Рішення № 97037833, 19.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 травня 2021 р. Справа № 520/4462/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України про стягнення невиплаченого грошового забезпечення, заборгованості з індексації,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в розмірі 6888 грн 00 коп. (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 00 коп.);

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.11.2017 в розмірі 3179 грн 13 коп. (три тисячі сто сімдесят дев`ять гривень 13 коп.);

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі гривень 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на службі в Управлінні патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції на посаді інспектора та отримує грошове забезпечення відповідно до Закону України "Про Національну поліцію". З 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась доплата за несення служби у нічний час, а з 01.03.2016 по 01.11.2017 не нараховувалась і не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана та вручена відповідачу, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відпривлення.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на адміністративний позов не надав.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 з 01.12.2015 працює на посаді інспектора взводу №2 роти №6 батальону №3 управління патрульної поліції в Харківській області.

Також позивач стверджує, що з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась доплата за несення служби у нічний час, а з 01.03.2016 по 01.11.2017 не нараховувалась і не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Не погоджуючись із вказаними обставинами, позивач звернувся до суду за захистом свої прав до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Правовідносини з приводу проходження публічної служби в поліції унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII. (надалі за текстом - Статут).

Прогалини у нормативному регулюванні цих відносин можуть усуватись нормами Закону України "Про державну службу", Кодексу законів про працю, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відпустки" тощо, але виключно в частині, котра не суперечить самій природі та суті служби у поліції.

Згідно з ч.ч. 1 і 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі за текстом – постанова КМУ №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 п.5 Постанови №988 запроваджено такий платіж як доплата за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

На реалізацію приписів ст.94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови КМ України №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260. (надалі за текстом - Порядок №260).

Відповідно до п. 5 Розділу І вказаного Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

За п.11 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Зі змісту наведеного пункту слідує, що несення служби у добовому наряді безумовно поглинає нічний час (як проміжок з 22:00 год., однієї календарної дати до 06:00 год., наступної календарної дати).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ніс службу в нічний час у період з січня 2016 по лютий 2018 роки, та перебуваючи на службі відпрацював 1312 кількість годин, а саме: січень 2016 року - 64 год., лютий 2016 року - 56 год., березень 2016 року - 56 год., квітень 2016 року - 32 год., травень 2016 року - 56 год., червень 2016 року - 48 год., липень 2016 року - 56 год., серпень 2016 року - 24 год., вересень 2016 року - 56 год., жовтень 2016 року - 64 год., листопад 2016 року - 64 год., грудень 2016 року - 64 год., січень 2017 року - 64 год., лютий 2017 року - 40 год., березень 2017 року - 32 год., квітень 2017 року - 40 год., травень 2017 року - 48 год., червень 2017 року - 40 год., липень 2017 року - 64 год., серпень 2017 року - 32 год., вересень 2017 року - 64 год., жовтень 2017 року - 64 год., листопад 2017 року - 56 год., грудень 2017 року - 48 год., січень 2018 року - 32 год., лютий 2018 року - 48 год., що підтверджується наявною в матеріалах справи інформації щодо несення служби в нічний час ОСОБА_1 за підписом тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника управління - начальником відділу чергової служби УПП в Харківській області ДПП капітан поліції Ігор Приходько.

Суд зауважує, що відповідачем не виконано вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 в частині надання до суду належним чином оформленої інформації щодо кількості відпрацьованих позивачем годин у нічний час за грудень 2015 року.

З огляду на зазначене, судом не вбачається можливим встановити кількість відпрацьованих позивачем годин у нічний час за грудень 2015 року.

А відтак, з врахуванням п. 11 Розділу ІІ Порядку №260, ОСОБА_1 повинна була виплачена відповідачем доплата за службу в нічний час за період з січня 2016 по лютий 2018 роки: 2400 грн. (посадовий оклад позивача) поділений на 160 (тривалість робочого часу за місяць при 40 годинному робочому тижні) * 35% (доплата за службу в нічний час) = 5,25 грн. (доплата за годину служби в нічний час) * 1312 год. (кількість годин, відпрацьованих позивачем у нічний час) = 6888,00 грн. (розмір доплати за 1312 годин, відпрацьованих позивачем в нічний час).

Таким чином, у ході розгляду справи доводи позивача про несення ним служби у нічний час знайшли свого підтвердження, що є підставою для визнання протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати доплати за несення служби в нічний час за період з січня 2016 по лютий 2018 роки в розмірі 6888,00 грн та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату вказаної доплати.

Вирішуючи позовні вимоги в частині індексації грошового забезпечення позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Зазначена норма Закону є чинною з моменту прийняття Закону №580-VIII.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Статтею 1 цього Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Перелік об`єктів індексації грошових доходів населення наведено в статті 2 Закону №1282-XII, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в т.ч. оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 1282-XII для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078). До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Більш того, в силу положень частини другої статті 8 Закону №1282-XII за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача про його право на отримання індексації грошового забезпечення за період перебування на посаді поліцейського.

Така правова позиція суду у цій справі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.01.2019 у справі № 823/2249/18.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

З наданих відповідачем копій відомостей про грошове забезпечення позивача вбачається, що індексація грошового забезпечення за період служби в Департаменті патрульної поліції з 01.03.2016 по 01.11.2017 йому не нараховувалась та не виплачувалась.

Судом встановлено, що відповідач почав виплачувати індексацію грошового забезпечення з листопада 2017 року.

Позивач надав суду розрахунок суми заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 01.11.2017, відповідно до якого її розмір становить 3179,13 грн.

Відповідно до інформації Держстату України саме у квітні 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка, а приріст індексу інфляції червні-листопаді 2016 року становив 3,5; грудні 2016 року-лютому 2017 року - 7,70; березні-травні 2017 року - 11,80; червні-серпні 2017 року - 16; вересні-жовтні 2017 - 19,60.

Тому місяцем, з якого починається виплата індексації, є червень 2016 року, оскільки цей місяць слідує за базовим після опублікування індексу споживчих цін перевищення встановленого порогу для нарахування індексації.

Отже, загальна сума індексації, яка не виплачена відповідачем позивачу становить 3179,13 грн (по 73,95 грн. (червень-листопад 2016 року) + по 150,40 грн. (грудень 2016 - лютий 2017 року) + по 217,60 грн. (березень, квітень 2017 року) + 229,02 грн. (травень 2017 року) + по 299,75 грн. (червень-серпень 2017 року) + по 360,38 грн. (вересень-жовтень 2017 року).

З огляду на зазначене, суд, враховуючи вірно визначений позивачем період, за який виникла заборгованість, дійшов висновку про необхідність задовольнити зазначену позовну вимогу, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 01.11.2019 в розмірі 3179,13 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості з індексації грошового забезпечення є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Також, позивачем разом із позовними вимогами було заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги №16/12/2020/28 від 16.12.2020, укладений з адвокатським бюро "Юлії Крат" та акт здачі-приймання наданої правової (правничої) допомоги від 01.03.2021 №1 до договору про надання правової допомоги №16/12/2020/28 від 16.12.2020.

Представником позивача в додатковій угоді №1 до договіру про надання правової допомоги №16/12/2020/28 від 16.12.2020, зазначено, що адвокатом надано позивачу послуги (правову допомогу) у справі, а саме: складання і направлення адвокатських запитів, збір інформації та документів, надання консультації - 1000 грн, формування правової позиції, підготовка стратегії захисту та узгодження з клієнтом, складання, оформлення та подання позовної заяви - 3000,00 грн.

Відповідно по п. 2 зазначеного акту, грошові кошти, визначені у п. 1 цього акту, мають бути перераховані на користь адвокатського бюро згідно з умовами договору. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 3 днів з моменту набуття законної сили рішенням у справі та отримання рахунка.

Отже, на даний час, матеріали справи не містять доказів фактично сплачених грошових коштів за надання професійної правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п.1, 2, 6 ч.1 та ч.2 ст.19 Закону №5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п.6 ст.1 Закону №5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ст.1 Закону №5076).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до положень частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи із положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і приходить до висновку, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, не потребувало значного часу, такі послуги не є послугами значного обсягу, через що заявлена сума винагороди є неспівмірною.

Таким чином, з огляду на те, що на підтвердження виконання робіт на підставі договору про надання правової допомоги №16/12/2020/28 від 16.12.2020 позивачем та представником позивача до матеріалів справи, було надано акт здачі-приймання наданої правової (правничої) допомоги від 01.03.2021 №1 до договору про надання правової допомоги №16/12/2020/28 від 16.12.2020, але сума, яка в ньому визазначена є неспівмірною зі складністю даної справи та є завищеною, суд доходить висновку відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) про стягнення невиплаченого грошового забезпечення, заборгованості з індексації - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за несення служби в нічний час за період з січня 2016 по лютий 2018 роки в розмірі 6888,00 грн.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в розмірі 6888 грн 00 коп. (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 00 коп.).

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.11.2017 в розмірі 3179 грн 13 коп. (три тисячі сто сімдесят дев`ять гривень 13 коп.);

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн 00 коп. (дві тисячі гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова