вона є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

При цьому, інше тлумачення наведених вище норм Закону № 2464-VI, яке надає відповідач, а саме, що адвокат зобов`язаний сплачувати зобов`язання зі сплати єдиного внеску, навіть якщо не отримує дохід (прибуток) від адвокатської діяльності у звітному періоді, а також незважаючи на перебування у трудових відносинах і сплату за нього як за найманого працівника єдиного внеску роботодавцем, суд вважає помилковим, оскільки це спричиняло б подвійну сплату єдиного внеску (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом зокрема у постановах від 27 листопада 2019 року (справа №160/3114/19), від 05 грудня 2019 року (справа №260/358/19), від 23 січня 2020 року (справа №480/4656/18), від 27 лютого 2020 року (справа №0440/5632/18).

Під час розгляду справи судом встановлено, що у період 30.01.2017-31.10.2020 в інтегрованій картці платника податку відображено нарахування єдиного внеску на загальну суму - 35588,74 грн., при цьому, сума самостійно задекларованого податку складає - 15877,91 грн., сплаченого податку - 15877,91 грн.

Як повідомлено відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 16.04.2021, нарахування суми єдиного внеску - 19710,83 грн. (4 кв.2018 року - 3 кв.2020 року) здійснено на центральному рівні ДПС в автоматичному режимі. До вказаної суми не входять штрафні санкції та/або пеня (як помилково зазначає позивач).

В період нарахування контролюючим органом (в автоматичному режимі) сум єдиного внеску у розмірі 19710,83 грн. позивач був найманим працівником ТОВ «Веста трак батери», яким сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством.

Враховуючи те, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, у період, коли відсутній дохід від такої діяльності.

Суд зауважу, що у період, коли позивач отримував дохід від здійснення адвокатської діяльності суми єдиного внеску нараховані та сплачені, що підтверджується матеріалами справи. Доказів отримання відповідачем доходів у 2020 році до суду не надано.

З огляду на викладене вимога про сплату боргу від 24.11.2020 №Ф-191951-45, яка включає в себе недоїмку у розмірі 19710,83 грн., що нарахована контролюючим органом в автоматичному режимі у період, коли позивач є найманим працівником, а його роботодавцем сплачено єдиний внесок, є протиправною та підлягає скасуванню.

Водночас, твердження позивача про звільнення його від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску на підставі рішень Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4569/20 та №200/10861/19-а суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

04 листопада 2020 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/10861/19-а скасовано вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 21.05.2019 №Ф-191951-45 про сплату боргу на суму 11022,22 грн. з підстав застосування пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Рішення набрало законної сили.

12 серпня 2020 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4569/20 скасовано вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 12.02.2020 №Ф-191951-45 про сплату боргу на суму 13415,53 грн. з підстав застосування пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області провести коригування облікових даних інтегрованої картки платника шляхом погашення (зменшення) суми заборгованості за сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 13415,53 грн. Рішення набрало законної сили.

Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» № 440-ІХ, який набув чинності 13 лютого 2020 року, пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI виключено.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 травня 1997 року № 1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного соціального внеску відповідно до положень Закону № 2464-VI.

Суд зауважує, що судовими рішеннями скасовані лише вимоги про сплату боргу, оскільки під час їх формувань діяла норма (пункт 9-4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI) яка тимчасово визначала право позивача не виконувати обов`язки зі сплати єдиного внеску, а не звільняла від вказаного обов`язку повністю.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання провести коригування облікових даних інтегрованої картки платника шляхом виключення суми заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 19710,83 грн. суд зазначає наступне.

У Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422 (надалі також - Порядок №422) зазначено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ вказаного Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників. Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП. Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.

Згідно з п.2 Розділу ІІ Порядку №422 ІКП відкриваються автоматично кожному платнику, зокрема, у разі нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці, то матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі встановлення неправомірно визначених (нарахованих в автоматичному режимі) сум податку, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці платника дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Отже, враховуючи те, що під час розгляду справи судом встановлено неправомірне нарахування контролюючим органом в автоматичному режимі у період 4 квартал 2018 року - 3 квартал 2020 року сум єдиного внеску у розмірі 19710,83 грн., суд дійшов висновку, що належним захистом прав є здійснення коригування шляхом виключення цієї суми.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про встановлення судового контролю за виконанням рішення, зобов`язавши відповідача, подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (ст.382 КАС України), суд зазначає, що в силу положень ч.1ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зазначене є правом суду, а не обов`язком, водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для застосування приписівст.382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 24 листопада 2020 року №Ф-191951-45, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 24 листопада 2020 року №Ф-191951-45.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59) здійснити коригування даних інтегрованої кратки платника адвоката ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) шляхом виключення суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 19710,83 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош