Рішення № 97036365, 20.05.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року м. Київ № 320/4174/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Лантманнен Акса»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Лантманнен Акса» (далі - позивач, ПРАТ «Лантманнен Акса») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.02.2020 за № 0000760402 (форма «В3»), яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 37506 грн. та № 0000770402 (форма «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 368188 грн.

Позовні вимоги вмотивовані протиправністю прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень через помилкове тлумачення останнім норм податкового законодавства України, протиправне виокремлення та аналіз окремих норм господарських договорів, укладених позивачем, без урахування суті та змісту всього договору, здійснення висновків без дослідження первинної документації, а також формальними порушеннями, які були допущені податковим органом під час процедури розгляду заперечень на акт податкової перевірки та адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 25.05.2020 було відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що на думку податкового органу, надання позивачем додаткових послуг логістики суперечить самому договору поставки товару від 01.11.2016 № 12Р згідно якого ПРАТ "Лантманнен Акса" виступає постачальником товару, а ТОВ "Сільпо-Фуд" - покупцем. Отже, якщо певна господарська операція фактично не відбулась чи відбулась не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Позивачем було подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що контролюючий орган фактично не спростував жодного з доводів позовної заяви, в т.ч. й допущених істотних формальних порушень при проведенні перевірки, зокрема здійснення висновків про порушення платником податків податкового законодавства без дослідження договору, на виконання якого було складені первинні бухгалтерські документи. На думку позивача текст відзиву фактично є скороченим викладом акта податкової перевірки.

Протокольною ухвалою від 09.07.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд даної справи по суті заявлених позовних вимог на 03.09.2020.

У судове засідання 03.09.2020 сторони не з`явилися. Позивач та відповідач були належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується даними скріншоту з сайту Укрпошти та поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 0113332695249.

Позивачем до суду було подано заяву від 03.09.2020 про здійснення розгляду справи у письмовому провадженні. На вказаній заяві представник відповідача зазничив, що не заперечує проти здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження. Враховуючи викладене, на підставі ч. 3 статті 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про здійснення подальшого розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Київській області було призначено та проведено в період з 03.01.2020 по 17.01.2020 документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Лантманнен Акса» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за жовтень 2019.

За наслідком перевірки складено Акт № 30/10-36-04-02/00378537 від 17.01.2020, яким підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2019 в розмірі 785291 грн.; відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування у розмірі 37 506 грн.; встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2019 року в розмірі 368 188 грн.

Перевіркою встановлено порушення Товариством п.198.5. ст. 198, п.200.1, абз.»б» п.2004, п.200.7, п.200.9, ст.200, п.201.1, ст.201 Податкового кодексу України та пп.4 п.5 розд.V Наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (із змінами та доповненнями), а саме: занижено податкові зобов`язання з ПДВ у вересні 2019 в сумі 205164,90 грн. (рядок 9 декларації), що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань і сумою податкового кредиту за вересень 2019 на суму 205164,9 грн (рядок 19 декларації) та у жовтні 2019 в сумі 163023,19 (рядок 9 декларації), що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань і сумою податкового кредиту за жовтень 2019 на суму 163 023,19 грн. (рядок 19 декларації). Внаслідок зменшення від`ємного значення ПДВ, податковим органом було здійснено перерахунок суми відшкодування, заявленого платником податків та відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування суми 37 506 грн. ( НОМЕР_1 ).

Фактично виявлені порушення стосувалися віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ з логістичних операцій, що виконувалися ПрАТ «Лантманнен Акса» для ТОВ «Сільпо-Фуд».

Опис порушення, встановленого податковим органом, викладено на сторінці 35-39 Акта перевірки. Так, ГУ ДПС у Київській області було проаналізовано договір поставки від 01.11.2016 №12Р між ПрАТ «Лантманнен Акса» (постачальник) з ТОВ «Сільпо-Фуд» (покупець), згідно якого ПрАТ «Лантманнен Акса» здійснює постачання товару (продукти харчування) для реалізації ТОВ «Сільпо-Фуд» у власній торговій мережі. Також податковим органом було досліджено додаток № 8 до вказаного договору, яким врегульовано взаємовідносини сторін в разі поставки товару ПрАТ «Лантманнен Акса» не до торгівельних об`єктів покупця, а до його логістичного об`єкту, з якого ТОВ «Сільпо-Фуд» самостійно здійснює доставку товару в магазини власної торгівельної мережі для реалізації кінцевому споживачу, а ПрАТ «Лантманнен Акса» здійснює оплату такої поставки в розмірі, передбаченому п.5 Додатку № 8.

Крім вищевказаних договору № 12Р і додатку № 8 до нього, податковим органом досліджено податкові накладні № 7001535 від 10.09.2019 (ПДВ 37 505,75 грн.), № 7002749 (ПДВ 167 659,15), № 7001724 від 10.10.2019 (ПДВ 22711,07), № 7001725 від 10.10.2019 (ПДВ 140312,12), акти здачі-прийняття робіт за господарськими операціями, за якими складено зазначені податкові накладні. Відповідно до наведених податкових накладних сума ПДВ по послугам логістики становить 205 164,9 грн. у вересні та 163 023,19 грн. у жовтні.

За висновком ГУ ДПС у Київській області витрати ПрАТ «Лантманнен Акса» на оплату логістичних послуг з поставки товару від логістичного центру до торговельних об`єктів ТОВ «Сільпо-Фуд» не можуть бути віднесені до господарської діяльності позивача, оскільки договір на надання послуг логістики ТОВ "Сільпо-Фуд" та ПРАТ «Лантманнен Акса» не складався.

При цьому, як вбачається з акта перевірки інших порушень, в т.ч. щодо неправильності чи неповноти первинних документів відповідачем не встановлено, також не заперечується факт проведення господарських операцій між ПрАТ «Лантманнен Акса» з ТОВ «Сільпо-Фуд».

За результатом проведеної перевірки відповідачем складені податкові повідомлення-рішення від 18.02.2020 № 0000760402 відповідно до якого позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 37506,00 грн. та від 18.02.2020 № 0000770402, яким позивачу визначена сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 368188,00 грн.

28.02.2020 ПрАТ «ЛАНТМАННЕН АКСА» було подано до ДПС України скаргу про перегляд податкових повідомлень-рішень від 18.02.2020.

Рішення ДПС України від 24.04.2020 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувані податкові рішення - без змін.

Непогоджуючись із прийнятими податковим повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вимогами пункту 198.6. ПКУ встановлено що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи по суті спірного питання, суд вбачає необхідним зауважити наступне.

Щодо формальних порушень про які позивач зазначає у позовній заяві, зокрема під час процедури розгляду заперечень на акт податкової перевірки та адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що позивачем не заявлялись позовні вимоги відносно оскарження дій або рішень податкового органу вчинених та прийнятих в ході адміністративної процедури розгляду заперечень на Акт перевірки та перегляду спірних податкових повідомлень-рішень. Водночас, саме визнання судом таких дій та/або рішень протиправними може бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. Враховуючи викладене, суд не приймає такі доводи позивача до уваги.

Відносно встановлених в ході прведення перевірки податковим органом порушень, слід зазначити про таке. Як вбачається з акта перевірки, податковим органом досліджувалися господарські взаємовідносини між ПрАТ «Лантманнен Акса» і ТОВ «Сільпо-Фуд», які врегульовані, зокрема, договором поставки від 01.11.2016 №12Р та додатками до нього.

Відповідно до положень вказаного Договору, Товар поставляється в асортименті та за цінами, що визначені в Прайс-листі (п.1.2). У погоджену сторонами ціну Товару входять усі витрати, що несе Постачальник при виготовленні та поставці товару (п.2.4.). Постачальник буде вважатися таким, що виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар Покупцю до місця визначеного у замовленні та за ціною узгодженою в прайс-листі (п.3.11). Датою приймання партії товару та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання видаткової накладної та товарно-транспортної накладної уповноваженим представником Покупця.

При цьому, Додатком № 8 врегульовано взаємовідносини Сторін в разі поставки товару до логістичного об`єкту Покупця, звідки останнім Товар розвозиться в магазини власної торгівельної мережі для реалізації кінцевому споживачу. Згідно з пунктом 5 додатку № 8: «...Оскільки Покупець самостійно здійснює доставку Товару з логістичного об`єкту до Торгівельних об`єктів Покупця, то Постачальник здійснює оплату таких послуг у розмірі 9,5 відсотків від вартості Товару, прийнятого на Логістичний об`єкт Покупця на виконання Договору за розрахунковий період.».

Висновок податкового органу щодо неможливості віднесення до господарської діяльності витрат ПрАТ «Лантманнен Акса» щодо оплати логістики товару від логістичного об`єкту до Торгівельних об`єктів ТОВ «Сільпо-Фуд» обґрунтовано тим що на момент таких логістичних послуг право власності на товар вже перейшло до ТОВ «Сільпо-Фуд».

У свою чергу, позивач не заперечуючи встановлених податковим органом обставин (момент переходу права власності), разом з тим вважає відсутніми підстави для висновку про непов`язаність із власною господарською діяльністю здійснюваної оплати поставки Товару від логістичного об`єкту Покупця до магазинів останнього.

Суд погоджується з доводами ПрАТ «Лантманнен Акса» та звертає увагу на наступне.

Умови договору № 12Р, додатку № 8 до нього, узгоджені між ПрАТ «ЛАНТМАННЕН АКСА» і ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», а отже сторони договору на свій розсуд та керуючись власними економічними інтересами визначили умови здійснення господарських операцій між собою, в т.ч. що стосується оплат та компенсацій за договором.

Додаток № 8 є невід`ємною частиною Договору 12 Р, більше того, укладений з цим Договором в один день. У самому Договорі є посилання на вказаний Додаток («у разі здійснення поставки товару на Логістичний об`єкт Покупця Постачальник зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог, викладених у Додатку № 8 до Договору» (п. 3.3.1. Договору).

Отже фактично сторонами визначено умови Додатку № 8, зокрема, передбачені пунктом 5 – істотними, тобто такими без погодження яких, очевидно, встановлення договірних відносин було б неможливим. При цьому, вказані договори та додатки до нього є чинними та у судовому порядку не оскаржувались.

ПрАТ «Лантманнен Акса» та ТОВ «Сільпо-Фуд» є суб`єктами підприємницької діяльності, оскільки їх діяльність спрямована на отримання прибутку. ТОВ «Сільпо-Фуд» не є споживачем придбаного у ПрАТ «Лантманнен Акса» товару, а здійснює його купівлю для подальшої реалізації через власну торгівельну мережу споживачам. Зазначена обставина, окрім того, що прямо слідує з договору № 12Р з додатками, податковим органом не заперечується. Так само ГУ ДПС У Київській області не заперечується, що метою ПрАТ «Лантманнен Акса», як суб`єкта господарювання, яким здійснюється виробництво та імпорт продуктів харчування, є продаж цього товару кінцевому споживачу, використовуючи при цьому торгівельні мережі, зокрема, ТОВ «Сільпо-Фуд».

Отже спільною метою вказаних суб`єктів господарювання є реалізація товару кінцевому споживачу, забезпечення постійної наявності товару в магазинах, збільшення попиту на товар тощо, та внаслідок таких дій, - отримання прибутку. Для досягнення вказаної мети суб`єкти господарювання мають право самостійно організовувати бізнес-процеси, в т.ч. визначати особливості здійснення господарських операцій, а також права та обов`язки сторін за умови настання факту таких особливостей.

Відповідно до умов Договору № 12 Р та додатку № 8, постачальник може поставляти товар як на логістичний об`єкт так і безпосередньо на торгівельні об`єкти покупця. Місце поставки визначається за погодженням з покупцем. Ціна товару, вказана у прайс-листі, не змінюється від того куди (в логістичний центр чи торгівельний об`єкт) буде поставлено товар. При цьому сторони у договорі прямо передбачили умови та порядок оплати логістичних послуг, яка має бути здійснена постачальником, у разі поставки товару до логістичного об`єкту, не зважаючи на факт переходу права власності на товар його прийняттям на цьому логістичному об`єкті.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача, що поставка товару на логістичний об`єкт здійснювалася з огляду на те, що саме власник мережі (ТОВ «Сільпо-Фуд») володіє інформацію і може самостійно визначати потреби товару на конкретний момент часу кожного із своїх торгівельних об`єктів. Крім того, доставка товару на один логістичний об`єкт замість багатьох (торгівельні об`єкти) відповідає економічним інтересам постачальника, оскільки зменшує його трудові та матеріальні ресурси на доставку товару до кожного з магазинів.

Умовами DDP Інкотермс 2010 передбачено, що поставка товару вважається виконаною його доставкою в місце, визначене покупцем. Дійсно, Покупець в певних випадках визначав місцем поставки логістичний об`єкт. Однак, виходячи з суті бізнес-процесу ціна поставки, зазначена в прайс-листі, а отже погоджена сторонами, передбачала вартість поставки та необхідність такої поставки саме до торгівельних об`єктів покупця, з яких товар реалізується споживачам.

Фактично обов`язок постачальника, відповідно до суті договору та тлумачення його умов сторонами, полягав у самостійній доставці ним товару до торгівельних об`єктів, або ж погодженому відшкодуванні вартості такої поставки до торгівельних об`єктів, якщо така доставка здійснювалася покупцем.

Перехід права власності на товари саме під час передачі товару до логістичного центру пов`язаний з фізичною неможливістю постачальника здійснювати подальший контроль за цим товаром (збереження тощо).

Таким чином, взаємовідносини між Постачальником та Покупцем, свідчить як про ділову мету так і про економічну доцільність встановлених та погоджених між ними взаємовідносин, а отже про пов`язаність з господарською діяльністю як одного так і іншого суб`єкта господарювання. Посилання податкового органу на визначення терміну «поставка товарів» в ПКУ, даного факту не спростовує та вказує про формальний підхід контролюючого органу в тлумаченні податкових норм. Вказівка що між сторонами не укладався договір поставки Товару від логістичного до торгівельних об`єктів є безпідставним, оскільки відповідна умова була передбачена п.5 Додатку № 8. Таким чином оплата ПрАТ «Лантманнен Акса» логістики товарів, навіть якщо останній вже не був власником цих товарів на момент оплати, не суперечить принципам податкового законодавства, та повністю відповідає вимогам господарського законодавства. Сторони, скориставшись принципом свободи договору, разом з тим не порушили жодного положення законодавства.

Суд зауважує що чинне законодавство України не наділяє податковий орган повноваженнями протиправного втручання в діяльність суб`єктів господарювання та визначення договорів, які б, на думку контролюючого органу, мали б бути підписані між сторонами.

Суд вважає що висновок податкового органу про неповязанність здійснених позивачем витрат з власною господарською діяльністю не враховує мету Договору 12-Р від 01.11.2016, в сукупності визначених ним умов та їх взаємозв`язку. Крім того, ГУ ДПС у Київській області не враховує можливості укладання суб`єктами господарювання змішаного договору, в якому поєднуються елементи різних видів договорів.

Положеннями ст. 3 Господарського кодексу України надано визначення змісту господарської діяльністю - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Господарська діяльність, згідно вимогами п. 14.1.36 ПКУ - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено що «зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства». Господарський договір визначає права та обов`язки сторін, які вони вважають прийнятними для власної господарської діяльності.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на ту обставину, що сторони договору вільні у виборі умов та змісту господарських договорів, які укладаються з іншими господарюючими суб`єктами, доводи податкового органу відносно того, що надання позивачем послуг логістики суперечить змісту договору поставки не примаються судом до уваги.

При цьому слід зазначити, що будь-яких недоліків або відсутності обов`язкових реквізитів у первинних документах, складених в результаті проведення господарських операцій позивача із ТОВ "Сільпо-Фуд" податковим органом не виявлено та в Акті перевірки не зафіксовано.

Відповідно до ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків, які зазначені в акті перевірки та не довів суду обгрунтованості прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.05.2020 № 2259, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.02.2020 № 0000760402.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18.02.2020 № 0000770402.

4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) суму судового збору у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. на користь Приватного акціонерного товариства «Лантманнен Акса» (код ЄДРПОУ 00378537; місцезнаходження: 08304, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.