Рішення № 97058385, 21.05.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2435/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2020 №0008970705.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПC у Волинській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою господарську діяльність позивач. За результатами перевірки складено акт від 09.10.2020 у якому зафіксовано порушення вимог пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». He погодившись із висновками акту від 09.10.2020, позивачем було подано заперечення на нього, за результатами розгляду якого було прийнято рішення від 02.11.2020, яким залишено висновки акту від 09.10.2020 без змін. Відтак, 06.11.2020 ГУ ДПС у Волинській області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення яким визначено позивачу суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 273172,84 грн.

Позивач вказує, що перевіркою встановлено факт порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Однак, під час проведення фактичної перевірки CГД був відсутній у зв`язку зі службовою необхідністю. У свою чергу, адміністратор закладу працівникам податкової служби повідомив, що всі документи є в наявності, однак знаходяться у ФOП в кабінеті (який відповідно був замкнений). Позивач звертає увагу, що термін проведення фактичної перевірки становив 10 днів. Разом з тим, фактична перевірка щодо ФOП була проведена 09.10.2020 (початок - о 15 год. 50 хв., закінчення - о 21 год. 57 хв.), тобто тривала всього 6 год. при визначених 10 днях. Позивач зауважує, що у випадку проведення фактичної перевірки CГД в термін визначений Податковим кодексом України, підприємцем в наступний робочий день були б надані усі необхідні документи. Весь товар на момент перевірки був облікований і на нього були наявні всі необхідні для цього первині документи, a caмe: видаткові накладні. Крім того, позивач зазначає, що до заперечення до акту перевірки були надані видаткові накладні, що підтверджували відповідний облік товару, однак такі документи не були враховані ГУ ДПС у Волинській області.

Також перевіркою було встановлено, що контрольно-розрахункові операції проведені в безготівковій формі з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного термінала не з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів та видачою особам, які отримують або повертають товар, розрахункових документів невстановленої форми. Однак, позивач вказує, що відповідно до пункту 4 розділу II Положення №13 рядки 10 - 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. Актом перевірки встановлено проведення розрахункових операцій в безготівковій формі із застосуванням РРО, роздрукуванням невідповідних розрахункових документів та видачою особам, які отримують або повертають товар, розрахункових документів невстановленої форми, a caмe: не зазначення у виданих касових чеках всіх вимог, визначених Положенням № 13. Проте зазначені в акті розрахункові документи містили всі необхідні реквізити, визначені Положенням № 13.

Позивач вказує, що норми пункту 2 розділу II Положення №13 носять імперативний (обов`язковий) характер для касових чеків лише тих РРО, які з`єднані з платіжним терміналом. Положенням №13 не встановлено обов`язку щодо зазначення додаткових реквізитів у касових чеках РРО, які не з`єднані з платіжним терміналом. Положення №13 не містить обов`язку для суб`єктів господарювання проведення заміни діючих РРО і платіжних терміналів суб`єктів господарювання, a також норм щодо негайного та обов`язкового приведення таких РРО та платіжних терміналів у відповідність до вимог пункту 2 розділу II положення №13, та не встановлено відповідальності за його незастосування, з моменту набрання вказаним документом чинності. Отже, касові чеки бару «Скайбар Фемілі» повністю відповідають вимогам статті 3 Закону № 265-ВР та Положенню №13. З огляду на зазначене, оскаржуване рішення органу ДПC є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не погоджується з позовними вимогами, оскільки перевіркою встановлено, що 09.10.2020 о 15:23 було проведено контрольну розрахункову операцію коньяку «Хенесі» VS 50 г. за ціною 155 грн. та кави еспрессо за ціною 25 грн. на суму 180 грн. по терміналу №00049710 код авторизації 291097, без проведення через реєстратор розрахункових операцій. Однак, під час ознайомлення з наказом та направленнями на перевірку, працівником закладу був вибитий фіскальний чек об 15:45 год. №14920 без зазначення форми оплати: безготівкова та не видано розрахункові документи встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій.

Загальна сума проведених розрахункових операцій без зазначення обов`язкових реквізитів у відповідних розрахункових документах становить за період з 23.06.2020 по 08.06.2020 та Х-звіту РРО за 09.06.2020 складає 665008,38 грн., чим порушено пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР.

Також перевіркою встановлено здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку, а саме: відсутні прибуткові накладні на алкогольні напої в сумі 103327,00 грн. по ціні реалізації, згідно додатку №1 - відомість щодо фактичних залишків запасів підписані адміністратором закладу, чим порушено пункт 12 статті 3 Закону №265. А тому, за результатами розгляду акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, згідно яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у сумі 273172,84 грн., у тому числі 66518,84 грн. за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, 206654,00 грн. за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Крім того, представник відповідача вказує, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів, на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної справи за участі представника ГУ ДПС у Волинській області відмовлено.

У відповіді на відзив від 16.04.2021 позивач просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 09.10.2020 ГУ ДПС у Волинській області проведена фактична перевірка бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 09.10.2020.

Перевіркою встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме не пред`явлено будь-які приходні документи, накладні, акти прийому тощо на товар, що знаходиться в реалізації на загальну суму 103327,00 грн.

Також перевіркою встановлено не проведення розрахункової операції через РРО на суму 180 грн., а саме 09.10.2020 о 15:23, коли була проведена контрольна розрахункова операція та не видано розрахунковий документ встановленої форми, проте під час ознайомлення з наказом та направленням на перевірку, працівником закладу був вибитий фіскальний чек об 15:45 год. №14920 на суму 180 грн. (за каву еспрессо за ціною 25 грн. та коньяк «Хенесі» VS 50 г. за ціною 155 грн. А також, в ході перевірки 09.10.2020 об 18:34 год. було придбано каву еспрессо в кількості 1 порція за ціною 25 грн. згідно фіскального чека №14922 по терміналу, розрахункова операція проведена із застосуванням РРО із роздрукуванням та видачею покупцю розрахункового документа невстановленої форми на повну суму проведеної операції, а саме при проведенні розрахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій не містить обов`язкового реквізиту «код авторизації» або іншого коду, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без використання процедур авторизації. Загальна сума проведених розрахункових операцій - без зазначення обов`язкових реквізитів у відповідних розрахункових документах становить згідно додатку №2 до акту перевірки за період з 23.06.2020 по 08.06.2020 та Х-звіту РРО за 09.06.2020 станом на 19:59 год складає 665008,38 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем до ГУ ДПС у Волинській області були подані заперечення, які контролюючим органом були залишені без задоволення.

За результатами вищевказаного акту перевірки, відповідачем 06.11.2020 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008970705 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 273172,84 грн., з яких 66518,84 грн. за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, 206654,00 грн. - за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем до ДПС України було подано скаргу, яка рішенням від 05.02.2021 залишена без задоволення.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, статтею 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпунктів 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У свою чергу, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

Пунктом 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно з статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Правовий аналіз викладених вище норм Закону №265/95-ВР дає підстави для висновку, що суб`єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність за реалізацію товарів, які не були ними обліковані належним чином.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №996-ХIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 8 Закону №996-ХIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Згідно статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

Згідно з пунктами 85.2, 85.4 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до пункту 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу. У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Як було встановлено судом під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено здійснення позивачем реалізації товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку, а саме відсутні прибуткові накладні на алкогольні напої в сумі 103327,00 грн.

Однак, суд звертає увагу, що на підтвердження обставин документування господарських операцій з придбання алкогольних напоїв, представником позивача було надано до заперечень на акт перевірки та разом з позовною заявою наступні документи, а саме: видаткові накладні №5897 від 30.09.2020, №149737 від 25.09.2020, №РОВ-049071 від 24.09.2020, №РОВ-049070 від 24.09.2020, №29483/27503 від 24.09.2020, №29484/27504 від 24.09.2020, №28962/27023 від 19.09.2020, №28932/26999 від 19.09.2020, №18097 від 18.09.2020, №144702 від 17.09.2020, №27825/25951 від 11.09.2020, №27826/25952 від 11.09.2020, №27827/25953 від 11.09.2020, № 11108 від 11.09.2020, №140241 від 11.09.2020, №РОВ-046375 від 10.09.2020, №РОВ-046373 від 10.09.2020, №POB-044962 від 03.09.2020, №26691/24896 від 02.09.2020, №31139 від 31.08.2020, №130698 від 27.08.2020, №28020 від 28.08.2020, №POB-043590 від 27.08.2020, №25751/24055 від 27.08.2020, №25752/24056 від 27.08.2020, №21052 від 21.08.2020, №24895/23260 від 20.08.2020, №24896/23261 від 20.08.2020, №24897/23262 від 20.08.2020, №126503 від 20.08.2020, №126485 від 20.08.2020, №РОВ-042086 від 20.08.2020, №РОВ-042085 від 20.08.2020, №24075/22524 від 14.08.2020, №14137 від 14.08.2020, №РОВ-040573 від 13.08.2020, №23634/22118 від 12.08.2020, №23635/22119 від 12.08.2020, №118468 від 11.08.2020, №23636/22120 від 12.08.2020, №119339 від 11.08.2020, №23153/21689 від 07.08.2020, №7119 від 07.08.2020, №117078 від 07.08.2020, №POB-038992 від 06.08.2020, №31156 від 31.07.2020, №112252 від 31.07.2020, №21982/20559 від 30.07.2020, №21981/20558 від 30.07.2020, №POB-037454 від 30.07.2020, №106796 від 24.07.2020, №24082 від 24.07.2020, №POB-035786 від 23.07.2020, №РОВ-035783 від 23.07.2020, №21047/19647 від 23.07.2020, №21045/19645 від 23.07.2020, №105889 від 23.07.2020, №22059 від 22.07.2020, №17146 від 17.07.2020, №17030 від 17.07.2020, №РОВ-034426 від 16.07.2020, №20162/18844 від 16.07.2020, №20161/18843 від 16.07.2020, №19832/18572 від 15.07.2020, №100374 від 15.07.2020, №95735 від 08.07.2020, №10074 від 10.07.2020, №19346/18058 від 09.07.2020, №98371 від 09.07.2020, №POB-032856 від 09.07.2020, №POB-032857 від 09.07.2020, №3142 від 03.07.2020, №РОВ-031316 від 02.07.2020, №РОВ-031315 від 02.07.2020, №1087 від 01.07.2020, №93259 від 01.07.2020, №93637 від 01.07.2020, №89621 від 29.06.2020, №17907/16735 від 27.06.2020, №26122 від 26.06.2020, №89116 від 24.06.2020, №24134 від 24.06.2020, №17121/15968 від 23.06.2020, №17122/15969 від 23.06.2020, №17120/15967 від 23.06.2020, №88171 від 23.06.2020, №POB-028878 від 19.06.2020, №19112 від 19.06.2020, №85844 від 18.06.2020, №83535 від 17.06.2020 (а.с.43-136).

Достовірність та правильність оформлення первинних документів, що були надані позивачем до заперечень на акт перевірки та до матеріалів справи, представником відповідача під час розгляду справи не заперечувалась.

В свою чергу, суд звертає увагу, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (частина третя статті 8 Закону №996-XIV). Однак, під час проведення фактичної перевірки 09.10.2020 позивач був відсутній, а усі документи знаходились у його кабінеті, про що було повідомлено представників контролюючого органу.

Суд зазначає, що згідно наказу про проведення перевірки від 01.10.2020 №1973, термін проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 становив 10 діб, починаючи з 06.10.2020. Перевірка була проведена 09.10.2020. Разом з тим, незважаючи на те, що термін проведення фактичної перевірки не сплив та з огляду на встановлене порушення та повідомлення працівниками бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 » представників контролюючого органу про наявність усіх документів безпосередньо у позивача, контролюючим органом не було надіслано позивачу вимогу про необхідність надання первинних документів на алкогольні напої. Доказів ж повідомлення позивача про надання первинних документів бухгалтерського обліку на алкогольні напої на суму 103327,00 грн., відповідачем суду не надано. Більше того, контролюючим органом не були враховані документи подані позивачем при розгляді заперечень на акт перевірки, доказів надання оцінки даним документам та підстав їх неврахування при розгляді заперечень на акт перевірки представником відповідача надано не було.

У свою чергу, суд звертає увагу, що податковим законодавством не передбачено норми, яка зобов`язує суб`єкта господарювання зберігати документи, які підтверджують походження товару, у місці реалізації товарів (послуг), закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації та не містить чіткого та однозначного визначення місця знаходження (зберігання) первинних облікових документів на товар, а відсутність видаткових накладних на місці реалізації товарів не підтверджує відсутності обліку товарів загалом.

Системний аналіз пункту 12 статті 3, статті 20 Закону №265/95-ВР та Закону №996-XIV дає підстави для висновку, що фінансова санкція, встановлена статтею 20 названого Закону, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів. Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону №996-XIV, не є підставою для застосування фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР.

Отже, з огляду на вказані обставини у сукупності та взаємозв`язку, судом встановлено, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішенння.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи суд дійшов висновку про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 20 Закону 265/95-ВР у розмірі 206654,00 грн.

Щодо застосування до позивача штрафної санкції за у сумі 66518,84 грн. за невидачу (в паперовому та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції суд зазначає наступне.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Таким чином, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення № 13).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11);

сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12);

вид операції (рядок 13);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15);

підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16);

підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17);

позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 22);

до сплати (рядок 23);

фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24);

QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25);

для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27);

заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28);

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).

Згідно пункту 4 розділу І Порядку №13 у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пункту 6 розділу II цього Положення (у редакції від 06.04.2018) у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов`язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (у разі наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

Суд зазначає, що згідно статті 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Як було зазначено вище, до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 66518,84 грн. за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Зокрема, перевіркою встановлено не проведення розрахункової операції через РРО на суму 180 грн., а саме 09.10.2020 о 15:23, коли була проведена контрольна розрахункова операція та не видано розрахунковий документ встановленої форми, проте під час ознайомлення з наказом та направленням на перевірку, працівником закладу був вибитий фіскальний чек об 15:45 год. №14920 на суму 180 грн. (за каву еспрессо за ціною 25 грн. та коньяк «Хенесі» VS 50 г. за ціною 155 грн. Крім того, як вбачається з акту перевірки від 09.10.2020, перевіркою встановлено, що об 18:34 було придбано каву еспрессо за ціною 25 грн. згідно фіскального чека №14922, тим самим розрахункова операція проведена із застосуванням РРО із роздрукуванням та видачею покупцю розрахункового документа невстановленої форми на повну суму проведеної операції, а саме при проведені розрахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з РРО не містить обов`язкового реквізиту «коду авторизації», або іншого коду, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без використання процедур авторизації. Загальна сума проведених розрахункових операцій без зазначення обов`язкових реквізитів у відповідних розрахункових документах становить за період з 23.06.2020 по 08.06.2020 та Х-звіту РРО за 09.06.2020 станом на 19:59 год складає 665008,38 грн.

Суд звертає увагу, що штрафну санкцію до позивача застосовано за видачу розрахункового документа, який не містить обов`язкового реквізиту «Код авторизації». При цьому, штрафну санкцію розраховано на підставі періодичного звіту за період з 23.06.2020 № Z-звіту 1042 по 09.10.2020 № Z-звіту 1152 за безготівкові розрахунки на суму 664814,38 грн. та на підставі Х-звіту РРО за 09.10.2020 на суму по карті 194,00 грн. Разом з тим, санкція пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документа невстановленої форми. Як вбачається з матеріалів справи, при проведені перевірки розрахункові документи №14920 та №14922 було роздруковано та видано покупцю, що не заперечується відповідачем, однак не містив обов`язкового реквізиту «Код авторизації».

Суд зазначає, що формальна відсутність напису «Код авт.» на касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції. З наявної в матеріалах копії фіскального чека №14920 та №14922 можливо ідентифікувати продавця товару, вартість покупки, вид товару тощо.

А тому, на думку суду фінансова санкція, визначена у пункті 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, застосована до ФОП ОСОБА_1 на загальну суму проведених розрахункових операцій за період з 23.06.2020 по 09.10.2020 протиправно.

Крім того, суд звертає увагу на довідку сервісного центру по обслуговуванню РРО ФОП ОСОБА_2 від 23.02.2021 №2, яка видана ФОП ОСОБА_1 про те, що Модель 416 Марія-304Т, заводський номер ТР1001000132 , версія програмного забезпечення - 894 304Т-1, виробник моделі ПрАТ «Резонанс», призначена для реєстрації розрахункових операцій в закладі, збереження та передачу контрольно-звітної інформації до органів ДПС, друк розрахункових документів. При розрахунку банківськими картками, модель 416 Марія-304 Т , не має технічної змоги бути синхронізованою з РОS терміналом, також у неї відсутні бездротові канали передачі даних, тому відсутня можливість отримання коду авторизації розрахункових операцій.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, на думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення відносно позивача. Проаналізувавши викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства, прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.11.2020 №0008970705, яке з огляду на його безпідставність підлягає скасуванню. Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2731,73 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням від 02.03.2021 №1275 (а.с.13).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 06 листопада 2020 року №0008970705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2731,73 грн. (дві тисячі сімсот тридцять одна грн. 73 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко