Рішення № 97053960, 20.05.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/9386/20

2/219/530/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05. 2021 року Артемівський міськрайсуд Донецької області у складі:

головуючого судді Хомченко Л.І.

секретар Трубчанінова О.Є.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представник третьої особи Стьопчиної Т.Є

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської Ради Донецької області про встановлення способу зустрічі з неповнолітньою дитиною.

в с т а н о в и в :

19.10.2020 року позивач звернувся до відповідача з вказаним позовом посилаючись на те ,що згідно ст.27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідач зареєстрований та мешкає за вказаною в позові адресою, а тому підсудність не порушена .Так, 27.02.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, який зареєстрований у відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 57.Після шлюбу ОСОБА_3 з відповідачкою по справі переїхали жити в квартиру матері позивача по справі і стали там проживати.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народилась дитина - ОСОБА_6 , актовий запис №448.

Згідно рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17.09.2018 року по справі №219/9232/18 шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний. Датою розірвання шлюбу є дата набуття законної сили рішення суду, тобто 18.10.2018 року.

Як встановлено рішенням суду від 17.09.2018 року про розірвання шлюбу і не підлягає доказуванню в силу ст.82 ЦПК України, що позивач та відповідач по справі проживають окремо з середини 2018 року.

ОСОБА_3 неодноразово намагався зустрітися з відповідачкою стосовно зустрічі з сином, а відповідач ігнорувала усякі спілкування та зустрічі з позивачем.

На теперішній час відповідачка звернулася до суду з позовом про стягнення пені і в судове засідання не з`являється, хоча суд її викликає в судове засідання і позивач навіть там не має можливості з відповідачкою поспілкуватися (справа №219/7649/20, провадження №2/219/269/2020). До ч. і, ч. 2 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можутьбути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 р. № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 15 Постанови пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Тобто, відповідач ігнорує вимоги позивача стосовно побачення з дитиною. Дитині вже 7 років і він може самостійно з позивачем зустрічатися на більш тривалий час, у тому числі і з мешканням у позивача у вихідні дні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 150, 152, 153, 154, 155, 157, 159 Сімейного Кодексу України, ст.ст. З, 4 ЦПК України ,просив Встановити ОСОБА_3 спосіб участі у вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом зустріч двох разів на місяць з 17.00 годин п`ятниці до 21.00 годин неділі кожного місяця, а також 15 днів в літній період для оздоровлення дитини до його повноліття.

Ухвалою судді Хомченко Л.І. Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 2.11.2020 року ухвалено відкрити провадження по цивільній справі за позовною заявою - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення способу зустрічі з неповнолітньою дитиною за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін .Судове засідання призначити на 27.11.2020 року о 08-45 год.

Ухвалою від 13 січня 2021року Артемівського міськрайонного суду Донецької області клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - задоволено . Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначити справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 12.02.2021 року о 13 годині 45 хвилин.

Ухвалою від 18.02. 2021року Артемівського міськрайонного суду Донецької області ухвалено -закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської Ради Донецької області про встановлення способу зустрічі з неповнолітньою дитиною та призначити її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області за адресою: 84500, м.Бахмут, Донецька область, вул..Миру,5, кім.315, на 05.03.2021 року, о 12год. 30 хвил.

Представника позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги ,просив їх задовольнити ,надав пояснення аналогічно викладеним у позові .

Представника відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову так як відсутній спір про право тому, що позивач не звертав до відповідачки з проханням визначити спосіб його участі у спілкуванні з дитиною ,не звертався до органів опіки та піклування для вирішення цього питання ,а звернувся до суду ,але суд не є органом опіки та піклування ,вважає що позивач навмисно заявив такий позов так як на даний час до ного було заявлено позов про стягнення пені по аліментам. .

Представник третьої особи ОСОБА_7 підтримала висновок органу опіки та піклування що визначення способу участі у вихованні дитини.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив наступне ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народилась дитина - ОСОБА_6 .

Згідно рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17.09.2018 року по справі №219/9232/18 шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний та встановлено ,що позивач та відповідач по справі проживають окремо з середини 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після розірвання шлюбу батьків дитина залишилася проживати з матір`ю, що не заперечується стронами у справі.

На утримання дитини відповідач сплачує аліменти у розмірі, який визначений Судовим наказом від 22.01.2018 року Артемівського міськрайонного суду Донецької області .(арк.с4)

Позивач в позові посилається на те, що відповідачка перешкоджає йому бачитись з дитиною.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні батьком своїх прав щодо виховання дитини.

Якщо такі перешкоди чиняться батько має мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Згідно з ч. 3 ст. 11, ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

За ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 16 цього Закону дитина, батьки, інші члени сім`ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов`язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

В судовому засіданні судом встановлено, що з боку матері дитини чиняться перешкоди у спілкуванні позивачів з дитиною що підтверджуєтеся поясненнями позивача викладеними письмово у позові ,та його представника в судовому засіданні.

Орган опіки та піклування виконкому Бахмутської міської ради надав суду висновок від 01 .02. 2021 року ), в якому вважає доцільним встановити такий спосіб участі у виховання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом зустріч кожної суботи з 10-00 до 14-00 у присутності матері ,у місті зустріч за погодженням сторін.

Згідно із ч. 6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Дослідивши вказаний висновок, суд не може не погодитися з ним, оскільки він містить належні обґрунтувань доцільності встановлення такого порядку спілкування дитини з батьком , який визначений в ньому, що відповідає інтересам дитини.

Так, в рішенні у справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, враховуючи якнайкращі інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , передусім право дитини на підтримання регулярних особистих сосунків і прямих контактів з обома батьками, а також рівність права кожного з батьків та баби у вихованні дитини та спілкуванні з нею, з метою упередження виникнення конфліктної ситуації в подальшому між позивачами і відповідачем, а також з метою належного виконання рішення суду в подальшому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та необхідність встановити ОСОБА_3 спосіб участі у виховання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом зустріч кожної суботи з 10-00 до 14-00 у присутності матері ,у місті зустріч за погодженням сторін .,а у задоволенні позову в іншій частині відмовити .

Суд вважає, що саме такий чіткий порядок участі батька у вихованні дитини і спілкуванні з дитиною буде відповідати не тільки якнайкращим інтересам дитини, а і інтересам позивача і відповідача.

Пояснення представника позивача про те що не існує спрору між сторонами щодо визначення способу участі батько у виховання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 суд вважає безпідставними ,таким що не знайшли свого підтвердження доказами у судовому засіданні ,наявність заборгованості по аліментах на яку посилався представник відповідача не є підставою для відмови у задоволенні даного позову .

Керуючись ст.ст. 12,13, 81,158, 263-265,268,273,354 ЦПК України, до ч. 1 ст. 159 СК України ,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської Ради Донецької області про встановлення способу зустрічі з неповнолітньою дитиною задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_3 спосіб участі у виховання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом зустріч кожної суботи з 10-00 до 14-00 у присутності матері ,у місті зустріч за погодженням сторін ,а в інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У повному обсязі рішення виготовлено 20.05.2021 року

Суддя Л.І. Хомченко