Рішення № 97058070, 20.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 травня 2021 р. Справа № 120/2776/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва в особі керівника апарату суду Щербака Артема Валерійовича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Голосіївського районного суду міста Києва в особі керівника апарату суду Щербака Артема Валерійовича (далі - відповідач) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправну бездіяльність керівника апарату Голосіївського районного суду міста Києва Щербака А.В. при розгляді письмового звернення ( скарги ) позивача від 18.03.2021 року в частині не дотримання вимог ст.ст. 19, 40 Конституції України, ст.ст. 69 - 71 Закону України " Про державну службу " та ст.ст. 18, 19 Закону України " Про звернення громадян ".

Ухвалою суду від 06.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.

16.04.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними та необгрунтованими з наступних підстав.

Відповідач вказує, що відповідь на звернення ОСОБА_1 було надано у відповідності до вимог законодавства та термінів визначених Законом України «Про звернення громадян». Питання, щодо виклику та участі скаржника під час розгляду звернення, не вирішувалось, в зв`язку із відсутністю підстав для порушення дисциплінарного провадження відносно секретаря судового засідання та з урахуванням карантинних обмежень встановлених на час протиепідемологічних заходів, в тому числі і у відповідності до розпорядження керівництва Голосіївського районного суду міста Києва.

З посиланням на положення ст. 73 КПК України, посадової інструкції секретаря судового засідання Голосіївського районного суду міста Києва, Інструкції з діловодства у місцевих та апеляційних судах, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 року №814, ст. 65 Закону України " Про державну службу ", відповідач зазначає, що були відсутні підстави для порушення питання про притягнення до відповідальності секретаря судового засідання, оскільки до кола обов`язків секретаря судового засідання не входить завчасне повідомлення сторін по справі про можливе зняття справи з судового розгляду, та/чи перебування судді у відпустці, даний обов`язок також не регламентується Положенням про апарат Голосіївського районного суду міста Києва, про що у позовній заяві посилається позивач. На підставі наведеного відповідач просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позову.

З"ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні докази та надавши їм оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою від 18.03.2021, у якій зазначив, що секретарем судового засідання, який приймав участь в розгляді справи №752/45876/20, що розглядалась слідчим суддею Музур Ю.Ю. , не було повідомлено позивача та його довірителя, що судове засідання в зазначеній справі не відбудеться 17.03.2021 ( про зняття справи з розгляду в той день ), що потягло за собою невиправдані витрати часу та матеріальних ресурсів учасників справи. У зв`язку з чим просив: передати питання неналежного виконання службових обов`язків на розгляд дисциплінарної комісії; керівнику апарату вжити заходи щодо недопущення подібних ситуацій, провівши необхідну роботу з апаратом суду; перевірку, розгляд даної скарги проводити за його участі, для чого завчасно, але не менше ніж за три робочі дні, вручити письмове запрошення, з дотриманням прав скаржника згідно ст.18-19 ЗУ №393/96-ВР.

Зазначена скарга одержана Голосіївським районним судом м. Києва та зареєстрована 24.03.2021 року за вх. №19034.

26.03.2021 керівником апарату Голосіївського районного суду м. Києва Щербаком А.В. на скаргу надано відповідь, в якій повідомлено про законодавчі та нормативно - правові акти, якими керується у своїй роботі секретар судового засідання, та зазначено, що серед обов`язків секретаря судового засідання, визначених нормами чинного законодавства, відсутній обов`язок повідомляти учасників судового процесу про можливе зняття судового засідання з розгляду. З урахуванням зазначеного в керівника апарату Голосіївського районного суду міста Києва відсутні підстави для порушення питання про проведення службової перевірки та/або притягнення до відповідальності секретаря судового засідання.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду його скарги від 18.03.2021 року протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею першою Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон) визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі статтею 3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Зокрема, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до положень статті 5 Закону звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Статтею 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

За правилами статті 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

- знайомитися з матеріалами перевірки;

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.

Судом встановлено та вказана обставина не спростована відповідачем, що ОСОБА_1 в своїй скарзі від 18.03.2021 року просив здійснити розгляд його звернення за його участі.

Суд наголошує, що положеннями статей 18 та 19 Закону № 393/96-ВР чітко визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги, а органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач зобов`язаний був запросити позивача для розгляду його скарги, оскільки, в іншому випадку, унеможливлюється практична реалізація права заявника особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви та бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 31.01.2019 року у справі № 826/12287/16, від 28.11.2018 року у справі №820/4881/17, від 31.10.2019 року у справі № 826/13435/15, від 24.10.2019 року у справі № 826/5333/17.

При цьому суд наголошує, що ні Закон України "Про звернення громадян", ні будь-який інший нормативний акт не ставить у залежність можливість реалізації права заявника особисто викласти аргументи особі, що перевіряла його скаргу, від форми розгляду цієї скарги (колегіально, одноособово тощо).

Таким чином, в спірних правовідносинах відповідачем не було дотримано вимог статті 19 Закону України № 393/96-ВР, зокрема, щодо забезпечення участі позивача при розгляді його скарги, а тому допущено протиправну бездіяльність.

Суд зауважує, що така бездіяльність відповідача потягла за собою порушення прав позивача, визначених ст. 18 Закону України " Про звернення громадян ", зокрема щодо права особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви, на чому наголошує позивач в адміністративному позові, і вказане порушення могло вплинути на результати розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.03.2021 року.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача розглянути у встановленому законом порядку, з врахуванням висновків суду, письмове звернення позивача від 18.03.2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів належного розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.03.2021 з дотриманням норм Закону України № 393/96-ВР, зокрема статей 18-19.

З огляду на встановлені обставини, з метою належного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Голосіївський районний суд міста Києва в особі в особі керівника апарату суду розглянути у встановленому законом порядку скаргу ОСОБА_1 від 18.03.2021, з урахуванням правових висновків суду, викладених в даному рішенні.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача письмово повідомити його про результати розгляду скарги, в тому числі на електронну скриньку, то суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки така вимога (прохання) дублює вимогу, зазначену у скарзі (зверненні) від 18.03.2021 року. В той же час, позивачем не надано доказів, що відповідачем не виконано зазначене прохання позивача та йому не надано відповідь. Навпаки, позивач зазначає, що у відповідь на його звернення відповідачем було підготовлено лист від 26.03.2021 року № 01-16/129/2021 за підписом керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва, копія якого і долучена до матеріалів позовної заяви.

В той же час суд вважає за необхідне наголосити, що обов"язок відповідача письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення, встановлений ст. 19 Закону України " Про звернення громадян ", кореспондується з правом особи, в даному випадку позивача, на одержання письмової відповіді про результати розгляду заяви чи скарги, що визначено ст. 18 вказаного Закону.

За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову відповідно до вище викладених мотивів.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Суд звертає увагу, що частиною 1 статті 371 КАС України передбачено перелік судових рішень, які виконуються негайно.

В силу положень ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Суд, враховує, що предметом даного спору є оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію (п.1 ч.1 ст.263 КАС України), відтак, рішення суду в даній справі підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Голосіївського районного суду міста Києва в особі керівника апарату суду Щербака Артема Валерійовича щодо незабезпечення участі ОСОБА_1 при розгляді його скарги від 18.03.2021.

Зобов`язати Голосіївський районний суд міста Києва в особі керівника апарату суду розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.03.2021 з дотриманням положень Закону України "Про звернення громадян", з урахуванням правових висновків суду, висловлених у даному рішенні.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду в частині зобов`язання Голосіївський районний суд міста Києва в особі керівника апарату суду розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.03.2021 з дотриманням положень Закону України "Про звернення громадян", з урахуванням правових висновків суду, висловлених у даному рішенні, - допустити до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Голосіївський районний суд міста Києва в особі керівника апарату суду (вул. Полковника Потєхіна, 14-а, м. Київ, 03127, код ЄДРПОУ 02896756).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна