Ухвала суду № 97044985, 20.05.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/668/19

провадження № 1-кп/691/141/21

УХВАЛА

20 травня 2021 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Коваленко А.В., прокурора Левченко Р.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання прокурора, щодо дії запобіжного заходу, за матеріалами кримінального провадження № 12018250110000401 внесене 13 серпня 2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебувають матеріали кримінального провадження № 12018250110000401 від 13.08.2018 року, за обвинувальним актом у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 КК України.

19.05.2021 року до суду надійшло клопотання прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури Биченко М.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12018250110000401 від 13.08.2018 року ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначає, що за наявністю достатніх доказів 27 травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст.186 КК України. Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події, протоколом затримання, показаннями потерпілого та свідків, висновками експертиз. Органом досудового розслідування, 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.152, ч.2 ст.186 КК України. 14 серпня 2018 року слідчому судді Городищенського районного суду Черкаської області, за погодженням з начальником Городищенського відділу Смілянського місцевої прокуратури Вібе С.В., направлено клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 14 серпня 2018 року слідчим суддею Городищенського районного суду Черкаської області Черненко В.О. винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, при цьому покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; цілодобово не залишати місце постійного проживання - будинковолодіння по АДРЕСА_1 . 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 вручено ухвалу слідчого судді щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, згідно ч.5 ст.194 КПК України роз`яснено покладені на нього обов`язки, про що складено відповідний протокол, в якому той розписався. 24 вересня 2018 року, сектору превенції Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, у виконанні якого перебувала ухвала слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, надано доручення на перевірку дотримання останнім умов запобіжного заходу та зобов`язання останнього явкою до СВ Городищенського ВП.. 28 вересня 2018 року, до СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, надійшли матеріали з сектору превенції Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, про те, що при неодноразовій перевірці за місцем проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вдома не було, як було встановлено останній, 26 вересня 2018 року, близько о 07 годині 30 хвилин, пішов з дому у невідомому напрямку та не повернувся, місцезнаходження його на даний час невідоме, засобів зв`язку з ним немає. 30 вересня 2018 року, підозрюваного ОСОБА_1 було оголошено в розшук в зв`язку із тим, що він ухиляється від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, так як його місцезнаходження було невідоме. 20.05.2019 ОСОБА_1 затриманий і 21.05.2019 слідчим суддею ОСОБА_3 обрано запобіжний захід - тримання під вартою до 18.07.2019 року. В подальшому строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 було продовжено за наявності обґрунтованих прокурором ризиків до 29.03.2021. В судовому засіданні допитано потерпілу ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_4 , які підтвердили обставини вчинення відносно них кримінальних правопорушень - саме ОСОБА_1 та детально вказали на обставини вчинення відносно них злочинів. Також у ході судового розгляду допитано у якості свідка ОСОБА_5 який пояснив, що дійсно 13 серпня 2018 року ОСОБА_6 прийшов до нього та запропонував йому купити золотий кулон, на що він погодився та придбав кулон, після чого кулон було вилучено працівниками поліції. Допитано у якості свідка ОСОБА_7 яка пояснила, що у серпні 2018 року до неї підійшов ОСОБА_1 та подарував два позолочені ланцюжки, які в подальшому у неї було вилучено працівниками поліції. Безпосередність судового допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтверджує причетність ОСОБА_1 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), оскільки вилучені у свідків речі: кулон та ланцюжки належать потерпілій ОСОБА_2 та саме вказаними речами із показів потерпілої ОСОБА_2 шляхом нападу на неї заволодів ОСОБА_1 13.08.2018 завдавши її тілесних ушкоджень та відібравши вказані речі. Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у даному випадку є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. При продовженні строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 необхідно враховувати: наявність обґрунтованої підозри та доказів вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.152, ч.1 ст.187 та ч.2 ст.185 КК України; а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років та у вчиненні злочину середнього ступеня тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років; являється особою молодого віку, в ході досудового розслідування не здобуто будь - яких даних, які вказували б на наявність в останнього будь - якої хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього даного запобіжного заходу; на даний час зареєстрований по АДРЕСА_1 , та фактично проживав там же; за місцем своєї реєстрації та проживання в м. Городище, Черкаської області, характеризується посередньо, на час перебування на волі ніде офіційно не працював, на життя заробляв тимчасовими заробітками, скарг на нього від сусідів за місцем проживання не надходило; на даний час являється не судимою особою; вчинив корисливий злочин, що супроводжувався застосуванням насильства відносно потерпілої, а саме спричинення останній тілесних ушкоджень, після вчинення злочину викраденим майном розпорядився на власний розсуд, який полягав у власному збагаченні; після вчинення розбою, тобто відкритого заволодіння майном потерпілої, продовжуючи вчиняти відносно неї насильство, зґвалтував її, тобто вчинив злочин проти її статевої свободи і недоторканості, що вказує на те, що останній може в подальшому вчинити тиск на потерпілу, зокрема застосувати відносно неї фізичне насильство, або ж погрожувати його застосуванням; переховувався від органу досудового розслідування, в зв`язку з чим його було оголошено в розшук, розшукано та затримано; в ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту по АДРЕСА_1 , умови якого він порушив та самовільно залишивши місце проживання та переховувався від органу досудового розслідування. Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

До судового засідання прибув прокурор Левченко Р.М., потерпіла ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 доставлений під вартою.

Потерпілий ОСОБА_4 , не з`явився, повідомлений належно. Заяв (клопотань) не надходило. Захисник (адвокат) Сухомудренко Б.В. 20.05.2021 року, надіслав заяву про неможливість прибуття до суду, так як приймає участь в судовому засіданні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, провести судове засідання в режимі відеоконференції або залучити захисника в порядку ст.53 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 не наполягає на участі захисника під час вирішення заявленого прокурором клопотання щодо дії запобіжного заходу, та вважає за неможливе здійснювати судовий розгляд обвинувального акта за відсутності захисника (адвоката) Сухомудренка Б.В..

З урахуванням думки учасників кримінального провадження, поданого клопотання щодо продовження дії запобіжного заходу, судом ухвалено, про проведення судового засідання в частині вирішення заявленого клопотання та відкладення судового розгляду кримінального провадження № 12018250110000401 від 13.08.2018 року, оскільки проведення судового засідання в режимі відеоконференції зі Смілянським міськрайонним судом Черкаської області не представилося можливим у зв’язку із зайнятістю вільного місця бронювання майданчика в системі відеоконференцзв’язку.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , підтримав, з підстав наведених в ньому, та просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 ..

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що попередньо йому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.05.2021 року, в даний час прокурор знову звернувся до суду з аналогічним клопотанням, повторно зазначаючи, що продовжують існувати ризики, що вони не зменшилися нібито, але це не відповідає дійсності. Щодо ризику впливу на потерпілу зазначає, що 14.08.2018 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який змінено 21.05.2019 року, на тримання під вартою, в останнє продовжено 25.03.2021 року, та за вказаний період часу, по сьогоднішній день, не мав наміру і в майбутньому не матиме здійснювати незаконний вплив на потерпілу, як особисто так і через інших осіб, прокурором в розпорядження суду не надано належних та допустимих доказів про існування даного ризику. Смс повідомлення потерпілій з погрозами не писав, з потерпілою не зустрічався, тиску на неї не вчиняв. Крім того вона вже дала покази в суді, не може бути мови про такий ризик. Щодо ризику переховування з метою уникнення відповідальності зазначає, що поліція повідомила його 12.08.2019 року в телефонному режимі про необхідність явки до слідчого 14.08.2019 року, що означає що його ніхто не розшукував, і його місце знаходження було відоме. Так склалося що 13.08.2019 року виконував тимчасову роботу по перевезенню вантажним автомобем зерна, в зв`язку з пошкодженням шини був зупинений працівниками поліції та з`ясувалося що перебуває у розшуку, однак не переховувався і не уникав відповідальності. Просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому врахувати сімейний стан, а саме що одружений, має на утриманні 11 річного сина ОСОБА_8 , який переніс хірургічне втручання, має позитивну характеристику, не був раніше судимий, не притягувався до адміністративної відповідальності, буде виконувати обов`язки.

Потерпіла ОСОБА_2 підтримала клопотання прокурора, просить його задовольнити, хвилюється за себе та за свою дитину, якщо обвинуваченому буде змінено запобіжний захід на більш м`який.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд, приходить до такого.

На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, суд визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень за ч.1 ст.152, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування щодо обвинуваченого обмежувального заходу.

За нормами ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, повинно містити, в тому числі, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (ст.199 КПК України).

У відповідності до ч.3 ст.331 КПК України, суд, до спливу продовженого строку зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 12018250110000401 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13 серпня 2018 року, за ч.1 ст.152, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 КК України, закінчує дію 24.05.2021 року.

Судовий розгляд обвинувального акта у даному кримінальному провадженні, триває, та до закінчення строку дії ухвали, 24.05.2021 року, завершити не представляється за можливе, відкладається у зв`язку з відсутністю захисника.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Суд, при вирішенні питання щодо дії запобіжного заходу, враховує ризики, які продовжують існувати та не втратили своєї актуальності і виправдовують подальше застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме, ризик, що обвинувачений може переховуватися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як порушив умови цілодобового домашнього арешту у зв`язку з чим перебував у розшуку (1), незаконно впливати на потерпілу з огляду на те, які кримінально карані дії ставляться в обвинувачення ОСОБА_1 по відношенню до неї, спричинення тілесних ушкоджень, зґвалтування, викрадення майна (2).

Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (правова позиція, викладена у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", у рішенні ЄСПЛ у справі "Плесо проти Угорщини"), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі "А. та інші проти Об`єднаного Королівства").

У п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Марченко проти України" зазначено: "Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу", про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі "Хайреддінов проти України".

Таким чином, при розгляді клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно розглянути можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Суд, при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, враховує докази, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчинені обвинуваченим кримінальних правопорушень, ставлення до пред`явленого обвинувачення, тяжкості покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винним, характер вчиненого, минуле й особисті та соціальні обставини життя, його зв`язки з суспільством, а також всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, та бере до уваги, вимоги статті 2 КПК України, які регламентують завдання кримінального судочинства, статей 177, 178, 181, 183, 199, 201 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, практику Європейський суду, про те, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями явки в суд", і приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам, які підтверджені в суді.

Ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати та прокурором доведено, що заявлений ризик переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ризик незаконного впливу на потерпілу, не зменшився, а обвинувачений не довів підстав для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу (відсутні підтвердження міцних соціальних зв`язків (зі слів обвинуваченого тривалий час подружжя не проживало спільно, стосунки не підтримували), хвороби дитини, які суд міг би врахувати при прийнятті рішення).

Продовження до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обставин цієї справи та серйозності висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку суду, не буде надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак, суд вважає, з огляду, на час перебування обвинуваченого під вартою, з 20.05.2019 року, не можливість з об`єктивних причин закінчити розгляд кримінального провадження в найкоротші строки, за можливе застосувати альтернативний вид заходу забезпечення кримінального провадження, у вигляді застави, оскільки такий зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави при їх невиконанні.

Розмір застави, суд визначає з урахуванням ч. ч. 3, 4 ст.183, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, та приходить до думки, що застава в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин справи, та оцінки тяжкості покарання, що загрожує, зможе забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків у випадку внесення застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь - яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного вище, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 підлягає до задоволення, із застосуванням альтернативи у виді застави.

Керуючись ст. ст. 331, 350, 182, 183, 199, 369, 372, 376, 392 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, не судимому, до 18.07.2021 року, включно, з утриманням в Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор", з можливістю внесення визначеної застави у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп..

Застава вноситься за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA188999980313191205000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030200,

з обов`язковим зазначенням у платіжному дорученні "в рахунок внесення застави ОСОБА_6 на підставі ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 25.03.2021 року".

У разі внесення визначеної суми застави, звільнити, обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

Роз`яснити, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, на заставодавця покладаються обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, якщо є належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням обов`язків:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ) без дозволу суду;

3) повідомляти суд, залежно від стадії кримінального провадження, про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору.

Повідомити родичів ОСОБА_1 про продовження дії запобіжного заходу, з можливістю внесення застави.

Копію ухвали направити ДУ "Черкаський слідчий ізолятор" до виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення (вручення) до Черкаського апеляційного суду.

Суддя Л. П. Синиця