Рішення № 97036218, 20.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2021 року Справа № 280/1473/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт відповідача про відмову в виплаті позивачеві грошової допомоги в розмірі її десяти місячних пенсій;

зобов`язати відповідача здійснити виплату позивачеві грошової допомоги в розмірі її десяти місячних пенсій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до поданої заяви з усіма необхідними документами. Проте, при призначенні пенсії позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ тривалістю 30 років. Позивач не погоджується з діями відповідача та вважає їх незаконними, оскільки на день досягнення пенсійного віку він працював на роботі, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років та його страховий стаж 30 років 6 місяців 16 днів.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив, у якому останній пояснює, що при розрахунку стажу роботи ОСОБА_2 періоди роботи з 01.09.1995 по 03.01.1998 на посаді психолога та з 04.01.1998 по 16.08.1998 на посаді заступника директора навчального комплексу № 67 не зараховано до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченого пунктом «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки зазначені посади на яких працювала ОСОБА_3 не передбачено Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років № 909. На підставі зазначеного, повідомляємо, що спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років у позивача складає менше 30 років, у зв`язку з чим, у відповідача відсутні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_4 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає наступне.

Позивач звернулася до відповідача із заявою за призначенням пенсії за віком та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 17.12.2020 позивачу повідомлено про відсутність підстав для призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": на день досягнення пенсійного віку у позивача не нараховується 30 років страхового стажу в закладах освіти на відповідних посадах. До спеціального стажу, який дає право на виплату грошової допомоги не зараховано періоди роботи з 01.09.1995 по 03.01.1998 на посаді психолога та з 04.01.1998 по 16.08.1998 на посаді заступника директора навчального комплексу № 67 до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченого пунктом «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач вважає, що відповідач безпідставно не виплатив їй грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій згідно з нормами чинного законодавства, тому звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Не заперечуючи досягнення позивачем, на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком, пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач вказує на те, що позивач не має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій у зв`язку з недостатністю спеціального страхового стажу.

Тобто, необхідною умовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону №1788-ХІІ є наявність спеціального стажу роботи та посади, що дає право на призначення пенсії згідно з переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, необхідний спеціальний стаж – 30 років (для жінок).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Відповідно до п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» і «ж» ст.55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е»-«ж» ст. 55 Закону №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Так, при розрахунку стажу роботи позивача періоди роботи з 01.09.1995 по 03.01.1998 на посаді психолога та з 04.01.1998 по 16.08.1998 на посаді заступника директора навчального комплексу № 67 не зараховано до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбаченого пунктом «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У зв`язку із чим спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років у позивача складає менше 30 років.

Суд зазначає, що дії (бездіяльності) відповідача щодо не зарахування певних періодів роботи до спеціального стажу позивачем не оскаржуються та перед судом такі вимоги не ставляться. Оскільки питання врахування стажу не було предметом дослідження у даній справі, відповідач не надає та судом не досліджуються докази з яких можливо встановити наявність спеціального стажу позивача, тому суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи відсутність доказів зарахування (рішення суду, рішення пенсійного органу про зарахування стажу) цього стажу та оскільки на час звернення із заявою позивач не мав зарахованого страхового стажу у 30 років, який надає право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, суд приходить до висновку про правомірність відмови відповідача у виплаті позивачу грошової допомога у розмірі десяти місячних пенсій.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 20.05.2021.

Суддя О.В. Конишева