
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
19 травня 2021 року справа №640/2938/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі по тексту - позивач, АТ «Укргазвидобування»)доШевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач, Шевченківський РВ ДВС у м. Києві)третя особаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту - третя особа, ГУ ДКСУ у м. Києві)про1) визнання протиправною бездіяльності Шевченківського РВ ДВС у м. Києві щодо неповернення АТ «Укргазвидобування» грошових коштів у сумі 4 889,96 грн, як безпідставно стягнутого виконавчого збору на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14 серпня 2020 року у ВП №12201625, яка визнана судом протиправною та скасована; 2) зобов`язання Шевченківський РВ ДВС у м. Києві підготувати подання щодо повернення АТ «Укргазвидобування» грошових коштів у сумі 4 889,96 грн, як безпідставно стягнутого виконавчого збору на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14 серпня 2020 року у ВП №12201625, яка рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року №640/20175/20 визнана протиправною та скасованаВ С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність бездіяльності відповідача щодо неповернення безпідставно стягнутого виконавчого збору на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14 серпня 2020 року у ВП №12201625, оскільки вказана постанова скасована в судовому порядку, а тому необхідним є повернення позивачу, як боржнику у виконавчому провадженні, розміру сплаченого ним на підставі постанови виконавчого збору.
Ухвалою від 15 лютого 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/2938/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, а також залучив ГУ ДКСУ у м. Києві до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
ГУ ДКСУ у м. Києві у поясненнях на позовну заяву від 15 квітня 2021 року зазначило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» органом, який контролює справляння надходжень до бюджету 22070000 «Виконавчий збір», є Міністерство юстиції України. У свою чергу, повернення помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, здійснюється органом Казначейства за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, відповідно до Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року №787. Таким чином, саме відповідач несе відповідальність за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті спору та/або заяв про продовження строку для подання відповідних документів суду не надав.
У відповідності до приписів частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
На виконанні у Шевченківському РВ ДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження №12201625 про примусове стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» на користь ТОВ «Укравтозапчастина» боргу у розмірі 48 899,61 грн. на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 23 березня 2009 року №44/457.
В рамках виконавчого провадження №12201625 року державним виконавцем Шевченківського РВ ДВС у м. Києві Чорним В.В. винесено, зокрема, постанову про стягнення виконавчого збору від 14 серпня 2020 року, якою стягнуто з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» виконавчий збір у розмірі 4 889,96 грн.
Постановою державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у м. Києві Чорного В.В. від 21 серпня 2020 року закінчено виконавче провадження. У вказаній постанові, зокрема, зазначено, що кошти виконавчого збору перераховані на спеціальний рахунок виконавчого збору, що також підтверджується платіжним дорученням від 14 серпня 2020 року №12201625/UAH/1754/8/.
Окружний адміністративний суд міста Києві рішенням від 19 жовтня 2020 року у справі 640/20175/20, залишеним без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, частково задовольнив адміністративний позов АТ «Укргазвидобування»; визнав протиправними дії Шевченківського РВ ДВС у м. Києві з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 14 серпня 2020 року ВП №12201625; визнав протиправною та скасував постанову Шевченківського РВ ДВС у м. Києві про стягнення виконавчого збору від 14 серпня 2020 року ВП №12201625.
30 грудня 2020 року АТ «Укргазвидобування» звернулось до Шевченківського РВ ДВС у м. Києві із заявою про повернення коштів, надміру зарахованих до державного бюджету, у пункті 3 якої просило повернути грошові кошти в сумі 4 889,96 грн, примусово списані з рахунку АТ «Укргазвидобування» за платіжною вимогою державного виконавця від 14 серпня 2020 року.
Шевченківський РВ ДВС у м. Києві листом від 26 січня 2021 року №17109 відмовив позивачу у поверненні коштів, надміру зарахованих до державного бюджету. Відмова мотивована тим, що 21 серпня 2020 року державним виконавцем у відповідності до вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавчий збір», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Оскільки станом на дату завершення виконавчого провадження постанова про стягнення виконавчого збору не скасована, підстави для звернення державного виконавця до органів Казначейства для повернення коштів відсутні.
Порядок примусового виконання рішень визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі), визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі по тексту - Порядок №787).
Пунктом 3 Порядку №787 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Згідно з пунктом 5 Порядку №787 Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, яке платником подається до органу Казначейства.
У свою чергу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» органом, який контролює справляння надходжень до бюджету 22070000 «Виконавчий збір», є Міністерство юстиції України (далі по тексту - Мін`юст).
Враховуючи, що надмірно стягнуті кошти є виконавчим збором у відповідному виконавчому провадженні, а Мін`юст є органом, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів, суд приходить до висновку, що саме на Мін`юст покладено обов`язок здійснювати контроль за справлянням спірних коштів до державного бюджету.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16 (провадження №12-110гс18).
Поряд із цим, суд зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Аналогічне правове визначення протиправної бездіяльності наведено в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі №9901/276/19 та в постанові від 15 травня 2019 року у справі №688/4324/16-а.
Таким чином, суд вбачає наявну протиправну бездіяльність Мін`юсту щодо ненадання позивачу подання для повернення стягнутого виконавчого збору внаслідок визнання судом недійсною постанови про стягнення такого збору, що є підставою для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.
Крім того, з метою повного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача підготувати та надати позивачу подання про повернення грошових коштів у сумі 4 889,96 грн, як безпідставно стягнутого виконавчого збору на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14 серпня 2020 року у виконавчому провадженні №12201625, яка визнана рішенням суду протиправною та скасована.
При цьому, факт незаконного стягнення та зарахування до Державного бюджету України спірних коштів не потребує додаткового встановлення, оскільки підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили (рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 19 жовтня 2020 року у справі №640/20175/20, залишене без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов АТ «Укргазвидобування» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського РВ ДВС у м. Києві.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ненадання Акціонерному товариству «Укргазвидобування» подання про повернення грошових коштів у сумі 4 889,96 грн, як безпідставно стягнутого виконавчого збору на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14 серпня 2020 року у виконавчому провадженні №12201625, яка визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року у справі 640/20175/20, залишеним без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року.
3. Зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підготувати та надати Акціонерному товариству «Укргазвидобування» подання про повернення грошових коштів у сумі 4 889,96 грн, як безпідставно стягнутого виконавчого збору на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14 серпня 2020 року у виконавчому провадженні №12201625, яка визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року у справі 640/20175/20, залишеним без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року.
4. Стягнути на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина шоста статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775);
Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110; ідентифікаційний код 34967593);
Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, ідентифікаційний код 37993783).
Суддя В.А. Кузьменко
Судове рішення № 97040464, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 19.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/2938/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: