Рішення № 97041651, 14.05.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7139/20

2/415/753/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.

за участі секретаря судового засідання Рибки Я.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094), представник позивача Кіріченко Віталій Михайлович (адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 11 114,57 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» та підписала Заяву № б/н від 10 березня 2012 року. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, однак, в зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за вказаним договором станом на 04 жовтня 2020 року виникла заборгованість у розмірі 11114,57 грн., яка складається з: 7747,63 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3366,94 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами в сумі 2 102,00 грн.

У прохальній частині позовної заяви позивач вказав, що у разі неявки в судове засідання відповідача, він не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом. До позову додав клопотання про розгляд справи без участі позивача в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 5).

Ухвалою від 04 грудня 2020 року, справу прийнято до провадження суддею Луньовою Д.Ю., відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи також повідомлена належним чином. Станом на дату розгляду справи відзив від відповідача на адресу суду не надходив, клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

З урахуванням положень ст. ст. 223, 280 ЦПК України та позиції позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач має банківську ліцензію за № 22 на право надання банківських послуг від 05 жовтня 2011 року, визначених ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та інші дозволи НБУ щодо здійснення банківської діяльності та Статут АТ КБ «ПриватБанк».

З матеріалів справи вбачається, що згідно з анкетою-заявою № б/н від 10 березня 2012 року ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

16 січня 2018 року відповідач ознайомилася з умовами кредитування з використанням кредитки «Універсальна» та «Універсальна Голд», про що поставила свій підпис в паспорті споживчого кредиту, в якому зазначена базова процентна ставка за межами пільгового періоду 43,2% - «Універсальна», 42 % - «Універсальна Голд» (а.с. 13).

Дані обставини: як факт підписання анкети-заяви та укладення договору з позивачем, так і факт отримання кредитної картки з відкритим на ній кредитним лімітом, - відповідач не оспорила.

На підставі даної заяви (письмова форма) позивач відкрив відповідачу картковий рахунок, видав відповідачу кредитну картку та надав доступ до карткового рахунку та відкрив на даний картковий рахунок кредитування у вигляді кредитного ліміту.

З даного договору у відповідача виникло право користування картковим рахунком, кредитною карткою і кредитними коштами, які позивач зарахував на відкритий картковий рахунок.

З даного договору у відповідача виникли грошові зобов`язання перед позивачем по поверненню використаних кредитних коштів на умовах договору.

До кредитного договору банк додав розрахунок заборгованості, виписку по рахунку, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», довідку про зміну умов кредитування та обслуговування, довідку про видані кредитні картки та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 14-28).

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 10 березня 2012 року, який складається з двох частин, станом на 06 серпня 2019 року заборгованість за тілом кредита - 8055,20 грн.; заборгованість по нарахованим відсоткам – 329,29 грн (а.с. 6-7).

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 10 березня 2012 року, станом на 04 жовтня 2020 року заборгованість за тілом кредита - 7747,63 грн.; заборгованість по простроченим відсоткам – 3366,94 грн (а.с. 8-9).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Звертаючись до суду з позовом, АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредита та простроченими відсотками посилаючись на Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи Банку, які викладені на банківському сайті.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами шляхом підписання Анкети-заяви. А тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові Великої Палати від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Також в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентах позивач послався на паспорт споживчого кредиту з цього приводу суд зазначає наступне.

Паспорт споживчого кредиту, який було додано позивачем до матеріалів позову, містить зауваження про те, що інформація зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною до: 31/1/2018 (а.с. 13). Більш того, зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Разом з тим, з наданих позивачем доказів суд позбавлений об`єктивної можливості встановити вид кредитної картки «Універсальна», яку отримала відповідач при укладенні договору з АТ КБ «ПриватБанк» та використувала її.

Враховуючи, що анкета-заява, підписана відповідачкою не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору, а саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані умови та правила банківських послуг, який, разом з тим, містить інформацію, яка була актуальною лише до 31 січня 2018 року, й матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у паспорті умов були прийняті позичальником, дана інформація не береться судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Ураховуючи зазначене, позивачем не представлено суду жодного підписаного відповідачем документу, з якого можливо встановити волевиявлення ОСОБА_1 на укладення кредитного договору з конкретно визначеними істотними умовами - розмір кредиту, розмір відсотків, строк повернення, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, тому банком необґрунтовано визначено суму заборгованості по процентам, так як позивачем не надано доказів того, що з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, відповідач був ознайомлений та їх підписав, а отже, й не доведено правомірність дій банку щодо нарахування відсотків, які були стягнуті за рахунок коштів, які вносив відповідач на погашення заборгованості за кредитом.

Отже, слід відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд дійшов висновку, що розрахунок в частині наявності використаних і не повернутих кредитних коштів, як такий, що не оспорений і не спростований відповідачем, є правильним і відповідає дійсності, відповідно, встановлено, що відповідач має заборгованість в сумі 7747,63 грн. Тому вказана сума заборгованості по використаним кредитним коштам підлягає стягненню з відповідача. Позов в цій частині може бути задоволений.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1465,24 грн. (7747,63/11114,57х2102).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 141, 263, 265, 274-279, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094), представник позивача Кіріченко Віталій Михайлович (адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Кредитним договором у розмірі 7 747 (сім тисяч сімсот сорок сім) грн. 63 коп. та судовий збір в розмірі 1 465 (одна тисяча чотириста шістдесят п`ять) грн. 24 коп.

Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Ю. Луньова