Рішення № 97048325, 18.05.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/6401/20

Провадженя№ 2-а/266/9/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області

в складі головуючого судді Курбанової Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 9938 Луганського прикордонного закону ім. Героя України Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом військової частини 9938 Луганського прикордонного закону ім. Героя України Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 137671 від 15 грудня 2020 року, складеного начальником відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних майором Волобуєвим В.В., його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. на підставі ч. 1 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Із Постанови вбачається, що 15 грудня 2020 року о 09 годині 00 хвилин під час прикордонного контролю було виявлено, що він 14 грудня 2020 року о 20 годин 00 хвилин перетнув державний кордон України з тимчасово окупованої території України до РФ через тимчасово непрацюючий пункт пропуску через державний кордон України «Маринівка» на напрямку н. п. Маринівка (ТОТ) Куйбишеве (РФ), чим порушив вимоги п. 3 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого ПКМУ №815 від 17.07.2019 року, тобто скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. В цій постанові вказані обставини щодо його щирого розкаяння та визнання вчиненого правопорушення. З даною постановою він не згоден та вважаю її незаконною, оскільки в постанові відсутні слова, що його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та відповідач не довів порушення ним вимог ч. 1 ст. 204-2 КУпАП і таких доказів не надано. Постанову винесено одразу після встановлення правопорушення, йому не надано часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечень, документів, які характеризують особу. Також йому не було роз`яснено його права і обов`язки, протокол не оголошувався. Не враховано, що він є внутрішньо переміщеною особою, мешкає у м.Маріуполі. За таких обставин просить визнати протиправною та скасувати постанову №137671 від 15 грудня 2020, складену начальником відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних (структурним підрозділом відповідача) майором Волобуєвим Владиславом Володимировичем, якою його притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної прикордонної служби України Східного регіонального управління Луганського Прикордонного загону ВПС «Мілове» ім. В. Банних на його користь сплачені судові витрати у розмірі 420,40 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11.01.2021р. відкрито спрощеного провадження у справі, без виклику сторін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02.02.2021р. клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10.03.2021р. витребувані докази.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

22.12.2020р. позивач до суду надав заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, справу просив розглянути за його відсутності.

29.01.2021р. представник відповідача, начальник Луганського прикордонного закону ім. Героя України Євгенія Пікуса Петрів Ю. надав до суду письмовий відзив на адміністративний позову, у якому просив у задоволенні позову відмовити, розгляд позову провести без участі представника загону.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 2 КАСУ в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Судом встановлено, що постановою №137671 від 15.12.2020, винесеною начальником відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В.Банних майором Волобуєвим В.В., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП, у вигляді штрафу 1700 грн.

В постанові зазначено, що 15 грудня 2020 року о 09 годині 00 хвилин під час прикордонного контролю було виявлено, що 14 грудня 2020 року о 20 годин 00 хвилин ОСОБА_1 перетнув державний кордон України з тимчасово окупованої території України до РФ через тимчасово непрацюючий пункт пропуску через державний кордон України «Маринівка» на напрямку н. п. Маринівка (ТОТ) Куйбишеве (РФ), чим порушила вимоги п. 3 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого ПКМУ № 815 від 17.07.2019 року, тобто скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП (а.с. 9).

Згідно з довідкою від 22.02.2018р. № 0000482140/1414020148, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеної особою з зареєстрованого місця: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 8).

При розгляді справи про адміністративне правопорушення начальником відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних майором Волобуєвим В.В. позивачу ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ст.ст. 268 КУпАП, 63 Конституції України та право на безоплатну правову допомогу, про що свідчать надані відповідачем копії пам`ятки, пояснень та заяви, підписані ОСОБА_1 . У заяві ОСОБА_1 зазначив, що від надання йому правової допомоги відмовляється та не оспорює допущене правопорушення і адміністративне стягнення, що на нього накладається (а.с. 22-23).

Відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Луганське, Мар`їнського району, Донецької області, громадяни України, перетнув державний кордон України у 2020 році – 15.12.2020р. об 11год.00хв. пункт пропуску Мілове (а.с. 36).

Відповідно до письмових пояснень від 14.12.2020 року ОСОБА_2 зазначив, що 14.12.2020 року о 20-00 год перетнув Маріновку-Куйбишево, порядок в`їзду на ТОТ та виїзду з неї йому відомий (а.с. 20).

В основу винесеної постанови посадовою особою суб`єкта владних повноважень було покладено визнання провини ОСОБА_2 у виявленому правопорушенні, що має ознаки складу, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема, повинна бути обґрунтованою, в ній має бути викладено обставини порушення, а також докази.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з належних від нього причин.

Як вбачається з наведеного вище та наданої копії постанови, у даній справі немає доказів взагалі; відсутні навіть посилання на них.

Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 204-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Отже вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, яким є «Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815 (далі Порядок).

Відповідно до частин 1 та 3статті 12 цього Закону, в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.

28.11.2019 набрав чинності Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815(надалі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку, цей Порядок визначає процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.

Дія цього Порядку поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в`їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в`їзду-виїзду, контрольні пункти в`їзду-виїзду на залізниці.

Згідно з пунктом 3 Порядку, В`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти в`їзду-виїзду відповідно до вимог цього Порядку.

Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїздуце комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.

Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через непрацюючий пункт пропуску «Маринівка».

Відповідно достатті 1 Закону України «Про державний кордон України», державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно з частинами 1 та 3статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема,стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.

Суд зазначає, що представниками відповідача у порушення ч. 2, 5 ст. 77 КАС не було подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій як з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так й доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, тобто на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача 15 грудня 2020 року оскаржуваної постанови.

При цьому суд звертає увагу на те, що сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб`єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 177/525/17.

Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення №137671 від 15.12.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 начальник відділу прикордонної служби "Мілове" ім. В.Банних майор Волобуєв В.В. при встановлені суті та осбавин правопорушення зазначив, що ОСОБА_1 порушено п. 3 постанови КМУ №815 від 17.07.2019 року "Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій".

Проте, відповідно до п. 3 постанови КМУ №815 від 17.07.2019 року "Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій" встановлено, що ця постанова набирає чинності через 90 днів з дня її опублікування.

Тобто, у п. 3 постанови КМУ №815 від 17.07.2019 року "Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій" не встановлюються обмеження та правила в`їзду/виїзду осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Відповідні обмеження та правила в`їзду/виїзду осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти в`їзду-виїзду встановлені Порядком в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, який затверджено Поставновою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 815.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем перед судом не було доведено, що у діях позивача ОСОБА_1 15 грудня 2020 року при перетині державного кордону України було встановлено порушення «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815, оскільки не доведено перетинання позивачем 14 грудня 2020 року о 20-00 год. державного кордону України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово недіючий пункт пропуску через державний кордон України «Маринівка».

Наведене свідчить про відсутність будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбаченихст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності достатності доказів, було підтверджено доводи позивача про відсутність факту порушення ним п. 3 постанови КМУ №815 від 17.07.2019 «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», що свідчить про неправомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Таким чином суд дійшов висновку, що постанова від 15 грудня 2020 року №137671 підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 204-2 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі ст. 139 КАС з відповідача також слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань такого суб`єкта владних повноважень на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 86, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 7, 204-2, 251, 268, 229, 280 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини 9938 Луганського прикордонного закону ім. Героя України Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Постанову № 137671 від 15 грудня 2020 року, складену начальником відділу прикордонної служби "Мілове" ім. В. Банних (структурним підрозділом відповідача) майором Волобуєвим Владиславом Володимировичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної прикордонної служби України Східного регіонального управління Луганського прикордонного загону відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання рішення суду – 18.05.2021р.

Суддя Курбанова Н.М.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3

Відповідач: військова частина 9938 Луганського прикордонного закону ім. Героя України Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України, вул. Перемоги, буд. 58, м. Лисичанськ. Луганська область, 92702, ідентифікаційний код юридичної особи 14321736