Ухвала суду № 97037810, 19.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

справа №520/6814/21

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питання повернення позову

19 травня 2021 р. м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини 9951 про: 1) визнання протиправними дії Військової частини 9951, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2020 року; 2) зобов`язання Військової частини 9951, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2020 року, з урахуванням проведених виплат, -

встановив:

Ухвалою суду від 21.04.2021р. позов було залишено без руху у зв`язку із зверненням особи до суду поза межами процесуального строку та необхідністю подання заяви про поновлення строків звернення до суду.

На виконання вимог згаданої ухвали суду заявником було надано заяву про поновлення строків звернення до суду, в якій вказано, що про здійснення розрахунку компенсації вартості неотриманого речового майна за цінами станом на дату виникнення права на речове майно, він дізнався з листа відповідача від 18.03.2021 року №703/Л-11/2687 та з доданих до нього документів, який отримав поштою 23.03.2021 року. Заявником зазначено, що до цього часу він не знав про неправильне нарахування відповідачем компенсації вартості речового майна та про що йому також не повідомлялось.

Вирішуючи питання реальності усунення заявником недоліків в оформленні позову, суддя виходить з таких підстав та мотивів.

Частиною 1 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до ч.5 ст.121 КАС України у відносинах із проходження публічної служби строк звернення до суду складає один місяць.

При цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

У разі подання позову поза межами відповідного строку заявник у силу ч.6 ст.161 КАС України повинен подати процесуальний документ у вигляді заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

За викладеними у позові твердженнями заявника він проходив військову публічну службу та був звільнений - 02.06.2020р.

Спірні відносини склались з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2020 року.

До суду заявник звернувся лише 19.04.2021р., шляхом надсилання позову поштою.

В заяві про поновлення строку звернення до суду, заявник посилається на те, що про неправильний розрахунок він дізнався з листа відповідача від 18.03.2021 року №703/Л-11/2687 та з доданих до нього документів, а до цього часу він не знав про неправильне нарахування компенсації вартості речового майна та про що йому також не повідомлялось.

Між тим, суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску та відсутності ознаки присікальності (преклюзивності).

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суддя не може визнати поважними, оскільки не обізнаність щодо неправильного нарахування компенсації вартості речового майна при остаточному розрахунку при звільненні не є тією обставиною, яка є об`єктивно непереборною та не залежить від волевиявлення особи.

У своїй заяві позивач сам зазначає про нарахування 15.06.2020 року та 23.07.2020 року заробітної плати після його звільнення.

Проте, до відповідача з приводу нарахування компенсації вартості речового майна позивач звернувся лише в березні 2021 року, майже через 8 місяців після проведення з ним остаточного розрахунку при звільненні.

При цьому, позивачем не надано до суду жодних доказів того, що ж йому перешкоджало звернутися до відповідача з зазначеного питання протягом цих 8 місяців після звільнення.

Інших належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, до суду не надано.

Згідно ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що подана позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 122, 123, 161, 169, 170, 241-243, 248. 256, 295 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Заяву про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позов - повернути заявникові.

Роз`яснити, що повернення позову не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили негайно після підписання.

Суддя О.В. Старосєльцева