Ухвала суду № 97037843, 18.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

18 травня 2021 року № 520/8276/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", Керівника Лозівської міжрайонної медико-експертної комісії комунального закладу охорони здоров`я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Голова МСЕК Моренко Ольги Петрівни про визнання протиправними дій та скасування індивідуальних актів, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідачів та скасувати індивідуальні акти, що викладені в довідці до акту огляду медико-соціальною експертною комісією огляду від 09.11.2020 року та в акті огляду медико-соціальною експертною комісією огляду;

- зобов`язати відповідачів здійснити дії щодо відновлення законних прав та інтересів позивача і видати нову довідку про підтвердження другої групи інвалідності з дитинства без зазначення строку повторного огляду з 01 жовтня 2020 року.

Разом із позовом представником позивача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого вказано, що вона є законним представником свого сина ОСОБА_1 , який є інвалідом з дитинства, а також є законним представником ОСОБА_3 , дитини з інвалідністю. Отже, з огляду на приписи п.9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" представник позивача просила суд звільнити її від сплати судового збору як законного представника дітей з інвалідністю.

Дослідивши вказане клопотання та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступне.

Згідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 року № 1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2270 грн.

Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а отже ставка судового збору за звернення до суду з даним позовом становить 1816,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалах від 28.09.2015 по справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 по справі 826/6756/15.

Як встановлено судом зі змісту поданого до суду клопотання, останнє обґрунтовано наявністю пільги у представника позивача, передбаченої п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що приписами ст.5 Закону України "Про судовий збір" визначено випадки існування пільги щодо сплати судового збору.

Так, приписами п.9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

При цьому, відповідно до положень ч.1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що із позовом у даному випадку звернувся до суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже відповідно до приписів п.8 ч.1 ст. 4 КАС України саме він у даному випадку є позивачем.

Враховуючи приписи діючого законодавства, слід дійти висновку, що позивач є повнолітньою особою, доказів визнання його недієздатним до суду не надано.

Матеріали справи свідчать, що представником позивача відповідно до поданої до суду копії довіреності від 01.12.2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області за номером 2234, є ОСОБА_2 .

При цьому, матеріали справи свідчать, що станом на момент звернення до суду позивач не має статусу особи з інвалідністю I або II груп, а відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №735390 позивачу з 09.11.2020 року встановлена третя група інвалідності та вказано, що інвалідність особа має з дитинства.

Відтак, з огляду на вищевикладене, позивач не має пільг зі сплати судового збору , визначених зазначеним пунктом Закону України "Про судовий збір".

Водночас, суд зазначає, що нормами діючого законодавства не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору за звернення до суду саме представника особи, як того просить ОСОБА_2 , оскільки у даному випадку вона не є законним представником позивача, а є представником останнього на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Відтак, у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.

Водночас, враховуючи обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність підстав з огляду на приписи ч.1 ст.133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом саме ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору по адміністративній справі № 520/8276/21.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.