Рішення № 97037632, 20.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1909/21

20 травня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170806259 від 12 січня 2021 року в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі частини 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" з розрахунку 60 відсотків від суми місячної заробітної плати, яка визначена довідкою Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13.10.2020 із встановленням обмеження максимального розміру її виплати;

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №778-696/Н-02/8-1900/21 від 26 лютого 2021 року про відмову здійснити позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії із розміру 80 відсотків від заробітної плати, яка визначена довідкою Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13.10.2020 та встановлення обмеження максимального розміру пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з розрахунку 80 відсотків від суми місячної заробітної плати, яка визначена довідкою Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13.10.2020 та складає 68861,22 грн без обмеження її максимального розміру виплати, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 06.09.2012 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області і отримував пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 у розмірі 80 відсотків від суми середньомісячного заробітку. 18 грудня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років, у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 до якої додав довідку Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13 жовтня 2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій за посадою, яку обіймав позивач. Однак, при здійсненні перерахунку відповідач обмежив максимальний розмір встановленої пенсійної виплати позивача, що на його думку суперечить вимогам п. п. 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України № 911-VIII від 24 грудня 2015 та частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Ухвалою судді від 16.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 07.05.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 1769,00 грн, відповідно, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що у зв`язку з прийняттям Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач з 06.09.2012 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує пенсію за вислугою років, яка призначена відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 10.12.2012, аркуш справи 22).

13.10.2020 Тернопільською обласною прокуратурою на виконання Рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 видано позивачу довідку №139 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу у складі управління прокуратури області (аркуш справи 16).

Позивач 16.12.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою встановленого Порядком №22-1 зразка про перерахунок пенсії за вислугою років. До вказаної заяви було додано оригінал довідки Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13 жовтня 2020 року (аркуш справи 15).

Рішенням від 12.01.2021 №961170806259 здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2020 відповідно до Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 60% від місячного заробітку та застосовано обмеження максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. (аркуш справи 17).

На звернення позивача від 11.02.2021 відповідач листом від 26.02.2021 №778-696/Н-02/8-1900/21 повідомив, що при обчисленні розміру його пенсії було враховано заробітну плату за вересень 2020 року в сумі 68861,22 грн в розмірі 60% і його пенсійна виплата обмежена визначеним законодавством максимальним розміром та становить з 01.10.2020 – 17120,00 грн, з 01.12.2020 – 17690,00 грн (аркуші справи 18-19).

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 року визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ від 8 липня 2011 року внесено зміни в статтю 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу - 10.12.2012) пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне

пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

З урахуванням стажу роботи в органах прокуратури позивачу первісно було призначено пенсію у розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати.

У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивача пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної їй пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, застосувавши відсоток - 60 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 80 процентів від грошового утримання.

Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 60 відсотків, а не 80 відсотків від заробітної плати, відповідач діяв протиправно.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у постановах від 3 травня 2018 року у справі № 308/11498/16-а, 10 квітня 2019 року у справі №310/6638/16-а.

Щодо вимоги позивача в частині здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугою років без обмеження її максимального розміру суд зазначає наступне.

Згідно з ч.18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу - 06.09.2012) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-ХІІ.

Разом з тим, з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року№1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється статтею 86 Закону №1697-VII, якою передбачено (як у редакції від 14 жовтня 2014 року, так і у чинній редакції), що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Крім цього, відповідно до ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" №3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ) від 8 липня 2011 року (набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання, призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" (1789-12), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказані положення Закону №3668-VІ залишились незмінними і по даний час.

Таким чином, станом на час призначення пенсії позивачу (06.09.2012), і в подальшому, діяли положення законодавства (з 01.10.2011), якими обмежувався максимальний розмір його пенсії.

Вказані норми не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Отже, на момент проведення перерахунку пенсії позивачу, наведеними положеннями встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.

З огляду на зазначене, при перерахунку пенсії позивача з 01.10.2020 пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру пенсії, встановлене наведеними нормативно-правовими актами.

А тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати призначеної пенсії за вислугою років без обмеження її максимального розміру.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 24 липня 2018 року у справі № 554/10456/16-а, 28 жовтня 2020 року у справі № 686/2428/16-а.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Також слід зазначити, що у позовній заяві позивач посилається на ч.4 ст.78 КАС України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема, зазначає, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.07.2016 у справі №607/6768/16-а вирішено, серед іншого:

- Зобов`язати Тернопільське об`єднане Управління пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з місячного (чинного) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Тернопільської області №85 від 17.05.2016 року в розмірі 80 % від суми заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Разом з тим, правовідносини у справі №607/6768/16-а хоч і є подібними, але стосуються перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 на підставі довідки №85 від 17.05.2016.

В даній ж справі (№500/1909/21) правовідносини стосуються перерахунку пенсії позивача з 01.10.2020 на підставі довідки Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13.10.2020.

Крім цього, беззаперечним є факт, що Закон України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" №3668-VІ набрав чинності 01.10.2011, а пенсія позивачу призначена 06.09.2012, тобто, в період дії положень статті 2 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру призначених (перерахованих) пенсій десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме:

- Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170806259 від 12 січня 2021 року в частині призначення позивачу пенсії за вислугою років на підставі частини 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" з розрахунку 60 відсотків від суми місячної заробітної плати, яка визначена довідкою Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13.10.2020.

- Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області викладене в листі №778-696/Н-02/8-1900/21 від 26 лютого 2021 року в частині відмови здійснити позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії із розміру 80 відсотків від заробітної плати, яка визначена довідкою Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13.10.2020.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок призначеної пенсії за вислугою років позивачу з розрахунку 80 відсотків від суми місячної заробітної плати, яка визначена довідкою Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13.10.2020.

- В задоволенні позовних вимог в частині перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 454,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №0.0.2087064956.1 від 14.04.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170806259 від 12 січня 2021 року в частині перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі частини 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" з розрахунку 60 відсотків від суми місячної заробітної плати, яка визначена довідкою Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13.10.2020.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області викладене в листі №778-696/Н-02/8-1900/21 від 26 лютого 2021 року в частині відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії із розміру 80 відсотків від заробітної плати, яка визначена довідкою Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13.10.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок призначеної пенсії за вислугою років ОСОБА_1 з розрахунку 80 відсотків від суми місячної заробітної плати, яка визначена довідкою Тернопільської обласної прокуратури №139 від 13.10.2020.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.