Вирок № 97052969, 19.05.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/5619/21

Провадження № 1-кп/947/579/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Завальнюк К.В.,

прокурора Захар`єва О.Б.,

захисників Дороніна О.Д., Лопатюк О.І.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160000001152 від 01.10.2020, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, українки, з вищою освітою, не працюючої, не одруженої, має на утриманні сина, 2018 року народження, проживаюча в АДРЕСА_1 , не судима відповідно до ст. 89 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, має на утриманні мати 1937 року народження, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.160 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, у ОСОБА_2 , який достеменно знав та розумів, що на території м. Одеси, розпочалась передвиборча кампанія кандидатів на пости депутатів органів місцевого самоврядування, з подальшим проведенням виборів на зазначені пости 25 жовтня 2020 року, у невстановленому слідством місці та у невстановлений час, виник злочинний умисел на надання виборцям неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_1 , яка займає посаду голови Дільничної виборчої комісії № 511370 Окружної виборчої комісії № 136 Суворовського району м. Одеси, для пошуку виборців, які за неправомірну вигоду погодяться вчинити дій, пов`язані з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, а саме віддадуть свої голоси на користь тих осіб, на яких замовники їм вкажуть.

З того часу, як ОСОБА_2 дійшов змови з ОСОБА_1 щодо підкупу виборців, вони разом, відповідно до узгодженого плану, розуміючи протиправність своїх дій, ігноруючи демократичні принципи держави приступили до пошуку вказаної категорії виборців, та до 08.10.2020, підібрали необхідні кандидатури виборців у кількості 1 050 (одна тисяча п`ятдесят) осіб, з якими дійшли змови, пообіцявши останнім неправомірну вигоду в сумі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень, а всього на загальну суму 1 260 000 (один мільйон двісті шістдесят тисяч) гривень, та включили у списки, зазначивши у них анкетні дані виборців, місця їх реєстрації та номери телефонів, для здійснення координації їх дій та подальшої передачі їм неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права.

У подальшому, 15.10.2020 приблизно о 16:25 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 отримали неправомірну вигоду в розмірі 43 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає 1 231 763 (один мільйон двісті тридцять одна тисяча сімсот шістдесят три) гривні,однак їх було викрито у вчиненні злочину та затримано.

Своїми умисними діями, обвинувачена ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 160 КК України за кваліфікуючими ознаками: обіцянка надання виборцям неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, вчиненому за попередньою змовою групою осіб членом виборчої комісії.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 160 КК України за кваліфікуючими ознаками: обіцянка надання виборцям неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, вчиненому за попередньою змовою групою осіб членом виборчої комісії.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні визнала повністю свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.160 КК України та пояснила, що вона вчинила інкримінований їй злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, та пояснила, що дійсно вона займала посаду голови дільничної виборчої комісії № 511370 в Суворовському районі міста Одеси, та погодилася на пропозицію ОСОБА_2 щодо пошуку виборців, які за грошові кошти віддадуть свої голоси на користь відповідних осіб. Протягом деякого часу вона разом з ОСОБА_2 підібрала 1050 осіб, яким пообіцяла сплатити по 1200 гривень. Потім 15.10.2020 року вона разом з ОСОБА_2 знаходилася на АДРЕСА_3 отримали кошти у розмірі 43 500 доларів США.У скоєному щиро кається, та просила її суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.160 КК України та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті. Також він в повному обсязі підтримує покази щодо обставин вчинення інкримінованого їм злочину, які надала в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 , вони відповідають дійсності. У скоєному щиро кається, та просив його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повністю визнали свою вину у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.160 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів характеризуючи їх особи.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, враховуючі вищезазначене, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину, доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 4 ст. 160 КК України за кваліфікуючими ознаками - обіцянка надання виборцям неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, вчиненому за попередньою змовою групою осіб членом виборчої комісії.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , суд кваліфікує за ч. 4 ст. 160 КК України за кваліфікуючими ознаками - обіцянка надання виборцям неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права, вчиненому за попередньою змовою групою осіб членом виборчої комісії.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченимОСОБА_1 , ОСОБА_2 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_1 ,яка раніше не судима, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, позитивну характеризується за місцем мешкання, та враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченої, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, та відсутність обставин яка обтяжує покарання, стан здоров`я обвинуваченої, яка хворіє на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу, має на утриманні малолітню дитину, 2018 року народження, позитивна характеристика з місця мешкання, враховуючи вищезазначені обставини, та керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням її від відбування покарання з випробуванням та з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавленням права позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з роботою виборчих комісій, комісій референдуму, утворених у порядку, передбаченому виборчим законодавством України, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею кримінальних правопорушень у майбутньому.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 ,який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, задовільно характеризується за місцем мешкання, має на утриманні мати похилого віку 1937 року народження, та враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, позитивно характеризується за місце мешкання, відсутність обставин яка обтяжує покарання,враховуючи вищезазначені обставини, та керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням та з та з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з роботою виборчих комісій, комісій референдуму, утворених у порядку, передбаченому виборчим законодавством України, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з застосуванням ст. 75 КК України, суд керується позиціями Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, відповідно до постанови колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 квітня 2018 року № 757/15167/15-к зробила висновок, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначати покарання або звільняти від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи не застосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначені покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції.

Крім того, враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину та ступінь його тяжкості, суд не знаходить підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вимог ст. 69 КК України.

Суд відповідно до вимог ст. 368 КПК України, вирішуючи питання із заходами забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування, а саме: запобіжного заходу у вигляді застави обраного відносно ОСОБА_3 прийшов до наступного.

Так, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2020 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою та визначено розмір застави в сумі 630 600 гривень, на виконання якої заставодавець ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Одеській області було внесено вищевказану суму. За час дії запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_1 не порушувала покладених на неї обов`язків.

Згідно з ч.11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Отже, враховуючи що ОСОБА_1 не порушувала покладених на неї обов`язків, та відсутні підстави для звернення застави в дохід держави, суд вважає необхідним повернути заставодавцю ОСОБА_4 грошові кошти сплачені в якості застави.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 160 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавлення права займати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з роботою виборчих комісій, комісій референдуму, утворених у порядку, передбаченому виборчим законодавством України на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 160 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавлення права займати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з роботою виборчих комісій, комісій референдуму, утворених у порядку, передбаченому виборчим законодавством України на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовій доказ: 435 купюр по 100 доларів США, які є імітаційними - знищити.

Речові докази: мобільний телефон «Мейзу», паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_2 повернути за належністю ОСОБА_2 .

Речовій доказ: мобільний телефон марки «LG» ІМЕІ НОМЕР_1 повернути за належністю ОСОБА_1 .

Речові докази: блокнот в обкладинці «Опозиційний блок» із рукописним текстом, чотири аркушу паперу із рукописним текстом, аркуш паперу з рукописним текстом, лист кандидата ОСОБА_5 , рукописним тектом на ПІБ осіб, 53 аркуші паперу з рукописним текстом; 12 фрагментів аркушів паперу; розписка ОСОБА_1 , зошит в клітинку в твердій обкладинці, копії документів 4 осіб, списки осіб в кількості 102 із зазначенням ПІБ та номерів телефонів зберігати при матеріалах кримінального провадження в органах досудового розслідування.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді застави скасувати.

Грошові кошти у загальному розмірі 630 600 гривень, які внесені трьома платежами, а саме: квитанція №0.0.1875060343.1 від 19.10.2020 року, сплачено грошові кошти у розмірі 32 600 гривень, квитанція №0.0.1874979858.1 від 19.10.2020 року сплачено грошові кошти у розмірі 299 000 гривень, квитанція №0.0.1874960031.1 від 19.10.2020 року сплачено грошові кошти у розмірі 299 000 гривень, призначення платежу: внесення застави за ОСОБА_1 згідно ухвали Київського районного суду міста Одеси від 17.10.2020 року, на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, повернути заставодавцю ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.