Ухвала суду № 97047243, 20.05.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/842/18

УХВАЛА

Іменем України

20 травня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про виправлення описки у виконавчому листі та рішенні по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області звернувся представник позивача АТ КБ «ПриватБанк»із вищевказаною заявою, яку мотивує тим, що 16.10.2018 Вінницьким районним судом Вінницької області було постановлено рішення в справі № 128/842/18 та 30.05.2019 Вінницький районний суд Вінницької області видав виконавчий лист, в якому була допущена описка, а саме відсутній ІПН поручителя, що є перешкодою для пред`явлення виконавчого листа для виконання до органів державної виконавчої служби. За вказаних обставин заявник просить виправити описку у виконавчому листі від 30.05.2019 та рішенні Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2018 у вищевказаній цивільній справі та у виконавчому листі зазначити ІПН поручителя.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, однак згідно поданої заяви про виправлення описки просив розглянути дану заяву у його відсутність.

Інші учасники справи в судове засідання також не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до положень ч.2 ст. 269, ст. 432 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши подану заяву, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2018 позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02.06.2011 року в сумі 5 606 грн. 86 коп., а також стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1 762 грн. 00 коп. (а.с. 108 - 109).

Вінницьким районним судом Вінницької області за заявою представника позивачабуло видано виконавчі листи на виконання вказаного рішення суду (а.с. 119).

До поданої заяви про виправлення описки представником позивача долучено копію виконавчого листа в даній справі, виданого 30.05.2019 щодо боржника ОСОБА_1 про стягнення в солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 02.06.2011 року в сумі 5 606 грн. 86 коп.

Описка – це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Описки – це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Під описками розуміють, як правило, випадкове перекручення слів, зокрема прізвищ, імен, по-батькові, назв юридичних осіб тощо.

Як на тому наголосив Верховний Суд в ухвалі від 18.01.2018 у справі № 925/1076/16, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення). Також виправлення описки не повинно зачіпати суті прийнятого рішення. Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, є підставою для зміни чи скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку.

Також у постанові Верховного Суду від 21.07.2020 у справі №521/1074/17 вказано, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Аналогічні роз`яснення містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14.

Представник позивача у поданій заяві просить зазначити «ІПН поручителя» у виконавчому листі. Суд звертає увагу, що згідно матеріалів цивільної справи, відповідачі по справі є спадкоємцями позичальника ОСОБА_4 , яка мала заборгованість перед позивачем АТ КБ «ПриватБанк», при цьому жодних відомостей про осіб, які б мали статус «поручителя» в матеріалах справи не виявлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Тобто у виконавчому документі зазначаються відомості лише про сторін виконавчого провадження, якими є стягувач і боржник.

Також в прохальній частині заяви не зазначено, яку саме описку заявник просить виправити безпосередньо у рішенні суду, як і не вказано, ідентифікаційний код якої саме особи заявник просить зазначити у виконавчому листі, з огляду на наявність трьох відповідачів по справі. Доказів того, кому належить вказаний у заяві ідентифікаційний номер « НОМЕР_1 », до заяви також не долучено. Суду надано лише копію виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 , однак у матеріалах цивільної справи, зокрема у позовній заяві та долучених до неї документах, відсутні відомості та відповідні докази, що ідентифікаційний номер « НОМЕР_1 » належить саме йому, а не іншій особі.

Крім того, за змістом заяви про виправлення описки, єдиною підставою для звернення до суду з даною заявою є перешкоди для пред`явлення виконавчого листа для виконання до органів державної виконавчої служби. Однак жодних доказів на обґрунтування даної обставини та доказів того, що стягувач взагалі звертався до відділу державної виконавчої служби, до суду не надано, зокрема постанови державного виконавця повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

Суд звертає увагу, що у постанові Верховного суду від 29.04.2021 у справі № 686/3941/19 наголошено, що відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника та ідентифікаційний номер не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 749/1181/16-ц (провадження № 61-1115св18), від 08.05.2019 у справі № 813/2125/16 (провадження№ К/9901/21841/18), від 19.09.2019 у справі № 469/1357/16-ц (провадження № 61-35493св18). Сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 639/2561/18-ц (провадження № 61-578св19).

Водночас зазначення судом ідентифікаційного номера відповідача чи будь-якої іншої особи у рішенні суду є фактично зміною змісту рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2018, не є виправленням змісту рішення, а його доповненням.

Таким чином, вивчивши заяву та дослідивши матеріали цивільної справи, суд не знаходить підстав для виправлення описки у рішенні Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2018 та виданому на підставі даного рішення виконавчому листі, оскільки виконавчий лист виданий у точній відповідності із текстом рішення суду, а зазначені заявником обставини не є опискою, що допущена при їх оформленні або видачі.

За вказаних обставин, в задоволенні заяви про виправлення описки слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 269, 260, 261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви заяву представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про виправлення описки у виконавчому листі та рішенні по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: