Рішення № 97058406, 16.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Справа № 160/3920/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі – ТОВ «Омега», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110150/2019/200219/1 від 29.10.2019 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем застосовано без належних підстав другорядний метод визначення митної вартості товарів, що постачалися для позивача та безпідставно витребувано додаткові документи у декларанта, внаслідок чого прийнято протиправне рішення щодо коригування заявленої позивачем митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 15.04.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову на підставі того, що його рішення засновано на порушенні позивачем вимог до визначення митної вартості товару. Зокрема, при заповненні митної декларації не зазначено відомостей щодо товаросупровідних документів на підставі яких здійснено переміщення товару, а також не надано банківські платіжні документи, чим унеможливлено здійснення перевірки достовірності задекларованих значень.

Позивачем подано відповідь на відзив із посиланням на норми Митного кодексу України та положення контракту №F/145 від 10.05.2019 щодо відсутності порушень зі свого боку порядку визначення митної вартості товарів.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного..

З матеріалів справи вбачається, що 10.05.2019 року між компанією «Jaguar, тhe fresh company B.V.» Нідерданди (продавець) та ТОВ «Омега» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №F/145, за умовами якого продавець продає, а покупець купує свіжі фрукти і овочі, в подальшому «Товари», згідно із асортиментом і цінами, зазначеними наступними специфікаціями до цього контракту.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 Контракту передбачено, що Покупець оплачує 100% суми зазначеної в інвойсі, як передплату, згідно з реквізитів Продавця, зазначених в п.13 Контракту, і умови оплати можуть вказуватись в Специфікаціях та/або Інвойсах щодо кожної окремої поставки.

Відповідно до специфікацій ТОВ «Омега» придбано окрему партію товару – перець свіжий солодкий та баклажан свіжий, врожаю 2019 року.

Позивачем з метою розмитнення придбаного товару подано до митного органу в електронному вигляді митну декларацію №UA110150/2019/244836 від 29.10.2019 р.

Митна вартість товару визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Крім того, до митної декларації надано пакет документів для підтвердження митної вартості товарів у відповідності до вимог ст.53 Митного кодексу України.

Відповідно до п.4.1 ст.54 Митного кодексу України, посадовою особою Дніпропетровської митниці Держмитслужби здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме:

- наданий до митного оформлення рахунок від 21.10.2019 №330128 не містить фіксації умов оплати за товар, а містить посилання саме на контракт №F/145, яким передбачено 100% передоплату;

- банківські платіжні документи, у зв`язку з наявністю умови передплати, щодо оплати оцінюваної партії товару митного оформлення не надано;

- у рахунку перевізника ТОВ «Фортуна Плюс» на оплату транспортних витрат №701 від 17.10.2019 інформація щодо експедиторських послуг відсутня;

- не надана скан-копія договору №267 зазначено декларантом у графі 44 ЕМД;

- договірні відносини між перевізником та експедитором не підтверджені документально;

- надана заявка на транспортування та експедирування вантажу про здійснення транспортно-експедиційних послуг від 17.10.2019 №РР-2/2019 між ТОВ «Фортуна Плюс» та ТОВ «Омега» передує факту купівлі-продажу самого оцінюваного товару відповідно до рахунку від 21.10.2019 №330128 та специфікації від 21.10.2019 №1;

- митна декларація країни експорту від 22.10.2019 в графі 44 не містить відомостей щодо товаросупровідних документів, на підставі яких здійснено переміщення товару з Нідерландів;

- не надано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На підставі ч.3 ст.53 Митного кодексу України Дніпропетровською митницею Держмитлужби направлено повідомлення про необхідність надання протягом 10 календарних днів додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додаткові документи позивачем надано не було.

З урахуванням обставин та причин неможливості використання обраного позивачем методу визначення митної вартості товару - за ціною договору, Дніпропетровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2019/200219/1 від 29.10.2019 (а.с. 31-32) року, за якими митним органом скориговано митну вартість товару, що імпортується із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості – метод за ціною подібних (аналогічних) товарів.

Також Дніпропетровською митницею Держмитслужби видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2019/00642, яка позивачем не оскаржується.

Відповідно до положень ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивач скористався своїм правом на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за ЕМД від 29.10.2019 та товар випущено у вільний обіг.

Позивач не погоджується із рішенням про коригування митної вартості товарів та вважає його таким, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Митного кодексу України.

Частиною 1 ст.7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст.337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п.2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори та виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.55 Митного кодексу України - Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 Митного кодексу України визначено, що Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.4 ст.57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застоовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, щодо можливості визначення митної вартості на підставі поданих позивачем до митної декларації документів вбачається, що її можливо встановити за основним методом.

Відповідно до п.1.1 Контракту №F/145 від 10.05.2019 року покупець купує свіжі фрукти і овочі, в подальшому «Товари», згідно із асортиментом і цінами, зазначеними наступними специфікаціями до цього контракту.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 Контракту передбачено, що Покупець оплачує 100% суми зазначеної в інвойсі, як передплату, згідно з реквізитів Продавця, зазначених в п.13 Контракту, і умови оплати можуть вказуватись в Специфікаціях та/або Інвойсах щодо кожної окремої поставки.

Тобто, умови оплати можуть визначатися специфікаціями до контракту щодо кожної окремої партії.

Специфікацією №1 від 21.10.2019 року до Контракту №F/145 від 10.05.2019 року визначено інші умови оплати, ніж у Контракті, а саме після надходження на склад Покупця в Україні 100% суми інвойса.

Посилання у інвойсі від 21.10.2019 №330128 на контракт не визначає умов оплати, а лише вказує на підставу виникнення зобов`язання. А оскільки за умовами поставки конкретної партії передбачена післяплата, то банківські документи у декларанта на час подання митної декларації відсутні.

Вартість товару, що вказана в комерційному рахунку (інвойсі) співпадає з даними зазначеними у специфікаціях і становить 9152 євро.

Щодо декларування позивачем витрат на транспортування, то умовами Договору про надання транспортно-експедиційних послуг №267 від 15.06.2019 (а.с. 61-70), що укладений між позивачем та ТОВ «Фортуна Плюс» передбачено, що перевізник зобов`язується за рахунок і за плату (винагороду) Клієнта у відповідності до умов цього Договору та узгоджених Сторонами Заявок, що в свою чергу є невід`ємною частиною даного Договору, виконати комплекс послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванню, організувати міжнародні та/або внутрішньодержавні перевезення та/або мультимодальні перевезення експортного імпортного транзитного або іншого вантажу, а також надавати інші послуги погоджені сторонами (пункт 1.1 даного договору).

Вид, об`єм, строки, вартість послуг перевізника за даним Договором визначаються окремо для кожного перевезення - у відповідності до узгоджених Заявок Клієнта, що регламентується даним Договором або в Додатках до нього. Узгоджені Заявки являють собою домовленість сторін стосовно істотних умов перевезення вантажу клієнта у рамках цього договору, за умови належного оформлення (містять підписи уповноважених представників печатки сторін), є його невід`ємною частиною, (пункт 3.1 цього договору).

Узгоджена Заявка повинна бути передана Клієнтом Перевізнику електронним чи факсимільним зв`язком до запланованої Клієнтом дати початку перевезення (пункт 3.2 цього договору)

На таких умовах сторонами Заявка узгоджена 17.10.2019 (а.с.46).

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 р. за №984/21296):

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до п.5.6. Договору про надання транспортно-експедиційних послуг №267 від 15.06.2019 вартість транспортно-експедиційного обслуговування визначається в заявках і включає в себе оплату послуг перевізника, а також витрати, понесені візником на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання його зобов`язань, також інші витрати перевізника, що мали місце в процесі виконання цього Договору і передбачені ним.

Так, відповідно до умов Заявки у графі «примітка» зазначено, що сума вказана у гривнях з урахуванням курсу на дату формування заявки. Кінцева сума до сплати буде відкоригована відносно курсу НБУ на дату виставлення рахунку.

Позивачем на підтвердження вартості везення вантажу до митного органу було надано: рахунок фактура №701 від 17.10.2019, заявка на перевезення від 17.10.2019, договір про надання транспортно-експедиційних послуг №267 від 15.06.2019, товарно- транспортна накладна від 22.10.2019 (СМR), з яких можливо встановити вартість послуг на транспортування товару.

Щодо неузгодження між собою дати купівлі товару та заявки на його транспортування, то не вбачається зв`язку цієї обставини та митною вартістю товару.

Митний орган має право відійти від законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст.77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовної вимоги позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення Дніпропетровської митниці Держмитслужби, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2102грн. 00коп., що документально підтверджується платіжним дорученням №302625624 від 01.04.2020 р.

Крім того, позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3'000грн. 00коп., що підтверджується належними доказами, зокрема, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане ОСОБА_1 на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 05.10.2018 №100 (а.с.83), копією договору про надання правничої допомоги від 02.03.2020, укладеного між ТОВ «Омега» та адвокатським об`єднанням «АЛМ» (а.с.79-81), копією та оригіналом довіреності №2 від 03.03.2020 на ім`я адвоката Присяжнюк Л.П. (а.с.82, 99), копією додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги від 02.03.2020 (а.с.126), копією платіжного доручення №302632475 від 28.05.2020 про сплату на користь адвокатського об`єднання «АЛМ» 3000,00 грн. вартості наданої правової (правничої) допомоги (а.с.127).

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110150/2019/200219/1 від 29.10.2019 року

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (код ЄДРПОУ 30982361, 49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, 15) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, 49038, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) судові витрати у розмірі 2102грн. 00коп. (дві тисячі сто дві грн. 00коп.) та витрати пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу у розмірі 3'000грн. 00коп. (три тисячі грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова