
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16778/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-106609-55 від 05 жовтня 2020 року, згідно якої нараховано недоїмку у розмірі 2 577,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-106609-55 від 05 жовтня 2020 року станом на 30 вересня 2020 року є несплачена заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 577,07 грн.
Через це ГУ ДПСУ у Волинській області вимагає сплатити недоїмку у сумі 2577,07 гривень у встановлений законом строк.
У ході досудового врегулювання спору, 29 жовтня 2020 року позивачем було надіслано скаргу до органу вищого рівня (ДПС України). 24.11.2020 року мені надійшла копія відповіді ДПС України від 20.11.2020 року, в якій зазначається, що згідно даних інформаційної системи податкового органу, 19 жовтня 2020 року сума боргу (недоїмки), зазначена в оскаржуваній вимозі, була самостійно погашена скаржником, і таким чином, оскаржувана вимога вважається відкликаною, а предмет оскаржування – відсутнім.
Зауважує, що вищевказана вимога від 05 жовтня 2020 року не відповідає вимогам складення, згідно законодавства. У даній вимозі не зазначено період за який нараховано недоїмку, а також не зазначено належним чином те, що входить у склад даної боргової вимоги (недоїмки).
Вказує, що аналогічні спори уже вирішувалися у досудовому порядку.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування цієї позиції вказав, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
Фізичні особи-підприємці та само зайняті особи, які не одержують доходи, зобов`язані сплачувати єдиний соціальний внесок, мінімальний розмір якого з 01 січня 2017 року становить 704 грн, а з 01 січня 2018 року становить 819,06 грн.
Зауважує, що платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Вважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведене відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
05 жовтня 2020 року відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-106609-55 на суму 2 577,07 грн. Причиною прийняття зазначеної вимоги стала наявність інформації про те, що станом на 30 вересня 2020 року у позивача виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску (а. с. 10).
Зазначена вимога від 05 жовтня 2020 року № Ф-106609-55 була оскаржена до Державної податкової служби України в порядку адміністративного оскарження згідно пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України.
20 листопада 2020 року ДПС України було прийнято рішення № 33163/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги, яким оскаржувана вимога відкликана, у зв`язку з самостійним погашенням скаржником суми, визначеній у вимозі (а. с. 11).
Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини четвертої-п`ятої статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 вказаного вище Закону, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини другої статті 6 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Пунктом 1 частини десятої статті 9 цього Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно до частини десятої, пункту 2 частини одинадцятої статті 25 вказаного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Так, у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 140/2505/19 встановлено, що суми єдиного внеску сплачуються позивачем своєчасно та в повному обсязі. Суд зазначив, що неналежний облік контролюючим органом сплачених позивачем коштів привів до утворення недоїмки зі сплати ЄСВ, в рахунок погашення якої зараховувались всі наступні платежі з одночасним нарахуванням штрафних санкцій та пені.
Таким чином, штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково незарахованих сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання має кваліфікуватися як дія. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.
Відтак, контролюючим органом всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, на підтвердження наявності правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску та нарахування пені, тоді як позивачем єдиний соціальний внесок було сплачено вчасно та в повному обсязі, що підтверджено рішенням суду.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн, сплачений згідно з квитанцією від 02 грудня 2020 року № ПН1806343 (а. с. 8).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-106609-55 від 05 жовтня 2020 року, згідно якої ОСОБА_1 нараховано недоїмку у розмірі 2 577,07 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинського обласного військового центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області, (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484).
Суддя Ф.А. Волдінер
Судове рішення № 97058307, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 21.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/16778/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: