Вирок № 97042590, 20.05.2021, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/171/20

Провадження № 1-кп/535/6/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Шолудько А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Колісник Л.В.,

прокурора Скиби Д.І.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Рожніва Я.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

представника цивільного відповідача Литвиненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 21.12.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170210000431 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, неповнолітніх дітей не має, безробітного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 21.12.2019 року близько 07 год. 10 хв., на законних підставах керуючи технічно справним транспортним засобом – автомобілем «ГАЗ АС-А 21R22 АХІ-1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 31.08.2013 року належить ТОВ «Агрофірма «Маяк», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухався по вулиці Ковпака в смт Котельва Полтавської області в напрямку адміністративної будівлі «ТОВ «Агрофірма «Маяк», розташованої по вул. Миколаївська, 169, в смт Котельва Полтавської області. Пересуваючись зі швидкістю 30-40 км/год, яка є дозволеною на даній ділянці дороги, ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу будинку №63 по вул. Ковпака в смт Котельва Полтавської області, не врахував дорожню обстановку і погодні умови, не переконався в безпечності виконуваного ним маневру, проявив неуважність, відволікся від керування транспортним засобом, змінив напрямок свого руху, виїхавши при цьому на смугу зустрічного руху, чим створив небезпеку для руху ОСОБА_1 , яка рухалася на велосипеді марки «Україна» в межах своєї смуги для руху, тим самим порушивши вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, де скоїв наїзд на останню. У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню тяжкості з переломом кісток черепу, який переходить в основу черепу, травматичної ампутації нігтьової фаланги п`ятого пальця лівої кисті, гематом, забійних ран та саден шкіри голови, кінцівок, субкон`юнктивального крововиливу правого ока, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя. У діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. У вказаній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання п.10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердивши обставини його вчинення, встановлені вище, та пояснив, що він працював водієм у ТОВ «Агрофірма «Маяк». 21.12.2019 року близько 01.00 год. вживав алкоголь. 21.12.2019 року вийшов на роботу близько 05.00 год. Мав ключі від гаража, а ключі до автомобіля були в замку запалювання. Після виїзду з гаража відмітився в конторі товариства карткою через термінал та поїхав на хлібзавод, що знаходиться на вул. Ринкова смт Котельва, де завантажився й отримавши документи на хліб, поїхав на заправку. Усвідомлював, що сів за кермо в стані алкогольного сп`яніння. Надворі був туман, видимість до 5 м. Рухався зі швидкістю 30-40 км/год. Відволікся на телефон і тому з`їхав на зустрічну смугу руху, де в цей час і відбулося зіткнення з велосипедисткою, яка їхала по свої смузі руху і яку побачив лише за два метри від автомобіля. Не гальмував, хотів уникнути наїзду на потерпілу, прийняв у праву сторону, але зіткнувся з нею, тому що не вдалося її об`їхати через невелику відстань між ними. Потерпілу вдарив переднім лівим крилом автомобіля. Після чого поїхав з місця ДТП, оскільки був шокований від того, що сталося, у якому стані була потерпіла не бачив. Від`їхавши від місця ДТП за 2-3 км зателефонував завідувачу гаражем та повідомив про те, що сталося, після чого повернувся на місце ДТП з метою надати допомогу, а потім через кілька хвилин під`їхав автомобіль швидкої медичної допомоги. З потерпілою не спілкувався, швидку медичну допомогу та поліцію не викликав. Раніше не їздив за кермом у стані алкогольного сп`яніння, у ДТП не потрапляв. У день ДТП медичний огляд перед рейсом не проходив. Після ДТП добровільно погодився пройти огляд на стан сп`яніння із застосуванням технічного засобу – газоаналізатора «Драгер», результати проведення якого не заперечував.

Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 21.12.2019 року вона виїхала з дому о 07.05 год. на роботу. Був туман, але видимість була достатньою, вуличне освітлення було тьмяним. Вона рухалася на велосипеді по вулиці Ковпака в смт Котельва по правій частині дорозі ближче до краю її асфальтного покриття і побачила, що метрів за десять на неї рухається автомобіль Газель ТОВ «Агрофірма «Маяк». Вона почала з`їжджати проворуч, щоб уникнути зіткнення, але не встигла. Від удару впала на капот, бачила через скло водія – ним був обвинувачений. Постійно була при свідомості та постійно відчувала біль від отриманих травм. Після ДТП водій не зупинився і поїхав. Коли він повернувся на місце ДТП вона не бачила. ДТП сталося орієнтовно через п`ять хвилин після того, як вона виїхала з дому. Опадів не було, дорожнє покриття було сухим.

Пояснення потерпілої підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 03.01.2020 року за участю потерпілої ОСОБА_1 , у ході проведення якого потерпіла розповіла та показала як вона рухалася на велосипеді по вул. Ковпака в смт Котельва, та рух автомобіля Газель у зустрічному напрямку, який виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення з нею (том 2, а.п.192-196).

Свідок ОСОБА_3 пояснив під час судового розгляду, що 21.12.2019 року близько 07.10 год. вийшов зі свого двору по АДРЕСА_2 на звук руху автомобіля Газель та звук удару, оскільки подумав, що їде автомобіль, що приймає молоко від населення. Автомобіля на вулиці не було, але він побачив щось чорне на землі, а поряд велосипед. Почувши хрипіння підбіг туди і впізнав сусідку ОСОБА_4 , яка лежала травмована на землі. На вулиці не було будь-яких автомобілів, лише велосипед на відстані 3-4 метрів від потерпілої. Він підняв її, посадив на куртку та побіг у двір покликати дружину, яка вийшла до потерпілої і викликала швидку медичну допомогу, а він на велосипеді поїхав повідомити чоловіка потерпілої про ДТП. Коли повернувся з чоловіком потерпілої на місці ДТП вже стояв автомобіль Газель для перевезення хліба, яка мала в передній частині механічні пошкодження, ОСОБА_2 теж вже був там, розмовляв по телефону. Працівники поліції запросили його як понятого при складанні протоколу огляду місця події, також приймав участь як понятий під час проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_5 пояснила під час судового розгляду, що вранці 21.12.2019 року їй повідомив чоловік про ДТП і вона побігла разом з ним до місця де була потерпіла. На місці ДТП більше нікого не було. Викликали поліцію та швидку. Через кілька хвилин на місце ДТП повернувся автомобіль Газель, білого кольору, машина була побита в передній частині.

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_6 , яка працює фельдшером виїзної бригади КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», пояснила, що о 07.20 год. 21.12.2019 року надійшов виклик з приводу травми при ДТП на вул. Ковпака смт Котельва й відразу виїхали на місце ДТП де виявили потерпілу, яка сиділа на обочині за два або три метри від дороги, була при свідомості, поряд було кілька людей. Після проведення огляду, перенесли потерпілу на ношах в автомобіль де надавала медичну допомогу, а потім транспортували в ЦРЛ. Потерпіла повідомила, що вона їхала на велосипеді й її збив автомобіль. У неї було виявлено гематому на половину обличчя, рвана рана кінчика носа та мізинця, пошкодження на тілі. На місці ДТП бачила білий вантажний автомобіль і обвинуваченого. Велосипед лежав ближче до асфальтного покриття дороги по тій же стороні, що і потерпіла.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що працював водієм автомобіля швидкої медичної допомоги та виїздив на виклик з приводу травмування людини під час ДТП. На місце ДТП був близько 20 хв., ні з ким не спілкувався, бачив осипи пластику на правому узбіччі дороги. Потерпіла лежала на цьому ж узбіччі дороги на траві. Відразу до неї не підходив, коли її переносили в автомобіль він бачив рвані рани у неї на обличчі. Вуличне освітлення було вимкнене, обледеніння на дорозі не було.

Пояснення потерпілої та зазначених вище свідків підтверджуються рапортом працівника поліції Котелевського ВП ГУНП в Полтавській області від 21.12.2019 року, про отримання через службу 102 о 07.13 год. повідомлення від ОСОБА_5 про ДТП, яка сталася цього ж дня о 07.10 год. біля її двору по АДРЕСА_2 , а саме, що невідомий автомобіль наїхав на жінку; а також карткою виїзду швидкої медичної допомоги №208493 від 21.12.2019 року, відповідно до якої о 07.17 год. 21.12.2019 року прийнято виклик до ОСОБА_1 , яка отримала травму при ДТП. Час прибуття за викликом на місце ДТП – 07.22 год. При огляді на місці ДТП потерпіла знаходилась на узбіччі дороги в сидячому положенні, виявлена зовнішня кровотеча, травма голови, пошкодження м`яких тканин (том 2, а.п. 133-134, 165).

Згідно з висновками судово-медичної експертизи №24, проведеної 08-27.01.2020 року у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню тяжкості з переломом кісток черепу, який переходить в основу черепу, травматичної ампутації нігтьової фаланги п`ятого пальця лівої кисті, гематом, забійних ран та саден шкіри голови, кінцівок, субкон`юнктивального крововиливу правого ока, які могли утворитися від дії тупих обмежених предметів, якими могли бути виступаючі частини рухаючогося транспортного засобу, й кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (том 2 а.п.186-188).

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що не була свідком ДТП, лише бачила, що жінку заносять до автомобіля швидкої медичної допомоги. На місці ДТП був і автомобіль ТОВ «Агрофірма «Маяк».

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду що зранку почула з вулиці глухий звук удару, але не звернула уваги. Пізніше батьки повідомили про ДТП. На вулиці вона бачила білий автомобіль Газель ТОВ «Агрофірма «Маяк», обломки бампера на дорозі, також бачила обвинуваченого.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_10 пояснив, що як сталося ДТП по вул. Ковпака він не бачив. Близько 08.00 год. 21.12.2019 року він бачив велосипед, який лежав на обочині дороги, на дорозі валявся бампер від автомобіля Газель. Білий автомобіль Газель стояв з логотипом ТОВ «Агрофірма «Маяк». Того ранку опадів не було, було холодно, дорога була чиста без обледеніння

Допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які є працівниками ТОВ «Агрофірма «Маяк», пояснили, що вони не були безпосередніми свідками ДТП за участю обвинуваченого, яка сталася 21.12.2019 року. На місце ДТП приїхали з метою перевантажити хліб з автомобіля ОСОБА_2 . Вказаний автомобіль Газель, д.н.з. НОМЕР_1 , мав механічні пошкодження. Працівники поліції залучили їх як свідків під час проведення працівником поліції огляду на стан сп`яніння із застосуванням технічного засобу, за результатами якого ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Результати огляду ОСОБА_2 не заперечував.

Факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння під час ДТП підтверджується й актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу Drager6810, за результатами проведення якого рівень сп`яніння обвинуваченого становив 1,74‰ та тестом №650, проведеного 21.12.2019 року о 07.56 год. (том 2 а.п.170-172).

Свідок ОСОБА_13 допитаний під час судового розгляду пояснив, що на час ДТП за участю обвинуваченого працював керуючим автопарком ТОВ «Агрофірма «Маяк». О 07.14 год. 21.12.2019 року йому зателефонував ОСОБА_2 та повідомив про те, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, скоїв ДТП та, з його слів, зрозумів, що він залишив місце ДТП. На що він сказав обвинуваченому, щоб він повертався на місце ДТП. Крім того, свідок пояснив, що сам він на місце ДТП прибув близько 09.00 год. Потерпілу на той час вже забрали до лікарні, а обвинувачений повідомив, що він вже знаходиться біля приміщення відділення поліції. На місці ДТП був автомобіль ТОВ «Агрофірма «Маяк» з механічними пошкодженнями. У автопарку товариства у водіїв вільний доступ до гаража до їх автомобілів. У ОСОБА_2 був маршрутний лист. Випуск водіїв автомобілів з чотирьох автопарків ТОВ «Агрофірма «Маяк» у рейс здійснюється з одного пункту перевірки за адресою: вул. Полтавський шлях, 235. Видача шляхових листів водіям проводиться після медичного огляду. Але у ОСОБА_2 був маршрутний лист до виїзду з гаража, що допускається для термінових виїздів. До дня ДТП ОСОБА_2 порушень правил дорожнього руху не допускав.

Відповідно до протоколу огляду місяця дорожньо-транспортної пригоди від 21.12.2019 року, складеного в смт Котельва, по вул. Ковпака у зв`язку із зіткненням транспортного засобу з велосипедистом, за наступних погодних умов: похмуро, туман, без опадів, +4 ?, на прямій ділянці дороги з незначним заокругленням вліво зі зволоженим асфальтобетонним покриттям без слідів шин загальною шириною 6,90 м з однією смугою для руху, виявлено автомобіль ГАЗ д.н.з НОМЕР_1 , який змінив розташування після ДТП, з пошкодженнями передньої частини зліва та велосипед марки «Україна» з пошкодженнями руля та переднього колеса, які були вилучені. Автомобіль мав справні гальмову систему, рульового керування, зовнішні світлові прилади, обладнаний зимовими шинами (т.2 а.п.139-150).

Згідно з протоколами проведення слідчих експериментів від 06.02.2020 року та 20.02.2020 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2 , обвинувачений розповів та місці події показав як, керуючи автомобілем, з`їхав на зустрічну смугу руху, оскільки відволікся на телефон, де збив потерпілу, яка рухалася на велосипеді у зустрічному з ним напрямку, оскільки помітив її на відстані двох метрів. Різко зупинився, оскільки зрозумів, що збив потерпілу, та злякавшись поїхав з місця ДТП, але пізніше зрозумів, що потрібно повернутися, що і зробив (том 2 а.с.203-209, 219-225).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого Зіньківським ВРЕР 31.08.2013 року, власником автомобіля ГАЗ АС-А 21R22 АХІ-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір білий, є ТОВ «Агрофірма «Маяк» (том 2 а.п.152).

Обвинувачений ОСОБА_2 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 06.03.2015 року Центром ДАІ 5309 (том 2 а.п.152).

Відповідно до наказу ТОВ «Агрофірма «Маяк» №122«К/тр» від 24.05.2019 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів в Автопарк №1 з 24.05.2019 року (том 2 а.п.163, 166).

Згідно з графіком роботи водія автотранспортних засобів автопарку №1 ТОВ «Агрофірма «Маяк» обвинувачений 21.12.2019 року мав робочий день з 06.00 год. до 14.00 год. та перервою на обід з 10.00 год. до 11.00 год. (том.2 а.п.161).

Відповідно до подорожнього листа №01898 виїзд з гаража вантажного автомобіля ГАЗ НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 , відмічений о 06.00 год. за маршрутом Котельва – Рублівка, Милорадове, Козлівщина (том 2 а.с.164).

Згідно з Протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу №00887-00812-19 від 05.08.2019 року ГАЗ А 21R22, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано технічно справним (том 2 а.с.154).

На підставі повідомлення Полтавського обласного центру з гідрометеорології від 28.01.2020 року, за даними метеорологічних спостережень, 21.12.2019 року близько 06.30 по 07.30 год. по метеостанціям Полтава та Гадяч, які знаходяться найближче до смт Котельва, відмічалась хмарна погода, туман, вітер слабкий 1-3 м/сек. Температура повітря 3 градуси тепла (том 2, а.п.167).

Відповідно до постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 29.01.2020 року ОСОБА_2 був звільнений від адміністративної відповідальності по ч.1 ст.130 КУпАП, та передано матеріали на розгляд трудового колективу ТОВ «Агрофірма «Маяк» для застосування заходів громадського впливу (том 2 а.п.168-169).

Відповідно до пункту 10.1. Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

На підставі висновків судово-автотехнічних експертиз №38 від 16.01.2020 року, №99 від 17.02.2020 року та №128 від 25.02.2020 року, в заданій дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ-3302, державний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути вказаної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру; у діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. У заданій дорожній обстановці велосипедистка ОСОБА_4 не мала технічної можливості уникнути даної ДТП, у діях велосипедистки ОСОБА_1 будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди не вбачається (том 2, а.п.198-202, 211-215, 227-231).

Отже, дії обвинуваченого перебувають у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ є належним, допустимим, достовірним та у сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчинені ним кримінального правопорушення поза розумним сумнівом та суд кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди у повному обсязі.

Обставиною, яка обтяжує покарання, передбачена ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, одружений, перебуває на обліку як безробітний з 01.02.2021 року, виключно позитивно характеризується за місцем проживання в смт Котельва та за місцем останньої роботи в ТОВ «Агрофірма «Маяк»; визнає себе здоровим, є особою працездатного віку, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра (том 2 а.п.160, 234-239; том 3 а.п.27-30, 36).

Під час досудового розслідування, а саме 22.12.2019 року та 02.02.2020 року обвинувачений надав потерпілій матеріальну допомогу на лікування в загальній сумі 10000 грн., що підтверджується оригіналом відповідної розписки та визнавалося в ході судового розгляду потерпілою (том 1 а.п.130).

Під час судового розгляду 10.06.2021 року обвинувачений сплатив потерпілій 12200,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином (том 1 а.п.150).

Крім того, обвинувачений добровільно відшкодував у повному обсязі витрати потерпілої ОСОБА_1 , пов`язані з перебуванням на стаціонарному лікуванні в період з 09.03.2021 року по 19.03.2021 року в сумі 8539,00 грн. (том 3 а.п.85).

Також обвинуваченим відшкодовані у повному обсязі витрати на користь держави, понесені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 у медичних закладах (том 1 а.с.144, 147).

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 286 КК України.

Обговоривши питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання, суд вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений грубо порушив Правила дорожнього руху України та вчинив тяжкий злочин, який хоч і належить до таких, що вчиненні з необережності, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України (в редакції чинній на час вчинення обвинуваченим злочину) якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, наведені вище, в тому числі: повне визнання обвинуваченим вини у скоєному кримінальному правопорушенні, з урахуванням особи обвинуваченого, який є раніше не судимою особою, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та останньої роботи, молодий вік обвинуваченого, дружина якого є вагітною, наявність декількох обставин, що пом`якшують відповідальність, а також те, що обвинувачений щиро жалкує з приводу своїх протиправних дій та наслідків злочину, який є необережним злочином, під час судового розгляду прохав вибачення перед потерпілою, вживав необхідних заходів для відшкодування витрат потерпілої на лікування, виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування основного покарання, та вважає за необхідне звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, що буде відповідати основним засадам та принципам індивідуалізації, обґрунтованості, гуманності, законності та справедливості призначення покарання, а також достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

По справі начальником Котелевського відділу Миргородської місцевої прокуратури було заявлено два цивільні позови до цивільного відповідача ОСОБА_2 в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації про відшкодування витрат, затрачених на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в сумі 4404,61 грн. та в інтересах держави в особі фінансового управління Котелевської районної державної адміністрації – в сумі 3684,96 грн.

Під час судового розгляду прокурор Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури Скиба Д.І. відмовився від заявлених цивільних позовів в інтересах держави, у зв`язку зі сплатою обвинуваченим зазначених вище витрат, затрачених на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, у повному обсязі.

Враховуючи вище викладене, керуючись п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відмовою прокурора від заявлених ним цивільних позовів, слід прийняти відмову від позовів та закрити провадження у справі в цій частині.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до цивільних відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Маяк» про стягнення матеріальних та моральних збитків, заподіяних злочином, а саме потерпіла просила стягти солідарно на її користь з цивільних відповідачів грошові кошти в сумі 11528,87 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 500000,00 грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином (том 1, а.п.68-73).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 15.06.2020 року на підставі відповідної заяви потерпілої (том 1 а.п.152-153, 159-160) цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» в частині стягнення солідарно матеріальної шкоди в сумі 11528,87 грн., завданої внаслідок вчинення злочину, залишений без розгляду, у зв`язку з відшкодуванням обвинуваченим ОСОБА_2 матеріальної шкоди у повному обсязі, та залучено співвідповідача – ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» по справі за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про стягнення солідарно моральної шкоди в сумі в розмірі 500 тис.грн., завданої внаслідок вчинення злочину.

В обґрунтування заявлених вимог цивільним позивачем зазначено, що моральна шкода полягає у моральних та фізичних стражданнях, страху за своє життя та здоров`я, негативних змінах у її житті, необхідності стаціонарного лікування, потребі у сторонній допомозі з боку близьких, негативних спогадах, тривозі, важкості виконання повсякденних завдань, необхідності вжиття додаткових заходів для одужання та реабілітації, тимчасовій відірваності від активного соціального життя, порушення сну, емоційній напрузі, нервозності, дратівливості, почуття обурення, приниження гідності, появі психосоматичних та психоемоційних змін, необхідності вжиття додаткових заходів для організації свого побуту. У зв`язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень внаслідок вчинення злочину вона потребувала лікування та потребує періодичного лікування, та їй встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується Довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААБ №702588 (том 1 а.п.76-82).

Під час судового розгляду потерпіла та її представник – адвокат Рожнів Я.Я., який діє на підставі ордера серії ПТ №149328 на надання правової допомоги від 23.03.2020 року, виданого на підставі угоди №19 від 23.03.2020 року (том 1 а.с. 32, 33), позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав у ньому зазначених, та просили стягти солідарно з обвинуваченого ОСОБА_2 , ТОВ «Агрофірма «Маяк» та ПАТ НАСК «Оранта» моральну шкоду в сумі 500000 грн. Також просили стягти 10,0 тис.грн. в рахунок відшкодування процесуальних витрат, понесених потерпілою на правову допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_2 подав відзив на цивільний позов потерпілої в якому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, визнав частково на суму 50 тис. грн. (том 1 а.п.114-116). У ході судового розгляду підтримав дану позицію.

Цивільний відповідач ТОВ «Агрофірма «Маяк» подав до суду відзив у якому просить відмовити у задоволенні цивільного позову потерпілої про стягнення солідарно моральної шкоди у повному обсязі (том 1 а.п.133-134), посилаючись на те, що 21.12.2019 року водій ОСОБА_2 повинен здійснити розвезення хлібобулочних виробів за маршрутом Котельва-Полтава, при цьому цього числа водій до управління допущений не був, заволодівши автомобільним транспортом товариства, без проходження обов`язкового передрейсового медичного огляду, допустив ДТП. Одночасно послався на вимоги п.2.2 Правил дорожнього руху України та ст.1166 ЦК України, якими встановлено обов`язок відшкодування шкоди в тому числі моральної, особою, яка її завдала. Також зазначив про те, що ТОВ «Агрофірма «Маяк» уклало договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПАТ «НАСК «Оранта», а тому потерпіла має можливість звернутися до страхової компанії для отримання страхового відшкодування (том 1 а.п.133-134).

Під час судового розгляду ТОВ «Агрофірма «Маяк» вказало на відшкодування потерпілій ПАТ «НАСК «Оранта» витрат на лікування, мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду пов`язану із стійкою втратою працездатності та страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, а обвинуваченим ОСОБА_2 у повному обсязі відшкодовано матеріальну шкоду. А тому, розмір моральної шкоди, визначений цивільним позивачем, вважає завищеним та таким, що не відповідає критеріям розумності та справедливості, й просить суд зменшити її до 50000 грн., яка буде реальною до сплати обвинуваченим ОСОБА_2 . Під час судового розгляду представник ТОВ «Агрофірма «Маяк» Литвиненко А.А. визнала цивільний позов в частині відшкодування потерпілій моральної шкоди у сумі 50 тис грн.

Цивільний відповідач ПАТ «НАСК «Оранта» подав до суду відзив, у якому зазначив про безпідставність позовних вимог потерпілої про стягнення моральної шкоди у солідарному порядку, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по справі, оскільки перебував у трудових відносинах з ТОВ «Агрофірма «Маяк», на яке і покладено обов`язок відшкодування шкоди, завданої працівником цього підприємства, а ПАТ «НАСК «Оранта» не є завдавачем шкоди, а здійснює таке відшкодування за укладеним договором страхування. У випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) особа, яка застрахувала свою цивільну-правову відповідальність, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) – тобто покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність (том 1 а.п. 168-176). Крім того, ПАТ «НАСК «Оранта» повідомила, що потерпіла звернулася із заявою про страхове відшкодування шкоди, заподіяної її здоров`ю внаслідок ДТП, лише 15.06.2020 року. До розрахунку загального розміру страхового відшкодування Страховиком прийнято та виплачено 22.10.2020 року: 14234,92 грн. мінімального розміру страхового відшкодування, пов`язаного з лікуванням потерпілої; 50076,00 грн. – мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності (та встановленням ІІІ групи інвалідності); та 3215,55 грн. – страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю у порядку положень ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а всього у загальному підрахунку – 67526,47 грн. (том 2 а.п.69-77).

Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 1 ст.1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконанням ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.12.2018 року (справа № 426/16825/16-ц) на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК України дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

За змістом ч.1 ст.1190 ЦК України солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди.

Як встановлено під час судового розгляду ОСОБА_2 на час вчинення 21.12.2019 року ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Агрофірма «Маяк», мав робочий день, а ТОВ «Агрофірма «Маяк» відповідно полісу №АО/5330645 від 04.06.2019 року, на забезпечення транспортного засобу ГАЗ АС-А 21R22 АХІ-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , уклало договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПАТ «НАСК «ОРАНТА», строк дії якого з 09.06.2019 року по 08.06.2020 року, за яким свої зобов`язання ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виконало у повному обсязі (том 1 а.п. 137-140, 178, том 2 а.п.75-77, 155, 161-164, 166, ).

Крім того, під час судового розгляду вільний доступ водія до транспортного засобу, в якому наявні ключі від замка запалювання, наявний подорожній лист, виїзд водія з гаража без проходження медичного огляду є стандартною практикою в ТОВ «Агрофірма «Маяк», що підтверджується зазначеними вище поясненнями допитаного в ході судового розгляду свідка ОСОБА_13 та не заперечувалося цивільним відповідачем ТОВ «Агрофірма «Маяк», та вказує на неналежну організацію роботи в товаристві, що як наслідок призвело до вчинення працівником товариства кримінального правопорушення та наслідків, які настали від його вчинення.

Отже під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_2 неправомірно заволодів транспортним засобом, а тому судом не приймаються до уваги заперечення ТОВ «Агрофірма «Маяк» з приводу цього.

Відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до правового висновку, викладеного у пунктах 69-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Згідно зі ст.194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок зі виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Як встановлено під час судового розгляду ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило потерпілій страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю у порядку положень ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у сумі 3215,55 грн.

Під час судового розгляду не встановлено обставин та наявності доказів приниження гідності потерпілої внаслідок заподіяння злочину.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, що є доказами по ній, з урахуванням характеру, інтенсивності, обсягу та тривалості фізичних і душевних страждань, які зазнала потерпіла внаслідок вчинення обвинуваченим злочину, наслідків, які настали для потерпілої, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до переконання, що сума виплати моральної шкоди, передбачена Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не компенсує всіх моральних страждань потерпілої, оскільки суд приходить до переконання справедливим, обґрунтованим та необхідним буде визначити розмір моральної шкоди, заподіяної злочином потерпілій у сумі 100 тис. грн.

Враховуючи вище викладене, цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, слід задовольнити частково, та врахувати виплати, проведені ПАТ «НАСК «Оранта» на відшкодування моральної шкоди потерпілій.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України (том 2 а.с.156-158).

По справі є процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових автотехнічних експертиз у сумі 2512,16 грн. (628,04 грн. + 942,06 грн., + 942,06 грн.), які слід стягти з обвинуваченого на користь держави (том 2, а.п.197, 210, 226), та процесуальні витрати потерпілої на правову допомогу, надану адвокатом Рожнівом Я.Я., які підтверджуються ордером серії ПТ №149328 на надання правової допомоги від 23.03.2020 року, виданого на підставі угоди №19 від 23.03.2020 року; договором про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 02.04.2020 року, довідкою-розрахунком від 04.09.2020 року, актом здачі-приймання наданих послуг №1 від 04.09.2020 року, копією прибуткового касового ордера №1 від 04.09.2020 року (том 1 а.п. 32, 33; том 2 а.п.21-26; том 3 а.п.95-96), які слід стягти з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_1 .

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, встановивши іспитовий строк два роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Прийняти відмову прокурора Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури Скиби Д.І. від цивільного позову в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, затрачених на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в сумі 4404,61 грн., та закрити провадження у справі в цій частині.

Прийняти відмову прокурора Котелевського відділу Диканської окружної прокуратури Скиби Д.І. від цивільного позову в інтересах держави в особі фінансового управління Котелевської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, затрачених на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, в сумі 3684,96 грн., та закрити провадження у справі в цій частині.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк», ПАТ НАСК «Оранта» про стягнення солідарно моральної шкоди в сумі 500000,00 грн., задовольнити частково.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» на користь ОСОБА_1 96784,45 грн. (дев`яносто шість тисяч сімсот вісімдесят чотири грн. 45 коп.) в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення солідарно моральної шкоди в сумі 500000,00 грн. відмовити у повному обсязі.

Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування понесених нею витрат на правову допомогу.

Стягти з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у сумі 2512,16 грн. грн. (дві тисячі п`ятсот дванадцять грн. 16 коп.)

Речові докази по справі – автомобіль марки ГАЗ АС-А 21R22 АХІ-1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий 16.01.2020 року на зберігання представнику ТОВ «Агрофірма «Маяк» ОСОБА_5 , – вважати повернутим власнику ТОВ «Агрофірма «Маяк»; велосипед марки «Україна», переданий на зберігання потерпілій – вважати повернутим власнику – потерпілій ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя