
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
19 травня 2021 року м. Київ № 320/5763/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права та скасування реєстрації декларації,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд:
- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Реконструкція приміщень садового будинку літ.А та приміщень гаражу літ.Б на АДРЕСА_1 " від 12.08.2020 №КВ 051200810824;
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за цією адресою від 03.09.2020 №КВ101200828491.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статі 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 КАС України.
Так, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що частина доданих до позовної заяви документів не оформлені позивачем належним чином, оскільки не містять підпису про відповідність копії документа оригіналу із зазначенням дати такого засвідчення, а саме: повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 06.08.2020 №073/09/01-В-0609/З; декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 21.08.2020 №073/09/01-В-2108/7; скарга ОСОБА_2 від 12.04.2021 №073/2239.
У позовній заяві позивач зазначив про неможливість засвідчення копій вказаних документів, посилаючись на пункт 70 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання документування управлінської діяльності" від 17.01.2018 №55, якою встановлено, що установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, крім випадків створення паперових копій електронних документів, що надійшли до установи через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - система взаємодії), а також у випадках, передбачених цим пунктом.
Проте, суд зазначає, що оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення “Згідно з оригіналом” чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Такий правовий висновок викладено у п.20 постанови Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №160/7887/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 81616942).
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 826/15414/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 94840145) зазначив, що долучення до матеріалів справи світлокопій документів, як письмових доказів, які не є оригіналами та не є копіями, оскільки засвідченні з порушенням вимог КАС України, свідчить, що такі докази є неналежними та свідчить про порушення судом правил дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення.
У постанові від 30.11.2020 у справі №580/207/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 93217021) Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.
Приписами КАС України визначено дві форми подання до суду письмових доказів: в паперовій формі (в оригіналі або в належним чином засвідченій копії) або в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Іншої форми подання до суду процесуальних документів (в тому чисті письмових доказів) чинними нормами КАС України не передбачено.
У цій справі Верховний Суд зауважив, що розгляд судами попередніх інстанцій справи на підставі документів, які не підписані електронним цифровим підписом та не містять будь-яких інших ознак належного засвідчення копій документів, свідчить про вирішення спору на підставі доказів, які не відповідають критеріям достовірності, що стало підставою для скасування судових рішень.
Крім того, правовий висновок про те, що долучення до позовної заяви копій документів, які не засвідчені в установленому порядку (зокрема, посвідчення, яке надає право на відповідні пільги), є підставою для залишення позовної заяви без руху викладено Верховним Судом в ухвалах від 25.03.2021 у справі №9901/89/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 95815537), від 12.01.2021 у справі №9901/11/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 94071104), від 01.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 91919620) та багатьох інших.
У зв`язку з цим надані позивачем копії вказаних документів не можуть вважатися письмовими доказами.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належним чином засвідчені копії вказаних документів.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 №294-IX встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Реконструкція приміщень садового будинку літ.А та приміщень гаражу літ.Б на АДРЕСА_1 " від 12.08.2020 №КВ 051200810824; скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) за цією адресою від 03.09.2020 №КВ101200828491.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Оскільки позивачем у позовній заяві заявлено одразу 2 способи припинення безпідставно набутого суб`єктом господарювання права, які в силу Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є альтернативними між собою (що підтверджується вживання законодавцем розділового сполучника "або"), суд вважає, що прохальна частина позовної заяви містить дві окремі вимоги немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якими становить 4540,00 грн. (2270,00 грн. х 2).
Позивачем на підтвердження часткової сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. додано до позовної заяви платіжне доручення від 06.05.2021 №195.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного документу (квитанції) про сплату судового збору за звернення до суду з позовною заявою у сумі 2270,00 грн. (4540,00 грн. - 2270,00 грн.), який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою: https://adm.ko.court. gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, а саме: повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 06.08.2020 №073/09/01-В-0609/З; декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 21.08.2020 №073/09/01-В-2108/7; скаргу ОСОБА_2 від 12.04.2021 №073/2239;
- надати докази сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.
Судове рішення № 97036445, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 19.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/5763/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: