Ухвала суду № 97050186, 18.05.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/317/2021 Справа № 490/3566/21

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

18 травня 2021 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до начальника управління патрульної поліції Миколаївської області старшого лейтенанта поліції Даніла Віталія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

14.05.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови серії ДП18 №827893 від 29.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021 р., визначено головуючого по справі - суддю Гуденко О.А.

17.05.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.160,161 КАС України.

Так, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, проте вказані вимоги позивачем не виконані, оскільки позивачем не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Згідно зі ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Стаття 217 КУпАП передбачає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у п.2, 5ст.213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушенняправил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема, за ч.1ст.122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч.2ст.222 КУпАП).

Отже, працівники органів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Тому належним відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.

Так, позивачем заявлено позов до начальника управління патрульної поліції Миколаївської області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , що суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду від 26 грудня 2019р. у справі №724/716/16-а, за змістом якої відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачему таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Разом з позовною заявою, позивач просить про звільнення його від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП.

Згідно ч.2ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 133 ЦПК Українисуд, враховуючи майновийстан сторони,може своєюухвалою зменшитирозмір належнихдо оплатисудових витратчи звільнитивід їхоплати повністюабо частково,чи відстрочитиабо розстрочитисплату судовихвитрат навизначений строк.З підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно дост. 8 ЗУ «Про судовий збір», суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За таких обставин, основною умовою для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є майновий стан особи, що звертається до суду. Особа має довести той факт, що її майновий стан дійсно є таким, що змушує особу звернутись до суду з проханням про відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати судового збору.

Позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження підстав, що давали б можливість звільнити його від сплати судового збору з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.160,161 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18.03.2020р. у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн.

Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,0 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, проте вказані вимоги позивачем не виконані, оскільки до матеріалів справи не додана копія позовної заяви для направлення відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог визначених ст. ст. 160, 161 КАС України, а тому вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням п`ятиденного строку на усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И Л А :

Позов ОСОБА_1 до начальника управління патрульної поліції Миколаївської області старшого лейтенанта поліції Даніла Віталія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Надати позивачу строк 7 днів з моменту отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, а також сплатити судовий збір у сумі 454 грн. на наступні реквізити суду:

Отримувач коштів Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA798999980313131206000014483

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Центральний районний суд м. Миколаєва (назва суду, де розглядається справа).

Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк буде повернута позивачу.

Суддя Гуденко О.А.