Постанова № 97054527, 20.05.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/587/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року Тульчинського районного суду

Вінницької області

В складі головуючого судді: Ковганича С.В.

за участю правопорушника ОСОБА_1

свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши матеріали, які надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення ст. 130 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

17.03.2021 о 13:50 водій ОСОБА_1 в в с. Мазурівка, Тульчинського району по вул.. Кучерявого керував автомобілем «Тойота Кемрі» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, мав різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від освідування на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП не визнав, пояснивши, що 17.03..2021 близько 14:00 год. в с. Мазурівка, він керував автомобілем «Тойота Кемрі» д/н НОМЕР_1 і його було зупинено працівниками поліції без пояснень і зі звинуваченням, що він можливо перебуває в стані алкогольного сп`яніння і з вимогою пред`явити їм документи, на що він відповів відмовою. На його вимогу повідомити про причину зупинки працівниками нічого пояснено не було. Натомість працівники патрульної поліції продовжуючи свої умисні протиправні дії склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП та примушували підписати складений ними завідомо підроблений документ. 17.03.2021 в с. Мазурівка, він не керував автомобілем «Тойота Кемрі» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, окрім того він веде здоровий спосіб життя , алкогольних напоїв не вживає. Його поведінка з відмови від незаконних вимог працівників поліції щодо проходження тестування відповідала допустимим засобам захисту від неправомірних дій. Окрім того, працівники поліції не будучи впевненні та маючи обґрунтовані сумніви у перебуванні його в стані алкогольного сп`яніння, відмовились від застосування до нього обмежувальних заходів щодо вилучення посвідчення водія та автомобіля із встановленням останнього на спец майданчику, як то передбачено. Матеріали з відео – фіксації так званого правопорушення до матеріалів справи не долучено. Залучення працівниками поліції мирних громадян та їх незаконний примус до так званого огляду особи на стан алкогольного сп`яніння вчинене в умовах карантинних обмежень також утворює собою зафіксований склад окремого правопорушення. Примус осіб працівниками поліції до зупинки їх транспортних засобів не на підставі вимог закону, а лише на підставі неправдивих повідомлень невстановлених осіб, які і 17.03.2021 повідомили орган поліції що він можливо розпиває спиртні напої та має намір рухатися за кермом не сприяє зміцненню законності. Інформації передбачених КУпАП осіб як «викривачів» щодо вчинення правопорушень не можуть застосовуватися до правовідносин, які є предметом дослідження в даній справі. Також в протоколі про адміністративне правопорушення не містить відомостей про район, область де відбувалась подія із незаконними діями відносно нього, а лише зазначено «с.Мазурівка». Вважає, дії працівників поліції не законними, а притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставним, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього, з підстав встановлених ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 17.03.2021 приблизно о 14:30 год. рухаючись в с. Мазурівка Тульчинського району на власному автомобілі був зупинений працівниками поліції в якості свідка, по факту складання адміністративного протоколу за порушення ст. 130 КУпАП. По даному факту пояснив, що він був свідком того як працівники поліції запропонували правопорушнику ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер», на що останній відповів відмовою, після чого йому було запропоновано пройти освідування в Тульчинській ЦРЛ, на що також ОСОБА_1 відповів відмовою, після чого було складено адміністративний протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за порушення ст. 130 КУпАП

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні дав аналогічні пояснення, поясненням свідка ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 099038 від 17.03..2021, (а. с. 2), який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбачені ст. 130 ч.1 КУпАП;

- реєстрація про порушення (електроний рапорт) (а.с.5);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.4);

- акт огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння(а.с.3);

- СD диском з відеозаписом, який належить Тульчинського РВП (а.с. 6), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 17.03.2021 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (млява мова, агресивна поведінка) та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків.

Твердження ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, є таким, що не знайшли свого підтвердження під час дослідження доказів в судовому засіданні. Така позиція правопорушника розцінюється судом як захисна позиція, направлена на уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з тим, посилання ОСОБА_1 про відсутність при матеріалах справи відеозапису вчиненого ним адміністративного правопорушення не знайшло свого підтвердження, оскільки з опису матеріалів про вчинення останнім адміністративного правопорушення, які надійшли до суду під аркушем №6 описано СD диск з відеозаписом, окрім того 02.04.2021 на адресу суду було подано заяву самого ж правопорушника ОСОБА_1 про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, де власноручно ОСОБА_1 було зазначено і те, що він просить надати йому копію диску, який знаходиться на аркуші під №6. Тому, долучений відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП.

На оглянутому відеозаписі відзнятому на місці події, містяться докази керування водієм ОСОБА_1 автомобілем «Тойота Кемрі» д/н НОМЕР_1 , а також чітке пояснення працівником поліції причини зупинки останнього, а також вбачається чітка відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків, як за допомогою алкотестера «Драгер» так і в медичному закладі.

Окрім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні було запропоновано переглянути відео диск, на що останній відповів відмовою.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, не бажання водія) ПДР не містять.

Огляд водія на стан наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на переконання суду відповідає вимогам ст.. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 на момент зупинки його автомобіля поліцейським ознаки стану алкогольного сп`яніння, а також зазначено, що огляд він пройти відмовився. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом безпосередньо перед зупинкою, так і пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 , що утворює склад правопорушення, передбачений ст. 130 ч.1 КУпАП.

Також суд приймає до уваги пояснення свідків, які були опитані в судовому засіданні, які самим ОСОБА_1 не спростовані.

Також, твердження ОСОБА_1 про незаконність електронного рапорту Тульчинського РВП із телеграмою від 17.03.2021, складеної о 13:44 год. відповідно до змісту якої невстановлена особа повідомляє орган поліції про те, що невідома особа «можливо розпиває спиртні напої та має намір рухатися за кермом» також не знайшли свого підтвердження.

Наказом від 27.04.2020 № 357 затверджено Інструкцію з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, де розділом ІІ ч.1 п.1 зазначено, що посадові особи органів (підрозділів) поліції під час реагування на правопорушення або події повинні: 1) незалежно від способу отримання інформації здійснювати направлення на місця подій сил і засобів поліції, необхідних для захисту прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяння їх реалізації;

Згідно постанови КМУ «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 №1306 учасник дорожнього руху - це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення оглядуз метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (із змінами) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року (далі - Пленум ВСУ №14 від 23.12.2005) передбачено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно з ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Аналізуючи вищенаведені факти, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, у їх сукупності та взаємозв`язку, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП повністю доведена і сумніву не викликає.

За вказаних обставин клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження в справі на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП – задоволенню не підлягає.

Отже, дослідивши усі матеріали справи, суд дійшов до висновку, що правопорушник вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.

При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи, що правопорушник ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.. 130 ч.1 КУпАП, оскільки він, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.

Згідно пункту 28 Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року, судам необхідно враховувати, що Кодекс про адміністративні правопорушення України не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст.. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.. 34 КУПАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.. 35 КУпАП, не встановлено.

Відповідно до ст.. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 62 Конституції України та ст.. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка вчинила правопорушення за ст.. 130 ч.1 КУпАП, що створює потенційну загрозу для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст.. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 454,00 грн. судового збору в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 23, 33, 130, 245, 266, 283, 287, 289 КпАП України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 в дохід держави судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири), (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: