Вирок № 97047822, 19.05.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3367/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Зубенко Т.А., прокурора Самедова Е.Х., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Артемівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 62020050000000310 від 16 лютого 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глинськ Світловодського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині А1619 на посаді старшого механіка-водія самохідно-артилерійського дивізіону бригадно-артилерійської групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її у військовій частині А1619 на посаді старшого механіка-водія гармати самохідно-артилерійського взводу самохідно-артилерійської батареї самохідно-артилерійського дивізіону бригадно-артилерійської групи, 15 лютого 2020 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи на території тимчасового розташування самохідно-артилерійського дивізіону військовій частині А1619, що тимчасово дислокується за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Васюківка, вул. Миру (з точними координатами 480 73' 91"; 370 58' 02"), будучи невдоволеним образою з боку номера обслуги гармати вказаного взводу солдата ОСОБА_4 за своє зауваження з приводу дотримання останнім військової дисципліни і правил поведінки, діючи умисно, в порушення вимог ст. ст. 17, 28 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 14, 16, 33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи продемонструвати свою фізичну перевагу над солдатом ОСОБА_5 , який був в стані алкогольного сп`яніння і не перебував з ним у відносинах підлеглості, задля підвищення власного авторитету в колективі, ліктем лівої руки штовхнув солдата ОСОБА_5 в груди, після чого кулаком правої руки наніс йому в область голови один удар, від якого солдат ОСОБА_5 впав на асфальтобетонне покриття та отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, параорбітальної гематоми ліворуч, садна м`яких тканин лобної ділянки лівобіч, забою м`яких тканин лівої виличної ділянки, рвано-забійної рани верхньої губи, садна м`яких тканин підборіддя, субкон`юктивального крововиливу, травматичного кон`юктивіту лівого ока, травматичного періодонтиту 13 зуба, які потребують для одужання строк більш 6, але не менш 21 дня і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягнули за собою короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 406 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, а саме: станом на 15 лютого 2020 року він був військовослужбовцем за контрактом військової частини А1619 на посаді старшого механіка-водія самохідно-артилерійського дивізіону бригадно-артилерійської групи, яка на той час дислокувалась в с. Васюківка Бахмутського району Донецької області. 15 лютого 2020 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, під час його відпочинку прийшов солдат ОСОБА_4 , який не є його підлеглим та який був у стані алкогольного сп`яніння, поводив себе неадекватно, на неодноразові його зауваження не реагував. Під час виниклого конфлікту він не витримав образ у свій бік, ліктем лівої руки штовхнув ОСОБА_5 в у груди, після чого наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя, від чого ОСОБА_5 впав на землю. Після цього він ( ОСОБА_1 ) разом з товаришем по службі підняли ОСОБА_5 з землі та надали йому допомогу, а потім того відвезли до шпиталю. Він дуже жалкує, що все так сталося, розуміє, що повинен був діяти за Статутом, також розуміє, що вчинив військовий злочин. Просив його суворо не карати.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність позиції обвинуваченого ОСОБА_1 , а також роз`яснив, що в даному випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи сукупність наведених і оцінених судом доказів, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 406 КК України - як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, якщо воно заподіяло легкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем служби та місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, проходить військову службу в зоні проведення ООС, приймав безпосередню участь в АТО на сході України, має статус Учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 14.05.2018 року.

Відповідно до Досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Бахмутського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області, ОСОБА_1 має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, виправлення обвинуваченого без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття його у вчиненому кримінальному правопорушенні, добровільне відшкодування ним шкоди потерпілому, надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, враховуючи позицію прокурора, суд приходить до переконання в тому, що ОСОБА_1 слід призначити покарання за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 406 КК України строком на 2 роки.

Разом з тим, на підставі ч. 1 ст. 58 КК України, суд, враховуючи обставини справи та особу ОСОБА_1 , який на даний час є військовослужбовцем за контрактом, вважає за можливе замість покарання у вигляді позбавлення волі призначити йому службове обмеження на той самий строк з відрахуванням із суми грошового забезпечення обвинуваченого в доход держави у розмірі 10 відсотків, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Під час судового розгляду прокурором в інтересах держави в особі військової частини А0209 (65 військовий мобільний госпіталь, розташований в м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області), який перебуває у підпорядкуванні Військово-медичного клінічного Центру Північного регіону військової частини А3306, заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених на обстеження та стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_5 , у розмірі 2 873 грн. 45 коп.

Суд вважає, що пред`явлений прокурором позов, на підставі ст.1206 ЦК України, підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки довідкою ТВО командира військової частини А0209 підтверджено вартість затрат на лікування та утримання військовослужбовця військової частини А1619 солдата ОСОБА_5 , який перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині в період з 15.02.2020 року по 24.02.2020 року, в сумі 2 873 грн. 45 коп.

Доля речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов потерпілим не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 58 КК України замість покарання у вигляді позбавлення волі призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді службового обмеження строком на 2 (два) роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення засудженого в доход держави у розмірі 10 відсотків.

Захід забезпечення кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України, ОСОБА_1 не застосовувався та не обирався.

Речові докази у справі: паперові конверти зі змивами з речовиною бурого кольору з твердої поверхні, які зберігаються в камері схову ТУ ДБР в м. Краматорськ, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь військової частини А0209 (65 військовий мобільний госпіталь, розташований в м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області), який перебуває у підпорядкуванні Військово-медичного клінічного Центру Північного регіону військової частини А3306 (61058, м. Харків, вул. Культури, 5, код ЄДРПОУ 07931813, Банк: ДКС України м. Київ, р/р UА928201720313251003201011191, UА228201720313261003204011191) витрати, понесені на стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_5 , у розмірі 2 873 (дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 45 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Р.Є. Дубовик