Рішення № 97058113, 19.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 травня 2021 р. Справа № 120/961/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Командира військової частини А1619 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Командира військової частини А1619 (далі - відповідач, В/ч А1619) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що звернувшись до відповідача із інформаційним запитом, в якому, окрім іншого, просив виправити помилку допущену у Довідці від 15.08.2018 за №1970 про стаж військової служби його довірителя - ОСОБА_2 та надіслати рекомендованим листом Довідку по такій само формі, але станом на 30.09.2020 з виправленням помилки та зазначенням окремо: загальний стаж; періоди зараховані на пільгових умовах; пільговий стаж по календарних датах; пільгова вислуга; загальна вислуга років.

Однак відповіді на поставлене питання не отримав, в зв`язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою від 12.02.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку, визначеному ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Після відкриття провадження, судом було виявлено ряд недоліків позовної заяви, в зв`язку з чим, остання ухвалою від 12.04.2021 залишена без руху на підставі ч. 13 ст. 171 АС України. Вказаною ухвалою позивачу встановлено строк на усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог ухвали від 12.04.2021 позивачем подано додаткові пояснення та ряд документів (вх. №23536 від 28.04.2021) на підтвердження наведених в позовній заяві обставин та в обґрунтування викладеної позиції. Зокрема, з наданої до заяви копії інформаційного запиту від 21.10.2020 вбачається, що такий подано саме від імені ОСОБА_1 , а відтак останній є належним позивачем в межах даної адміністративної справи.

Крім того, доповнюючи обґрунтування позовних вимог, позивач пояснив, що станом на час звернення до суду з даним позовом відповідач не видав (не надіслав на його поштову адресу зазначену в запиті від 21.10.2020) запитувану Довідку про вислугу років ОСОБА_2 станом на 30.09.2021.

Ухвалою від 29.04.2021 продовжено розгляд справи в письмовому провадженні. Крім того, вказаною ухвалою витребувано в Військової частини А1619 та зобов`язано надати суду в строк до 17.05.2021 належним чином завірені копії документів в підтвердження надсилання ОСОБА_1 та отримання останнім Довідки від 05.04.2021 за №1289 про вислугу років прапорщика ОСОБА_2 станом на 30.09.2020, або повідомити про причини, за яких відповідні дії не були вчинені.

На виконання вимог ухвали суду від 29.04.2021 представником відповідача засобами електронного зв`язку (на електронну пошту суду) надіслано копію Довідки від 15.05.2021 за №1721 про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 1973 р.н.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що прапорщик ОСОБА_2 , який на даний час проходить військову службу у військовій частині А1619 на посаді начальника складу групи матеріального забезпечення військової частини А1619, не був позбавлений права самостійно звернутись до свого безпосереднього начальника для вирішення службових та особистих питань.

Також, представник відповідача наголосив на тому, що позивачем був поданий саме інформаційний запит, а тому його розгляд відбувався в порядку визначеному та розглянутий відповідачем саме в порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".

18.05.2021 від позивача надійшов лист від 14.05.2021 (вх. № 27370) в якому останній, покликаючись на недотримання відповідачем положень ст. 175 КАС України в частині не надсилання разом з відзивом на позовну заяву зазначених в останньому додатків, просив суд надіслати йому відповідні додатки, що були долучені до примірника відзиву отриманого судом, а також витребувати в відповідача оригінал доказу (чек) про відправлення до суду Відзиву на позовну заяву.

Відповідні клопотання суд оцінює критично, адже обов`язок щодо надсилання додатків до відзиву на позовну заяву покладено на відповідача, що прямо передбачено п. 2 ч. 1 ст. 175 КАС України. Норми КАС України не містять вказівки щодо виникнення в суду обов`язку надіслати відповідні додатки до відзиву іншим учасникам справи у разі виникнення описаних в заяві обставин. При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права ознайомитись з матеріалами справи в приміщенні суду та виготовити копії необхідних документів.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 21.10.2020 позивач звернувся до командира військової частини А 1619 з інформаційним запитом, в якому, окрім іншого, просив виправити помилку допущену у Довідці від 15.08.2018 за №1970 про стаж військової служби його довірителя - ОСОБА_2 та надіслати рекомендованим листом Довідку по такій же формі, але станом на 30.09.2020 з виправленням помилки та зазначенням окремо: загальний стаж; періоди зараховані на пільгових умовах; пільговий стаж по календарних датах; пільгова вислуга; загальна вислуга років.

Вказаний інформаційний запит отримано відповідачам 26.10.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 50).

Також судом встановлено, що надана Військовою частиною А1619 відповідь на запит у формі Листа від 16.11.2020 за вих. №1619/157/3429 містить відомості лише щодо частини поставлених у запиті від 21.10.2020 питань, а саме з приводу зарахування на облік поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання усієї сім`ї ОСОБА_2 .

Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність яка полягає у ненаданні повної відповіді на поставлені у запит від 21.10.2020 питання та н надав запитувану довідку про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 станом на 30.09.2020 із врахуванням наведених в запиті від 21.10.2020 зауважень та зазначенням відомостей про: загальний стаж; періоди зараховані на пільгових умовах; пільговий стаж по календарних датах; пільгову вислугу; загальну вислугу років. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про інформацію" від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Ст.20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону № 2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно із п.1 ч.1 ст.3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

У даному випадку, запитувачем інформації є ОСОБА_1, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційним запитом про надання інформації від 21.10.2020, а розпорядником інформації Військова частина А 1619.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно із ч.1 ст.5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Частиною 2 статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що запит на інформацію від 21.10.2020, в якому позивач, окрім іншого, просив виправити помилку допущену в Довідці від 15.08.2018 за №1970 про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 та видати виправлену довідку станом на 30.09.2020, відповідачем отримано 26.10.2020 (а.с. 50). Проте, відповідь на поставлене питання позивач станом на час звернення до суду з даним позовом не отримав, а відповідач не надав суду доказів в підтвердження надсилання ОСОБА_1 відповідної Довідки.

Суд зазначає, що запит позивача на інформацію від 21.10.2020 містить всі необхідні реквізити, передбачені ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Під час розгляду справи судом встановлено, що у відповідь на інформаційний запит від 21.10.2020 відповідач листом від 16.11.2020 за вих. №1619/157/3429 надав відповідь лише на частину поставлених у запиті питань, а саме: з приводу зарахування на облік поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання усієї сім`ї ОСОБА_2 .

Разом з тим, відповідь щодо висвітленого позивачем у запиті від 21.10.2020 питання щодо виправлення помилки допущеної у Довідці від 15.08.2018 за №1970 про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 відповідачем не було надано. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

При цьому, як вбачається з доданих до відзиву документів, відповідачем 05.04.2021 сформовано запитувану позивачем Довідку за №1289 про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 станом на 30.09.2020 із врахуванням наведених в запиті від 21.10.2020 зауважень та зазначенням відомостей про: загальний стаж; періоди зараховані на пільгових умовах; пільговий стаж по календарних датах; пільгову вислугу; загальну вислугу років.

В подальшому, відповідачем на електронну пошту суду надіслано сформовану 15.05.2020 Довідку за №1721 про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 станом на 30.09.2020 із врахуванням наведених в запиті від 21.10.2020 зауважень та зазначенням відомостей про: загальний стаж; періоди зараховані на пільгових умовах; пільговий стаж по календарних датах; пільгову вислугу; загальну вислугу років.

Досліджуючи зміст вказаних Довідок судом встановлено, що останні містять розбіжності щодо пільгового стажу військової служби прапорщика ОСОБА_2 та, як наслідок, його загального стажу військової служби. Наведені розбіжності у Довідках від 05.04.2021 та від 15.05.2021 позбавляють суд можливості констатувати факт формування відповідачем належної довідки у відповідь на запит позивача від 21.10.2020, адже їх зміст є суперечливим.

Крім того, відповідач не надав суду доказів надсилання на адресу позивача та отримання останнім, як Довідки від 05.04.2021 за №1289 про вислугу років прапорщика ОСОБА_2 станом на 30.09.2020, що вимагалось ухвалою суду від 29.04.2021, так і доказів надсилання на адресу позивача Довідки від 15.05.2021.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ненадання Військовою частиною А1619 на запит позивача від 21.10.2020 запитуваної Довідки про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 станом на 30.09.2020 є протиправною відмовою суб`єкта владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача яка полягає у ненаданні позивачу запитуваної довідки про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 станом на 30.09.2020 із врахуванням наведених в запиті від 21.10.2020 зауважень є протиправною, а тому, з метою відновлення порушених прав особи, відповідача належить зобов`язати надіслати ОСОБА_1 довідку про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 станом на 30.09.2020 із врахуванням наведених в запиті від 21.10.2020 зауважень та зазначенням відомостей про: загальний стаж; періоди зараховані на пільгових умовах; пільговий стаж по календарних датах; пільгову вислугу; загальну вислугу років.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі Довідки про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 станом на 30.09.2020 із врахуванням наведених в запиті від 21.10.2020 зауважень та зобов`язання надати відповідну довідку підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди суд зазначає таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна (немайнова) шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як зазначено у п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходив, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як стверджує позивач у позовній заяві, що Військовою частиною А1619 заподіяно позивачу моральну шкоду, оскільки внаслідок протиправної бездіяльності він зазнав моральних страждань, душевних переживань, а тому оцінює розмір моральної шкоди в сумі 6000,00 грн. Цей розмір позивач вважає достатнім для відновлення фізичного та психологічного стану.

Відповідальність держави за зобов`язаннями визначено у Главі 11 ЦК України та ст. ст. 1173-1175 ЦК України, якими встановлено правило про відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі, незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу державної влади посадових чи службових осіб цих органів та шкоди, завданої у результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта.

Встановивши фактичні обставини, суд приходить до висновку, що правові підстави для стягнення моральної шкоди відсутні, оскільки позивачем не доведено у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України факту заподіяння шкоди законами.

Стосовно інших посилань позивача, то суд такі оцінює критично з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховано, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги належить задовольнити частково.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1619 яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 запитуваної довідки про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 , 1973 р.н., станом на 30.09.2020 із врахуванням наведених в запиті від 21.10.2020 зауважень.

Зобов`язати Військову частину А1619 надіслати ОСОБА_1 довідку про стаж військової служби прапорщика ОСОБА_2 станом на 30.09.2020 із врахуванням наведених в запиті від 21.10.2020 зауважень та зазначенням відомостей про: загальний стаж; періоди зараховані на пільгових умовах; пільговий стаж по календарних датах; пільгову вислугу; загальну вислугу років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Військова частина А1619 (вул. Першого травня, 64, м. Гайсин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 26615118)

Повний текст рішення суду складено 19.05.2021

Суддя /підпис/ Жданкіна Наталія Володимирівна

Виготовлено з автоматизованої системи

документообігу суду

Згідно з оригіналом:

Помічник судді:

Розлуцький А.М.

19.05.2021