Рішення № 97045394, 20.05.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2970/21

Провадження № 2/727/1174/21

Р І Ш Е Н Н Я

З А О Ч Н О

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді: Слободян Г.М.

за участю секретаря судового засідання Дячук І.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 09.07.2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Порядок, строки повернення кредиту та сплати відсотків, передбачені Договором.

Відповідач підтвердвсвою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, ОСОБА_1 станом на 116.03.2021 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 24269,63грн., яка складається з 20890,47 грн. заборгованості за кредитом, в тому числі 3379,16 грн. заборгованості за простроченими відсотками.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 24269,63 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16.04.2021року по справі відкрито провадження та призначено справу до судового засідання за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.79).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутності представника АТ КБ «ПриватБанк», в якій також зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.129-131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву до суду не надав. Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно положень ч.2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом належними доказами встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву б/н від 09.07.2014 року, згідно з яким отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердв свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.23). Відповідно до умов договору погашеннязаборгованостіздійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяцявідповідач повинен надавати банку грошовікошти (щомісячнийплатіж) для погашеннязаборгованості за кредитом. Позивачвказує, що у порушення норм законодавства та умов договору відповідачзобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Статтею 1054 п.1 Цивільного Кодексу Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із п.1.ст.1048 Цивільного Кодексу України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

З положень кредитних договорів та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимоги цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.

В порушення умов кредитного договору, відповідачсвоїзобов`язання не виконав, а саме не здійснювавпогашеннязаборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку з чим у відповідачаОСОБА_1 виниклазаборгованість, яка станом на 16.03.2021р. заборгованість 24269,63яка складається з 20890,47 грн. заборгованість за тіломкредита, 20890,47грн. заборгованості за простроченим тілом кредита, 3379,16 грн. заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.19-20).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості по кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит та пеню, посилався на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору, однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Окрім цього, банком не надано суду жодного доказу, що відповідач на момент підписання заяви-анкети був ознайомлений хоч з якимись Тарифами та Умовами надання банківських послуг.

Суд вважає, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин - 27.12.2013 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Отже, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09.07.2014 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17).

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відсутні підстави про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума непогашеного тіла кредиту за кредитним договором від 09.07.2014 року в сумі 20890,47 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити за недоведеністю позивачем свої позовних вимог належними і допустимими доказами.

Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 1953,79грн.

На основі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 526, 530, 611, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором б/н від 09.07.2014 року станом на 16.03.2021 року в сумі 20890,47 грн., заборгованість за тілом кредита та судовий збір в розмірі 1953,79 грн.

В решта частині заявлених вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складено 20.05.2021.

Суддя Слободян Г.М.