Ухвала суду № 97058630, 17.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 травня 2021 р. Справа №200/5765/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву комунального підприємства «Компанія «Вода «Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0088280419 від 09 листопада 2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява комунального підприємства «Компанія «Вода «Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0088280419 від 09 листопада 2020 року.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за […] підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить […] підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно з частинами 1, 2 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути […] підприємства, установи, організації (юридичні особи) […].

Частинами 1, 3 статті 55 КАС України встановлено, що сторона […] в адміністративній справі […] може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року №1401-VIII.

02 червня 2016 року за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту).

Водночас, варто зазначити, що пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення […] беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку, передбачених статтею 44 КАС України, процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих підстав.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи […] без додаткового уповноваження.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина 4 статті 87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина 1статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частин 3 статті 9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1цього Закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у Реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доданим до позовної заяви, станом на 17 травня 2021 року до реєстру внесені відомості про те, що особою, яка може вчиняти дії від імені КП «Компанія «Вода Донбасу» є генеральний директор (керівник) Євдокімов Олександр Миколайович.

З позовної заяви вбачається, що остання підписана директором відокремленого підрозділу Слов`янське РВУ комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» Клочко А.М.

Разом з цим, відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містять інформації щодо можливості ОСОБА_1 здійснювати представництво комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу».

Документи, подані ОСОБА_1 на підтвердження своїх повноважень, а саме «Положення №5 про Слов`янське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», затверджене наказом КП «Компанія «Вода Донбасу» від 12.11.2015 №196, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відомостями про відокремлений підрозділ Слов`янське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 35397869), довіреність №03-09 від 14.12.2020, не приймаються судом до уваги оскільки не є тими документами, що можуть підтвердити відповідні повноваження, як зазначалося раніше це закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

Згідно з відомостями Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25 січня 2019 року з відомостями про відокремлений підрозділ Слов`янське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 35397869) ОСОБА_1 має право вчиняти дії від імені відокремленого підрозділу, а не КП «Компанія «Вода Донбасу».

Суд звертає увагу, що зміни до Положення №5, затверджені наказом КП «Компанія «Вода Донбасу» від 01 червня 2020 року №114, не є статутом юридичної особи.

Таким чином, суду не надано доказів щодо належного уповноваження ОСОБА_1 на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 КАС України, в тому числі і на підписання позовної заяви.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене, а також те, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17 травня 2021 року внесені відомості про те, що особою, яка може вчиняти дії від імені КП «Компанія «Вода Донбасу» є генеральний директор ОСОБА_2 , а документів, які свідчать про те, що Клочко А.М. є особою, яка відповідно до статуту КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва не надано, то відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, оскільки позов підписаний особою, яка не має право його підписувати.

Аналогічний правовий висновок щодо засновування норм права викладений в ухвалах Верховного Суду від 21 січня 2020 року по справі № 826/12108/18, від 03 лютого 2020 року по справі № 160/6823/19.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву комунального підприємства «Компанія «Вода «Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0088280419 від 09 листопада 2020 року, - повернути позивачеві.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.В. Лазарєв