Рішення № 97036788, 19.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/572/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина 2250), Військова частина 4114 Національної гвардії України про зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Національної гвардії України, Західного територіального управління Національної гвардії України (військова частина 2250), Військова частина 4114 Національної гвардії України. Позивач просить суд:

- зобов`язати Головне управління Національної гвардії України розрахувати станом на 01.01.2020 закупівельну вартість предметів речового майна “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий”, і довести цю інформацію до відома військової частини 4114 Національної гвардії України;

- зобов`язати військову частину 4114 Національної гвардії України видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, щодо предметів речового майна, право на отримання яких набув останній: “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий”;

-зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі, визначеній військовою частиною 4114 Національної гвардії України в довідці про вартість речового майна, що належить до видачі, щодо предметів речового майна, право на яких набув останній : “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий”;

-зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 26557,60 грн;

-зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі, визначеному судом за результатами вирішення спору про розмір грошової компенсації за неотримане речове майно, по день ухвалення рішення судом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за час проходження військової служби в Збройних Силах України позивач не отримував належним чином необхідне йому речове майно. В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 “Про затвердження порядку виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно” відповідач не розрахувався з позивачем повністю за не отримане речове майно, відповідно має право на доплату грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 26557,60 грн. Однак порівнявши довідку №175 від 04.05.2020 року та довідку №2 від 17.07.2020 було встановлено, що військовою частиною 4114 було протиправно не донараховано речове майно (яке не отримував позивач під час проходження служби та на яке має право отримати грошову компенсацію), за таких підстав позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 02.03.2021 відкрито прощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач - Західне територіальне управління Національної гвардії України у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що 26.12.2019 командувачем Національної гвардії України видано наказ №736 “Про затвердження Інструкції про порядок складання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, та довідку розрахунок на утримання вартості речового майна” у відповідності до якої військовою частиною 4114 було здійснено перерахунок грошової компенсації за неотримане речове майно із дотриманням вимог вказаного розпорядження, сума компенсації становить 32289,20 грн отримана Позивачем 16.09.2020 згідно платіжного доручення №1882.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку то відповідач зазначає, що на військовослужбовців законодавство про працю не поширюється.

Відповідач - Військова частина 4114 Національної гвардії України подала відзив на адміністративний позов. Зазначає, що 26.12.2019 командувачем Національної гвардії України видано наказ №736 “Про затвердження Інструкції про порядок складання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, та довідку розрахунок на утримання вартості речового майна” у відповідності до якої військовою частиною 4114 було здійснено перерахунок грошової компенсації за неотримане речове майно із дотриманням вимог вказаного розпорядження, сума компенсації становить 32289,20 грн отримана Позивачем 16.09.2020 згідно платіжного доручення №1882. Довідка розрахунок на утримання вартості речового майна видана у відповідності до вимог Інструкції про порядок складання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, та довідку розрахунок на утримання вартості речового майна у зв`язку з чим протиправним дій з боку Військової частини 4114 по відношенню до позивача не вчиняли. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповіді на відзив на позовну заяву від позивача та/або його представника суду не надходив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач проходила дійсну військову службу за контрактом у лавах Національної гвардії України.

Наказом начальника Західного територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) від 12.05.2020 №108 підполковника ОСОБА_1 , звільнено наказом командувача Національної гвардії України (по особовому складу) від 29.04.2020 № 79 з військової служби у запас за підпунктом “б” п.2 ч.5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з 12 травня 2020 року.

Відповідач надав довідку №175 від 04.05.2020 “Про вартість речового майна, що належить до видачі підполковника ОСОБА_1 ” на суму 32 289,20 грн.

Позивачу 16.09.2020 згідно платіжного доручення №1882 здійснено нарахування речового майна в сумі 31 804,86 грн.

Не погоджуючись із зазначеною у Довідці № 175 від 04.05.2020 року кількістю недоотриманого речового майна, від імені позивача Військовою частиною 4114 був направлений адвокатський запит від 03.06.2020 року за № 2 з вимогою надати довідку про вартість речового майна за період : з березня 2000 по лютий 2002 – на підставі наказу МВС України від 03.09.1997 №586 “Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України “Про форму одягу осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ” від 20.08.1997 №925; з лютого 2002 по серпня 2012 – на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.02.2002 №148 “Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України “Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб складу податкової поліції” від 17.11.2001 №1515 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29.12.1997 №916 “Про затвердження Положення про забезпечення речовим майном у системі Міністерства внутрішніх справ України”; з серпня 2012 по липень 2017 – на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1444 “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час”; з липня 2017 – на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475 “Про речове забезпечення Національної гвардії України”.

Листом від 10.06.2020 №50/14/33-720 військова частина 4114 надала інформацію, що особи, які проходили службу з 2000 до 2019 підпадали під наступні норми: №586 від березня 2000 до лютого 2002, №148 від лютого 2002 до серпня 2012, постанова КМУ 1444 від серпня 2012 до липня 2017, наказ №475 з липня 2017 нарахування проводилось згідно вказаних норм з моменту права виникнення носіння військової форми одягу по цінам , які надавало ГУ НГУ на кожен рік і на кожну норму. У 2019 році на певні предмети речового майна ціни були відсутні тому посадовими особами брались до уваги ціни, які були дійсні в попередньому році. Відповідно до телеграми №27/27/3-7676 від 23.10.2019, яка надійшла до військової частини було визначено, що предмети по яким не визначено ціну, такі не враховувати у довідку розрахунок. Також відповідно до наказу командувача Національної гвардії України №736 від 26.12.2016 вказано, що ціни попередніх років не використовувати і вважати не дійсними для нарахування грошової компенсації. У зв`язку чим не має можливості провести запитуваний розрахунок з урахуванням попередніх норм.

Також 08.07.2020 представник позивача звернувся із запитом від 08.07.2020 №2 до військової частини 4114 про надання довідки з інформацією про місяць і рік виникнення у ОСОБА_1 права на отримання відповідних предметів речового майна за весь час служби і кількість таких предметів без їх вартості.

Листом від 15.07.2020 №50/14/33-865 військова частина 4114 надала довідку №2 від 17.07.2020 щодо неотриманого речового майна за період служби до звільнення в запас згідно норм забезпечення ОСОБА_1 ..

04 серпня 2020 представник позивача звернувся із запитом до Головного управління Національної гвардії України про надання довідки про закупівельну вартість станом на 01.01.2020 усіх предметів речового майна, перелічених у наданій у відповідь на адвокатський запит довідці №2 щодо неотриманого речового майна за період служби до звільнення в запас згідно норм забезпечення від 17.07.2020.

Листом від 17.08.2020 №27/27/3-П-205-А3 Головне управління національної гвардії України повідомило представника позивача, що для нарахування грошової компенсації вартості за неотримане речове майно ОСОБА_1 застосовувались закупівельні ціни станом на 01.01.2020. Перелік предметів речового майна та їх закупівельні ціни наведене у додатку. Закупівля решти предметів речового майна перелічених у запиті, військовими частинами Національної гвардії України у відповідних роках не проводилась, ціни на зазначені предмети відсутні.

Позивач вважає, що грошову компенсацію за неотримане речове майно йому нараховано і виплачено не у повному розмірі, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалося вище, згідно довідки №175 від 04.05.2020 “Про вартість речового майна, що належить до видачі підполковника ОСОБА_1 ” на суму 32 289,20 грн позивач отримав компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 31804,86 грн., що не заперечується сторонами.

Вартість речового майна (за одиницю), яке повинна компенсувати позивачу Військова частина 4114 визначає ГУ Нацгвардії на початку кожного календарного року станом на 01 січня року.

Частиною другою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року (далі - Закон № 2011-XII), було передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Відповідно до статті 2 Закону України від 17 лютого 2000 року №1459-ІІІ “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.

Законом України від 03 листопада 2006 року №328-V “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб” статтю 9 Закону №2011-ХІІ викладено в новій редакції, а також цей Закон доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

При цьому положення частини другої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.

Пункт 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 (далі - Положення № 1444) передбачав, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно, виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Вищевказане Положення № 1444 втратило чинність 04 березня 2016 року.

За змістом статті 9-1 Закону № 2011-XII в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наведеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 16 березня 2016 року № 178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).

Пунктами 2, 3 Порядку № 178, визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

За приписами пункту 5 Порядку № 178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232 (далі -Інструкція № 232), встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку № 178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Відповідно до абзаців першого, третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, в редакції чинній на момент звільнення позивача з військової служби (далі - Положення № 1153/2008), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Аналіз норм статті 9-1 Закону № 2011-XII, абзаців першого, третього пункту 242 Положення № 1153/2008, а також пунктів 2, 3 Порядку № 178, в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби свідчить, що позивач має право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна при звільненні з військової служби.

При цьому суд зауважує, що механізм реалізації військовослужбовцями гарантованого їм частиною першою статті 9-1 Закону №2011-XII права Кабінетом Міністрів України був визначений лише з набранням чинності 22 березня 2016 року постанови від 16 березня 2016 року № 178.

Гарантоване статтею 9-1 Закону №2011-XII право військовослужбовця на отримання речового майна або компенсації його вартості є майновим правом, яке підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначалося вище, згідно довідки №175 від 04.05.2020 “Про вартість речового майна, що належить до видачі підполковника ОСОБА_1 ” йому нараховано 32 289,20 грн. Позивачу виплачену вказану компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 32 289,20 грн. з відрахуванням податків та зборів, що не заперечується сторонами. Нарахування цієї компенсації проведено відповідачем за цінами минулих років на предмети речового майна.

Проте застосування закупівельних цін за минулі роки на речове майно при виплаті позивачу грошової компенсації замість належного до видачі речового майна є таким, що не відповідає вимогам пункту 5 Порядку №178, яким визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.

Указаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 28 січня 2021 року у справі №520/1190/2020, від 17 березня 2020 року у справі №815/5826/16, від 23 серпня 2019 року у справі №2040/7697/18 та від 14 листопада 2018 року у справі №809/1488/16.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату, а саме 2020 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Національної гвардії України, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2020 року, та як наслідок наявність підстав для зобов`язання Головного управління Національної гвардії України розрахувати станом на 01 січня 2020 закупівельну вартість предметів речового майна “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий” та довести даний розрахунок до відома військову частину 4114 Національної гвардії України.

Оскільки судом встановлено протиправність дій, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2020 року, то відповідно підлягають до задоволенню вимога про зобов`язання військову частину 4114 Національної гвардії України видати ОСОБА_1 нову довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, щодо предметів речового майна: “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий” та зобов`язання Західне територіальне управління Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі, визначеній військовою частиною 4114 Національної гвардії України в довідці про вартість речового майна, що належить до видачі, щодо предметів речового майна, право на яких набув останній : “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий”, з урахуванням виплачених сум.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Західне територіальне управління Національної гвардії України нарахувати та виплати ОСОБА_1 доплати грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 26557,60 грн, то суд зазначає, що така задоволенню не підлягає з огляду на те, що розрахунки суми компенсації за неотримане речове майно здійснені позивачем самостійно. При цьому, позивач не володіє спеціальними знаннями у сфері фінансів та бухгалтерського обліку, з огляду на що суд не може взяти до уваги вказані розрахунки, тому позовні вимоги у частині зобов`язання нарахувати та виплатити конкретно визначеної суми 26557,60 грн., яка відповідачем не нарахована, задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання західного територіального управління Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі, визначеному судом за результатами вирішення спору про розмір грошової компенсації за неотримане речове майно, по день ухвалення рішення судом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В силу ч. 1-2 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Судом встановлено, що фактичної виплати позивачу суми грошової компенсації за не отримане речове майно не відбулося, що стало причиною виникнення спору між сторонами у справі.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі № 810/451/17 та від 26 лютого 2020 року в справі № 821/1083/17 викладена правова позиція відповідно до якої під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно з ч. 2 статті 117 КЗпП України, як зауважила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 травня 2020 року в справі № 810/451/17, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У постанові від 13 травня 2020 року в справі № 810/451/17 Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП України, якою передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Підсумовуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду в постанові в справі № 810/451/17 зауважила, що за змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Цими нормами на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настає відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України.

Таким чином, виходячи із системного тлумачення положень статей 116, 117 КЗпП України, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі № 4-рп/2012, а також правові позиції Великої Палати Верховного Суду, наведені вище, суд приходить до висновку, що з моменту звільнення у роботодавця виникає обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов`язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 КЗпП України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов`язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові) (висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 12.08.2020 в справі № 400/3151/19).

Відтак, лише на момент припинення вказаного правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог. При цьому, для того щоб права працівника на виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні вважалися порушеними закінченим складом правопорушення, суду необхідно встановити такі юридично значимі обставини як: 1) невиплата належних працівнику при звільненні сум; 2) проведення із ним остаточного розрахунку. Факт проведення остаточного розрахунку дасть можливість для встановлення обсягу порушених прав.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 4540,00 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягають стягненню судові витрати позивача в сумі 908,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Національної гвардії України розрахувати станом на 01 січня 2020 закупівельну вартість предметів речового майна ОСОБА_1 :“пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий” та довести даний розрахунок до відома військову частину 4114 Національної гвардії України.

Зобов`язати військову частину 4114 Національної гвардії України видати ОСОБА_1 нову довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, щодо предметів речового майна : “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий”.

Зобов`язати Західне територіальне управління Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі, визначеній військовою частиною 4114 Національної гвардії України в довідці про вартість речового майна, що належить до видачі, щодо предметів речового майна, право на яких набув ОСОБА_1 : “пальто зимове”, “плащ демісезонний”, “куртка і штани”, “штани”, “джемпер”, “кашне”, “рукавиці трикотажні”, “шкарпетки літні”, “шкарпетки зимові”, “панама літня”, “штани костюма літнього”, “костюм-утеплювач”, “рукавиці зимові”, “термобілизна”, “черевики з високими берцями зимові”, “плащ із плащової тканини”, “светр”, “сумка польова”, “кашкет парадно-вихідний”, “кашкет повсякденний”, “мундир парадно-вихідний”, “кітель повсякденний”, “куртка повсякденна літня”, “брюки парадно-вихідні”, “брюки повсякденні”, “галстук чорного кольору”, “ремінь шкіряний для поясного спорядження”, “ремінь парадний”, “аксельбант”, “шапка з овчини”, “костюм (куртка і штани) польовий”, “ремінь поясний з натуральної шкіри”, “шарф-труба літній”, “шарф-труба зимовий”, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-А; ЄДРПОУ: 08803498) судові витрати у виді судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Західного територіального управління Національної гвардії України (79026, м. Львів, вул. Стрийська,146; ЄДРПОУ: 25575767) судові витрати у виді судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини 4114 Національної гвардії України (79026, м. Львів, вул. Стрийська,146; ЄДРПОУ: 14323385) судові витрати у виді судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гулкевич І.З.