Вирок № 97048416, 20.05.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2325/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Михайлишин В.М., за участю секретаря Куні О.І., прокурора Борис В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Васильчук Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070060000056 від 21.01.2020 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнє Студене, Міжгірського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні троє неповнолітніх дітей, з середньо-технічною освітою, непрацюючого, судимого 24.12.2009 року Міжгірським районним судом Закарпатської області за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права керування на 2 (два) роки, звільненого 20.09.2012 року на підставі ухвали Кагарликського районного суду Київської області від 13.09.2012 року із заміною покарання на виправні роботи, невідбутий строк 2 (два) роки із відрахуванням 10% в користь держави,

за ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Берегівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020070060000056 від 21.01.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 на початку грудня 2019 року в змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, за попередньою домовленістю про сприяння за винагороду в незаконному переправленні осіб через державний кордон України зустрів на залізничному вокзалі в м. Мукачево ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 , який незаконно потрапив на територію України, та якого в подальшому шляхом надання невстановленого транспортного засобу перевіз до будинку АДРЕСА_5, де переховував останнього, надавав проживання, харчування та керував його діями, як особою, яка бажає незаконно перетнути державний кордон України, з метою підшукання співучасника (співучасників), в якості провідника, і вичікування слушного часу для переправлення через кордон України до Угорщини.

З метою доведення свого злочинного умислу ОСОБА_1 16.01.2020 року в м. Берегове, за грошову винагороду підшукав та умовив співучасника, в якості провідника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в свою чергу за вказівкою ОСОБА_1 про необхідність для доведення злочину до кінця двох провідників, залучив до злочинної діяльності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які мали сприяти йому у незаконному переправленні через державний кордон України, раніше приховуваного ним громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 ..

В подальшому, ОСОБА_1 , отримавши від ОСОБА_2 у невстановлений слідством час 19.01.2020 року в м. Берегове, по вул. Б.Хмельницького, 4700 Євро, що за курсом Національного банку України становило 126444,10 гривень, разом з невстановленою слідством особою, на легковому автомобілі марки «VOLKSWAGEN Golf», сірого кольору, в салоні якого знаходився ОСОБА_2 , попередньо домовившись, підібрав співучасників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими разом прослідували в с. Астей, Берегівського району, де зупинилися на вказаному автомобілі поблизу міжнародного автомобільного пункту пропуску «Лужанка».

Тоді, біля 18:30 години ОСОБА_1 передав для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діяли з ним за попередньою змовою та його вказівками, ОСОБА_2 .. Після цього останні, шляхом надання вказівок та порад, через поле у напрямку 187-188 прикордонних знаків Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, що розташований біля с. Астей, Берегівського району, направляли і супроводжували, з метою уникнення прикордонних нарядів, вказаного громадянина Російської Федерації, до державного кордону України з Угорщиною. Далі, переправили останнього, через загороджувальний паркан з метою незаконного потрапляння на територію Угорщини, де о 01:30 годині на околиці населеного пункту Берегдороц всі троє були затримані нарядом прикордонної поліції Угорщини.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому досудовим слідством злочині за ч. 3 ст. 332 КК України не визнав та показав, що орендував приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору, укладеного із ОСОБА_6 , в якому приймав людей з метою їх працевлаштування за кордоном. В кінці року, а саме в грудні 2019 року до нього в офіс прийшов чоловік на ім`я « ОСОБА_7 » та спитав, які документи необхідно для його працевлаштування. На це він, обвинувачений, сказав останньому, що необхідно надати біометричний паспорт або закордонний паспорт. Під час вказаної зустрічі, особа на ім`я « ОСОБА_7 » жодних документів йому не надавав. Після того, як особа на ім`я « ОСОБА_7 » вийшов із його офісу, до нього підійшов ОСОБА_8 , який допомагав йому з ремонтом приміщення, та спитав, що хотіла вказана особа і повідомив, що може допомогти цьому чоловіку. На наступний день, особа на ім`я « ОСОБА_7 » знову прийшов до нього в офіс, після чого він, обвинувачений, подзвонив ОСОБА_8 , а той в свою чергу сказав, щоб цей чоловік приїхав ввечері близько 4-5 години на заправку «ОККО», яка знаходиться біля державного кордону і попросив, щоб він теж приїхав туди з метою зведення його із цією особою. Тоді, ввечері він поїхав на своєму автомобілі марки «Ford Galaxy» іноземної реєстрації на заправку «ОККО», де пив каву, коли до нього підійшли дві особи, а потім під`їхав і ОСОБА_8 . Подальших дій вказаних осіб він не знає та тему їх розмови теж. Крім цього, обвинувачений показав, що особа на ім`я « ОСОБА_7 » розмовляла на російській мові та зовнішньо був схожий на представника ромської національності, із даною особою він зустрічався лише три рази і ніяких грошей останній йому не давав.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав, його вина доведена наступним.

Згідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Свідок - громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції показав, що потрапив на територію України нелегально із Курської області Російської Федерації до м. Харків звідки прибув до міста Києва. Із м. Київ він приїхав на поїзді в м. Мукачево, де його зустрів чоловік, ім`я якого він не пам`ятає, оскільки минуло вже 15 місяців з того часу. Далі, із м. Мукачево вони приїхали на автомобілі іноземного виробництва в село біля кордону. Із вказаною особою він проживав близько двох тижнів та виїжджав з ним до лікарні і два рази в магазин за покупками. Покупки вони здійснювали за його кошти. Для його незаконного переправлення через кордон він передав особі, з якою проживав у будинку та пересувався разом з ним на автомобілі останнього, близько 5000 Євро. Так, до кордону його привезли на автомобілі, а вже далі він із двома особами пішов пішки до Угорщини, при цьому, зазначив, що пересувалися вони по кущах. Інші покази свідок не зміг дати в судовому засіданні, оскільки не пам`ятає у зв`язку з тим, що минуло вже багато часу з події його незаконного переправлення через державний кордон України.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що його товариш ОСОБА_8 запропонував йому за винагороду 50 Євро перевести через державний кордон іноземця. Так, 19.01.2020 року вони з ОСОБА_8 зустрілися на автозаправці неподалік державного кордону, куди під`їхав сірий «VOLKSWAGEN Golf», де на пасажирському сидінні був обвинувачений ОСОБА_1 , а на задньому сидінні іноземець, якого вони з товаришем нелегально перевели через державний кордон. Супровід іноземця вони здійснювали вдвох із ОСОБА_8 через кущі в обхід контрольного пункту пропуску. Однак, вже коли вони перетнули державний кордон України, їх затримали в Угорщині. Крім цього, свідок ОСОБА_4 зазначив, що був засуджений в Угорщині за вказаний злочин.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що обставини даного кримінального правопорушення йому невідомі. При цьому, зазначив, що знайомий із обвинуваченим лише у робочих питаннях, оскільки в останнього є фірма, яка організовує роботу за кордоном. Також, підтвердив, що він має автомобіль марки «VOLKSWAGEN Golf» сірого кольору.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2020 року, встановлено, що слідчий експеримент було проведено слідчим СВ Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області за участю свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за участю перекладача Шаленик В.В., у присутності двох понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .. Всім учасникам слідчого експерименту були роз`яснені їх права і обов`язки, про що свідчать їх підписи у вказаному протоколі.

Так, на пропозицію слідчого, свідок ОСОБА_2 показав, що на початку грудня 2019 року він приїхав з м. Київ на поїзді в м. Мукачево, де його зустріла особа чоловічої статі на ім`я « ОСОБА_7 ». Звідти вони поїхали на автомобілі «VOLKSWAGEN Golf» сірого кольору, в м. Берегове, де проживали до 19.01.2020 року. Жили вони майже весь час із ОСОБА_7 у приватному будинку, що розташований по головній дорозі та описав його. Під час проведення слідчого експерименту свідок вказав на будинок під АДРЕСА_5 . Також, свідок зазначив, що з даного будинку за весь період часу вони виїжджали 2 рази до магазину - супермаркету, що розташований зліва від головної дороги та показав маршрут, яким вони пересувалися. Вказаний протокол підписано всіма учасниками слідчого експерименту (том 2 а.с. 29-33).

Вказані обставини та пояснення підтверджуються і дослідженим в судовому засіданні флеш-носієм «Kingstone» (том 1 а.с. 210).

Посилання захисника Васильчук Л.Б. на відсутність понятих та перекладача, а також факт не роз`яснення прав і обов`язків учасникам слідчого експерименту, спростовано дослідженим в судовому засіданні флеш-носієм «Kingstone» та протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2020 року.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується, також, наступним.

Протоколом пред`явлення осіб для впізнання по фотознімкам (том 2 а.с.11-13), проведеного слідчим СВ Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області в присутності двох понятих зі свідком ОСОБА_4 , встановлено, що останній впізнав на пред`явленій фототаблиці під фото № 3 особу на ім`я « ОСОБА_7 », який разом із невідомою йому особою, на легковому автомобілі 19.01.2020 року привозив в с. Астей, нелегального мігранта, якого він разом із ОСОБА_8 в подальшому перевів через кордон між Україною та Угорською Республікою. Ознаками, за якими свідок впізнав особу є: форма обличчя, носа, рота та іншими ознаками. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_4 на фото № 3 зображений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець АДРЕСА_2 (том 2 а.с. 14).

Протоколом пред`явлення осіб для впізнання по фотознімкам (том 2 а.с. 15-17), проведеного слідчим СВ Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області в присутності двох понятих зі свідком ОСОБА_3 , встановлено, що останній впізнав на пред`явленій фототаблиці під фото № 3 особу на ім`я « ОСОБА_7 », який разом із невідомою йому особою чоловічої статі, на легковому автомобілі в січні 2020 року підвозила його та ОСОБА_4 і «нелегалом» до с. Астей, звідки вони із ОСОБА_14 провели «нелегала» до Угорської Республіки. Ознаками, за якими свідок впізнав особу є: форма носа, обличчя, вух та іншими ознаками. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_3 на фото № 3 зображений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець АДРЕСА_2 (том 2 а.с. 18).

Протоколом пред`явлення осіб для впізнання по фотознімкам (том 2 а.с. 19-20) проведеного офіцером (оперуповноваженим з протидії терористичним загрозам) оперативно-розшукового відділу (з м.д. н.п. Мукачево) оперативно-розшукового управління Західного регіонального управління на виконання доручення слідчого слідчого відділу Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 56 від 21.01.2020 року в присутності двох понятих зі свідком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що останній впізнав на пред`явленій фототаблиці під фото № 2 особу, яка допомагала йому незаконно перетнути кордон України. Ознаками, за якими свідок впізнав особу є: риси обличчя. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_2 на фото № 2 зображений громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець АДРЕСА_2 (том 2 а.с. 21).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (том 2 а.с. 167-168), проведеного офіцером (оперуповноваженим з протидії терористичним загрозам) оперативно-розшукового відділу (з м.д. н.п. Мукачево) оперативно-розшукового управління Західного регіонального управління на виконання доручення слідчого слідчого відділу Берегівського відділу поліції Гловного управління Національної поліції в Закарпатській області № 56 від 21.01.2020 року в присутності двох понятих зі свідком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що останній впізнав на пред`явленій фототаблиці під фото № 2 особу, яка допомагала йому незаконно перетнути кордон України. Ознаками, за якими свідок впізнав особу є: риси обличчя. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_2 на фото № 2 зображений громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_6 (том 2 а.с. 169).

Протоколом пред`явлення осіб для впізнання по фотознімкам (том 2 а.с. 170-171), проведеного офіцером (оперуповноваженим з протидії терористичним загрозам) оперативно-розшукового відділу (з м.д. н.п. Мукачево) оперативно-розшукового управління Західного регіонального управління на виконання доручення слідчого слідчого відділу Берегівського відділу поліції Гловного управління Національної поліції в Закарпатській області № 56 від 21.01.2020 року в присутності двох понятих зі свідком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що останній впізнав на пред`явленій фототаблиці під фото № 4 особу, яка виконувала роль «провідника» для його незаконного перетину через кордон. Ознаками, за якими свідок впізнав особу є: риси обличчя. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_2 на фото № 4 зображений громадянин ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_7 (том 2 а.с. 172).

Відповідно до ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Під час виконання доручень слідчого, дізнавача, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

Доручення слідчого, дізнавача, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов`язковими для виконання оперативним підрозділом.

Посилання захисника Васильчук Л.Б. на те, що протоколи пред`явлення особи для впізнання, проведені із свідком ОСОБА_2 є недопустимими доказами, тому, що їх проведено неналежною особою - є безпідставне, оскільки кримінально-процесуальним законом надані повноваження оперативним співробітникам здійснювати слідчі дії за дорученням слідчого, тому протоколи пред`явлення особи для впізнання, проведені із свідком ОСОБА_2 є допустимими доказами і суд приймає їх до уваги.

Згідно протоколу огляду предмету від 06.05.2020 року встановлено, що об`єктом огляду є комп`ютерний диск CD DVD-R марки «Verbatium», на якому розміщений один файл відеозапису ємністю 1,02 мегабайт. В ході перегляду вказаного відеозапису встановлено, що відеозйомка проводиться камерою зовнішнього спостереження, де зафіксовано як 19.01.2020 року о 18:45:37 з`являється легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN Golf» сірого кольору, після чого він зупиняється біля будівлі, що розташована на іншій стороні вулиці, навпроти камери зовнішнього спостереження. О 18:46:05 годині видно як із салону вищевказаного автомобіля, зі сторони узбіччя, виходять три особи чоловічої статі та прямують в напрямку будівлі, а далі обходять її стороною та зникають з поля видимості камер. Зазначені дії зафіксовано камерою відеоспостереження Закарпатського відділення № 73 ТОВ «ФК «ОКТАВА ФІНАНС», яке знаходиться за адресою: с. Астей, вул. Дружби Народів, № 105А (том 2 а.с. 37, 38).

Вказане підтверджено дослідженим в судовому засіданні CD DVD-R диском марки «Verbatium» (том 1 а.с. 211).

Отже, суд вважає, що показами свідків та дослідженими письмовими доказами підтверджується зв`язок обвинуваченого з іноземним громадянином, доведена організація обвинуваченим його незаконного переправлення через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно частин 1 і 3 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, п. 23 постанов Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.90 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинувачених.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при визначені його громадських прав має право на справедливий розгляд справи незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора, які як сторона обвинувачення, здійснюють збирання доказів, у тому числі і шляхом проведення слідчих дій ( ч. 2 ст. 93 КПК України).

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 60 Рішенні у справі «Коробов проти України», яке набуло статусу остаточного, відповідно до якої Європейський суд з прав людини в черговий раз звертає увагу на те, що «при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту», вимоги норм ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, суд приходить до переконання про відсутність підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 3 ст. 332 КК України.

Тобто, відсутні належні та допустимі докази, які б підтвердили ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, а саме те, що він отримав від свідка ОСОБА_2 4700 Євро як вказано в обвинувальному акті.

Зокрема, у судовому розгляді корисливий мотив діянь обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

У зв`язку з наведеним, суд вважає необхідним змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 332 КК - із організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництва такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, на ч. 2 ст. 332 КК України - організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

На думку суду, обвинуваченого ОСОБА_1 слід визнати винним у кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 332 КК України, як у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлені.

Згідно характеристики, виданої Воловецькою селищною радою обвинувачений ОСОБА_1 характеризується добре, скарг від мешканців в селищну раду на нього не надходило, до адміністративної відповідальності адміністративною комісією селищної ради не притягався (том 2 а.с. 41), на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах при Воловецькій ЦРЛ не перебуває (том 2 а.с. 39).

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, позитивно характеризуються за місцем проживання, а також реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити основне покарання в межах санкції ч. 2 ст. 332 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, а також з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що таке основне покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Щодо додаткового покарання передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд констатує наступне.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 на час вчинення злочину і по теперішній час ніде не працює, вчинення ним злочину не було пов`язане з його посадою або із заняттям ним певною діяльністю, тому додаткове покарання позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до нього не слід застосовувати.

Згідно до ч. 1 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

У зв`язку з наведеним щодо обвинуваченого ОСОБА_1 слід припинити обраний запобіжний захід тримання під вартою та звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази: магнітний носій «DVD-R» об`ємом 4,7 GB, на якому збережено відеоматеріал за період часу з 17:00 години по 19:00 години 19.01.2020 року, що скопійований на оптичний носій DVD-R, зроблений з камери відеоспостереження Закарпатського відділення № 73 ТОВ «ФК «ОКТАВА ФІНАНС», яке знаходиться за адресою: с. Астей, вул. Дружби Народів, 105А, Берегівського району, Закарпатської області; магнітний носій CD-R диск з записом проведеного допиту свідка ОСОБА_2 в залі судового засідання слідчим суддею Гал Л.Л ; флеш-носій «KingstonMicroSD» з записом слідчого експерименту та обшуку; магнітний носій інформаціїCD-R диск з записом вручення підозри, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження (том 1 а.с. 7).

Потерпілих у кримінальному провадженні не має.

Кримінальним правопорушенням державі матеріальної шкоди не завдано.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи відсутні.

Викривач у кримінальному провадженні відсутній.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 332 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 332 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину, поклавши на засудженого обов`язки відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою припинити, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання негайно.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази: магнітний носій «DVD-R» об`ємом 4,7 GB, на якому збережено відеоматеріал за період часу з 17:00 години по 19:00 години 19.01.2020 року, що скопійований на оптичний носій DVD-R, зроблений з камери відеоспостереження Закарпатського відділення № 73 ТОВ «ФК «ОКТАВА ФІНАНС», яке знаходиться за адресою: с. Астей, вул. Дружби Народів, 105А, Берегівського району, Закарпатської області; магнітний носій CD-R диск з записом проведеного допиту свідка ОСОБА_2 в залі судового засідання слідчим суддею Гал Л.Л; флеш-носій «KingstonMicroSD» з записом слідчого експерименту та обшуку; магнітний носій інформації CD-R диск з записом вручення підозри, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження (том 1 а.с. 7).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його оголошення через Берегівський районний суд Закарпатської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Михайлишин В.М.