Вирок № 97045130, 20.05.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1420/20

1-кп/703/252/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

судді доповідача Опалинської О.П.

суддів Ігнатенко Т.В., Прилуцького В.О.

при секретарях Бойко Л.М., Холодняк Л.П.

за участі прокурорів Дидич В.В., Яшника Б.С., Кривенко Є.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Вакуленка О.П., Райнова С.Г.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019250230001894 від 24 листопада 2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Севастополь Автономна Республіка Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, утриманців не має, раніше судимого:

- 26 листопада 1996 року Ленінським районним судом м. Севастополя за ч. 3 ст. 142, ст. 44 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 21 квітня 1999 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 3 місяці 6 днів;

- 15 вересня 1999 року Ленінським районним судом м. Севастополя за ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 81, ст. 43 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 08 листопада 2001 року по відбуттю строку покарання;

- 01 лютого 2005 року Балаклавським районним судом м. Севастополя за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 28 лютого 2013 року по відбуттю строку покарання. Судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена.

- за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 24 листопада 2019 року близько 11 години, перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , де останній виконував ремонтні роботи, діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, реалізуючи свій умисел, направлений на вбивство власника вищезазначеного будинку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з корисливих мотивів, з метою подальшого заволодіння майном потерпілого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, наніс ОСОБА_4 численні удари молотком, який взяв в будинку, в область голови та тулуба, а також численні удари невстановленим досудовим слідством ножем в область голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, чим спричинив тілесні ушкодження від яких настала смерть потерпілого, та які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними насильницькими діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_4 такі тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма: ділянка скалкових переломів в потилично-тім`яно-скронево-лобній області справа із відходженням від неї лінійних переломів на основу черепа, вдавлений перелом лобної області зліва, розрив твердої мозкової оболонки, травматичне руйнування мозкової тканини (детрит) випуклої поверхні правих тім`яної і потиличної частки та скроневої із переходом на її основу, кровотеча із зовнішнього слухового проходу справа, розповсюдження травматичного руйнування мозкової тканини в товщу правої півкулі головного мозку, порушена, крововилив в шлуночок мозку, субарахноїдальні крововиливи на поверхні обох лобних і тім`яних часток та лівих скроневої і потиличної часток головного мозку, які місцями зливаються між собою, крововиливи, які місцями зливаються на внутрішній поверхні обох лобних областей та практично по всій поверхні тім`яної, скроневої і частково потиличної областей голови із переходом на задню поверхню шиї, просякання кров`ю правого скроневого м`язу справа, потиличної області справа, яка розташована в проекції синця, задньої частини правої скроневої області, яка розташована в проекції синця, рана правої тім`яна - скроневої області (ближче до заду), яка розташована в проекції синця, рана правої потиличної області, яка розташована в проекції синця, рана правої тім`яно-скроневої області (ближче до переду), яка розташована в проекції синця, рана правої тім`яної області в дні якої пальпується підлегла кістка черепа із переломом, рана центру лобу справа в дні якої пальпується кістка черепа із переломом, рана верхньої губи зліва із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана на фоні садна в області внутрішнього кінця лівої брови, рана на фоні садна у верхній третині спинки носу, численні садна на поверхні волосяної частини голови та лоба, суцільний синець в нижній частині спинки носу з переходом на його кінчики і крила, численні садна на поверхні обличчя, синці на передній і задній поверхні правої вушної раковини, суцільний синець, на поверхні нижнього повіку лівого ока, які згідно висновку експерта №05-6-02/373 від 24 квітня 2020 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала смерть ОСОБА_4 .

Крім того, своїми умисними насильницькими діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_4 такі тілесні ушкодження: проникаюче сліпе поранення в середній третині лівої бічної поверхні грудної клітки із раною даної області і ушкодженням легені та крововиливом в її порожнину (200 мл.), які згідно висновку експерта №05-6-02/373 від 24 квітня 2020 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; тілесні ушкодження у вигляді перелому четвертого і п`ятого ребра зліва по середньо-ключичній лінії без розриву плеври та із крововиливами у прилеглі тканини, дефузний крововилив в проекції четвертого і п`ятого ребра зліва по середньо-ключичній лінії, які згідно висновку експерта №05-6-02/373 від 24 квітня 2020 року відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень; тілесні ушкодження у вигляді: рани передньої частини правої скроневої області з раневим каналом, що сліпо закінчується у товщі підлеглих проекцій тканин, численні рани на поверхні лобу, носу та лівої скронево-тім`яної області із рівними краями та дном в товщі шкіри довжники якої перехрещуються, рана по передній лівій поверхні верхньої третини шиї із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана по передній поверхні середньої третини шиї із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана на передній поверхні верхньої третини грудної клітки зліва із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана передньої поверхні лівого плечового суглобу із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана внутрішньої поверхні середньої третини лівого плеча із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана проекції центру лівої пахової западини із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана передньої поверхні середньої третини лівого плеча із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана центру долонної поверхні лівої кисті із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана на долонній поверхні лівої кисті із рівними краями і дном у товщі шкіри, які згідно висновку експерта №05-6-02/373 від 24 квітня 2020 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, тілесні ушкодження у вигляді рани задньої поверхні шиї справа, яка розташована в проекції синця, садно на переднє-правій поверхні верхньої третини шиї, садно на нижній третині, задньої поверхні грудної клітки (спина) справа, синець, який охоплює циркулярно нижню третину правого передпліччя і має садно на своїй площині, синці лівих плеча, лівого ліктьового суглобу та передпліччя, синці лівих передпліччя і кисті із саднами на своїй поверхні, синці лівої кисті із садном на своїй поверхні, синці і садни правої кисті, синці області обох колінних суглобів та обох гомілок, які згідно висновку експерта №05-6-02/373 від 24 квітня 2020 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після умисного вбивства ОСОБА_5 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, реалізуючи свій умисел направлений на незаконне заволодіння майном власника вищезазначеного будинку - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відшукав годинник марки «QQ QUARTZ», вартість якого згідно висновку експерта № 8/382 від 23 квітня 2020 року становить 200 гривень, пляшку алкогольного напою «Hankey Bannister, 40% Original» об`ємом 0,7л, вартість якого згідно висновку експерта №8/381 від 23 квітня 2020 року становить 327 гривень 33 копійки, срібний ланцюжок з хрестиком, вартість якого згідно висновку експерта №8/248 від 24 березня 2020 року становить 4096 гривень 39 копійок та перстень із золота. Таким чином ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки в розмірі 4623 гривні, 72 копійки.

Він же, 24 листопада 2019 року близько 11 години 10 хвилин, після умисного вбивства ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, реалізуючи умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою безперешкодної втечі з місця події, тримаючи в правій руці молоток, який взяв в будинку, наніс ОСОБА_3 один удар в ділянку підборіддя, після чого зв`язав передпліччя та гомілки останнього липкою стрічкою та з місця події зник. Таким чином, спричинив ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді рани підборіддя, яке згідно висновку експерта №05-6- 01/632 від 26 листопада 2019 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство), вчинене з корисливих мотивів; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, позовні вимоги, заявлені потерпілою ОСОБА_2 у цивільному позові заперечував, від надання суду показів на підставі ст. 63 Конституції України відмовився.

Разом з тим, незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та відмову останнього від дачі показів, враховуючи надані стороною обвинувачення під час судового розгляду справи докази, на підставі системного аналізу яких, судом встановлено наведені вище обставини інкримінованих ОСОБА_1 діянь, які колегія суддів сприймає такими, що доводять наявність в його діях складу кримінальних правопорушень передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 та ч. 2 ст. 125 КК України.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена сукупністю зібраних на досудовому розслідуванні та досліджених у суді доказів, зокрема, показами потерпілих, свідків та письмовими доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_4 проживав окремо від неї за адресою: АДРЕСА_3 . В його будинку також тимчасово проживав таксист ОСОБА_6 , який орендував у нього кімнату. Незадовго до вбивства її сина, бригада будівельників, а саме ОСОБА_1 та ще чотири чоловіка, перекривали дах на його будинку. Вдень у неділю 24 листопада 2019 року до неї приїхав ОСОБА_7 , в якого була розбита голова, текла кров, на голові він тримав рушник, який був весь просочений кров`ю та повідомив про смерть її сина, однак сказав, що не бачив як усе сталося, оскільки він був зв`язаний скотчем, а коли йому вдалося звільнитися – одразу приїхав до неї. ОСОБА_3 повідомив, що вбивство скоїв ОСОБА_1 . Разом із ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_2 поїхала до будинку її сина, тіло якого без ознак життя знаходилось на підлозі у ванній кімнаті, він був увесь у крові, голова та обличчя було сильно побито. Після того вони викликали швидку та працівників поліції.

Потерпіла ОСОБА_2 також зазначила, що гроші її син зберігав у гаманці, але там була невелика сума. На момент, коли працівники поліції в будинку проводили огляд місця події було виявлено порожній гаманець, крім того з будинку зникли ще деякі речі: золота печатка, срібний ланцюжок із хрестиком, пляшка сувенірного алкогольного напою.

Потерпіла зауважила, що вказані події сталися у неділю, тоді як вже наступного вівторка її син збирався розрахуватися із робітниками за виконану роботу по крівлі даху. Вказала також, що їй було відомо про те, що її син - ОСОБА_4 грав у карти разом з обвинуваченим ОСОБА_1 .

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні також повністю підтримала заявлений нею цивільний позов та просила стягнути з обвинуваченого завдану матеріальну шкоду в розмірі 26268 гривень 30 копійок, що становить витрати на організацію та проведення поховання та 1 000 000 гривень завданої моральної шкоди, зазначивши, що син був її єдиною підтримкою в старості, для неї втрата сина внаслідок вчинення такого жорстокого вбивства це величезний стрес, нервове потрясіння та душевні страждання, від яких вона не може оговтатись.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він працює в таксі та тимчасово проживав у будинку АДРЕСА_3 , винаймаючи кімнату у ОСОБА_5 , який також проживав у вказаному будинку в іншій кімнаті.

24 листопада 2019 року повернувшись з роботи близько 6 години ранку він ліг спати, почувши якийсь ОСОБА_8 , прокинувся і припіднявся на ліжку, в цей момент ОСОБА_1 вдарив його молотком по голові, внаслідок чого залишився великий шрам через всю голову, після цього його руки та ноги зв`язав прозорим скотчем та заклеїв рота, а сам копошився у хаті, узяв пляшку з алкоголем у серванті, потім пішов у іншу кімнату. Чому вдарив його не відповів та наказав йому мовчати.

Після того, як ОСОБА_1 пішов, ОСОБА_3 звільнився від скотчу за допомогою запальнички, зайшов у ванну кімнату та побачив ОСОБА_5 , який був увесь в крові, голова його була сильно побита. Потім потерпілий ОСОБА_3 сів у автомобіль та поїхав до матері ОСОБА_9 , щоб повідомити про те, що відбулось.

Потерпілий ОСОБА_3 також зазначив, що впродовж 5 – 7 днів до вказаних подій ОСОБА_1 перекривав дах в будинку ОСОБА_5 , при цьому він не чув що між ними були сварки чи розмови на підвищених тонах, та підтвердив, що бачив як останні напередодні вищевказаних подій грали в карти.

В суду відсутні підстави ставити під сумнів покази потерпілих, не наведено такі підстави і стороною захисту, тому суд вважає їх достовірними, належними та допустимими.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 про виконання робіт по крівлі даху, він підібрав людей для виконання вказаних робіт та спільно із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 крили дах у будинку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 .

У 2019 році, число і місяць не пам`ятає, у суботу всі робітники поїхали додому на вихідні, окрім ОСОБА_1 , який знайшов спільну мову із ОСОБА_5 . Свідок зазначив, що ОСОБА_1 розповідав йому про те, що програв гроші в карти ОСОБА_5 та говорив, що має намір відігратися, однак свідок ОСОБА_10 не радив йому цього робити, оскільки його зарплата за покрівлю даху могла піти на відшкодування боргу, що виник під час гри у карти. Свідок також вказує, що ОСОБА_1 після роботи залишався у ОСОБА_5 пограти в карти, однак чи ночував він у нього йому не відомо та зазначив, що про вбивство ОСОБА_5 він дізнався у неділю з телефонної розмови від працівників поліції.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що наприкінці 2019 року він разом із ОСОБА_16 , ОСОБА_1 перекривали дах у будинку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , при цьому із ОСОБА_1 на даному об`єкті він працював вперше. Свідок ОСОБА_15 вказує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було спілкування, про що саме та чи залишався ОСОБА_1 в будинку ОСОБА_5 на ніч свідку не відомо. Зазначив також про те, що і ОСОБА_1 і ОСОБА_5 любили грати в азартні ігри, але особисто цього не бачив. Крім ОСОБА_5 в його будинку жив таксист.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що у листопаді 2019 року він разом із ОСОБА_15 та ОСОБА_1 працювали у домоволодінні Івана Красносільського, перекривали дах, а ОСОБА_10 був їх прораб. Працювали близько тижня чи двох. Свідок зазначив, що із ОСОБА_1 був знайомий близько трьох років, вони обидва проживали в селі Березняки Смілянського району, інколи разом грали у футбол. Вказує також, що ОСОБА_18 кілька разів грав у карти з ОСОБА_5 , один раз серед тижня та інший - у суботу напередодні вбивства, при цьому ОСОБА_19 програв ОСОБА_9 гроші. Крім ОСОБА_5 в його будинку жив таксист.

Підстав сумніватися в правдивості наведених показань свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України, колегією суддів не встановлено.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 125 КК України, крім показів обвинуваченого, потерпілих та свідків повністю підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні, належними та допустимими доказами, які долучені до матеріалів кримінального провадження та які стосуються пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення.

Так, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 та ч. 2 ст. 125 КК України, в судовому засіданні досліджено зміст наступних письмових доказів.

На підтвердження часу, місця та способу скоєння злочинів надано та в судовому засіданні досліджено протокол огляду місця події від 24 листопада 2019 року з фототаблицями до нього, згідно якого оглянуто домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно протоколу, вхідні двері до будинку знаходились в положенні «відчинено» та пошкоджень не мають. При вході до будинку на східцях, а також на підлозі в коридорі будинку виявлено численні плями речовини бурого кольору. Праворуч від входу в правому ближньому куті коридору виявлено молоток з дерев`яною ручкою з плямами речовини бурого кольору. На підлозі наявні гумові рукавички з нашаруванням речовини бурого кольору. Ліворуч від входу знаходився диван, на якому на момент огляду знаходився рушник з плямами речовини бурого кольору, біля дивану знаходилась корзина для білизни з плямами речовини бурого кольору. Ліворуч від коридору знаходиться приміщення ванної кімнати, в якій виявлені численні плями речовини бурого кольору. На підлозі ванної кімнати виявлено труп чоловічої статі з численними тілесними ушкодженнями в області голови та тулубу. Труп знаходився в неприродному положенні. В приміщенні кухні виявлено ножі з сірою та чорною ручкою з плямами речовини бурого кольору, на підлозі кухні виявлено частини липкої стрічки з плямами речовини бурого кольору. В іншій кімнаті - спальні на постільній білизні на ліжку, а також на підлозі виявлено сліди речовини бурого кольору.

Під час огляду місця події були вилучені змиви речовини бурого кольору з предметів, що містять такі сліди, сліди низу взуття, виявлені в будинку, молоток з дерев`яною ручкою, рушник та постільну білизну зі слідами речовини бурого кольору, недопалки сигарет, шматки липкої стрічки з плямами речовини бурого кольору, ножі, ключі та документи виявлені в будинку, а також зразки волосся з голови трупа та проведено дактилоскопіювання слідів.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25 листопада 2019 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся до Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області із заявою про те, що 24 листопада 2019 року в період часу з 11-00 год. до 11-30 год. невідома особа, а саме один з будівельників, які перекривали дах в будинку АДРЕСА_3 , перебуваючи за вказаною адресою нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України о 09 годині 30 хвилин 25 листопада 2019 року в м. Херсон, при затриманні в нього виявлено та вилучено пляшку алкогольного напою в картонній коробці марки «HANKEY BANNISTER» об`ємом 0,7 л, наручний чоловічий годинник марки «QQ», перстень із металу жовтого кольору, пачку карт із пластиковим покриттям, грошові кошти в сумі 25 гривень та зарядний пристрій до мобільного телефону, рюкзак коричневого кольору, ланцюжок із срібного кольору та мобільний телефон марки «Нокіа».

З протоколу пред`явлення особи для впізнання від 16 січня 2020 року вбачається, що цього дня ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 , як особу, яка скоїла інкриміновані йому злочини, за загальними рисами обличчя.

З довідки до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімком від 16 січня 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 в присутності понятих було проведено впізнання за фотознімками, для впізнання останньому надано чотири фотознімки чоловіків.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №49 від 29 січня 2019 року, ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, а виявляє прояви емоційно-нестійкого розладу особистості в стані компенсації, що при збереженні у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольового контролю свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому праворушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики - що свідчить про йото здатність на вказаний період часу усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом не страждає, а виявляє прояви емоційно-нестійкого розладу особистості в етані компенсації - що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи з суді.

За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_1 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Вказане свідчить про здатність обвинуваченого ОСОБА_1 усвідомлювати свої дії і керувати ними, відтак, під час судового слідства встановлено, що обвинувачений діяв умисно та цілеспрямовано, а після вчиненого не зробив будь-яких спроб надати медичну допомогу, або ж викликати швидку медичну допомогу, а навпаки, залишив потерпілих, належним чином не пересвідчившись у наслідках скоєного. Таким чином, дії ОСОБА_1 призвели до непоправних наслідків – смерті людини.

Відповідно до висновку експерта №05-6-02/373 від 23 квітня 2020 року смерть ОСОБА_4 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломами кісток склепіння і основи черепа із забиттям (руйнуванням) речовини головного мозку і підоболонковою кровотечею та отяготилася набряком із набубнявінням речовини головного мозку і недокров`ям внутрішніх органів.

Ступінь прояву трупних явищ дозволяє думати про те, що із моменту смерті до моменту дослідження трупа в моргу пройшло не більше 48 годин.

При судово-медичному дослідженні трупа виявлені наступні ушкодження:

а) Відкрита черепно-мозкова травма:ділянка скалкових переломів в потилично-тім`яно-скронево-лобній області справа із відходженням від неї лінійних переломів на основу черепа, вдавлений перелом лобної області зліва, розриви твердої мозкової оболонки, травматичне руйнування мозкової тканини (детрит) випуклої поверхні правих тім`яної і потиличної часток та скроневої із переходом на її основу, кровотеча із отвору зовнішнього слухового проходу справа, розповсюдження травматичного руйнування мозкової тканини в товщу правої півкулі головного мозку, порушена, крововиливи у шлуночках мозку, субарахноїдальні крововиливи на поверхні обох лобних і тім`яних часток та лівих скроневої і потиличної часток головного мозку, які місцями зливаються між собою, крововиливи, які місцями зливаються на внутрішній поверхні обох лобних областей та практично по всій поверхні правих тім`яної, скроневої і частково потиличної областей голови із переходом на задню поверхню шиї, просякання кров`ю правого скроневого м`язу, рана №2 потиличної області справа, яка розташована в проекції синця, рана №3 задньої частини правої скроневої області, яка розташована в проекції синця, рана №4 правої тім`яно-скроневої області (ближче дозаду), яка розташована в проекції синця, рана №5 правої тім`яно-потиличної області, яка розташована в проекції синця, рана №6 правої тім`яно-скроневої області (ближче допереду), яка розташована в проекції синця, рана №7 правої тім`яної області, в дні якої пальпується підлегла кістка черепа із переломом, рана №9 правої лобної області, в дні якої пальпується підлегла кістка черепа із переломом, рана №10 центру лобу справа, в дні якої пальпується підлегла кістка черепа із переломом, рана №11 центру лобу зліва, в дні якої пальпується підлегла кістка черепа із переломом, рана №12 верхньої губи зліва із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана на фоні садна в області внутрішнього кінця лівої брови, рана на фоні садна в верхній третині спинки носу численні садни на поверхні волосяної частини голови та лобу, суцільний синець в нижній частині спинки носу з переходом на його кінчик і крила, численні садни на поверхні обличчя, синці на передній та задній поверхні правої вушної раковини, суцільний синець на поверхні нижнього повіку лівого ока.

Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, прижиттєві, по давнині спричинення, враховуючи дані судово-гістологічної експертизи, можуть відповідати проміжку часу довжиною близько 30-60 хвилин до моменту смерті, мають ознаку тяжкого тілесного ушкодження, а саме за небезпекою для життя. Смерть ОСОБА_4 стоїть у прямому причинному зв`язку із даними ушкодженнями.

б) проникаюче сліпе поранення в середній третині лівої бічної поверхні грудної клітки із раною №16 даної області із ушкодженням легені та крововиливом у її порожнину (200 мл).

Дане ушкодження виникло від дії знаряддя (предмету), що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого та має гостру ріжучу кромку (лезо), можливо типу ножа, прижиттєве, по давнині спричинення, враховуючи дані судово-гістологічної експертизи, може відповідати проміжку часу довжиною близько 30-60 хвилин до моменту смерті, має ознаку, примінюючи його до живих людей, тяжкого тілесного ушкодження, а саме за небезпекою для життя.

в) перелом 4 і 5-го ребра зліва по середнє-ключичній лінії без розриву плеври та із крововиливами у прилеглі тканини, дифузний крововилив в проекції 4 і 5-го ребра зліва по середнє-ключичній лінії.

Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, прижиттєві, по давнині спричинення, враховуючи дані судово-гістологічної експертизи, можуть відповідати проміжку часу довжиною близько 30-60 хвилин до моменту смерті, мають ознаку, примінюючи їх його до живих людей, середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження.

г) рана №8 передньої частини правої скроневої області із раневим каналом, що сліпо закінчується у товщі підлеглих по проекції тканин.

Дане ушкодження виникло від дії знаряддя (предмету), що володіє властивостями плаского колюче-ріжучого та має гостру ріжучу кромку (лезо), можливо типу ножа, прижиттєве, по давнині спричинення, враховуючи дані судово-гістологічної експертизи, може відповідати проміжку часу довжиною близько 30-60 хвилин до моменту смерті, має ознаку, примінюючи його до живих людей, легкого тілесного ушкодження.

д) численні рани на поверхні лобу, носу та в лівій скронево-тім`яній області із рівними краями та дном в товщі шкіри, довжники яких перехрещуються, рана №13 по переднє-лівій поверхні верхньої третини шиї із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана №14 по передній поверхні середньої третини шиї із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана №15 на передній поверхні верхньої третини грудної клітки зліва із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана №17 передньої поверхні лівого плечового суглобу із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана №18 внутрішньої поверхні середньої третини лівого плеча із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана №19 проекції центру лівої пахвової западини із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана №20 передньої поверхні середньої третини лівого плеча із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана №21 центру долонної поверхні лівої кисті із рівними краями і дном у товщі шкіри, рана №22 на желейній поверхні лівої кисті із рівними краями і дном у товщі шкіри.

Дані ушкодження виникли від дії знаряддя (предмету), що володіє властивостями ріжучого, можливо типу ножа, прижиттєві, по давнині спричинення, враховуючи дані судово-гістологічної експертизи та їх морфологічні ознаки можуть відповідати проміжку часу довжиною близько 30-60 хвилин до моменту смерті, мають ознаку, примінюючи їх до живих людей, легкого тілесного ушкодження.

е) рана №1 задньої поверхні шиї справа, яка розташована в проекції синця, садно на переднє-правій поверхні верхньої третини шиї, садно на нижній третині задньої поверхні грудної клітки (спина) справа, синець, який охоплює циркулярно нижню третину правого передпліччя і має садно на своїй площині, синці лівого плеча, лівого ліктьового суглобу та передпліччя, синці лівих передпліччя і кисті із саднами на своїй поверхні, синці лівої кисті із садном на своїй поверхні, синці і садна правої кисті, синці області обох колінних суглобів та гомілок.

Дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, прижиттєві, по давнині спричинення, враховуючи їх морфологічні ознаки, можуть відповідати проміжку часу довжиною близько 30-60 хвилин до моменту смерті, мають ознаку, примінюючи їх до живих людей, легкого тілесного ушкодження.

Крім того вказаним висновком експерта встановлено, що на ділянках тіла, а саме: верхніх та нижніх кінцівках, які, як правило, зазвичай підставляються під удари або ними вони наносяться, за умов боротьби чи самооборони, виявлено тілесні ушкодження, що зазначені у підпункті «е» підсумкової частини висновку експерта, а саме: синці лівих плеча, лівого ліктьового суглобу та передпліччя, синці лівих передпліччя і кисті із саднами на своїй поверхні, синці лівої кисті із садном на своїй поверхні, синці і садна правої кисті, синці області обох колінних суглобів та обох гомілок.

На тілі трупа ОСОБА_4 виявлено не менше ніж 30 місць контакту травмуючих предметів (знарядь).

Після отримання вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не міг здійснювати самостійні дії (пересуватися, кликати на допомогу, чинити опір, тощо).

Спирти в крові трупа не виявлені.

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №05-1-08/1 від 09 січня 2020 року, визначено, що кров потерпілого ОСОБА_4 відноситься до групи AB(IV) з екстра ізогемаглютиніном анти-В.

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №05-1-09/15 від 09 січня 2020 року, визначено, що кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи AB з ізогемагоютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №05-1-09/14 від 09 січня 2020 року, визначено, що кров свідка ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемагоютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО.

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №05-1-08/37 від 14 лютого 2020 року, щодо належності виявлених слідів крові на наданих на експертизу об`єктах визначено, що антиген Н, виявлений в слідах крові людини на марлевих тампонах із змивами з корзини для білизни в коридорі у кімнаті №2 (об`єкт №11) і із змивами з дверної коробки кімнати №2 (об`єкт №14) міг походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові О(І) з анти-А і анти-В, але категорично стверджувати це неможливо так, як антиген Н міститься і в інших групах крові як супутній. Походження крові від свідка ОСОБА_3 не включається. Даних за походження крові від потерпілого ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_1 немає. А також визначено, що антигени А,В,Н, виявлені в слідах крові людини на марлевих тампонах із змивами з пральної машини у ванній кімнаті (об`єкт №1), і з туалету у ванній кімнаті (унітаза) (об`єкт №4), із раковини у ванній кімнаті (об`єкт №5), з поверхні стіни у ванній кімнаті (об`єкт №6), із змивами з пластикового відра у ванній кімнаті (об`єкт №8), із змивами біля входу до будинку (об`єкти №№12,13) могли походити за рахунок крові особи від потерпілого ОСОБА_4 . Домішка крові свідка ОСОБА_3 і підозрюваного ОСОБА_1 не виключається.

Відповідно до висновку експерта №19/11/1/6-СЕ/20 від 11 березня 2020 року визначено, що надані на дослідження хрестик та ланцюжок виготовлені з сплавів на основі срібла, кількісний вміст якого, за умови об`ємної монолітності виробу, складає 95,91% та 94,75%, відповідно. Наданий на дослідження перстень виготовлений з сплаву на основі золота, кількісний вміст якого, за умови ємної монолітності виробу, складає 60,67%.

Згідно висновку експерта №19/10/1-114/СЕ/20 від 20 березня 2020 року в результаті проведеного дослідження встановлено генетичні ознаки зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_20 та потерпілого ОСОБА_4 .

На робочій частині та руків`ї молотка виявлена кров людини та клітини з ядрами і встановлено їх генетичні ознаки. На руків`ї молотка виявлено поодинокі клітини з ядрами, генетичні ознаки яких не встановлені, у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК у даному об`єкті. Кров не виявлено. Генетичні ознаки слідів крові та клітин на робочій частині та руків`ї молотка збігаються між собою, не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку грові ОСОБА_4 та на робочій частині та руків`ї молотка складає 1,046х10-35. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 9,56 х 1034 осіб.

Походження слідів крові та клітин на робочій частині та руків`ї молотка від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виключається.

Згідно висновку експерта №19/10/1-115/СЕ/20 від 20 березня 2020 року в результаті проведеного дослідження представлених на дослідження експерту змивах з шухляди комода в кімнаті № 3 (об`єкт № 1), шухляди тумби біля ліжка в кімнаті № 3 (об`єкт № 2), з зовнішньої сторони сейфу (об`єкт № 3), з внутрішньої сторони дверцят сейфу (об`єкт № 4), з зовнішньої сторони ручки калітки (об`єкт № 5), з внутрішньої сторони ручки калітки (об`єкт № 6), з зовнішньої сторони ручки вхідних дверей (об`єкт № 7), з внутрішньої сторони ручки вхідних дверей (об`єкт № 8), у змивах з зовнішньої сторони ручки дверей ванної кімнати (об`єкт № 9), з внутрішньої сторони ручки дверей ванної кімнати (об`єкт № 10) виявлені клітини з ядрами.

Встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з зовнішньої сторони ручки дверей ванної кімнати (об`єкт № 9), з внутрішньої сторони ручки дверей ванної кімнати (об`єкт № 10).

Також встановлено, що генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з зовнішньої сторони сейфу (об`єкт № 3), з внутрішньої сторони дверцят сейфу (об`єкт № 4), з зовнішньої сторони ручки калітки (об`єкт № 5), з внутрішньої сторони ручки вхідних дверей (об`єкт № 8), які є змішаними і придатні для ідентифікації лише за домінуючими ДНК-профілями; генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з шухляди комода в кімнаті № 3 (об`єкт № 1) та з шухляди тумби біля ліжка в кімнаті № 3 (об`єкт № 2), які є змішаними, містять генетичні ознаки більше двох осіб і непридатні для ідентифікації.

Генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з внутрішньої сторони ручки калітки (об`єкт № 6) та генетичні ознаки клітин, виявлених із зовнішньої сторони ручки вхідних дверей (об`єкт № 7) не встановлювали у зв`язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК на даних об`єктах.

Домінуючі генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з зовнішньої сторони сейфу (об`єкт № 3) та внутрішньої сторони ручки вхідних дверей (об`єкт № 8) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Походження клітин, генетичні ознаки яких домінують серед змішаних генетичних ознак в об`єктах №№ 3,8 від ОСОБА_1 та ОСОБА_21 1 виключається.

Домінуючі генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з внутрішньо сторони дверцят сейфу (об`єкт № 4) та з зовнішньої сторони ручки калітки (об`єкт № 5) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Походження клітин, генетичні ознаки яких домінують серед змішаних генетичних ознак в об`єктах №№ 4,5 від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виключається.

Генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з зовнішньої сторони ручки дверей ванної кімнати (об`єкт № 9) є змішаними і містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і не містять генетичі ознаки зразка крові ОСОБА_1 . Походження клітин в об`єкті № 9 від ОСОБА_1 виключається.

Генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з внутрішньої сторони ручки дверей ванної кімнати (об`єкт № 10) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_4 та в об`єкті № 10 складає 1,04 х 10-35. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 9,56 х 1034 осіб. Походження клітин в об`єкті № 10 від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виключається. Вказане також підтверджується доданими до висновку експерта таблицями результатів дослідження та ілюстративною таблицею.

Таким чином, з вказаного висновку експерта вбачається, що у наданих експерту об`єктах із слідами крові встановлена наявність генетичних ознак клітин, що збігаються із генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку експерта № 8/248 від 24 березня 2020 року при проведенні судового товарознавчого дослідження визначено, що ринкова вартість наданих на експертизу ювелірних виробів із срібла (ланцюжок, підвіс-хрест) станом на 24 листопада 2019 року могла становити 4096 (чотири тисячі дев`яносто шість) гривень 39 (тридцять дев`ять) копійок. Ринкова вартість наданого на експертизу персня із золота зі вставкою не визначалась у зв`язку з недостатньою кількістю вихідних даних.

Відповідно до висновку експерта № 8/381 від 23 квітня 2020 року при проведенні судового товарознавчого дослідження визначено, що ринкова вартість пляшки віскі «Hankey Bannister, 40% Original» об`ємом 0,7л, станом на 24 листопада 2019 року могла становити 327 гривень 33 копійки.

Відповідно до висновку експерта № 8/382 від 23 квітня 2020 року при проведенні судового товарознавчого дослідження визначено, що ринкова вартість наручного годинника марки «QQ QUARTZ», станом на 24 листопада 2019 року могла становити 200 гривень.

Відповідно до протоколів пред`явлення речей для впізнання складених слідчим СУ ГУНП в Черкаській області 27 квітня 2020 року, потерпіла ОСОБА_2 в присутності двох понятих серед наданих для впізнання речей, упізнала наручний годинник, хрестик з металу білого кольору, перстень з металу жовтого кольору та ланцюжок з металу білого кольору, які належали її сину ОСОБА_4 та були вилучені під час затримання у ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта №05-6-01/632 від 26 листопада 2019 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_3 встановлено, що згідно даних судово-медичного огляду та даних наданого медичного документа у ОСОБА_3 мало місце ушкодження – рана підборіддя. Дане ушкодження виникло від дії твердого тупого предмета, могло бути спричинене за механізмом, який потерпілий повідомив в обставинах під час огляду, за давністю спричинення може відповідати часу події і за ознакою короткочасного розладу здоров`я відноситься до категорії легких, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні також оглянуті та досліджені копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , вимоги про судимість стосовно останнього, зберігальна розписка ОСОБА_2 та довідки про витрати за проведення експертиз.

Інші докази суду на дослідження учасниками справи не надавалися.

Згідно вимог ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, колегія суддів звертає увагу, що покази потерпілих, свідків отримано з дотриманням вимог КПК України, вони є послідовними, логічними і змістовними, покази потерпілих, узгоджуються з показами свідків, матеріалами справи, відтак суд вважає їх правдивими і такими, які можна покласти в основу обвинувального вироку.

Колегія суддів, дослідивши запропоновані учасниками процесу докази, дійшла висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними та допустимими, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Належними і допустимими як джерело доказу є також висновки проведених у справі судових експертиз та долучених документів, при цьому колегія суддів не вбачає порушення вимог КПК України під час їх отримання.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.

Вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, з врахуванням того, що суд розглядає справу лише в межах пред`явленого обвинувачення, колегія суддів вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого правильною з огляду на наступне.

Кваліфікація дій обвинуваченого одночасно за ч. 4 ст. 187 та п.6 ч.2 ст. 115 КК України, відповідає роз`ясненням, що містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров`я особи», згідно яких, у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (в даному випадку ч. 4 ст. 187КК).

Що також узгоджується із висновками Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеними в постанові від 04 квітня 2019 року в справі № 210/2789/15-к, згідно якої учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також, коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину. У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст.115 КК України і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном, тобто ч. 4 ст.187 КК України.

Оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів дійшла висновку, про достатність доказів для визнання ОСОБА_1 винним у тому, що він своїми умисними діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство), вчинене з корисливих мотивів; ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій; та ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При обранні виду та міри покарання колегія суддів, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в тому числі щодо співмірності покарання вчиненим кримінальним правопорушенням, колегія суддів враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, що відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин, однак на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин з корисливих мотивів, отже правильних висновків для себе не зробив, на момент вчинення даного злочину мав не зняту та не погашену судимість, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, утриманців не має.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

Відповідно до п. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з наведеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у межах, установлених у санкціях інкримінованих йому статтей Особливої частини Кримінального кодексу України, а саме у виді реального позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі суд, серед іншого, враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15рп/2004 у справі N 1-33/2004.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року), ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 3 Загальної Декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.

Неправомірними діями обвинуваченого непоправно порушено найвище і найцінніше право людини, охоронюване законом - право на життя і в даному випадку, мета покарання включає не тільки перевиховання обвинуваченого в умовах тривалого строку позбавлення волі, а й у забезпеченні безпеки суспільства від проявів злочинних намірів обвинуваченого.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів вважає, що підстави для призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України або звільнення його від відбування призначеного покарання в порядку ст. 75 КК України, відсутні.

На переконання суду, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 128, 129 КПК України суд вирішує цивільний позов в кримінальному провадженні.

Статтею 127 КПК України встановлюється, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатом розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що складають витрати на організацію та проведення поховання її сина – ОСОБА_4 в розмірі 26268 гривень 30 копійок (а. с. 25-28).

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Обвинувачений позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування заподіяних матеріальних збитків не визнав.

При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви,- з іншого.

За загальними правилами відшкодування завданої особі шкоди відповідно до умов статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала за наявності її вини.

Суд вважає доведеними позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі понесених потерпілою фактичних витрат, які підтверджені відповідними доказами (квитанціями та чеками з яких вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 понесла витрати у зв`язку із вчиненням злочину на поховання її сина) в розмірі 26268 гривень 30 копійок. Відтак, цивільний позов в частині відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди у вказаному розмірі з врахуванням встановлення вини обвинуваченого та суми заподіяних збитків, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 , про відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди в сумі 1 000 000 гривень підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, в тому числі, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п.3, 9 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Згідно заявлених потерпілою ОСОБА_2 позовних вимог, в порядку ст. 128 КПК України, остання порушує питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 , зокрема, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 1 000 000 гривень.

При розв`язанні цивільного позову потерпілої суд виходить з вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України та роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вважає, що незаконними діями обвинуваченого ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого суд виходить із меж заявлених вимог та враховує, що внаслідок протиправних дій останнього потерпілій заподіяна шкода немайнового характеру, внаслідок її моральних та фізичних страждань. При цьому, суд також враховує про те, що для останньої загибель рідного сина викликає почуття безсилля перед обставинами, що склалися, що підвищує внутрішнє напруження, знижує її емоційну стійкість та веде до душевних переживань, які порушують її звичайне функціонування як особистості та вимагає додаткових зусиль для продовження звичайної життєдіяльності, оскільки на підтримку своєї дитини вона розраховувала в старості.

З огляду на викладене, враховуючи що втрата життя людини, яке відповідно до ст. 3 Конституції України визнається в Україні найвищою соціальною цінністю та є особливим об`єктом кримінально-правової охорони, бо життя людини не може бути відновлене через незворотність смерті, відтак, розмір моральної шкоди, яку спричинено потерпілій ОСОБА_2 , з врахуванням принципу розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів оцінює в розмірі 800 000 гривень, що підлягає стягненню з обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

З врахуванням норми ч.2 ст.124 КПК України, з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз в загальному розмірі 46685 гривень 35 копійок.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

У зв`язку із призначенням обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, до набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 62, 129 Конституції України, ст. 70, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 125 КК України, ст. ст. 85,94,100, 124,127,128,129,370,373, 374,376 КПК України, ст.ст. 23, 1166, 1177 ЦК України, Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою від 17 липня 1997 року №457/97/ВР, постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», рішенням Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за Конституційним поданням Служби безпеки України, ст.ст.23, ст.ст.1166, 1206 ЦК України, рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004, постановою Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 125 КК України – 2 (два) роки обмеження волі;

- за ч.4 ст.187 КК України 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого;

-за п.п. 6 ч.2 ст. 115 КК України – 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 – 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого.

До набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, до строку позбавлення волі ОСОБА_1 зарахувати строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, за період з 25 листопада 2019 року по день набрання законної сили даним вироком суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , в рахунок відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди в сумі 26 268 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 30 (тридцять) копійок та в рахунок відшкодування моральної шкоди 800 000 (вісімсот тисяч) гривень, а всього – 826 268 (вісімсот двадцять шість тисяч двісті шістдесят вісім) гривень 30 (тридцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави понесені процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз в розмірі 46 685 (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень 35 (тридцять п`ять) копійок.

Речові докази: зразок крові ОСОБА_4 , який запаковано до сейф-пакета № 0327754; зразок крові ОСОБА_1 , який запаковано до сейф-пакета № 0327755; зразок крові ОСОБА_3 , який запаковано до сейф-пакета № 0327756; металевий молоток з дерев`яною ручкою, який запаковано до сейф-пакета № 3223760; рушник з речовиною бурого кольору, який запаковано до паперового конверта; ніж, який запаковано до сейф-пакета № 0394402; змиви з шухляди комода, шухляди тумби біля ліжка, зовнішньої сторони сейфу, внутрішньої сторони дверей сейфа, з зовнішньої та внутрішньої сторони ручок вхідних дверей, зовнішньої та внутрішньої сторони ручок кімнати, ручок дверей ванної кімнати, які запаковано до сейф-пакета № 0380639; 2 вирізки підодіяльнику та одіяло з кімнати, які запаковано до сейф-пакета № NZ4027192 та опечатано; дактилокарти до висновку експерта № 1/183 від 11.02.2020 року, які запаковано до сейф-пакета № 3675765; речові докази до висновку експерта 1/182 від 07.02.2020 року, які запаковано до сейф-пакета № 2675763; рюкзак коричневого кольору, який запаковано до сейф-пакета № INZ4037808; липку стрічку типу скотч з речовиною бурого кольору, яку запаковано до паперового конверта; два недопалки, які запаковано до паперового конверта; два недопалки з під сигарет «Carat», які запаковано до паперового конверта; 20 недопалків з під сигарет «Malboro», які запаковано до паперового конверта; слід низу ноги, який запаковано до сейф-пакета № INZ2007234; слід низу взуття, який запаковано до сейф-пакета № 7073911; три ножі, які запаковано до сейф-пакета № INZ2007238; слід низу взуття, який запаковано до сейф-пакета № INZ1032298; пачку карт, яку запаковано до сейф-пакета № 7041075; ніж з світлою ручкою, який запаковано до сейф-пакета № INZ2007297; два ключа від сейфа, які запаковано до сейф-пакета № 7073919; слід низу взуття, який запаковано до сейф-пакета № INZ1032299; рукавичку, яку запаковано до паперового конверта; недопалок з під сигарет «Carat», який запаковано до паперового конверта; зразки волосся з п`яти частин голови труба, які запаковано до паперового конверта; мікронакладення з лівої руки, яке запаковано до паперового конверта; мікронакладення з правої руки, яке запаковано до паперового конверта; речовий доказ до висновку експерта № 1/183, який запаковано до коробки; змив речовини бурого кольору в коридорі, який запаковано до паперового конверта; змив речовини бурого кольору з пральної машини, який запаковано до паперового конверта; змив речовини бурого кольору з туалету у ванній кімнаті, який запаковано до паперового конверта; змив речовини бурого кольору з раковини у ванній кімнаті, який запаковано до паперового конверта; змив речовини бурого кольору з дверної рами до входу на кухню, який запаковано до паперового конверта; змив речовини бурого кольору з пластикового відра в ванній кімнаті, який запаковано до паперового конверта; змив з пластикового відра у ванній кімнаті, який запаковано до паперового конверта; змив речовини бурого кольору з ванни у ванній кімнаті, який запаковано до паперового конверта; змив з підлоги біля ліжка, який запаковано до паперового конверта; змив речовини бурого кольору з поверхні стіни у ванній кімнаті, який запаковано до паперового конверта; 2 змиви речовини бурого кольору біля входу до будинку, які запаковано до паперового конверта; змив речовини бурого кольору з корзини для білизни, який запаковано до паперового конверта; змиви речовини бурого кольору з дверної коробки, які запаковано до паперового конверта; змив речовини бурого кольору зі стіни, який запаковано до паперового конверта; зарядний пристрій, який запаковано до сейф-пакета № 7041078; мобільний телефон «Nokia», який запаковано до сейф-пакета № 7041080 – знищити;

- 25 гривень вилучених під час затримання ОСОБА_1 – конфіскувати в дохід держави;

- наручний годинник марки «QQ QUARTZ», ланцюжок та хрестик з металу білого кольору, а також перстень з металу жовтого кольору повернути потерпілій ОСОБА_2 , звільнивши її від зобов`язань по зберігальній розписці.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим протягом того ж строку з дня вручення йому копії вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити засудженому, його захиснику, прокурору та потерпілим.

Суддя-доповідач: О. П. Опалинська

Судді Т. В. Ігнатенко

В. О. Прилуцький