
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
21 травня 2021 р. Справа № 120/3066/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії за вислугу років при її перерахунку на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 30.10.2020 №21/168, що стало підставою звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 15.04.2021 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову та зазначає, що відповідно до ст. 86 Закону №1697 та ст. 2 Закону 3668 максимальний розмір пенсії позивача не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тому вимоги позивача щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром не підлягають задоволенню.
Поряд з цим, суд не приймає до уваги даний відзив, оскільки останній не підписаний уповноваженою на те особою.
ОСОБА_1 з 01.03.2006 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Вінницькою обласною прокуратурою позивачу видано довідку №21/168 від 30.10.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
Позивач 16.11.2020 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки.
В подальшому позивач звернулася до управління пенсійного фонду із заявою, зокрема, без обмеження виплати пенсії її максимальним розміром.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.12.2020 позивача повідомлено про те, що Головним управлінням прийнято рішення №905090190102 від 19.11.2020 про перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону №1697. Водночас, розрахунок пенсії позивача з 01.10.2020 наступний: заробітна плата - 75000,00 грн.; основний розмір пенсії від середнього заробітку - 45000,00 грн.; розмір пенсії становить 45000,00 грн.; максимальний розмір пенсійної виплати з 01.10.2020 - 17120,00 грн., з 01.12.2020 - 17690,00 грн.
Вважаючи обмеження максимального розміру пенсії протиправним, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, та сторонами не заперечується, що позивачу пенсія призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991, із 01.03.2006.
Редакція Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 станом на дату призначення позивачу пенсії за вислугу років не містила жодних обмежень щодо максимального розміру пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (зі змінами, надалі - Закон №3668, в редакції, станом на 01.11.2020) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру" тощо, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку, та застосування цих положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки їх дія розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Судова колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.09.2020 у справі №826/11471/18 зазначила, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону №3668 щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв`язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв`язку між собою.
Також, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
При цьому слід зазначити, що з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Таким чином, на осіб, яким пенсія призначена (перерахована) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 24.06.2020 у справі 580/234/19; від 10.09.2020 у справі № 280/5154/19; від 17.09.2020 у справі № 826/11471/18; від 24.09.2020 у справі №640/5854/19.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі №580/492/19 зазначив, що з часу набрання чинності Законом №3668 він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсію за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як вже зазначалось вище, позивачу пенсію призначено у 2006 році.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що із 01.10.2020 позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки №21/168 від 30.10.2020. Основний розмір пенсії із 01.10.2020 становить 45000,00 грн., однак пенсія із вказаної дати виплачується в розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто в сумі 17120,00 грн., а із 01.12.2020 в розмірі 17690,00 грн.
Разом з тим, у рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року зазначено, що потреба у належному соціальному захисті працівників органів прокуратури випливає з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними функцій держави, є гарантією незалежності їх діяльності у ефективному судовому захисті прав громадян.
При цьому, необхідно врахувати висновки, викладені Конституційним Судом України у рішеннях від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, відповідно до яких обмеження пенсії максимальним розміром не може застосовуватись до окремих категорій працівників.
У зв`язку з викладеним суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача із 01.10.2020.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 589/3997/16-а.
Крім того, такої ж правової позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.04.2021 у справі № 240/20277/20.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та протиправність оскаржуваних дій, суд дійшов висновку, про зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.10.2020 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років виходячи з суми місячного заробітку, зазначеного в довідці Вінницької обласної прокуратури №21/168 від 30.10.2020 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень, у разі задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження максимальним розміром ОСОБА_1 пенсії за вислугу років при її перерахунку на підставі довідки Вінницької обласної прокуратури №21/168 від 30.10.2020, із 01.10.2020.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 01.10.2020 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років виходячи з суми місячного заробітку, зазначеного в довідці Вінницької обласної прокуратури №21/168 від 30.10.2020 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Комар Павло Анатолійович
Судове рішення № 97058072, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 21.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/3066/21-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: