Ухвала суду № 97055195, 06.05.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3335/21

Провадження № 2/201/2067/2021

УХВАЛА

про закриття провадження

06 травня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г.,

представника позивача – Лучко А.С.,

представників третьої особи – адвоката Хандоги В.В., директора Тейтелі О.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сканар» про закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору по цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканар») про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2021р. Дніпровська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності, визначивши третьою особою ТОВ «Сканар» (а.с. 2 - 7).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 05.04.2021р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у загальному позовному провадженні, призначено проведення підготовчого засідання у справі (а.с. 44).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 05.04.2021р. за заявою позивача вжито заходи забезпечення позову, заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо гаражу загальною площею 22,0 кв.м., який складається з літ. А – гараж, загальною площею 22,0 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 345461212101) (а.с. 53-54).

Ухвалою суду від 06.05.2021р. заходи забезпечення позову скасовані повністю.

У підготовчому засіданні представники ТОВ «Сканар» подали заяву про закриття провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку із відсутністю предмета спору.

На обґрунтування заяви про закриття провадження по справі представник ТОВ «Сканар» надав пояснення (а.с. 59 – 62), у яких вказав, що позивач - Дніпровська міська рада не є власником земельної ділянки, щодо якої ставиться питання про її повернення відповідачем. Однак у позові позивач посилається на положення закону, які надають право виключно власнику землі та землекористувачеві на повернення належних їм земельних ділянок, які самовільно зайнятті іншими особами (ч.ч. 1, 2 ст. 212 ЗК України).

У дійсності, відповідно до кадастрової карти України спірний гараж знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:268:0020, місце розташування якої: АДРЕСА_2 . Згідно із витягом з Державного земельного кадастру від 22.04.2021р. земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:03:268:0020 перебуває у державній власності.

Право постійного користування цією земельною ділянкою належить Національній металургійній академії України, що підтверджується, окрім вказаного витягу, державним Атом на право постійного користування землею ІІ-ДП № 001621 від 03.04.2003р., виданим Дніпропетровською міською радою.

Підпунктом «б» пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 5245-VI від 06.09.2012р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01.01.2013 р., визначено, що землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 4 у державній власності зокрема залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Пунктом 7 розділу II Закону України № 5245-VI встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Приймаючи до уваги, що Національна металургійна академія України є державною організацією, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, починаючи з 1 січня 2013 року Дніпровська міська рада втратила право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , оскільки це право автоматично перейшло до держави на підставі Закону № 5245-VI.

Таким чином, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташований спірний гараж, станом на день звернення позивача до суду перебувала (та перебуває зараз) у державній власності.

Усі повноваження власника земельної ділянки, у т.ч. на звернення до суду із вимогами про повернення даної ділянки, здійснюються органами державної влади, а тому позивач немає підстав для звернення до суду, що свідчить про відсутність предмету спору.

Звернув увагу на те, що на цей час відповідачка ОСОБА_1 не є власником гаража по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 345461212101). Перехід права власності до ТОВ «Сканар» на гараж відбувся відповідно до умов нотаріально посвідченого договору оренди нерухомого майна (з правом викупу) від 24.04.2020р. На виконання договору ОСОБА_1 передала у березні 2021 року гараж у власність ТОВ «Сканар», а новий власник 08.04.2021р. зареєстрував своє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі викладеного, просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні представники третьої особи - адвокат Хандога В.В. і директор ОСОБА_2 вимоги заяви підтримали та просили її задовольнити. Додатково наголосили, що спірна земельна ділянка є держаною власністю, знаходиться у постійному користуванні Національної металургійної академії України. Дніпровська міська рада не має жодного відношення до цієї земельної ділянки, яку просить звільнити. Документи на виконання будівельних робіт і декларації про готовність об`єкта до експлуатації не можуть бути у Дніпровської міської ради, оскільки вони видавалися не міською радою, а Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, до якої Дніпровська міська рада також жодного відношення не має.

Також зауважив, що Дніпровська міська рада приймала участь у якості відповідача у господарській справі № 904/3550/20 за позовом ТОВ «Сканар» про усунення перешкод в користуванні гаражем, знесення якого сьогодні вимагає. Поставною Центрального апеляційного Господарського суду від 19.01.2021р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Сканар» – скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Сканар» задоволені частково. Зобов`язано Дніпровську міську раду усунути перешкоди у користуванні ТОВ «Сканар» майном – гаражем, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення аварійного будинку площею 1003,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду цієї справи, Дніпровська міська рада цілком усвідомлювала, що власником землі є держава, а землекористувачем - державна організація. До участі у справі судом залучалася Національна металургійна академія України, як землекористувач. У господарській справі наявні всі докази про те, що земельна ділянка є державною власністю, що Дніпровською міською радою ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не заперечувалося.

Тому, на думку третьої особи, даний позов є завідомо безпідставним і спрямований виключно на створення перешкод власнику.

Представник позивача ОСОБА_3 проти вимог заяви заперечував, зазначивши, що позовні вимоги не є остаточними, позивач може замінити відповідача по справі.

Суд, вислухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 17.10.2011р. між Дніпропетровською міською радою і ОСОБА_1 укладений нотаріально посвідчений договір оренди землі від 17.10.2011р., предметом якого є земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка була передана ОСОБА_1 на підставі рішення міської ради від 28.17.2011р. № 180/35 та від 06.08.2011р. № 39/41 (а.с. 22 – 29).

Як вказує позивач на обґрунтування підстав для захисту свого права, земельна ділянка є самовільно зайнятою відповідачкою ОСОБА_1 і тому у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 212 ЗК України підлягає поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат. Тому Дніпровська міська рада звернулася до суду із позовом, спрямованим на захист комунальної власності, оскільки спірний гараж побудований на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, а відповідачка ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на цей гараж на підставі підроблених документів.

Також встановлено, що між ОСОБА_1 і ТОВ «Сканар» укладено договір оренди нерухомого майна (з правом викупу) від 24.04.2020р. (а.с. 81-86).

На виконання умов цього договору ОСОБА_1 передала гараж по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 345461212101) у власність ТОВ «Сканар», а останнє 08.04.2021р. зареєструвало за собою право власності у встановленому законом порядку (а.с. 70).

Отже, станом на сьогоднішній день гараж належить ТОВ «Сканар».

Також судом установлено, що ТОВ «Сканар» зверталося до господарського суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця№ Дніпровської міської ради, із позовом про усунення перешкод у користуванні ТОВ «Сканар» гаражем, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення Дніпровською міською радою та КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» ДМР аварійного будинку площею 1003,1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 03.07.2020р. залучено до участі у справі в якості третьої, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національну металургійну академію України; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020 у справі №904/3550/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору відмовлено у повному обсязі.

Поставною Центрального апеляційного Господарського суду від 19.01.2021р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2020р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Сканар» – скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Сканар» задоволені частково. Зобов`язано Дніпровську міську раду усунути перешкоди у користуванні ТОВ «Сканар» майном – гаражем, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення аварійного будинку площею 1003,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 3 ст. 78 ЗК України встановлено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно із пунктами «б», «в» ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Як вказує третя особа, і це позивачем не заперечувалося, відповідно до кадастрової карти України спірний гараж знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:268:0020, місце розташування якої: АДРЕСА_2 .

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру від станом на 22.04.2021р., земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:03:268:0020 перебуває у державній власності, ділянка перебуває у постійному користуванні Національної металургійної академії України (а.с. 63).

Право постійного користування земельною ділянкою належить Національній металургійній академії України, що підтверджується державним Атом на право постійного користування землею ІІ-ДП № 001621 від 03.04.2003р., виданим Дніпропетровською міською радою (а.с. 68).

Підпунктом «б» пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 5245-VI від 06.09.2012р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01.01.2013р., визначено, що землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

У свою чергу, відповідно до підпункту «а» пункту 4 у державній власності зокрема залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Пунктом 7 розділу II Закону України № 5245-VI встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Національна металургійна академія України є державною організацією, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 69), а отже, починаючи з 1 січня 2013 року Дніпровська міська рада втратила право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , оскільки це право перейшло до держави на підставі Закону України № 5245-VI.

Відтак, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташований спірний гараж, станом на день звернення позивача до суду перебувала і нині перебуває у державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно із ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.05.2018р. у справі № 404/251/17.

Установлено під час розгляду справи, що спірна земельна ділянка перебуває у державній власності і знаходиться у постійному користуванні Національної металургійної академії України. Позивач на момент звернення до суду із цим позовом не був власником і не є власником земельної ділянки щодо якої він ставить перед судом питання про повернення.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що жодних повноважень щодо розпорядження землями державної власності Дніпровська міська рада не має.

З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки позивач звернувся до суду із позовом на захист права, якого в нього немає, а тому спірні відносини між позивачем і відповідачем не виникли із самого звернення до суду із цим позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 223, ч.2 ст. 247, п.2 ч.1 ст. 255, ст.ст. 260, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сканар») про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності - закрити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 11 травня 2021 року.

Суддя Наумова О.С.