Рішення № 97037705, 20.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/937/21

20 травня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, в якому просив:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" протиправними та скасувати відповідне рішення

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи з листопада 1985 року по червень 1991 року в ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська"), з серпня 1993 року по липень 1999 року в С/Г ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська"), з 03.09.1981 по 19.12.1981 в Хоростківському цукровому заводі "Комсомолець", з 25.01.1982 по 03.04.1984 у ВАТ "Хоростківський комбінат хлібопродуктів";

призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - 13.08.2020.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач 27.05.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком після досягнення 60 літнього віку, подавши необхідні документи. Однак, відповідач своїм рішенням, оформленим листом №1900-0321-8/18421 від 03.11.2021, посилаючись на відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії, оскільки трудова книжка не містить відповідних необхідних записів, а в архівних довідках підприємства прізвище позивача не відповідає його паспортним даним. Позивач вважає відмову відповідача у призначенні пенсії протиправною, оскільки неправильне зазначення прізвища позивача в довідках та виписках не повинно слугувати підставою для відмови, адже в спірні періоди він працював і стаж повинен бути йому зарахований. Таким чином, позивач вважає, що у відповідача не було законних підстав для відмови у призначенні йому пенсії за віком.

Ухвалою суду від 09.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області 22.03.2021 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки інформація, зазначена в архівних довідках про роботу позивача не відповідає паспортним даним позивача. На думку відповідача, на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком стаж позивача необхідний для призначення пенсії, не підтверджений належними документами, а тому, підстави для призначення пенсії відсутні.

Позивач подав до суду 30.03.2021 відповідь на відзив, в якому підтримав свою позицію, висловлену в позовній заяві.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи наведене, а також норми частини 9 статті 205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 21.11.1998 Гусятинським РВ УМВС України в Тернопільській області.

Позивач 27.05.2020 та 13.08.2020 звернувся в Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявами про призначення пенсії за віком.

Листом №1900-0321-8/18421 від 03.11.2020 відповідач відмовив позивачу у зарахуванні до загального стажу періоду його роботи, оскільки трудова книжка не містить відповідних необхідних записів, а в архівних довідках підприємства прізвище позивача не відповідає його паспортним даним (аркуш справи 7-9).

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, відповідно до Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Згідно із пунктом "а" статті 3 Закону №1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

При цьому, статтею 56 Закону №1788-XII до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Суд звертає увагу на те, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Проаналізувавши зазначені норми законодавства, можна дійти до висновку, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності трудового стажу не менше 26 років 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст.44 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1 (далі Порядок № 22-1).

Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

За приписами пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Статтею 82 Закону №1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , досяг віку 60 років, а тому, право на призначення пенсії за віком у позивача виникло за наявності страхового стажу не менше 26 років.

Відповідач, відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, посилався на відсутність страхового стажу, оскільки зарахувати до страхового стажу періоди роботи за 1982-1991, 1993-1999 С/Г ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська") підстав нема, через те, що в документах архівного фонду підприємства по батькові не зазначене та прізвище вказано " ОСОБА_2 ", що не відповідає паспортним даним. Щодо періодів роботи позивача з 03.09.1981 по 19.12.1981 в Хоростківському цукровому заводі "Комсомолець", з 25.01.1982 по 03.04.1984 у ВАТ "Хоростківський комбінат хлібопродуктів" відповідач як підставу відмови зазначив, що в документах архівного фонду підприємств прізвище позивача вказано " ОСОБА_2 ", що не відповідає паспортним даним.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , виданої 26.08.1981 (аркуші справи 12-13), судом встановлено наступні відомості про трудову діяльність позивача у спірні періоди:

03.09.1981 - прийнятий вантажником в цукровий склад на сезон (наказ №382-п від 02.09.1981) та 19.12.1982 звільнений з роботи (наказ №575-п від 17.12.1981);

25.01.1982 - прийнятий на роботу в Хоростківський комбінат хлібопродуктів (наказ №10 від 25.01.1982) та 03.04.1984 звільнений з роботи (наказ №36 від 03.04.1984).

Вказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності до дати, завірені підписом та печаткою роботодавця.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги Головним управлінням Пенсійного фонду.

Суд вважає за важливе в першу чергу звернути увагу на те, що відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Окрім цього, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Щодо спірних періодів роботи позивача з листопада 1985 року по червень 1991 року в ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська"), з серпня 1993 року по липень 1999 року в С/Г ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська") суд зазначає наступне.

Як випливає з архівних виписок №81 від 29.01.2020, №82 від 29.01.2020 та №83 від 29.01.2020 у документах архівного фонду ТОВ "Оришківське " с. Оришківці Гусятинського району містяться відомості про роботу позивача в колгоспі "Маяк", селянській спілці "Оришківська", ТОВ "Оришківське" за періоди з листопада 1985 по червень 1991, з серпня 1993 року по липень 1999 року. Також, в книгах обліку по оплаті праці міститься інформація щодо нарахування позивачу заробітної плати протягом спірних періодів роботи.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".

Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише в разі її відсутності, відсутності в трудовій книжці відповідних записів або в разі якщо в ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи для підтвердження трудового стажу враховуються інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд критично оцінює доводи відповідача, що в архівних довідках підприємства прізвище позивача не відповідає його паспортним даним, зокрема, зазначено " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_3 ", а також, не вказано по батькові.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки або інших бухгалтерських/кадрових документів. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці або бухгалтерських/кадрових документах.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або бухгалтерських/кадрових документах.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки, в тому числі, зазначення даних в архівних довідках покладається на підприємство, відтак, неточності в зазначенні прізвища позивача не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктам 18 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Тобто підтвердження трудового стажу на підставі показів свідків можливо у випадку відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості їх одержання.

Таким чином, якщо поданих позивачем разом із заявою при призначення пенсії від документів було не достатньо, то відповідач мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку для з`ясування вказаних обставини, повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково, в тому числі запропонувати йому надати інформацію щодо щонайменше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Така позиція суду узгоджується також з висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться письмові показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які працювали з позивачем в спірні періоди у ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська"), які згідно відомостей трудових книжок теж працювали з позивачем в спірні періоди. Справжність підпису свідків на показах завірені старостою села Оришківці Копичинецької міської ради Чортківського району 14.05.2021.

Свідки підтвердили, що ОСОБА_1 працював у ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська") з листопада 1985 року по червень 1991 року та з серпня 1993 року по липень 1999 року.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Таким чином, суд приходить до висновку відмова відповідача щодо зарахування спірних періодів є протиправною, з огляду на те, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірні періоди, та є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.

А тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу роботи позивача, у зв`язку з чим загальний розмір страхового стажу позивача становить більш ніж 26 років, що достатньо для призначення пенсії за віком.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд вважає, що достатнім, необхідним та ефективним в даному випадку є: визнати протиправною і скасувати відмову відповідача у зарахуванні спірних періодів роботи; зобов`язати відповідача зарахувати до трудового стажу позивачу спірні періоди роботи, та призначити пенсію за віком з 13.08.2020.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи зазначені норми, суд вважає, що позивачу слід призначити пенсію з дня звернення за пенсією - з 13.08.2020.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 25.02.2021 №5 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 03.11.2020 №1900-0321-8/18421, про зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з листопада 1985 року по червень 1991 року в ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська"), з серпня 1993 року по липень 1999 року в С/Г ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська"), з 03.09.1981 по 19.12.1981 в Хоростківському цукровому заводі "Комсомолець", з 25.01.1982 по 03.04.1984 у ВАТ "Хоростківський комбінат хлібопродуктів".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з листопада 1985 року по червень 1991 року в ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська"), з серпня 1993 року по липень 1999 року в С/Г ТОВ "Оришківське" (колгосп "Маяк", селянська спілка "Оришківська"), з 03.09.1981 по 19.12.1981 в Хоростківському цукровому заводі "Комсомолець", з 25.01.1982 по 03.04.1984 у ВАТ "Хоростківський комбінат хлібопродуктів" та призначити пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 13.08.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: с. Оришківці,Гусятинський район, Тернопільська область,48272 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.