Рішення № 97054037, 19.05.2021, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

19 травня 2021 рокуСправа №451/1466/20 Провадження № 2/451/279/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1466/20 за позовом ОСОБА_1 - представника позивача ОСОБА_2 до Радехівської міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

18 вересня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої, просить визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Також просить судовий збір та інші витрати покласти на позивача.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача померла бабуся - ОСОБА_3 . Позивач є спадкоємцем за заповітом належного спадкодавцю майна - житловий будинок, з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач маючи намір оформити спадщину звернувся до нотаріальної контори. Проте, у прийнятті спадщини йому було відмовлено, в зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач в передбачений законом строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через поважні причини - перебування за кордоном в Сполучених Штатах Америки. До України позивач повернувся лише 22.08.2020 року (так як відмітку в закордонному паспорті не ставили - відмітили тільки в електронному вигляді).

18 вересня 2020 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.23).

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, однак подали заяву про розгляд справи без їх участі. Просять позов задовольнити (а.с.31,60,64).

Представник відповідача Радехівської міської ради Львівської області, скерував суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі їх представника за наявними у матеріалах справи документами на розсуд суду (а.с.70).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Станин Радехівського району Львівської області, померла баба позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Станинської сільської ради Радехівського району Львівської області від 11.12.2019 року (а.с.4).

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача, серії НОМЕР_2 , виданим 19 липня 1983 року; свідоцтвом про народження матері позивача, серії НОМЕР_3 ; свідоцтвом про укладення шлюбу батьків позивача, серії НОМЕР_4 (а.с.10,11,18).

Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка загальною площею 2,2811 га, яка складається із трьох земельних ділянок площею 1,3046 га, площею 0,8024 га та площею 0,1742 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Станинської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали спадкодавцю ОСОБА_3 , згідно державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІ-ЛВ №076248, виданого 28.12.1999 року Радехівською райдержадміністрацією на підставі розпорядження голови від 6 грудня 1999 року №526 і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3897; та житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7-9).

За життя ОСОБА_3 розпорядилася належним їй майном на користь свого внука ОСОБА_2 , склавши заповіт, який був посвідчений секретарем виконкому Станинської сільської ради Радехівського району Львівської області 14 серпня 2017 року та зареєстрований в реєстрі за №46 (а.с.5).

ОСОБА_2 маючи намір оформити спадщину, звернувся до нотаріальної контори, однак у прийнятті спадщини йому було відмовлено, в зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.6).

Причиною пропуску шестимісячного строку з часу відкриття спадщини є те, що ОСОБА_2 перебував за кордоном в США та до України повернувся 22 серпня 2020 року, що підтверджується авіабілетом про переліт з м. Нью-Йорк (США) до м. Львів (Україна) в період часу з 21.08.2020 року по 22.08.2020 року (а.с.19).

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини позивач обґрунтовує тривалою відсутністю на території України.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст.ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у своїй Постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Із досліджених судом доказів вбачається, що після відкриття спадщини, позивач не встиг своєчасно реалізувати свої спадкові права через тривале закордонне відрядження. Цю обставину суд вважає достатньо вагомою причиною, яка перешкодила позивачу своєчасно особисто звернутися до нотаріальної контори по місцю знаходження спадкового майна, як це передбачено частиною 2 ст.1269 ЦК України, у встановлений шестимісячний строк.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті баби та пропустив строк прийняття спадщини з поважної причини, а тому позов необхідно задовольнити та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141, 258-259,263-265,315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 19 травня 2021 року.