Рішення № 97055471, 21.05.2021, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/126/21

провадження № 2/0198/131/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2021 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в смт Юр`ївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що, вступивши у шлюб 19 липня 1997 року, змінила своє прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », однак не здійснювала заміну паспорта громадянина України до 10 жовтня 2001 року.

31.03.2000 між позивачкою та КСП «Комуніст» на Павлоградській товарній біржі Дніпропетровської області за реєстровим номером 03/52НД був укладений договір купівлі- продажу, за умовами якого вона придбала житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки позивачка своєчасно не змінила паспорт, у вказаному договорі купівлі – продажу її прізвище зазначено як дошлюбне « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_3 ». До того ж договір купівлі-продажу будинку не був посвідчений нотаріусом, тому позивачка позбавлена можливості здійснити відчуження нерухомого майна.

Виходячи з викладеного, позивачка просить встановити факт належності ОСОБА_1 договору купівлі-продажу житлового будинку № 03/52НД від 31.03.2000 та визнати вказаний договір дійсним, а також визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 20.04.2021 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання, а також задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору до 908,00 грн. та відстрочено його сплату.

Ухвалою від 11.05.2021 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник адвокат Ільченко І.В. в судове засідання не з`явились, остання надала суду письмову заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, а також залишити за позивачкою судові витрати по справі.

Представник відповідача Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив провести засідання без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.08.1960, дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_1 було « ОСОБА_4 » (а.с. 13).

Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища свідчить про те, що 20.11.1982 виконавчим комітетом Нобельської сільської ради Зарічненського району Рівненської області між позивачкою та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, при цьому прізвище позивачки було замінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 » (а.с. 14).

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 19.02.1997 Юр`ївським відділом реєстрації актів цивільного стану Юр`ївського району Дніпропетровської області, після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишилось як « ОСОБА_2 » (а.с. 15).

Разом з тим, з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 19.07.1997 Чорнявщинською сільською радою Юр`ївського району Дніпропетровської області, виходить, що прізвище позивачки після укладення іншого шлюбу змінено з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » (а.с. 16).

Відповідно до статей 19, 158 Кодексу про шлюб та сім`ю України (в редакції на час укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , втратив чинність 27.07.2010) при укладенні шлюбу подружжя за своїм бажанням обирає прізвище одного з подружжя як їх спільне прізвище, при цьому переміна прізвища підлягає реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану.

За правилами пунктів 1, 12, 16 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина у разі зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові.

Як виходить з паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Юр`ївським РВ УМВС України у Дніпропетровській області, позивачка обміняла паспорт у зв`язку зі зміною прізвища під час укладення шлюбу лише 10.10.2001 (а.с. 5-7).

Отже, ОСОБА_1 в порушення вимог Положення про паспорт громадянина України у місячний строк з дня реєстрації шлюбу та зміни прізвища не здійснила обмін паспорту.

Разом з тим, 31 березня 2000 року між ОСОБА_6 та колективним сільськогосподарським підприємством «Комуніст» укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_6 придбала житловий будинок з господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22-23).

З огляду на викладене, правовстановлюючий документ, який свідчить про придбання позивачкою житлового будинку, фактично видано на підставі паспорту, в якому було зазначене її дошлюбне прізвище.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

При цьому, суд може встановлювати юридичні факти, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Суд враховує та вважає обґрунтованими твердження заявниці про те, що на теперішній час наявні протиріччя у прізвищі заявниці, зазначеному у правовстановлюючому документі на нерухоме майно, та документі, що посвідчує її особу (паспорті), які в свою чергу створюють перешкоди у реалізації ОСОБА_1 права власності щодо житлового будинку, зокрема, впливають на можливість розпоряджатись майном, укладаючи цивільно-правові угоди.

Враховуючи те, що в позасудовому порядку виправити вказані розбіжності неможливо, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного юридичного факту, суд вважає можливим задовольнити вимоги та встановити факт того, що договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 31.03.2000 між ОСОБА_6 та КСП «Комуніст» на Павлоградській товарній біржі Дніпропетровської області за реєстровим номером 03/52НД, належить позивачці ОСОБА_1 .

Крім того, неможливість для позивачки розпорядитись житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , обумовлена ще і тією обставиною, що договір купівлі-продажу від 31 березня 2000 року, на підставі якого вона придбала нерухомість, не посвідчений нотаріально, а укладений на Павлоградській товарній біржі Дніпропетровської області.

При зверненні до нотаріуса Глущенко Л.І. роз`яснено, що здійснити відчуження житлового будинку можливо тільки на підставі договору, який підтверджує право власності на нерухомість та посвідчений нотаріально.

Однак, на теперішній час втрачена можливість нотаріально посвідчити правочин, укладений між ОСОБА_1 та КСП «Комуніст», оскільки підприємство припинене як юридична особа через визнання його банкрутом за рішенням суду від 27.06.2006 (а.с. 26-28).

Надаючи оцінку цим обставинам, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що права і обов`язки за договором купівлі-продажу житлового будинку виникли до набрання чинності ЦК України, в редакції 2004 року, до спірних правовідносин підлягають застосовуванню положення Цивільного кодексу УРСР від 1963 року.

Відповідно до ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР договір вважався укладеним, коли між сторонами в потрібній в належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами, а право власності у набувача майна за договором виникало з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

За договором купівлі-продажу продавець зобов`язувався передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язувався прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин (ст.ст. 224 227 ЦК УРСР).

Нотаріальне посвідчення угод було обов`язковим лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягнуло за собою недійсність угоди (ст. 47 ЦК УРСР).

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржовий договір з моменту його реєстрації на біржі вважався вчиненим правочином.

Так, договір купівлі-продажу від 31.03.2000, укладений між ОСОБА_8 та КСП «Комуніст» на Павлоградській товарній біржі Дніпропетровської області за реєстровим номером 03/52НД, сторонами виконаний, покупцем сплачено продавцю грошові кошти в розмірі 3 320,00 грн., а продавцем нерухоме майно передано покупцю.

Крім того, право власності ОСОБА_8 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке виникло в результаті укладення зазначеного правочину, зареєстровано в КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 04.04.2000, що підтверджується відповідною довідкою від 20.10.2020 (а.с. 24).

В свою чергу, реєстрація КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» права власності на житловий будинок за позивачем на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржою, а не нотаріусом, станом на 04.04.2000, не суперечила чинному законодавству, а Інструкція про порядок державної реєстрації права власності та об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121, передбачала таку підставу для державної реєстрації права власності, як договори купівлі-продажу, зареєстровані на біржі.

Отже, у встановленому на момент укладення спірного договору порядку позивачка набула право власності на будинок та зареєструвала відповідне право.

Однак, через наявні протиріччя між положеннями ЦК УРСР 1963 року та положеннями Закону України «Про товарну біржу» спірний правочин не був нотаріально посвідчений.

Частиною 2 статті 47 ЦК УРСР визначалось, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Оскільки відчужувач майна за біржовим договором, КСП «Комуніст», втратив цивільну правоздатність через визнання його банкрутом та припинення, на теперішній час у позивачки відсутня можливість нотаріально посвідчити вказаний договір.

Суд вважає, що ОСОБА_1 доведені обставини, на які вона посилається в позові, належними та допустимими доказами, позивачка є добросовісним набувачем права власності на житловий будинок, інших осіб, які б заявляли вимоги про визнання за ними права власності на вказане нерухоме майно, судом не встановлено, тому визнання права власності не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин суд вважає можливим визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений 31.03.2000 між ОСОБА_8 та КСП «Комуніст» на Павлоградській товарній біржі Дніпропетровської області за реєстровим номером 03/52НД та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 56,7 кв. м, житловою площею 36,6 кв. м, з господарчими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує клопотання представника позивачки адвоката Ільченко І.В. про залишення за ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Встановити факт того, що договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 31 березня 2000 року між ОСОБА_6 та Колективним сільськогосподарським товариством «Комуніст» на Павлоградській товарній біржі Дніпропетровської області за реєстровим номером 03/52НД, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 31 березня 2000 року між ОСОБА_6 та Колективним сільськогосподарським товариством «Комуніст» на Павлоградській товарній біржі Дніпропетровської області за реєстровим номером 03/52НД.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості про учасників справи:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

- Юр`ївська селищна рада Дніпропетровської області (адреса місцезнаходження: 51300, Дніпропетровська обл., Павлоградський (колишній Юр`ївський) р-н, смт Юр`ївка, вул. Центральна, буд. 67/1, код ЄДРПОУ 04338472).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 21.05.2021.

Суддя І. О. Гайдар