Ухвала суду № 97058141, 17.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

17 травня 2021 р. Справа № 120/3760/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про зобов`язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 проживає у гуртожитку сімейного типу, який знаходиться на праві оперативного управління Вінницького національного аграрного університету, за адресою: вул. Сонячна, 1, м. Вінниця. З метою передачі цього гуртожитку у комунальну власність територіальної громади міста Вінниці позивачка зверталася з листами до Міністерства освіти і науки України та до Вінницького національного аграрного університету. Проте, такі звернення залишені без задоволення.

Вважаючи, що Вінницьким національним аграрним університетом безпідставно відмовлено у передачі гуртожитку у комунальну власність міста Вінниці ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом щодо зобов`язання університет передати гуртожиток до комунальної власності. Проте, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2020 року у справі №127/19054/20 відмовлено у задоволенні позову. Зокрема, у цьому рішенні йдеться про те, що саме орган управління майном, яким в даному випадку є Міністерство освіти і науки України, вправі приймати рішення про передачу гуртожитку.

З огляду на такі обставини ОСОБА_1 звернулася з позовом до Вінницького міського суду Вінницької області, у якому просила зобов`язати Міністерство освіти і науки України передати гуртожиток у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці.

Однак, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2021 року у справі №127/27992/20 закрито провадження у справі та роз`яснено право позивача на звернення з таким позовом до адміністративного суду.

Маючи на меті реалізувати право на звернення до суду за захистом прав та інтересів ОСОБА_1 її представник звернувся з цим адміністративним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 26 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено семиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків. Зокрема, в постановленій ухвалі вказано на необхідності сплати судового збору, а також поданні заяви про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням підстав для поновлення такого строку, адже позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

На виконання вимог ухвали від 26 квітня 2021 року на адресу суду 06 травня 2021 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків. До заяви долучено квитанцію №36659 від 06 травня 2021 року, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 908 гривень. Також у заяві зазначено, що про порушення своїх прав та інтересів діями Міністерства освіти і науки України ОСОБА_1 стало відомо 20 листопада 2020 року під час розгляду у Вінницькому міському суді Вінницької області цивільної справи №127/19054/20, адже Вінницьким національним аграрним університетом разом із відзивом надано і лист Міністерства освіти і науки України, у якому йшлося про відсутність підстав для передачі гуртожитку у комунальну власність. Окрім того, у заяві зазначено, що представник позивачки у листопаді 2020 року хворів, що також унеможливлювало своєчасне звернення до суду за захистом прав та інтересів позивачки.

На підставі наведеного представник позивача просить поновити строк звернення до адміністративного суду.

Відтак, представником позивача усунуто недоліки, що містила позовна заява. При цьому інших перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі не виявлено.

Водночас, частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Визначаючись з приводу того, чи дотримано представником позивача правил підсудності, звертаючись із позовом саме до окружного адміністративного суду, зважаю на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У частині 1 статті 4 КАС України наведено визначення окремих термінів, серед яких такі:

адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Під суб`єктом владних повноважень у пункті 7 частини 1 статті 4 КАС України розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим. Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер), що є визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції.

Для з`ясування характеру спору слід враховувати, що протилежним за своїм змістом є приватноправовий спір, однією з ознак якого є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника такого спору. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як свідчить зміст позовної заяви, позивачка більше п`ятнадцяти років проживає у гуртожитку, не має власного житла, а тому після передачі такого у комунальну власність має намір скористатись правом на приватизацію.

Відтак, спірні правовідносини пов`язані з реалізацією житлових прав позивачкою та стосується захисту її цивільних прав, а не прав публічно-правових.

Відповідач у таких відносинах не здійснював владних управлінських функцій стосовно позивача.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №800/543/17.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, зважаючи на те, що спірні правовідносини між сторонами спрямовані на захист цивільних прав позивачки, а тому такий спір не підсудний адміністративному суду.

Разом із тим слід врахувати, що за захистом цивільних прав ОСОБА_1 зверталася до Вінницького міського суду Вінницької області з цивільним позовом до Міністерства освіти і науки України щодо зобов`язання передати гуртожиток у комунальну власність міста Вінниці, проте ухвалою суду від 26 березня 2021 року задоволено клопотання представника Вінницького національного аграрного університету та закрито провадження у справі з підстав непідсудності такої цьому суду, роз`яснено право позивача звернутися з таким позовом до адміністративного суду.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2021 року у справі №127/27992/20 набрала законної сили 13 квітня 2021 року, що відповідно до частини 2 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України унеможливлює повторне звернення до такого суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З огляду на існування юрисдикційного конфлікту, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту доходжу висновку, що цей спір слід розглядати за правилами адміністративного судочинства лише тому, що позивачу має бути забезпечено доступ до правосуддя навіть в іншому, ніж це передбачено законом, судочинстві, оскільки перешкоди до розгляду в належному (цивільному) судочинстві виникли у зв`язку з процесуальною діяльністю суду.

Інститут "юрисдикційного конфлікту" застосований Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 травня 2020 року у справі №826/24892/15, від 02 лютого 2021 року у справі №906/1308/19 та ряду інших.

За наведених вище мотивів вказаний спір слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На виконання вимог ухвали від 26 квітня 2021 року представником позивачки подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, обгрунтування якої наведено вище.

Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.

Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Із заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, що подана представником позивача, слідує, що позивачці про порушення її прав та інтересів діями Міністерства освіти і науки України стало відомо саме 20 листопада 2020 року під час розгляду у Вінницькому міському суді Вінницької області цивільної справи №127/19054/20, адже Вінницьким національним аграрним університетом разом із відзивом надано і лист Міністерства освіти і науки України, у якому йшлося про відсутність підстав для передачі гуртожитку у комунальну власність.

При цьому, до суду позов надійшов 21 квітня 2021 року.

Наведене свідчить про те, що строк звернення до суду не пропущено, адже позовна заява подана до суду протягом шестимісячного строку з дня, коли позивачці стало відомо про порушення її прав та інтересів.

Отже, заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає, адже такий строк не пропущено.

Посилання у заяві як на підставу пропущення строку з поважних причин на те, що представник позивачки у листопаді 2020 року хворів, про що свідчить результат аналізу №5052 від 04 листопада 2020 року, слід оцінити критично, адже такий результат стосується ОСОБА_2 , а представництво інтересів позивачки здійснює Куций Ростислав Андрійович.

Відповідно до статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений процесуальним законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частини 1, 2, 3 статті 12 КАС України).

При цьому, особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження визначені главою 10 розділу ІІ КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, керуючись наведеними приписами, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників спірних правовідносин, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку, що розгляд справи слід здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Окрім того, у статті 9 КАС України, окрім інших принципів адміністративного судочинства, закріплено й принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 3 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас, особливості витребування доказів наведені у статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті згаданої статті учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (частина 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відтак, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи вважаю, що у Міністерства освіти та науки України слід витребувати докази направлення листа вих. №1.6/44-20 від 13 березня 2020 року ОСОБА_1 та докази його отримання останньою (у разі наявності) або докази, які підтверджують обізнаність позивачки про результат розгляду такого листа.

Відповідно до частин 6, 7 та 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Також представником позивача у позовній заяві як третю особу визначено Вінницький національний аграрний університет, що розцінюється судом як клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Розглянувши клопотання про залучення до участі у справі третю особу, зважаю на таке.

Особливості залучення третіх осіб до участі у справі визначено статтею 49 КАС України.

Так, частиною 2 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 5 статті 49 КАС України).

В ході розгляду клопотання про залучення до участі у справі третю особу встановлено, що гуртожиток площею 2947,8 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 , перебуває на праві оперативного управління Вінницького національного аграрного університету, про що свідчить свідоцтво про право власності, що видане 09 жовтня 2008 року.

Відтак, рішення у цій справі може вплинути на права та інтереси Вінницького національного аграрного університету, адже гуртожиток, з приводу передачі якого у комунальну власність йдеться у позові, перебуває на праві оперативного управління Вінницького національного аграрного університету, а тому останній слід залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Керуючись статтями 9, 12, 49, 72, 73, 80, 120, 160, 161, 168, 171, 248, 257, 259 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про зобов`язання вчинити дії.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 15 червня 2021 р. о 14:00 год. в залі судового засідання №2 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Витребувати у Міністерства освіти і науки України докази направлення листа вих. №1.6/44-20 від 13 березня 2020 року ОСОБА_1 та докази його отримання останньою (у разі наявності) або докази, які підтверджують обізнаність позивачки про результат розгляду такого листа.

Клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи задовольнити.

Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Вінницький аграрний національний університет.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідачу та третій особі також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович