Вирок № 97053407, 20.05.2021, Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Романюка П.С.,

прокурора – Стельмах В.М.

захисника – Славової О.А.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2021 року за № 12021162510000345 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, Каушанського району, с. Нові Кирнацени, громадянина Республіки Молдова, молдованина, з середньою освітою, офіційно не працюючого, офіційно не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України, -

встановив:

22.03.2021 року о 02:00 год. ОСОБА_3 зайшов у приміщення хостелу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де заздалегідь маючи злочинний намір на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з застосуванням насильства, з корисливих мотивів, маючи при собі завчасно підготовлене знаряддя для вчинення кримінального правопорушення, а саме пістолет, за допомогою якого при його застосуванні матиме змогу ефективно, безпечно та безперешкодно для себе заволодіти чужим майном.

Зайшовши до приміщення в якому побачив потерпілу ОСОБА_4 та біля якої на столі знаходилися мобільний телефон та гаманець, які ОСОБА_3 і визначив предметом свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою особистого збагачення, переслідуючи корисливі мотиви , ОСОБА_3 дістав предмет схожий на пістолет, який мав при собі, направив його на потерпілу ОСОБА_4 та почав вимагати віддати йому грошові кошти, цінні речі та мобільні телефони. Потерпіла сприйняла погрозу, як таку, що має реальний характер та дійсно може бути реалізована, а також опасаючись за своє життя та здоров`я натиснула кнопку виклика охорони, про що повідомила останньому.

В цей час ОСОБА_3 намагаючись покинути приміщення однак двері відчиняються за допомогою металевого ключа, він знову повернувся до потерпілої та наказав відчинити двері, погрожуючи фізичною розправою, в цей час потерпіла розпилила перцевим балончиком в ОСОБА_3 , після чого останній з метою недопущення бути викритим здійснив три постріли в напрямку потерпілої.

Після чого ОСОБА_3 був затриманий співробітниками охорони.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, не оспорюючи при цьому обставини злочину, які викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся, зазначивши, що на даний час він зробив для себе позитивні висновки та вирішив припинити злочинну діяльність.

Потерпіла ОСОБА_4 будучи належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. При цьому потерпіла ОСОБА_4 подала до суду заяви про здійснення судового провадження за її відсутності.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_3 дав суду показання, що дійсно 22.03.2021 року о 02:00 год. він зайшов у приміщення хостелу, маючи намір на заволодіння чужим майном, де побачив потерпілу ОСОБА_4 та біля якої на столі знаходилися мобільний телефон та гаманець, дістав газовий пістолет, який мав при собі та почав вимагати у потерпілої віддати йому грошові кошти, цінні речі та мобільний телефон. Потерпіла натиснула кнопку виклика охорони, про що повідомила йому. В цей час він спробував залишити приміщення та здійснив три постріли. Після чого був затриманий співробітниками охорони.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу (розбій).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний злочин проти власності, який у відповідності до положень ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

ОСОБА_3 , за твердженням останнього, зареєстрований на території Республіки Молдова, а постійно фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 ; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; раніше не судимий.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Крім того судом враховується, що потерпіла в рамках наявного кримінального провадження до обвинуваченого претензії матеріального та морального характеру не заявляла.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_3 необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, прирівняних до мінімального строку покарання, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у межах, прирівняних до мінімальних санкції частини статті повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується практика Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 злочину, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, його поведінку після вчинення злочину та щире каяття, дані про особу винного, який має постійне місце реєстрації та проживання, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, у якому виховуються троє малолітніх дітей, про що стверджувала сторона захисту та не заперечувалось прокурором, позицію потерпілої, яка заявила, що не має моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_5 саме такого виду покарання.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням та відсутність ризиків, передбачених ст.ст.177, 178 КПК України, але існування ризику, в разі апеляційного оскарження вироку, неявки обвинуваченого до суду за першою вимогою, або зміни місця проживання без повідомлення суду, що може негативно вплинути на розумність строків апеляційного перегляду справи, суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинувачуваного ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

В силу ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи зброї від 19.04.2021 року № СЕ-19/116-21/6659-БЛ у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.

Арешт, накладений у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси (єдиний унікальний номер справи 522/4968/21; провадження №1-кс/522/2876/21), слід скасувати.

Питання про долю речових доказів, які визнані такими та долучені до матеріалів провадження постановою слідчого СВ ВП №2 ОРУП № 1 Ковальова А.О., суд вирішує у відповідності до положень ст.100 КПК України, зокрема речові докази:

- мобільний телефон марки «Samsung А50», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , слід повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ; мобільний телефон марки «Meizu MX6», золотого кольору IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який відповідно до розписки повернутий потерпілій ОСОБА_4 , слід залишити у останньої; гаманець, слід повернути потерпілій ОСОБА_4 ; газовий пістолет з маркуванням НОМЕР_5 ; кульки срібного кольору, слід знищити.

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК, суд –

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, змінити на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України до набрання вироком законної сили покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, засоби зв`язку;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.

Обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити з-під варти в залі суду негайно.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Samsung А50», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ; мобільний телефон марки «Meizu MX6», золотого кольору IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , , залишити у потерпілої ОСОБА_4 ; гаманець, повернути потерпілій ОСОБА_4 ; газовий пістолет з маркуванням НОМЕР_5 , кульки, срібного кольору (квитанція № 000731 від 22.03.2021 року), знищити.

З набранням вироком законної арешт, накладений у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси (єдиний унікальний номер справи 522/4968/21; провадження №1-кс/522/2876/21) – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи зброї від 19.04.2021 року № СЕ-19/116-21/6659-БЛ у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

20.05.2021

Єдиний унікальний номер справи: №522/8517/21

Номер провадження № 1-кп/ 522/1870/21

Головуючий суддя – Русєва А.С.