Рішення № 97036537, 20.05.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/4492/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості з грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – 531 025,92 грн, заборгованості з грошового забезпечення – 4 888,32 грн та одноразової грошової допомоги при звільненні – 109 987,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 р., залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020 р., у справі №П/811/4053/14 позивача поновлено на службі в ОВС. Наказом МВС від 22.06.2020 р. №471 о/с та наказом УМВС від 22.06.2020 р. №4 о/с на виконання рішення суду позивач поновлений на службі в ОВС з 29.10.2014 р. Наказом УМВС від 10.07.2020 р. №6 о/с позивач звільнений зі служби в ОВС з 10.07.2020 р. за п.65 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС. Представник позивача вказує, що позивач звільнений з ОВС з 28.10.2014 р. і поновлений на службі в ОВС 22.06.2020 р., тобто вимушений прогул тривав 5 років 7 місяців 25 днів, загальна кількість – 2 064 дні. Відповідно до довідки про доходи від 03.01.2020 р. №13/28/01-20 середньомісячне грошове забезпечення позивача становить 7 847,04 грн, а середньоденне – 257,28 грн. Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 531 025,92 грн. Також представник позивача зауважує, що позивач поновлений на службі 22.06.2020 р., а звільнений з 10.07.2020 р., однак за вказаний період позивачу не нараховувалося та не виплачувалося грошове забезпечення. Загальний розмір заборгованості з грошового забезпечення позивача за вказаний період становить 4 888,32 грн (19 х 257,28 грн). Окрім того, представник позивача наголошує на тому, що відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 109 987,92 грн (28 років х 7 856,28 грн х 50%) відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і п.10 постанови КМУ від 17.07.1993 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової військової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей».

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач позов не визнає (а.с.35-44). Представник відповідача вказує, що відповідно до п.3.5.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 31.12.2007 р. №499 особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнання звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік. Представник відповідача зазначає, що зарахування до вислуги років працівників міліції, які були поновлені на службі в органах внутрішніх справ та підлягають звільненню зі служби, здійснюється відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей». Цими актами визначено, що при призначенні пенсії працівникам міліції у тому числі і поновленим на службі, зарахуванню до вислуги років поряд з іншими періодами підлягає служба в органах внутрішніх справ України на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду. Вказані посади перебували в штатних розписах територіальних органів внутрішніх справ до моменту їх ліквідації (скорочення) тобто до 06.11.2015 р. Поновлений після 07.11.2015 р. працівник міліції на неіснуючій посаді не проходив та не міг проходити службу як особа начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також не міг виконувати службові обов`язки за посадою, оскільки 07.11.2015 р. Закон України «Про міліцію» втратив чинність, територіальні органи МВС України, які ліквідовані або передували/перебувають в процесі припинення не забезпечували та не забезпечують виконання визначених законом та посадовими інструкціями функцій, оскільки посади в цих органах скорочені. Відповідно до ст.111 ЦК України та наказу МВС України №1290 від 26.10.2015 р. «Про затвердження Порядку передачі-приймання справ у разі припинення територіального органу Міністерства внутрішніх справ України (підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, структурного підрозділу МВС та його територіальних органів) чи зміни його керівника», у членів ліквідаційної комісії відсутні повноваження щодо виплати грошового забезпечення. Представник відповідача наголошує на тому, що після поновлення ОСОБА_1 на посаді по дату звільнення позивач до роботи не приступав, будь-якої діяльності пов`язаної із виконанням обов`язків визначених посадовими інструкціями за посадою не здійснював. При звільненні з ОВС ОСОБА_1 , виплати не проводилися. Представник відповідача зазначає, що з метою забезпечення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, Головою ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області 27.07.2020 р. №1594/05/28-20 направлено службовий лист до Національної поліції України про потребу в коштах на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 для подальшого узагальнення та передачі до МВС України. Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу – начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в Кіровоградській області на 06 листопада 2015 року час вислуги для обрахунку виплати ОГД при звільненні становить – 23 роки 11 місяців 11 днів. Станом на 10 липня 2020 року ОСОБА_1 здійснено розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 88 624,41 грн (23 роки х 50% х 7 706,47). Окрім того, представник відповідача зауважив на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Позивачем подано відповідь на відзив у якій представником позивача зазначено, що відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1992 р. №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу. Представник позивача зауважує, що позов про поновлення на службі в ОВС розглядався більше одного року не з вини позивача, а тому середній заробіток підлягає стягненню за весь час вимушеного прогулу. На думку представника позивача, зменшення розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зменшенням вислуги років позивача є протиправним. Також представник позивача зазначив, що на професійну правничу допомогу позивач витратив 3 000,00 грн (а.с.60-66).

Представником відповідача подано заперечення у яких повторно викладено аргументи наведені у відзиві на позовну заяву (а.с.73-78).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.30).

18.11.2020 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.133).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 р. витребувано докази в Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (а.с.91).

Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.10.2014 р. №2253 о/с «По особовому складу» згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VII та пунктом 62 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу Управління МВС України в Кіровоградській області (а.с.8).

На виконання наказу МВС України від 28.10.2014 р. №2253 о/с наказом УМВС України в Кіровоградській області від 28.10.2014 р. №388 о/с «По особовому складу» згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VII та пунктом 62 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановленням на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу – начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в області, з 28 жовтня 2014 року. Вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становить 22 роки 11 місяців 03 дні, в пільговому обчисленні – 24 роки 09 місяців 02 дні (а.с.9).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 р. у справі №П/811/4053/14, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020 р. (а.с.18-24), адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №2253 о/с від 28.10.2014 року «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу Управління МВС України в Кіровоградські області; визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №388 о/с від 28.10.2014 року «По особовому складу» в частині звільнення з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу – начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в області; поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника штабу – начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області з 29.10.2014 року; У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.10-17).

У рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 р. у справі №П/811/4053/14 зазначено, що у позовній заяві позивач не заявляв вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зумовленого незаконним звільненням. Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України він має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (а.с.15-16).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2020 р. №471 о/с «Про особовий склад» на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, ухваленого у справі №П/811/4053/14, у частині, яка допущена до негайного виконання, поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника штабу – начальника відділу інспектування, організаційно-правової роботи та контролю штабу Управління МВС України в Кіровоградській області з 29 жовтня 2014 року (а.с.25).

Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 22.06.2020 р. №4 о/с «Про скасування наказу УМВС України в Кіровоградській області від 28.10.2014 р. №388 о/с у частині звільнення» на виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 р. по справі №П/811/4053/14 та наказу МВС від 22.06.2020 р. №471 о/с скасовано наказ УМВС України в Кіровоградській області від 28 жовтня 2014 року №288 о/с «По особовому складу» у частині звільнення з органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 ; поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника штабу – начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в Кіровоградській області (а.с.26, 53).

Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 10.07.2020 р. №6 о/с «По особовому складу» згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів МВС у відставку (із зняттям з військового обліку) за п.65 «б» (через хворобу) полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу – начальника відділу інспектування організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в Кіровоградській області, 10 липня 2020 року. Вислуга років в календарному обчисленні становить 23 роки 11 місяців 11 днів, у пільговому обчисленні – 25 років 09 місяців 10 днів (а.с.28, 57).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 р. у справі №340/3495/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 р. (а.с.85-88), адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії УМВС України в Кіровоградській області, щодо розрахунку ОСОБА_1 вислуги років у календарному обчислені по 06.11.2015; зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області скласти розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у календарному обчислені по 10.07.2020 – день звільнення з органів внутрішніх справ (а.с.82-84).

У рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 р. у справі №340/3495/20 судом зазначено, що період з 29.10.2014 р. по 21.06.2020 р. є вимушеним прогулом, а тому має бути зарахований до вислуги років ОСОБА_1 (а.с.83).

Окремою ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 р. у справі №340/3495/20 задоволено заяву ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії УМВС України в Кіровоградській області щодо неналежного виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 про зобов`язання УМВС України в Кіровоградській області скласти розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у календарному обчисленні по 10.07.2020 – день звільнення з органів внутрішніх справ; зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року в адміністративній справі №340/3495 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, шляхом розрахунку ОСОБА_1 вислуги років у календарному обчисленні 28 років 7 місяців 14 днів (а.с.89-90).

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.51 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету иіністрів УРСР від 29.07.1991 р. №114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

З огляду на зміст рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 р. у справі №П/811/4053/14 судом встановлено, що справа про поновлення ОСОБА_1 на роботі розглядалася більше одного року не з вини позивача, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає виплаті за увесь час вимушеного прогулу, тобто з 29 жовтня 2014 року по 21 червня 2020 року.

Посилання представника відповідача на п.3.5.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 31.12.2007 р. №499 (далі за текстом – Інструкція №499), як на підставу для виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не більше як за один рік, суд вважає необгрунтованим, оскільки Інструкція №499 втратила чинність 13.12.2016 р.

Окрім того, Інструкція №499 не врегульовувала питання визначення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Також суд враховує, що розрахунок грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу не можк бути здійснений на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 р. №988 і Порядку та умов виплати грошового забезпеченняполіцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. №260, оскільки зазначені нормативно-правові акти врегулюовують порядок та особливості виплати грошового забезпечення поліцейських, натомість позивач є полковником міліції та поновлений на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника штабу – начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області.

При визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу застосуванню підлягають положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 (далі за текстом – Порядок №100).

Викладене узгоджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.04.2020 р. у справі №822/880/16 (провадження №К/9901/17959/19, №К/9901/18047/19), від 25.07.2019 р. у справі №814/844/16 (провадження №К/9901/1756/17), від 11.03.2020 р. у справі №280/5328/18 (провадження №К/9901/30806/19).

Відповідно до довідки про доходи від 03.01.2020 р. №13/28/01-20 середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 7 847,04 грн, середньоденне грошове забезпечення становить 257,28 грн (а.с.28).

Згідно з довідкою про доходи від 30.10.2020 р. №2319/28/01-20 середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 7 706,44 грн, середньоденне грошове забезпечення становить 252,67 грн (а.с.48).

З огляду на розбіжності щодо розміру доходу позивача, за серпень 2014 року та вересень 2014 року, середнього грошового забезпечення і середньомісячного грошового забезпечення, вказаного у довідках від 03.01.2020 р. №13/28/01-20 та 30.10.2020 р. №2319/28/01-20, виданих ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 р. витребувано в Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області письмову інформацію щодо розбіжностей у розмірі доходу ОСОБА_1 за серпень 2014 року та вересень 2014 року, середнього грошового забезпечення і середньомісячного грошового забезпечення, вказаного у довідці від 03.01.2020 р. №13/28/01-20 та 30.10.2020 р. №2319/28/01-20, виданих ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області; довідку про розмір заробітку ОСОБА_1 за два місяці, що передували звільненню із зазначенням кількості робочих днів, відпрацьованих позивачем за вказаний період, а також завірені копії первинних документів відповідно до яких відображені показники у довідці про доходи (а.с.91).

На виконання вимог ухвали Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області направлено довідку про доходи ОСОБА_1 за останні 2 місяці служби та копію архівної відомості ОСОБА_1 за 2014 р. (а.с.95, 96). Також поінформовано суд, що у довідці від 03.01.2020 р. №13/28/01-20 допущено технічну помилку, тому для виправлення ситуації надана довідка від 30.10.2020 р. №2319/28/01-20 (а.с.94).

Судом встановлено, що довідка про доходи від 05.05.2021 р. №829/28/01-2021 за своїм змістом є ідентичною до довідки про доходи від 30.10.2020 р. №2319/28/01-20 (а.с.48, 95).

Відповідно до архіної відомості №1 за період: з січня 2014 р. по грудень 2014 р. встановлено, що ОСОБА_1 у серпні 2014 року нараховано 17 876,15 грн, у тому числі оклад – 1 210,00 грн, надбавку за сеціальне звання – 135,00 грн, надбавку за вислугу років – 470,75 грн, надбавку за ОВЗ – 907,88 грн, надбавку за таємність – 121,00 грн, надбавку ОРД – 605,00 грн, премію – 4 256,84 грн, індексацію – 131,54 грн, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб – 7 706,47 грн, матеріальну допомогу на оздоровлення – 2 331,67 грн; у вересні 2014 року нараховано 9 102,01 грн, у тогму числі: оклад – 1 210,00 грн, надбавку за сеціальне звання – 135,00 грн, надбавку за вислугу років – 470,75 грн, надбавку за ОВЗ – 907,88 грн, надбавку за таємність – 121,00 грн, надбавку ОРД – 605,00 грн, премію – 4 256,84 грн, індексацію – 149,81 грн (а.с.96).

Як встановлено судом, під час розрахунку середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 у довідці від 03.01.2020 р. №13/28/01-20 враховано оклад, надбавку за сеціальне звання, надбавку за вислугу років, надбавку за ОВЗ, надбавку за таємність, надбавку ОРД, премію та індексацію. Натомість, у довідках про доходи від 30.10.2020 р. №2319/28/01-20 та від 05.05.2021 р. №829/28/01-2021 при розрахунку середньомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 індексація не враховувалася.

У довідках про доходи ОСОБА_1 від 03.01.2020 р. №13/28/01-20, 30.10.2020 р. №2319/28/01-20 та від 05.05.2021 р. №829/28/01-2021 розрахунок середньоденного грошового забезпечення позивача проведений відповідачем на підставі положень Порядку №260, який не підлягає застосуванню у даному випадку, а тому такі довідки є неналежними доказами та не беруться судом до розгляду.

Згідно з пп.«л» п.1 Порядку №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку №100, у редакції чинній у періоді, за який стягується середній заробіток, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Пунктом 3 Порядку №100, у редакції чинній у періоді, за який стягується середній заробіток, встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з п.4 Порядку №100, у редакції чинній у періоді, за який стягується середній заробіток, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов`язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Відповідно до абз.2 ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Суд враховує, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, срямовваною на підтримання купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів. Індексації підлягають усі грошові доходи, які не мають разового характеру. При цьому індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер.

Таким чином, до виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати відносяться: основна заробітна плата, доплати і надбавки, премії, які мають постійний характер, винагорода за вислугу років та підсумками роботи за рік, індексація та виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток.

Пунктом 5 Порядку №100, у редакції чинній у періоді, за який стягується середній заробіток, визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом п.8 Порядку №100, у редакції чинній у періоді, за який стягується середній заробіток, встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період.

Отже, з урахуванням вимог Порядку №100 судом встановлено, що розмір середньомісячного заробітку ОСОБА_1 становить 7 847,15 грн (7 838,01 + 7 856,28 грн) : 2), розмір середньоденного заробітку – 356,69 грн (7 838,01 + 7 856,28 грн) : (20 + 22) (а.с.96).

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» від 04.09.2013 р. №9884/0/14-13/19 кількість робочих днів за період з 29 жовтня по 31 жовтня 2014 року становить 3 робочих дні, у листопаді 2014 року – 20 робочих днів, у грудні 2014 року – 23 робочих дні.

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» від 09.09.2014 р. №10196/0/14-14/13 кількість робочих днів у 2015 році становить 251 день.

З огляду на лист Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» від 20.07.2015 р. №10846/0/14-15/13 кількість робочих днів у 2016 році становить 251 день.

На підставі листа Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» від 05.08.2016 р. №11535/0/14-16/13 кількість робочих днів у 2017 році становить 249 днів.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» від 08.08.2018 р. №78/0/206-18 кількість робочих днів у 2019 році становить 250 днів.

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік» від 29.07.2019 р. №1133/0/206-19 кількість робочих днів у січні 2020 року становить 21 день, у лютому 2020 року – 20 днів, у березні 2020 року – 21 день, у квітні 2020 року – 21 день, у травні 2020 – 19 днів, з 01 червня по 21 червня 2020 року – 15 днів.

Також судом розраховано, що кількість робочих днів у 2018 році становила 250 днів.

Таким чином, за період з 29 жовтня 2014 року по 21 червня 2020 року кількість робочих днів становить 1414 (46 + 251 + 251 + 249 + 250 + 250 + 117).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що середній заробіток позивача за період з 29 жовтня 2014 року по 21 червня 2020 року становить 504 359,66 грн (1414 робочі дні х 356,69 грн), а тому зазначена сума підлягає стягненню з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 .

Стосовно позовної вимоги про стягнення заборгованості з грошового забезпечення, суд враховує наступне.

Після поновлення на посаді, у період з 22.06.2020 р. по 10.07.2020 р. ОСОБА_1 продовжив проходження служби в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника штабу – начальника відділу інспектування, організаційно-правової роботи та контролю штабу Управління МВС України в Кіровоградській області, однак за вказаний період, що сукупно становить 14 робочих днів, грошове забезпечення йому не виплачувалося.

Отже, з урахуванням положень Порядку №100, сума середнього заробітку за період з 22.06.2020 р. по 10.07.2020 р. становить 4 993,66 грн (14 робочих дні х 356,69 грн), а тому така сума підлягає стягненню з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 .

Відносно позовної вимоги про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1, 4 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах – на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Згідно з п.10 постанови Кабіиенту Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 р. №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У наказі УМВС України в Кіровоградській області від 10.07.2020 р. №6 о/с «По особовому складу» відповідно до якого ОСОБА_1 згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів МВС у відставку (із зняттям з військового обліку) за п.65 «б» (через хворобу) розраховано вислугу років у календарному обчисленні – 23 роки 11 місяців 11 днів (а.с.28, 57).

УМВС України в Кіровоградській області розраховано суму одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 у розмірі 88 624,41 грн, при цьому враховано календарну вислугу років 23 роки (а.с.49, зі зворотного боку).

Разом з тим, суд враховує, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 р. у справі №340/3495/20 зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області скласти розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у календарному обчислені по 10.07.2020 – день звільнення з органів внутрішніх справ (а.с.82-84).

Окремою ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 р. у справі №340/3495/20 зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року в адміністративній справі №340/3495 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, шляхом розрахунку ОСОБА_1 вислуги років у календарному обчисленні 28 років 7 місяців 14 днів (а.с.89-90).

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд вважає, що при розрахунку розміру одноразової грошової допомоги слід враховувати середньомісячний заробіток позивача 7 847,15 грн.

Отже, розмір одноразової грошової допомоги, який підлягав виплаті ОСОБА_1 при звільненні становить 109 860,10 грн (7 847,15 грн х 28 років х 50%).

Відповідно до платіжних доручень №96 від 25.11.2020 р. та №98 від 25.11.2020 р. встановлено, що ОСОБА_1 виплачено вихідну допомогу при звільненні у розмірі 88 624,41 грн, у тому числі 1 329,37 грн військового збору (а.с.100, 101).

Таким чином, на час розгляду справи Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області не виплачено позивачу частину вихідної допомоги при звільненні на суму 21 235,69 грн (109 860,10 грн – 88 624,41 грн).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 504 359,66 грн, заборгованості з грошового забезпечення – 4 993,66 грн та невиплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні – 21 235,69 грн.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем заявлено судові витрати на правничу допомогу у розмірі у розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі «East/West Aliance Limited» проти України») при визначенні судом розміру витрат на правничу допомогу слід враховувати чи були витрати фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. При цьому, обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обгрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано договір про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2020 р. (а.с.67), додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2020 р. від 10.11.2020 р. (а.с.68), розрахунок до договору про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2020 р. від 10.11.2020 р. (а.с.69), акт приймання-передачі до договору про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2020 р. від 10.11.2020 р. (а.с.70), квитанцію до прибуткового касового ордера №152 від 10.11.2020 р. (а.с.71).

Відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2020 р., укладеного між між Адвокатським об`єднанням «Усатенко і Усатенко» (Адвокатське об`єднання) та ОСОБА_1 (Клієнт) Адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання в інтересах Клієнта надавати йому професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язався сплатити грошову винагороду (гонорар) Адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої допомоги, а також фактичні витрати пов`язані з виконанням цього договору (а.с.67).

З огляду на додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2020 р. від 10.03.2020 р. розмір гонорару за надання консультацій, складення заяв по суті справи, складення заяв з процесуальних питань, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються погодинно згідно з розрахунком і становить 3 000,00 грн (а.с.68).

У розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2020 р. від 10.11.2020 р. наведено опис робіт (наданих послуг) із зазначенням кількості витрачених годин та вартості виконаної роботи, а саме:

- надання ОСОБА_1 адвокатом правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань порядку нарахування та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, одноразової грошової допомоги при звільненні та заборгованості з грошового забезпечення (1 година) – 500,00 грн;

- опрацювання матеріалів та складення позовної заяви від імені ОСОБА_1 до УМВС України в Кіровоградській області до Кіровоградського окружного адміністративного суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, одноразової грошової допомоги при звільненні та заборгованості з грошового забезпечення (2 години) – 1 500,00 грн;

- опрацювання матеріалів відзиву УМВС України в Кіровоградській області та складання від імені ОСОБА_1 відповіді на відзив до Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №340/4492/20 (2 години) – 1 000,00 грн (а.с.69).

10.11.2020 р. ОСОБА_1 сплачено Адвокатському об`єднанню «Усатенко і Усатенко» 3 000,00 грн за договором від 09.03.2020 р. (додаткова угода від 10.11.2020 р.), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №152 від 10.11.2020 р. (а.с.71).

Актом приймання-передачі до договору про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2020 р. від 10.11.2020 р. засвідчено факт виконання Адвокатським об`єднанням зобов`язань по наданню професійної правничої допомоги та сплату Клієнтом суми 3 000,00 грн та відсутність зауважень з боку Клієнта (а.с.70).

З огляду на критерії реальності витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що відображені у розрахунку до договору про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2020 р. від 10.11.2020 р. види наданих послуг є достовірними та необхідними, оскільки підлягали вчиненню та були фактично здійснені при зверненні до суду та під час розгляду справи. Окрім того, співвідносячи надані послуги зі з їх обсягом та витраченим часом, суд вважає, що заявлений представником позивача розмір правничої допомоги відповідає критерію розумності.

Суд враховує, що надані представником позивача докази на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідають вимогам ч.5 ст.134 КАС України. При цьому відповідачем відповідно до приписів ч.7 ст.134 КАС України не доведено, що витрати позивача на правничу допомогу є неспівмірними в розумінні ч.5 ст.134 КАС України.

На підставі викладеного та враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для сторін, суд вважає обґрунтованими, співмірними, пов`язаними з розглядом даної справи та такими, що підтверджені належними доказами витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Розподіляючи розмір судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу суд враховує, що позивачем заявлено позовні вимоги на загальну суму 645 902,16 грн, з яких задоволено – 530 588,35 грн, що становить 82,15%.

Зважаючи на викладене підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 464,50 грн (3 000,00 грн х 82,15%.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 08592224) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 504 359,66 грн (п`ятсот чотири тисячі триста п`ятдесят дев`ять грн 66 коп.); заборгованість з грошового забезпечення у сумі 4 993,66 грн (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто три грн 66 коп.); невиплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні – 21 235,69 грн (двадцять одна тисяча двісті тридцять п`ять грн 69 коп.).

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 464,50 (дві тисячі чотириста шістдесят чотири грн 50 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 08592224).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду – 20 травня 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт