Рішення № 97035601, 20.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 р. Справа№200/4770/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання неправомірними дії та скасування постанови від 30.03.2021 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.02.2021 року ВП №64081399 про накладення штрафу (в подальшому - Спірна постанова).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки судове рішення не виконується з поважних причин, а саме через відсутність джерела фінансування та механізму проведення розрахунків по нарахованим субсидіям з підприємствами-виконавцями комунальних послуг, тому дії відповідача щодо прийняття спірної постанови є неправомірними.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі з проведенням судового засідання та повідомленням сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року по справі №200/5692/20-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дії, зобов`язання відновити виплату житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг задоволений. Зокрема, зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, код ЄДРПОУ 25953617) відновити з 01.05.2018 виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, перерахувати на особові рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 в організаціях, що надають житлово-комунальні послуги, у тому числі: КАТП 052810 (о/р 61260), КВП «Краматорський водоканал» (о/р 61260), Краматорський УГГ (о/р 79246), ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (о/р 61260), ТОВ «УК «Ладіс» (о/р 61260), ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» протиправно зняті кошти у сумі загалом 14346,44 грн.

Постановою державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 30.11.2020 року відкрито виконавче провадження № 63749229 з виконання виконавчого листа №200/5692/20-а виданого Донецьким окружним адміністративним судом (а.с. 3).

Листом від 11.12.2020 року № 29-01-14/10278 Управління праці та соціального населення Краматорської міської ради повідомило відповідача, що рішенням від 25.11.2020 р. №7906 скасовано акт проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявником для призначення житлових субсидій від 26.12.2019 року №1225, яким ОСОБА_1 припинено виплату субсидії з 01 травня 2018 р. та здійснено зняття надмірно виплачених коштів. Щодо повернення суми житлової субсидії на особові рахунки зазначено, що на сьогоднішній час діюче законодавство України не передбачає проведення розрахунків по нарахованим субсидіям з підприємствами виконавцями комунальних послуг, а отже, виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року по справі №200/5692/20-а в частині повернення управлянням суми житлової субсидії на особові рахунки надавачів комунальних послуг призначеної ОСОБА_1 на період з 01.05.2018 року по 31.01.2019 року, є неможливим (а.с. 5-7).

30.03.2021 року державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №200/5692/20-а про зобов`язання УПСЗН Краматорської міської ради відновити з 01.05.2015 виплату ОСОБА_1 житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, перерахувати на особові рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 в організаціях, що надають житлово-комунальні послуги, у тому числі: КАТП 052810, КВП «Краматорський водоканал», Краматорський УГГ, ТОВ «Краматорськтеплоенерго», ТОВ «УК «Ладіс», ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» протиправно зняті кошти у сумі загалом 14346,44 грн. (а.с. 4).

Не погоджуючись із вказаною постановою державного виконавця від 30.03.2021 року ВП № 63749229 про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, зі змісту вказаних норм вбачається, що у разі невиконання боржником без поважних причин рішення суду виконавець зобов`язаний прийняти постанову про накладення штрафу на боржника.

Як встановлено судом, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року по справі №200/5692/20-а в частині зобов`язання УПСЗН Краматорської міської ради повернути на особові рахунки отримувача субсидії ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти у розмірі 14346,44 грн., позивачем не виконано.

Водночас, позивач вважає прийняту постанову від 30.03.2021 року ВП № 63749229 про накладання штрафу протиправною з огляду на існування поважних причин невиконання боржником вимог рішення суду.

Так, позивач посилається на неможливість виконання рішення суду в зв`язку з тим, що з 01.10.2019 року управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради здійснює виплату субсидії населенню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», а саме у грошовій готівковій формі. Тобто діюче законодавство України не передбачає проведення розрахунків по нарахованим субсидіям з підприємствами виконавцями комунальних послуг, а отже, виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року по справ №200/5692/20-а в частині повернення управлянням суми житлової субсидії на особові рахунки надавачів комунальних послуг призначеної ОСОБА_1 на період з 01.05.2018 року по 31.01.2019 року у розмірі 14346,44 грн., є неможливим.

Такі доводи позивача суд вважає такими, що не можуть бути поважними, у зв`язку з тим, що особа має законне право, а також небезпідставні сподівання на соціальні гарантії та виплати.

Фактично викладені позивачем доводи означають незгоду з прийняттям судом рішення. Проте рішення набрало законної сили, а отже є обов`язковим до виконання.

Частина друга статті 46 Конституції України визначає, що право на соціальний захист гарантується, у тому числі, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Як наголосив Конституційний Суд України в Рішенні від 25 січня 2012 року N 3- рп/2012, за рахунок бюджетних джерел забезпечується соціальний захист широких верств населення країни, серед яких особи, що отримують пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги. Це зобов`язує державу дотримуватися частин першої, третьої статті 95 Основного Закону України, згідно з якими бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами; держава прагне до збалансованості бюджету України.

Згідно з Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року N 3- рп/2012, однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Відповідно до положень абзаців другого та третього частини першої статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій; державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено у Рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011 Конституційний Суд України, що невід`ємною складовою правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов`язок виконання соціальної політики держави у цій сфері.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року), держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок робітникам з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

З листа Управління праці та соціального населення Краматорської міської ради від 11.12.2020 року №29-01-14/10278 до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що позивач посилаючись на неможливість повернення управлінням ОСОБА_1 коштів житлової субсидії за період з 01.05.2018 року по 31.01.2019 року, знятих з її особливих рахунків відкритих у надавачів житлово-комунальних послуг, можливо лише шляхом їх повернення у грошовій готівковій формі. Однак, позивачем не вжито жодних заходів щодо звернення до стягувача для повернення коштів у готівковій формі, доказів вчинення будь-яких дій для виконання рішення суду, не надано відповідних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних у позові обставин неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.

Заходів, передбачених статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» позивач також не вживав.

Таким чином, зважаючи на викладене у сукупності, а також приймаючи до уваги те, що за висновком суду відповідач діяв в межах повноважень передбачених чинним законодавством України, у суду відсутні правові підстави для скасування постанови від 30.03.2021 року ВП № 63749229 про накладення штрафу.

Відтак, з урахування встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.03.2021 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 63749229, винесена правомірно, з дотриманням вимог частини другої статті 63, частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із невиконанням без поважних причин рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/5692/20-а щодо зобов`язання УПСЗН Краматорської міської ради повернути на особові рахунки отримувача субсидії ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти за період 01.05.2018 року по 31.01.2019 року у розмірі 14346,44 грн., у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, враховуючи відсутність протиправних дій відповідача у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання неправомірними дії та скасування постанови від 30.03.2021 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. - відмовити повністю.

Судове рішення складено і підписано 20 травня 2021 року.

Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Чучко