Рішення № 97058602, 20.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Справа № 160/3817/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач, Управління, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення у відповіді за № 0400-010307-8/19780 від 10.02.2021 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стаж роботи на шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» (в/о «Стахановвугілля») з 02.08.1993 року по 11.11.1993 року за професією учень машиніста підземних установок, з 11.11.1993 року по 31.07.1994 року за професією учень машиніста підземних установок, до підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стаж роботи на шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» ( в/о «Стахановвугілля») з 02.08.1993 року по 11.11.1993 року за професією учень машиніста підземних установок, з 11.11.1993 року по 31.07.1994 року за професією учень машиніста підземних установок, до підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» (в/о «Стахановвугілля») з 02.08.1993 року по 11.11.1993 року за професією учень машиніста підземних установок, з 11.11.1993 року по 31.07.1994 року за професією учень машиніста підземних установок, до підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ, перерахувавши ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 % середньої заробітної плати позивача, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для oci6, які втратили працездатність та провести відповідні виплати з 08.02.2021 року з урахуванням проведених раніш виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не було зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 період з 02.08.1993 року по 31.07.1994 року (0 років 11 місяців 29 днів пільгового підземного стажу) його роботи у відокремленому підрозділі шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» Луганської області, з посиланням на те, що відокремлений підрозділ шахта «Ломоватська» на території підконтрольній Українській владі не перереєстрований, тобто після 28.11.2014 року неможливо прийняти для призначення пільгову довідку від 17.09.2015 року за № 75 та інші документи. Трудовий стаж підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 , яка була видана на прізвище « ОСОБА_2 », та яку в подальшому при укладенні шлюбу позивач змінив на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . Вказує, що станом на лютий місяць 2021 року має 15 років підземного стажу з повним робочим днем в шахті, і отримавши відмову ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у листі № 0400-010307-8/19780 від 10.02.2021 року в перерахунку пенсії, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20.04.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю та безпідставністю. В обґрунтування заперечень на позов відповідач вказує, що записи трудової книжки позивача НОМЕР_1 не містять усіх необхідних відомостей на підтвердження пільгового характеру роботи, а саме: розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, проведення атестації робочих місць тощо. Звертає увагу суду, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не має законних підстав приймати документи, виготовлені або видані підприємствами з територій, які непідконтрольні українській владі та врахувати період роботи ОСОБА_1 з 02.08.1993 року по 31.07.1994 року на шахті «Ломоватська» до пільгового стажу. Оскільки позивач відповідно до розрахунку стажу, що міститься у пенсійній справі, має пільговий стаж за Списком № 1 менше 15 років, відсутні підстави для перерахунку пенсій згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Також відповідач вважає що позивачем не вірно обрано спосіб захисту права, оскільки не враховано дискреції пенсійного органу в питаннях перерахунку пенсій.

20.04.2021 року судом отримано відповідь на відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на позов. Позивач вказує, що періоди його роботи за пільговим стажем зафіксовані у трудовій книжці НОМЕР_1 у пп. 9-11, яка заповнена у повній відповідності із вимогами чинного законодавства, та яка була подана пенсійному фонду під час звернення разом із пільговою довідкою шахти «Ломоватська» від 17.09.2015 року за № 75. Вказує, що на час його роботи у шахті «Ломоватська» з 02.08.1993 року по 31.07.1994 року був чинним Список № 1 виробництв, цехів, професій i посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці i в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах i в пільгових розмірах, затверджений Постановою Кабінету Miністрів України № 10 від 26.01.1991 року, постановою Кабінету Miністрів України за № 161 від 11.03.1994 року, відповідно до розділу 1 підрозділу 1 код 1010100а (підземні роботи з повним робочим днем в шахті), i даний факт підтверджується довідкою підприємства від 17.09.2015 року за № 75. Посилання відповідача на недійсність будь-яких aктів виданих органами та/або особами на тимчасово окупованій території є безпідставними i не можуть вважатися вагомими причинами для призначення пенсії, оскільки це порушує норми конституційних прав i свобод осіб, які переміщені з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, згідно довідки від 22.10.2014 року № 1216000283, копія якої є в матеріалах справи.

01.03.2016 року позивач вперше звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До заяви про призначення пільгової пенсії позивачем були надані такі документи: трудова книжка; довідка про пільговий стаж роботи у ВП шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» від 17.09.2015 року № 75 (печатка “м. Брянка” – територія непідконтрольна українській владі); довідка про підземні спуски ВП шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» від 17.09.2015 року № 76 (печатка “м. Брянка – територія непідконтрольна українській владі); виписки з наказів № 149-к від 02.08.1993 року, № 145-к від 28.07.1994 року, № 150к від 15.12.2006 року та інші довідки засвідчені печаткою м. Брянка; довідка про пільговий стаж роботи на ПП «Світекс» від 26.08.2015 № 50/08-15; довідка про пільговий стаж роботи на ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське“ від 01.03.2016 року № 122; копії дипломів про навчання НОМЕР_3 від 21.03.1984 року, № 507 від 11.11.1993 років, НОМЕР_4 від 03.08.1994 року.

У відповідь на звернення позивача Управління ПФУ в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровській області листом від 11.03.2016 року № 3040/05/18 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивачу роз`яснено, що його загальний стаж складає 25 років 7 місяців 27 днів, з якого пільговий стаж лише 9 років і 20 днів. Крім того, відокремлений підрозділ шахта «Ломоватська» на території, підконтрольній українській владі не перереєстрований, у зв`язку з чим після 28.11.2014 року довідки, відомості, розрахункові відомості, звіти тощо, з проставленням печаток з позначенням “місто Брянка, Луганська область” вважаються недійсними. За вказаних підстав неможливо прийняти для призначення пільгову довідку від 17.09.2015 року № 75 та інші документи, що видані шахтою «Ломоватська» та відповідно зарахувати до пільгового стажу періоди роботи у Відокремленому підрозділі шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» з 02.08.1993 року по 31.07.1994 року. Звернено увагу позивача, що право на пільгову пенсію він набуде після досягнення 51 року, тобто 21.05.2016 року.

21.05.2016 року позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, виходячи із загального стажу у 30 років 2 місяці 25 дні, з яких пільговий стаж за Списком № 1 складає 8 років 8 місяців та 20 днів.

06.07.2016 року ОСОБА_1 отримано пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 (серія НОМЕР_6 ).

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через відділ перерахунків пенсій № 3 (м. Нікополь) із заявою від 08 лютого 2021 року, в якій зазначив, що його пільговий стаж становить понад 15 років, у зв`язку із чим просив призначити пільгову пенсію відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI, однак відповідач листом № 0400-010307-8/19780 від 10.02.2021 року повідомив, що до страхового стажу не враховано період роботи з 02.08.1993 року по 31.07.1994 року на підставі лише записів трудової книжки без уточнюючої довідки та у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового шахтарського стажу роботи – 15 років, на ОСОБА_1 не поширюються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Отже, надану позивачем довідку № 75 від 17.09.2015 року не враховано.

Додатково відповідач роз`яснив позивачеві щодо його права на оскарження дій страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку, відповідно до статті 105 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи протиправною відмову пенсійного органу у зарахуванні до його страхового та пільгового стажу вказаного періоду роботи, а також щодо не призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 08.02.2021 року звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні відносини врегульовані Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) та Законом України від 02.09.2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі – Закон № 345-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI, його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості – за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі – шахтарі), та членів їх сімей.

За приписами статті 8 Закону № 345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Такі ж самі умови для виплати у зазначеному розмірі пенсії працівникам, зайнятим повний робочий день під землею, встановлені абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.

У постановах від 06.03.2019 року у справі № 345/4570/16-а та від 11.07.2019 року у справі № 345/3954/16-а Верховний Суд дійшов правового висновку, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» необхідно розглядати у нерозривному зв`язку зі списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі № 392/17/17.

Слід зазначити, що статтею 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 345/763/17.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»).

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, останній перерахунок пенсії позивача здійснений відповідачем 23.02.2021 року згідно рішення № 912160199668 Павлоградським об`єднаним управлінням ПФУ, з 01.12.2021 року ОСОБА_1 призначено 5569,09 грн. пенсії, виходячи з страхового стажу у 43 роки 2 місяці 25 днів, з яких понаднормового стажу 13 років 0 місяців 0 днів за Списком № 1.

Після призначення пенсії позивач продовжував працювати на підземній роботі з повним робочим днем в шахті, що підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 . Так, позивачем долучено до матеріалів судової справи копію трудової книжки, яка належним чином завірена відділом кадрів шахти відокремленого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Тернівське» ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» 04.03.2021 року на підтвердження факту роботи позивача з 16.02.2015 року по теперішній час із вказівкою, що за результатам атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.

Також в матеріалах судової та пенсійної справи наявна довідка ВСП «Шахтоуправління «Тернівське» ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» від 07.07.2020 року № 451 на підтвердження факту роботи позивача повний робочий день з 03.08.2016 року підземним прохідником у шахті, яка передбачена Списком № 1 розділ І підрозділ 1.

Судом встановлено, що спірним є період трудової діяльності ОСОБА_1 на відокремленому підрозділі шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» (попереднє найменування – шахта «Ломоватська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля») з 02.08.1993 року по 31.07.1994 року.

Згідно записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 :

- 02.08.1993 року шахта Ломоватська в/о Стахановвугілля прийнятий учнем машиніста підземних установок, наказ № 149-к від 02.08.1993 року (п. 9);

- 11.11.1993 року переведений машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 221к від 11.11.1993 року (п. 10);

- 31.07.1994 року звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, наказ 145-к від 28.07.1994 року (п. 11).

З наявних в матеріалах судової справи розрахунків стажу вбачається, що до страхового та пільгового стажу період роботи з 02.08.1993 року по 31.07.1994 не зарахований.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року визначено право на пільгове пенсійне забезпечення особам, які мають на день введення в дію цього Закону (на 1 січня 1992 року) стаж на роботах, що давали право на пенсію на пільгових умовах.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за № 1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).

Пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно з пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

У вищевказані спірні періоди роботи позивача діяли Списки, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року та Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.

Згідно з пунктами 2, 3, 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 % робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 (далі – Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі – атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383)

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Разом з тим, проведення атестації вчасно не залежало від позивача, як працівника, а відповідальність покладається на керівника підприємства.

Згідно п. 9 записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , 02.08.1993 року ОСОБА_1 прийнятий учнем машиніста підземних установок на шахту Ломоватська в/о Стахановвугілля, на підставі наказу № 149-к від 02.08.1993 року.

Наступний запис у трудовій (п. 10) свідчить про його переведення з 11.11.1993 року машиністом підземних установок 3 розряду із повним робочим днем під землею.

Отже, суд дослідив, що позивач працював на Відокремленому підрозділу шахті «Ломоватська» державного підприємства «Первомайськвугілля» і був зайнятий повний робочий день на підземних роботах за посадами, що передбачені Списком № 1 на виробництві «Гірничі роботи», розділом І, підрозділом 1, пунктом 1010100а, згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.

У своєму рішенні про відмову в перерахунку пенсії на пільгових умовах від № 0400-010307-8/19780 від 10.02.2021 року відповідач зазначив, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано його період роботи на відокремленому підрозділі шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» (місцезнаходження Луганська область) з 02.08.1993 року по 31.07.1994 року, з тих підстав, що дане підприємство (шахта) знаходиться на непідконтрольній Україні території, а усі видані нею документи, у тому числі видані позивачу пільгові довідки, які завірені печатками з позначенням «місто Брянка, Луганська область», слід вважати недійсними.

Однак при цьому відповідачем було повністю проігноровано записи в трудовій книжці, яка є основним документом щодо підтвердження трудового стажу, в тому числі спеціального стажу.

При цьому, відповідач не оспорював сам факт перебування позивача на посадах і роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1. Також відсутні жодні зауваження до записів у трудовій книжці позивача за наведений період.

Наведену обставину для неврахування пільгового стажу з 02.08.1993 року по 31.07.1994 року суд вважає необґрунтованою та безпідставною, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини.

Посилання відповідача на неможливість врахувати довідки, уточнюючі пільговий характер роботи позивача, через знаходження підприємства, яке їх видало (шахта «Ломоватська», Луганська область), на території не підконтрольній Україні є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною 1 статті 18 вказаного Закону, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий пільговий стаж роботи.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі –Порядок № 637).

Тобто уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21.08.1992 року. Після 21.08.1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж – період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Отже, орган Пенсійного фонду України повинен приймати такі уточнюючі довідки.

У тексті позовної заяви позивача та у листі відповідача № 0400-010307-8/19780 від 10.02.2021 року вбачається, що до заяви про призначення пільгової пенсії за віком позивачем 01.03.2016 були надані відповідачу, зокрема, довідка на підтвердження пільгового трудового стажу від 17.09.2015 року за № 75, а також довідка про підземні спуски від 17.09.2015 року № 76, які видані Відокремленим підрозділом шахта «Ломоватська» державного підприємства «Первомайськвугілля».

Водночас суд встановив факт відсутності обох довідок в матеріалах справи та матеріалах електронної пенсійної справи позивача, яка надана відповідачем разом із відзивом на адміністративний позов.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 02.08.1993 року по 31.07.1994 року у відокремленому підрозділі шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля».

На підставі викладеного вище, рішення, викладене у листі за № 0400-010307-8/19780 від 10.02.2021 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стаж роботи на шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» (в/о «Стахановвугілля») з 02.08.1993 року по 11.11.1993 року за професією учень машиніста підземних установок, з 11.11.1993 року по 31.07.1994 року за професією машиніст підземних установок, до підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ, протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стаж роботи на шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» ( в/о «Стахановвугілля») з 02.08.1993 року по 11.11.1993 року за професією учень машиніста підземних установок, з 11.11.1993 року по 31.07.1994 року за професією машиніст підземних установок, до підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-V.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

На звернення позивача, відповідач відмовив у зарахуванні спірних періодів роботи до пільгового стажу позивача до підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-V.

В зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є скасування рішення, викладене у листі за № 0400-010307-8/19780 від 10.02.2021 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стаж роботи на шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» (в/о «Стахановвугілля») з 02.08.1993 року по 11.11.1993 року за професією учень машиніста підземних установок, з 11.11.1993 року по 31.07.1994 року за професією машиніст підземних установок, до підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на шахті «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» з 02.08.1993 року по 11.11.1993 року за професією учень машиніста підземних установок, з 11.11.1993 року по 31.07.1994 року за професією машиніст підземних установок, до підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ, перерахувавши ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 % середньої заробітної плати позивача, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для oci6, які втратили працездатність та провести відповідні виплати з 08.02.2021 року з урахуванням проведених раніш виплат, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень – єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий та пільговий стаж позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 0400-010307-8/19780 від 10.02.2021 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , зобов`язавши відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи з 02.08.1993 року по 31.07.1994 року у відокремленому підрозділі шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» та повторно розглянути заяву позивача від 08.02.2021 року про перерахунок пенсії на пільгових умовах згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ, з врахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовну заяву задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають частковому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 1/2 від 908 грн. = 454 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце тимчасової реєстрації/місце фактичного проживання:, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010307-8/19780 від 10.02.2021 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою від 08.02.2021 року про перерахунок пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 02.08.1993 року по 11.11.1993 року за професією учень машиніста підземних установок, з 11.11.1993 року по 31.07.1994 року за професією машиніст підземних установок, до підземного стажу роботи з повним робочим днем в шахті, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2021 року про перерахунок пенсії відповідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VІ, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2021 р.

Суддя О.М. Неклеса