Рішення № 97036754, 20.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1508/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому, згідно заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134550010787 від 09.12.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону № 1788;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. “е” ст. 55 Закону № 1788, з 01.12.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статі 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з підстав відсутності спеціального стажу роботи. Вважає таку відмову протиправною, оскільки Конституційним Судом України 04.06.2019 ухвалено рішення № 2-р/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII. Зазначає, що на час звернення до відповідача було передбачено право на пенсію за вислугу років при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що згідно поданих документів загальний (страховий) стаж ОСОБА_1 становить 25 років 5 місяці 22 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років робітникам локомотивних бригад та окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень, забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

01.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії відповідно до статі 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

09.12.2020 рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 134550010787, позивачу відмловлено у призначенні пенсії. В обгрунтуванння прийнятого рішення, вказано, що пунктом 2-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» збережено право на пенсію за вислугу років робітникам локомотивних бригад та окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень, забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах, якщо вони на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», тобто на 11.10.2017, мають вислугу років та страховий стаж, потрібні для призначення такої пенсії. Список цих професій і посад затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583. У відповідності із зазначеним Списком право на пенсію за вислугу років мають зокрема машиністи і помічники машиністів електропоїздів (секцій). Скористатися правом дострокового виходу на пенсію можуть чоловіки,? після досягнення 55 років, за наявності на 11.10.2017 страхового стажу - 26 років 6 місяців, враховуючи не менш ніж 12 років 6 місяців за спеціальністю.

Спеціальний стаж роботи визначається за записами у трудовій книжці та довідкою, виданою підприємством, на якому працювала особа, що звертається за пенсією, чи його правонаступником. У довідці зазначається характер виконуваної роботи та належність професії до професій, передбачених Списком № 583.

До спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788 зараховано наступні періоди роботи: з 19.07.1984 по 19.11.1985, з 04.02.1988 по 19.10.1995, з 05.04.1996 по 06.02.1997 та з 01.12.1999 по 20.04.2007. Спеціальний стаж роботи, який дає право ОСОБА_1 на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788, станом на 11.10.2017 становить 17 років 3 місяці 10 днів. Згідно поданих документів загальний (страховий) стаж ОСОБА_1 становить 25 років 5 місяці 22 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років робітникам локомотивних бригад та окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень, забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 134550010787 від 09.12.2020, звернуввся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

03 жовтня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, яким з 11.10.2017 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено пунктом 2-1.

Згідно п.2-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст.ст.52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, Законом № 2148-VІІІ також були внесені зміни і до пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-XII, після внесених яких вказаний пункт викладений у наступній редакції:

«До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії».

Згідно статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно статті 55 Закону № 1788-XII (в редакції, що діяла до внесення змін Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII) встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають:

а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи:

чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі;

Разом з тим, Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII) були внесені зміни у вказану статтю та встановлено:

право на пенсію за вислугу років мають: а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

04.06.2019 року Конституційним Судом України було ухвалено рішення № 2-р/2019, яким визнано неконституційними положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII зі змінами, внесеними Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII.

Конституційний Суд України, ухвалюючи вищезазначене рішення № 2-р/2019, вказав, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об`єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов`язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

Вказані норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 2-р/2019, тобто з 04.06.2019 року.

Отже, починаючи з 04.06.2019 року положення пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ діють в первісній редакції, чинній до внесення змін Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII.

Таким чином, на день звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (01.12.2020) із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно статті 55 Закону № 1788-ХІІ було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають:

а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи:чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

Як встановлено судом, рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 134550010787 від 09.12.2020, позивачу відмловлено у призначенні пенсії, оскільки до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788 зараховано наступні періоди роботи: з 19.07.1984 по 19.11.1985, з 04.02.1988 по 19.10.1995, з 05.04.1996 по 06.02.1997 та з 01.12.1999 по 20.04.2007. Спеціальний стаж роботи, який дає право ОСОБА_1 на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону № 1788, станом на 11.10.2017 становить 17 років 3 місяці 10 днів. Згідно поданих документів загальний (страховий) стаж ОСОБА_1 становить 25 років 5 місяці 22 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років робітникам локомотивних бригад та окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень, забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах.

Враховуючи вищевикладене, суд вказує, що відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, є безпідставною.

В силу вимог статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 зараховано наступні періоди роботи: з 19.07.1984 по 19.11.1985, з 04.02.1988 по 19.10.1995, з 05.04.1996 по 06.02.1997 та з 01.12.1999 по 20.04.2007 на посадах, що передбачені Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затверженим постановою КМ України від 12.10.1992 № 583.

Відтак, суд вказує, що на момент звернення до відповідача з заявою позивач мав право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, оскільки стаж позивача становить білише 25 років - 25 років 5 місяці 22 дні.

За встановлених обставин справи, суд вказує що рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 134550010787 від 09.12.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою належного способу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону № 1788, з 01.12.2020.

Суд вказує, що позивач просить виплачувати призначену пенсію. Проте, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасниї.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 134550010787 від 09.12.2020.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 01.12.2020.

4. Судовий збір в розмірі 908,00 стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 20.05.2021.

Суддя Костецький Н.В.