Рішення № 97035969, 20.05.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/17318/20

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармсистема" до Головного управління ДПС у Житомирській області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармсистема" з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасувано рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області №5895 від 21.08.2020 та зобов`язано виключити ТОВ "Фармсистема" з переліку ризикових платників податків. Визнано протиправним та скасовано: рішення Комісії ГУ ДПС Житомирській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1933972/42660356 від 15.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 21.04.2020; №1896235/42660356 від 03.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 18.05.2020; №1934086/42660356 від 15.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 12.06.2020; №1925699/42660356 від 11.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 25.05.2020; № 1925702/42660356 від 11.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 16.07.2020; №1934224/42660356 від 15.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 12.06.2020; № 1934216/42660356 від 15.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 23.07.2020; № 1933952/42660356 від 15.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 17.08.2020; №1925698/42660356 від 11.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 08.07.2020; № 1941139/42660356 від 17.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 16.07.2020; №1941140/42660356 від 17.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.08.2020; № 1949408/42660356 від 21.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.09.2020. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 6 від 21.04.2020; №2 від 18.05.2020; № 3 від 12.06.2020; № 3 від 25.05.2020; №3 від 16.07.2020; №2 від 12.06.2020; № 4 від 23.07.2020; №2 від 17.08.2020; № 1 від 08.07.2020; № 2 від 16.07.2020; № 1 від 03.08.2020; №1 від 01.09.2020, складені ТОВ "Фармсистема", датою їх фактичного надходження. Стягнуто на користь ТОВ "Фармсистема" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі: 13663 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області; 13663 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

На адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 4500 грн.

На підтвердження власних витрат на правову допомогу, позивачем було надано суду копію договору №22/09 від 22.09.2020 про надання професійної правничої допомоги, акт №01 прийому передачі наданих послуг до наведеного договору, виписка з Приват банку за період з 01.10.2020 по 31.10.2020 про зарахування 16.10.2020 суми 4500 грн на рахунок адвоката позивача Вірьовкіна О.І.

До суду надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення №527 від 19.05.2021 Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому представник контролюючого органу просив відмовити у задоволенні заяви, так як сума до відшкодування на його думку не відповідає складності справи.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як зазначено у ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд, розглянувши справу по суті, рішенням від 14.05.2021 не вирішив питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18).

Отже, приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, дослідивши надані суду докази на підтвердження понесених судових витрат, суд не вбачає в них співмірності наданих послуг на професійну правничу допомогу з їх оплаченою вартістю, та не вважає їх розмір обґрунтованим та розумним.

Співмірними витратами зі складання адміністративного позову, щодо витраченого часу, складністю справи та розгляду справи судом, на думку суду буде 3000 грн, які підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам щодо кожного з відповідачів.

Керуючись статтями 139, 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармсистема" (вул. Соборності, буд. 14, Новоград-Волинський, Житомирська область, 11700. РНОКПП/ЄДРПОУ: 42660356) про ухвалення додаткового рішення і стягнення з відповідачів витрат на професійну правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармсистема" понесені витрати у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003. код ЄДРПОУ: 43142501).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармсистема" понесені витрати 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,Київ 53,04053. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43005393).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 20 травня 2021 року.

Суддя О.В. Єфіменко